Aly

Працюю з фігурками. Дуже довго підбирав, що можно таке використати, щоб були українські військові - бо українських військових ніхто не випускає, окрім смоли DAN-models, ну і ще пари виробників, кількість фігурок можна перелічити по пальцях однієї руки, і всі вони мені не підходять. А смола не дозволяє модифікувати фігурки. Тож передивлявся різні набори з тих, що купував раніше, і зупинився на наборі фігурок американського спецназу в Іраку від ІСМ. В першу чергу тому, що фігурки перерозмірені, тож дозволяють добре над собою познущатись Руки-ноги я брав від різних фігурок з набору, потім все нещадно порізав і зточив, з'єднав на штифтах з дроту. Фото зроблені в Клубі, не дуже якісно вийшли, але для проміжного етапу нормально буде. Зараз я їх зашпаклював, згодом буду додатково шпаклювати, робити кишені, броніки, приміряти голови тощо

Цим доповідаю в письмовій формі, що власне модель МТЛБ з ЗУ-23-2 в цілому закінчено. Проте залишаю її в розділі "В роботі", бо попереду ще фігурки екіпажу і український прапор. Та й додатково може щось по ходу доведеться доробляти. Окрім того завтра я повезу її в Хоббі-Центр в планетарії, бо збираюся попрацювати з фігурками там. тож відзняв модель, бо хто його зна, що там відбудеться під час транспортування і у Хоббі-Центрі? В якості підставки - рамка з під диплому формату А4 (в мене дипломів багато ;)), на який наклієно пінопласт, зверху покрито акріловою будівельною шпаклівкою (в мене після ремонту залишилося трошки). Модель відображає машину у русі, тож я робив бризки багнюки з під гусениць. Дурною була перша ідея спробувати зробити бризки з шпатлівки, я цим ледве не зіпсував всю модель. З паперу я вже робив багнюку під час роботи над БМД-2. але тоді я використовував епоксідку і реальну пилюку, бо в полях під Маріуполем в мене нічого іншого тоді не було. Зараз епоксидку і побоявся використовувати, бо хто його зна, як вона буде взаємодіяти з акріловою фарбою. Тому після невдачі зі шпаклівкою я нарвав туалетного папіру обухівської фабрики, розмішав його з акріловою фарбою, клеєм ПВА і акріловим лаком від Хоми (він глянцевий), і потім зубочисткою і дерев'яною палочкою запхав під гусениці і надав відповідну форму, ніби то бризки з під гусениць. Якщо б я так зробив з самого початку - уникнув би купи проблем. Ну і просто зйомка різних елементів машини макрозйомкою.

Потрохи модель наближається до фіналу. Поки воно сохне - не витримав і відзняв те, що поки є. До речі добре, що зняв, бо макрозйомка виявляє помилки і ляпи, тож завтра, коли воно остаточно висохне, я знаю, що треба виправити. Тим часом спробував підібрати фігурки розрахунку ЗУ. Блін, а це не так просто, бо посадити у ці сидіння фігурку не виходить, сидіння замале. Ну, це все одно трохи згодом...

Саме так:

Після плідної роботи з моделлю на вихідних - доведеться наступні кроки знову відкласти до наступних вихідних. Тож поки що можна відфотографувати і викласти сюди результати. На даний момент нанесено базове покриття і вскрито лаком. Попереду - робота пензликом, дофарбування або перефарбування, вклеювання розсіювачів фар, нанесення тонування, закріплення гармати зверху, нанесення бруду на гусениці, колеса і корпус, закріплення гусениць.

"Взув" МТЛБ у катки. Без ведучих зірок поки що і без гусеничних стрічок, вони вже на останок, після нанесення бруду на корпус і гусенічну стрічку. Підвіска "робоча", бо машина ж в русі, тому катки стоять не рівно. Ну й багато інших дрібничок зроблено, зрозуміло... Модель вже потрохи виходить на фінішну пряму, все більше уваги в бік фарбування, все менше потреб щось доклеювати чи додавати. Гармата і шини поки що просто стоять зверху, їх також треба буде фарбувати окремо.

