Jump to content

Aly

Members
  • Posts

    356
  • Joined

  • Last visited

  • Days Won

    26

Aly last won the day on September 12

Aly had the most liked content!

2 Followers

About Aly

  • Birthday 09/09/1973

Profile Information

  • Gender
    Male

Recent Profile Visitors

The recent visitors block is disabled and is not being shown to other users.

Aly's Achievements

Advanced Member

Advanced Member (3/3)

1k

Reputation

  1. О, дуже хороша ідея для подібних робіт! Бо відтворювати аером щось такого типу - це ой. До речі "Молотова" треба потім захищати лаком або чимось таким - бо дуже легко пошкоджується і змінює колір на повітрі. Через декілька днів подивиться на "кошку" - думаю, різниця з фото буде помітна.
  2. Мені в танках також ця технологія може стати в нагоді. Але звучить дійсно жахливо.
  3. Казав і ще раз повторюся: вважаю твою роботу проявом дискримінації рукожопів, зокрема мене! І буду скаржитись на тебе в ООН, Зеленському і в Спортлото! 😀 А загалом дуже вражаюча робота! Надихає!
  4. Водія довелося утрамбовувати, щоб в кабіну вліз...
  5. Ну що ж, треба закінчити цю гілку зрештою, довести розповідь до кінця. З водієм все закінчилося змиванням фарби - змилося за допомогою звичайного мильного розчину миттєво. Однак після цього випадку я замислився над використанням чистого гліцерину в якості ретардера... Але експериментувати з цим буду вже пізніше. Поки що просто пофарбував водія звичайним акрилом. Наліпив на цистерну дрібноту. Без шлангу і без гусениць на задні колеса воно не так видовищно виглядає. Позадував в декілька відтінків захисного. Як виявилося - дарма, довелося потім виправляти пензликами. Зібрав все до купи (нема про що писати навіть). Для фарбування відбивників на фарах, прожекторі, а також для дзеркала використав маркер Молотов Хром. Дуже класна річ для такого, раджу всім! Наклеїв деколі з набору. А деколі - товстенні і срібляться! Всілякі софтери не допомогли, а використовувати чистий ІПС для розмивання лаку не ризикнув, бо змиє ж і фарбу також. Але, мабуть, краще було змити фарбу, а потім підфарбувати. Бо я сподівався, що вкриття лаком згладить сходинку - але ж ні. Спробував замазати пігментами і всіляким візерінгом. Але все одно не дуже вийшло... Фари з самого початку планував зробити різними - одна нормальна, інша розбита. Однак, схоже, відтворити розбиту фару в нормальному вигляді не вийшло... Зрештою дофарбував всіляку дрібноту, доклеїв дзеркало, що відвалилося, доклеїв і дофарбував вогнегасники - все, бензозаправник готовий і буде чекати тепер власне І-153 "Чайка", до якої і має бути доданий на діорамі. Вийшло не так добре, як хотілося б, але краще, ніж могло б бути...
  6. З книги Ярослава Тинченка " Панцирні потяги, панцирники та залізничні війська у Визвольній Війні 1917-1920 років: "На початку червня 1919 р. панцирник «Отаман Петлюра» було передано у тимчасове розпорядження начальника 2-ї (згодом — 3-ї Залізної) дивізії Олександра Удовиченка. Останній пізніше згадував: «Під час руху дивізії, несподівано зголосився до мене молоденький, милий старшина й доклав, що він прибув із панцерним автом до мого розпорядження. Таке цінне придбання для дивізії, як панцерне авто, викликало серед наших вояків чимале піднесення. Панцерник називався «Отаман Петлюра». Як виявилося, цей молодий старшина знайшов десь цей ушкоджений, і тому покинутий большевиками, панцерник, відремонтував його, зформував до нього обслугу й вирушив на фронт. На превеликий жаль, я вже не пам’ятаю прізвища цього гідного й прикладного старшини та його співбійців, але їхня коротка в часі праця в дивізії все залишиться в нашій пам’яті. (Цим старшиною був поручник Ілько Шаповал. — О. В. — примітка редактора видання Олександра Вишнівського). Вони чимало спричинилися до моральної та бойової підтримки дивізії під час нашого наступу. Цей автопанцерник зробив за свій вік дуже багато кілометрів. Його мотор був зужитий і потребував грунтовної направи, але для цього дивізія не мала ані відповідного матеріалу, ані майстерень, ані фахівців. Заслугою команди цього панцерника було ще й те, що, сподіваючись кожної хвилини припинення дії мотора, вона не відмовлялася виконувати своє бойове завдання. Поява цього панцерника на фронті викликала в рядах ворога, як пізніше оповідали про це полонені, великий переполох. Непевний стан мотора автопанцерника був причиною постійних наших турбот за долю його залоги, бо вона могла опинитися в скрутному становищі. Коли, під час бою, панцерник висувався занадто вперед, наші зусилля були скеровані на те, щоб у критичну хвилину рятувати обслугу» ... У вересні 1919 р. «Отаман Петлюра» повернувся до Автопанцирного дивізіону СС, який розташувався у Вінниці. " Модель панцерника МініАрт "Остін 3 серії" (каталоговий номер 39005), фігурки перероблені з різних наборів МастерБокс. Фарбування - художня акрилова фарба POLYCOLOR (MAIMERI), фарбування аерографом ы пензликами. Про роботу над моделлю можна прочитати ось тут: https://www.greenmats.club/forums/topic/8304-остін-3-серії-135-мініарт/
  7. Ні! Ні! Ви не примусите мене перейти на авіацію!!! 😀
  8. Так, хороша модель. Роздивлявся її фото, ще коли почав працювати над цією. Але ж і коштує, як десять UM.
