Aly

Як цікаво ти переклав слово "збоченець"...

Хм, ГБ по Першій Світовій з 1 лютого по 31 грудня 2021 року, і цей ГБ до 31 грудня? Жорстко... Хоча зрозуміло, що встигнути в обох взяти участь не є проблемою. Якщо не працювати на основній роботі, не займатися родиною, зменшити витрати часу на їжу, сон тощо. А якщо серйозно - варто все ж таки трішки більше часу дати. Бо в мене в планах є діорама по ЗСУ (бо Жужа чекає!), але розпочинати ще й третю діораму зараз я точно не хочу...

Так, є таке. Тут не видно, але я максимально його сточив.

Цікаве спостереження. Цілком можливо - дозволяє економити на роботі художника. Але я уваги не звертав. Та ні, це я сам просто прикупив бензозаправник від UM до подарованого мені І-153 від ІСМ в 48-у масштабі, а згодом додав ще й фігурки від ІСМ, і зараз, можливо, доведеться купити ще щось з колесами від ГАЗ-АА для використання в якості запаски (думаю взяти зенитку від UM, щоб хоч якось використати решту набору окрім коліс).

Комбінезони дійсно схожі (хоча й вони відрізняються), а ось форма відрізняється дуже суттєво за покроєм. Теоретично переробити можна, але сенсу не бачу, враховуючи велику кількість наборів фігурок люфтваффе в 48 масштабі.

Вітаю з початком! Щодо ємкості - до цього ситечка підходить пластиковий стаканчик, наприклад з під кави, діаметр верхньої частини як раз відповідає діаметру ситечка. Фіксувати його можна резинкою, канцелярськими зажимчиками тощо. Але якщо насипати небагато - так, можна і без стаканчика або іншої ємкості. Щодо акумулятора в девайсі - це погано, бо акумулятори в таких речах як правило не дуже довго працюють, а перепаювати - не кожний стане. Щодо припаювання чогось до нержавіючої сталі ситечка - там потрібні спеціальні технології, просто так воно не припаяється. По флоку додатково - раджу змішувати флок різних кольорів перед засіюванням, тоді воно дуже природньо виглядає навіть без фарбування або з мінімальним фарбуванням.

Доброго дня, шановне товариство. Відсьогодні розпочинаю роботу над нової діорамою за участю Остіна 3 серії. Події діорами мають відображати літо 1919 року, час відчайдушного наступу армії УНР на Київ. Щонайменше Остін "Петлюра" брав участь в цьому наступі, і навіть пережив його, доживши до зими 1919-1920 років. Також будуть використані фігурки. Фігурок вояків УНР у нас ніхто не випускає, тож доведеться знову імпровізувати і гратися у Франкенштейна. В якості донорів взяв собі набір танкістів Першої Світової. Сільські мешканці що в часи Громадянської, що в часи Другої Світової виглядали схоже (у Другу Світову радянські селяни виглядали навіть гірше), тож відповідний набір від Мастербоксу буде доречним. Також планується використати корову з набору МініАрту, може ще голубів, соняшники тощо. Подивимось, як воно піде. Ганятися за матчастиною не буду, тим більше що МініАрту можна довіряти в цьому сенсі. Щодо загальних питань - буду орієнтуватися на матеріали Андрія Харука в "Діловій Столиці" https://www.dsnews.ua/ukr/nasha_revolyutsiya_1917/-ostin-pirless-i-dzhefferi-poplavko-bronetehnika-vizvolnih-25022019200000

Ну що ж, сунуся і я зі своїм свинним рилом у ваш калашний ряд... Буду робити діораму з Остіном від МініАрту, плюс фігурки, плюс додаткове всіляке.