Я нарешті полагодив компресор, ура! До речі тепер він працює навіть тихіше і тримає тиск краще, ніж раніше. Тож тепер можу консультувати, що робити з Міоловським компресором, принаймні з механічною частиною. Тож користуючись моментом - задув МТЛБ і ЗУ-23-2. Це навіть не базове фарбування, це лише для того, щоб подивитись, як працює компресор і як виглядає модель, коли вона одного кольору. Попереду власне робота з підвіскою (бо вона планується в русі, тож має стояти не рівно), попереду робота з фарами і огородженням фар, попереду чіпляння гусеничних стрічок (і я заздалегідь лякаюсь цього!), попереду гідравлічні шланги на задній ковш, і дуже багато іншого.

Поки що вийшов з ладу компресор (бо спроби "швиденько підкрутити" - завжди призводять до тривалого ремонту ) - просто відфотографував майже підготовлену до задування в первісний колір МТЛБ:

Не обов'язково, ось наприклад:

Вітаю всіх з Новим 2017 Роком! Новорічні свята дозволяють багато часу присвятити улюбленому хобі (зрозуміло, якщо не дуже пити на ці свята! ;)) Тож працюю активно над моделлю. Для того, щоб зробити ковш для самоокопування, що є на прототипі, спеціально купив ще одну МТЛБ, перепак" Скіфа" від UM з одним додатковим літником. Не жалкую, бо хоча й довелося доробляти ковш і привід - проте це простіше, ніж робити все самому з нуля. Окрім того на корпусі МТЛБ ще треба робити багато дрібничок і не тільки - хоча вже й значно менше, ніж на початку Найбільше роботи зараз з катками. Бо катки на українських МТЛБ і машинах на її базі - виробництва харківського заводу, і відрізняються за зовнішнім виглядом від катків, що лежать в моделі і випускаються російськими виготовлювачами афтермаркету (там якійсь російський завод такі випускає). Тож довго думав, що робити: чи то зробити майстер-модель і відлити собі "правильні" катки, чи то перепилювати ті, що є. Виявилося, що мій силіконовий компаунд пропав, поки я був в армії, робити форми з пластіліну тощо для 12 катків - зайняття не дуже швидке і приємне, тож я взявся перепилювати катки. Ось воно для порівняння: катки здорової людини і катки курильщика Для порівняння - ось так виглядають катки прототипу: А ось це - каток російської МТЛБ, звертаю увагу - виштамповка відрізняється, і саме таку виштамповку пропонують виробники моделей та афтермаркету: Не дуже переймаюсь якістю, бо машинка буде на підставці у багнюці, тож головне просто придати натяк на правильну форму. Тож працюємо далі! Сподіваюся до кінця новорічних канікул вже перейти до фарбування, хоча б первісного...

Я думав, ти не від ІСМ робив модель... Але якщо це перероблений ІСМ - знімаю капелюха, бо кількість доробок вражає!

І все ж таки простіше не здогадуватись, для чого ось цей кружечок чи пімпочка, особливо враховуючи те, що деталі в наборі не завжди схожі на реальні деталі! Тим не менш потрохи процес просувається. Гармата ще не закінчена, в мене закінчився циакрін, тож робота вимушено призупинена до завтра, до купівлі клею. Тому поки не можу власне працювати над моделлю- вирішив попрацювати над піаром , сфотографувати модель і викласти той проміжний результат, що є наразі. Гармата на прототипі закріплена на покришках, тож я сюди приміряв покришки від невдалого "Опель Капітан". Малюнок протектора на колесах гармати буде перероблятись. Та й взагалі багато ще чого буде робитися... Сподіваюся, на новорічні свята моя родина із повагою віднесеться до мого хобі і дасть мені спокійно попрацювати. )

Роблю ЗУ-23-2. Насправді власне модель в наборі Скіфу не така вже й погана. Але інструкція просто не передбачає майже половини деталей і способів їхнього кріплення. Завдяки фото прототипу я трохи розібрався, але все одно не зрозумів щодо деяких деталей, як воно і куди має йти. На фото - гармата підсихає після склеювання, там ще будуть дороблятися колеса, механізми наведення і буде виготовлений і розміщений щит, який хлопці поставили на прототипі. Зараз я просто її боюся чипляти, бо крила надколесні ледве відрегулював, щоб стояли правильно. В інструкції вони взагалі не показані, хоча деталі є, і непогані з точки зору копійності.