Все ж таки технічна складність переносу фото з телефону в групу - трішки гальмує викладання нових постів порівняно з фейсбуком. Однак те, що на відміну від фб тут пости зберігаються довго - робить групу незамінною. Просто на відміну від фб я викладаю звіт про роботу не так часто, збираючи до купи фото за певний період роботи. Зібрав раму і задній міст. Якщо робити не діораму, а конкретно модель бензозаправника - ресори треба міняти. А для діорами вже залишив як є. Тільки поставив половинки гальмивних барабанів не так, як в інструкції, а вертикально - в такому випадку не таким помітним буде стик між ними, не треба його буде виводити в рівне коло. Мій задум, що в якості запасних коліс я використаю внутрішні колеса з середнього мосту - провалився. В наборі внутрішні колеса дуже спрощені, тож це не варіант. Решітка радіатора в наборі виглядає сумно. Тож замінив її на фототравлену сітку. Під час стирання на пластику імітації решітки пошкодив краї - треба заклеювати їх чимось міцнішим за малярний скоч, це собі поміточка на майбутнє. Зробив двигун. Непоганий двигун за копійністю, маю зазначити. В принципі його можна довести до такого стану, що не соромно буде відкрити капота. Але в мене капот буде закритий, тож я не вклеював купу дрібничок, і не став його фарбувати. Поставив на раму двигун, трансмісію, додав стабілізатори підвіски. Проблема в UM в основному в грубості відливки, якщо це прибрати - не так вже й погано виглядає. Зробив вихлопну трубу з розворотом на 180 градусів, хоча й трішки не так, як в МініАрту вийшло. Вирізав в крилах отвори під запасні колеса, також прибрав пластик, який мав охоплювати двигун - це геть неправильно його там залишати, не повинно там його бути. З Мілліпуту виліпив нижню частину виштамповки в крилах під запасні колеса. Поки Мілліпут висихав, зайнявся цистерною. Цистерна хороша, копійна, навіть нижній кран між колесами зімітований. Якщо б ще пластик був гладким... А так довелося трішки попиляти. Зрештою встановив капот і кабіну на місце - і з'ясував сюрпрайз-сюрпрайз. Ніші під запаску я зробив не там, де треба. Тож довелося все знову заліплювати Мілліпутом. Допоки не вирішено питання з запасними колесами, зайнявся водієм бензозаправника. Адже перш ніж збирати кабіну - туди треба посадити водія. Вирішив використовувати фігурки з набору ІСМ 48084 - хоча пілоти геть не підходять, механіки в комбінезонах можуть бути використані для довоєнних літаків з мінімальною обробкою. Зрештою альтернативи немає. Конкретно з усіх механіків обрав на роль жертви ось цього І розпочалася вівісекція Однак виявилося, що кабіна бензозаправника для механіка затісна. При цьому я поміряв бензозаправник, поміряв фігурки - все в рамках норми. Колісна база бензозаправника відповідає масштабу 1:48, висота фігурок 37 мм, що дає зріст 178 см. Тобто високі, але в рамках норми. Але порівняно зі смоляним пілотом І-153 - виглядає все ж таки завеликим. Після довгих перепілів всадив водія в кабіну. Водійське вікно буде відкрито. На даний момент чекаю запасні колеса до вантажівки, тож поки що ставлю роботу на паузу.

Ось так мій флокатор виглядає. До сіточки може чиплятися пластиковий стаканчик в якості резервуару для флока - хоча останнім часом я без стаканчика його робив, просто сипав вже в сітку. Але ось зараз вже розумію, що треба сіточку замінити на циліндричну, бо через округлу форму площина статики менша, і трава сіється гірше.

Шкода, не можу знайти, де ж я викладав колись про свій досвід виготовлення і використання флокатора. Я зробив флокатор саме з електромухобійки, з додаванням кухоного металевого ситечка. Дійсно робиться дуже швидко і легко. В якості другого контакту використав щуп від зламаного тестера. На рівній поверхні воно дуже добре працює, наприклад ось це зроблене флокатором: Однак виявилося, що мій флокатор добре використовувати саме на широких рівних поверхнях. Якщо є якісь перешкоди - власне модель чи елементи діорами - я туди вже флокатор не підсуну, занадто грубий. Тож придивляюся до всілякого Китаю - на аліекспресі вони по 10-15 доларів. Але поки що трішки стрьомно, бо не знаю, наскілько воно буде працювати, може навіть гірше за те, що в мене зараз.

Тема загубилася в купі інших на форумі - а дарма. Дуже хороша і важлива тема! Особисто я після багаторазових спроб зробити лайтбокс власноруч - нарешті розкошелився і купив собі фірмовий. Враховуючи, що я в основному роблю (а відповідно й фотографую) діорами - купив собі великий, 80х80х80. Але він складається, і в складеному вигляді займає небагато місця. В комплекті йде два вінілових фони: чорний і білий, зі спеціальними прищепками. Все дуже продумано, зручно і легко. Світлодіодні панелі регулюються щодо сили світла. На жаль, не регулюються щодо температури світла. Є розсіюючий екран з напівпрозорої тканини. Можна повністю зібрати лайтбокс, а можна залишити частину відкритою (зручно, якщо фотографуєш при природньому освітленні). Не зважаючи на те, що штука дійсно дуже крута, все ж таки є нюанси. По-перше світло все ж таки уповзає в синій - треба регулювати баланс білого на фотоапараті або вже після зйомки в фотошопі чи іншому редакторі. По друге з розсіючим білим екраном світла все ж таки трішки менше, ніж хотілося б. Але конструкція лайтбокса дозволяє розміщувати додаткові джерела світла в різних місцях, що є дуже корисним. Ну й варто мені буде спробувати якось з чорним фоном познімати.

Забувся дописати сюди, що діорама закінчена. ГОТОВО. Власне фотосесія готової діорами ось тут:

Додатково варто зазначити, що у різних модифікацій автомобілів були різні додаткові технічні особливості, що могли змінювати зовнішній вигляд, а могли бути менш помітними. Наприклад у бензозаправників від роздаткової коробки відходив ще один вал, яким приводився в дію насос цистерни - і це видно в кабині БЗ-38 під сидінням водія. Конструкція агрегатів що у ГАЗ, що у ЗІС аналогічна:

Дякую! Але це з якогось не дуже достовірного джерела. Принаймні креслення на автобус ГАЗ-03-30 не відповідають дійсності. Тож використовувати цю інформацію треба обережно, звіряючись з фотографіями.

На всяк випадок нехай будуть, навіть якщо в мене є - може, воно ще комусь знадобиться. бо інформації, щоб вся в одному місці була - немає, треба шукати і збирати з купи джерел.

Так, дякую, всі ці креслення в мене є, не став сюди всі викладати.

Щодо матчастини знову ж таки не хочу заводити окрему тему, буду ставити все сюди. UM, м'яко кажучі, не дуже заморочувався копійністю. Зокрема навіть виштамповки під запасні колеса в крилах відсутні, як і самі колеса, це треба буде робити. Але то попереду. Якісної інформації по бензозаправнику БЗ-38 не так вже й багато, як хотілося б. Основним джерелом, безперечно, має стати монографія Полікарпова в М-Хоббі № 10 за 1997 рік. Кажуть, що також був інший матеріал, до якого додані креслення Майорова. Ну й фотографії реальних машин. Зокрема я зачепився за питання вихлопної труби. Адже я розпочав робити передню підвіску. Якщо у цього бензовозу вихлопна труба, як у сучасних бензовозів, виводиться під передній бампер - це треба враховувати. Однак довелося трішки позайматися дослідженням, як саме виводилася вихлопна труба у БЗ-38 - бо особливості конструкції передньої підвіски у ГАЗ-АА не дозволяють просто вивести трубу під бампер. У Полікарпова зазначено, що "Выхлопная труба с глушителем была развернута на 180 градусов и укреплена на правом лонжероне так, чтобы отработанные газы двигателя направлялись вперед, подальше от бензиновой арматуры". Однак зрозуміти, як же ж само вона була розгорнута, з фото або креслень складно. Допомогла інформація про модель БЗ-38 від МініАрта. (35145) - на фото будівництва моделі добре видно, як саме кріпиться вихлопна труба з глушником до лонжерону: Взагалі в подальшій роботі над UM планую активно підглядати за МініАртівською моделлю - щодо матчастини в них все дуже добре останнім часом.

Розпочав роботу над бензозаправником БЗ-38 в масштабі 1:48 від UM. Не хочу створювати окрему тему для огляду, тим більше модель геть не нова. Якщо коротко - треба попрацювати. Навіть враховуючи те, що бензозаправник планується для діорами, тож купою всіляких дрібничок можна знехтувати, бо їх ніхто не побачить. Запаковано все дуже по спартанські. Сам набір виконаний із зеленого пластика, з якого виготовляються моделі "Скіф", з шаленою шагренню майже на всіх великих деталях і елементах. В роботі над моделлю дуже допомагає досвід роботи над Мініартівським ГАЗ-03-30 Зокрема через те, що в Мініартівському автобусі дуже чітко зроблена передня підвіска, мені було простіше працювати над UM. Головною проблемою набору є дуже груба імітація всіх елементів, дуже спрощені деталі, а також не дуже якісна відливка. Тож в першу чергу треба все сточувати, утоньшувати, приводити до хоча б трішки близьких розмірів. Окремий сум і бентега - то шини. Гума - типова "скіфовська", єдина радість - це не 35-й масштаб, тож стирати доводиться менше. Стирав саме як шкільний ластик об дрібненьку наждачку - з мого досвіду це хоч і довгий, але найбільш ефективний і контрольований шлях прибрати проблеми відливки.

Додатково до всіх порад (які також слушні) варто звернути увагу, що бульбашки можуть бути також через забивання сопла.

Дякую за відгуки! Щодо голубів - як виявилося, головне там - правильно підібрати колір. Я додав до сірого трішки яскраво синього, отримав темно-сірий з легким синім відтінком - і воно відразу перекриває купу негараздів. Також у МініАртівських голубів треба щось робити з ногами, бо якщо робити прямо з набору - то гусячі ласти виходять. Я просто сточив їх максимально, але на наступних діорамах буду намагатися зробити самотужки з дроту, фототравлення тощо.

Дякую! Голубів там не дуже буде видно, тільки в певних ракурсах. Але аж самому цікаво їх зробити.

Конячий гній - то не гівно. Щодо рук - ну, як би вони не тряслися, а весь сенс робити самому. Зрештою з музичними інструментами я впорався, включаючи струни на скрипці.

Додав деякі деталі до діорами... Ще планую поставити трійку голубів біля водостоку, але не факт, що зможу їх нормально розфарбувати.