Так, баночна жесть, як зазвичай. Там вже трохи перероблено і буде додатково перероблюватись.

Макро на етапі роботи - добро! Хоча добро страшненьке таке собі... Але я все одно роблю макро - воно дозволяє трохи роздивитись, що ти накоїв... Модель зараз в роботі тільки на вихідних, і то не весь час, тож процес йде повільно... Окрім іншого я намагаюсь зробити на корпусі якомога більше з тих дрібниць, що є на оригіналі, а воно довго, та ще й час від часу необережним рухом все зноситься. Спробував зробити імітацію скла в перископах за допомогою прозорих "рідких цвяхів" (просто тому що одночасно роблю ремонт, і в мене його трохи більше видавилось, ніж тре) - не раджу повторювати цю мою помилку!

Зробив водія і пофарбував внутрішні поверхні. Водій не хотів лізти на водійське сидіння, тож трохи поламався. Нажаль, приборну панель взагалі не можна буде роздивитися, навіть при відкритих люках, тож мабуть я її зніму, залишу для іншої МТЛБ. Враховуючи те, що водія також майже не буде видно, трохи потренувався наносити піксельний камуфляж на форму. Вийшло поки що погано. Тож коли буду робити розрахунок зенітки, треба буде добре попрацювати. Лаком нічого покривати не став, бо всередині майже нічого не видно, це з одного боку добре, а з іншого не дозволяє використати всі можливості, закладені в модель. Цього разу знімалося на макрооб'єктив, тож всі помилки дуже добре видно.

Добрий ЗіЛ вийшов! Щодо зауважень - на ЗіЛах що стойкі на лобовому і боковому стеклах або в хром, або у колір кабіни (якщо дофарбовували), ось так:

Продовжую роботу. Трохи подумав і вирішив посадити в машину водія, бо машину збираюся робити "на ходу". Фігурка зібрана зі старого непотрібу: голова від якогось німця, тулово від їздового з кінної упряжки від ІСМ. Виявилося, що в машину він не дуже влазить, тож доведеться сидіння водія робити значно нижчим. Фото зроблено на планшет, тож не дуже вийшло, макроз'омка все ж таки краще

Можливо, на фото не вірно відображується глибина, бо вони втоплені достатньо, відповідно до оригіналу:

Розпочинаю будівництво МТЛБ з ЗУ-23-2 від "Скіфа". Модель традиційно лають, але насправді з нею можна працювати, а її ціна виправдовує недоліки (бо і Трумпеттер не ідеальний). На початок вирізав смотрові люки, вклеїв фототравлену окантовку від АСЕ ("рідна" окантовка, що дається в наборі "Скіфа" - замаленька і без вирізу), зашпаклював шпакльовкою Different Scales (як раз спробую, що воно таке).

Для моделістів трохи зміню текст порівняно з ФБ. Модель ЗІЛ-131, відомий набор від ІСМ, мені подарували колегі-моделісти, зокрема Алексей Белов, Александр Павлыгин, Руслан Шилов, Andre Kukizà, за що у черговий раз щіра їм подяка! Збиралася модель на точці в АТО, неподалік від Маріуполю. Тож з інструменту був самісенький мінімум: ніж, наждачка, пінцет, зубочистки. Скліювалося модельним клеєм від Хоббі і Суперклеєм. Фарбувалося художнім акрілом від Ладоги, кольори змішувалися самостійно. Фарбувалося пензликами. Відсутність електроструму, інструментів і матеріалів не дозволило зробити з моделлю все, що я хотів, тож з доробок тільки доопрацьований двигун та трохи надав кунгу наповнення і накидав ганчірок. Спочатку думав зробити діораму з автомобілем і фігурками, але потім відмовився від цієї ідеї, бо в цих умовах це вже занадто важко для мене.