  9. Таке питаннячко: шагренька на крилах буде заполіровуватись? Чи воно не видно на готовій моделі буде? Бо оце мені І-153 робити треба, переймаюся, що авіатори за шагреньку з'їдять, це на танках воно дуже класно, бо імітує фактуру броні і нанесення великої кількості шарів фарби. А на літаках воно все поліроване-лакіроване-гладеньке ніби то має бути.
  10. Тож повернувся я до роботи над БЗ-38. Після Остіну дуже кинулося в очі, що тут я працював дуже неакуратно і нашвидкоруч. Тож трішки повиправляв, дошпаклював, почистив, задув грунтом, ще пошпаклював. Фарбуючи водія у тілесний колір, потягнувся не дивлячись, схопив скляний флакон, розбавив фарбу, задув... У процесі задувки ще дуже здивувався, як тонко і добре працює китайський аер! А потім з'ясувалося, що я розбавив фарбу чистим глицерином замість розбавителя - вони стояли поруч, обидва в скляних пляшечках, хоч і різних за розміром. Тепер ось спостерігаю і чекаю - чи висохне зрештою фарба взагалі Більше доби пройшло - поки не висохла. Схиляюся до думки все ж таки змити її і пофарбувати знову ще раз. А поки я вагаюся щодо водія - зробив запасні колеса. UM у своєму наборі цих коліс не дає, і ніші під колеса в крилах не позначає. Для коліс я купив набір від UM зенітки К-61, в якій є ці ж самі колеса, і який вийде дешевше, ніж афтермаркет, спроби відлити колеса самостійно тощо. Щодо ніш у крилах - я вище показував спроби їх відтворити, але насправді значно простіше просто обрізати колеса і приклеїти їх безпосередньо до крил. Систему кріплення запаски зробив дуже схематично, без другого фіксуючого важеля. Все ж таки воно не має бути помітним. До завтра ще почекаю, і якщо фізіономія водія так і не висохне - змию фарбу і перефарбую. Але думка про те, що при фарбуванні фігурок можна додавати пару крапель глицерину до фарби, щоб м'якіше фарбувалося і довше не висихало - в мене тепер з голови не йде. Ну, ця діорама як раз для експериментів тож спробую таке зробити, коли фігурки фарбувати буду.
  11. Схоже, після закінчення діорами з Остіном - я все ж таки продовжу саме цю модель, тим більше що за цей час вже приїхали колеса (разом з 37-мм зенитною гарматою) та фототравлення для І-153. Тож реанімую цю тему.
  12. ГОТОВО! Через те, що робота створюється в рамках ГБ по Першій Світовій - не створюю самостійно галерею, викладаю фото готової діорами сюди. Поки що відзнято хоч і на Нікон, але без софтбоксу, тож якість фото трохи гірше, ніж хотілося б. Буду ще перезнімати в софтбоксі, але то вже буде пізніше, бо софтбокс - то не на п'ять хвилин справа.
  13. Злам йде на пласкій поверхні, як я бачу - тож можна спробувати акуратно відрізати за лінією оплітки фонаря і вставити замість цього вирізаний за розміром шмат прозорого пластику. Хоча залежить від масштабу і матеріалу фонаря.
  14. Тим часом робота виходить на фінішну пряму. Так і не відзняв власне панцерник без розміщення на підставці - і мабуть правильно. Бо розміщення на підставці вийшло непростим, і після того панцерник в деяких місцях довелося підфарбовувати. Взагалі розмістити елементи на діорамі так, щоб вони адекватно заповнили простір, при цьому не зруйнувавши композицію - вийшло не з першого разу. Декілька разів довелося відклеювати фігурки і переставляти їх на інше місце. Відповідно, від невдалих спроб залишилися сліди. Тож побрибирав сліди від спроб. Також спробував "опустити на землю" того дядьку, що в капот поліз - бо його ноги не торкалися землі. Але трава то маскувала, а ось що вийшло в результаті - якось не дуже виглядає... Може, ще трішки флоком засаджу, вже вручну, без флокатора. Залишилися ще всілякі гайкові ключи та інше наповнення ящика для інструментів, а так загалом все.
  15. Робота над фігурками і підставкою забрала дуже багато часу. Раніше головним для мене було зібрати техніку, а фігурки чи елементи підставки - то вже таке, за остаточним принципом, аби швидше зробити і поставити вже закінчену роботу на полицю. Але чим далі - тим більше уваги оцим додатковим елементам, від діорами до діорами на це витрачається все більше часу. З цими вігурками я працював реально довго. Декілька разів перефарбовував те, що мені не подобалося (зокрема корову). Спробував працювати з фігурками аерографом - дали мені на паруд днів спробувати Прокон в дії. Хоч хороший аерограф значно полегшує роботу з фігурками - але пензлика не відміняє. Фігурки фотографувалися на різних стадіях готовності. Ну і власне "групове фото" - ось тут вони вже завершені. Але я пам'ятаю, що відбувається під час встановлення фігурок на основу діорами, тому не зарікаюся, що не доведеться їх дофарбовувати. Ну і власне готую підставочку. Тут також є роботи трішки бо доведенню до ладу, але треба чекати, поки все попереднє висохне. Підставка вже трохи відрізняється (зокрема досадив травки вздовж стіни сараю, трішки попрацював з сараєм всередині) - але поки не фоткав, вже хочу доробити і тоді вже відзняти.

Форум GreenMats.CLUB, также известный как "Общество владельцев зеленых ковриков", создан группой украинских моделистов осенью 2014 года и открыт для всех, кто увлекается стендовым моделизмом и военно-исторической миниатюрой.

Мы не спрашиваем «Чей Крым?» и не просим показать паспорт при входе, но предупреждаем, что большинство форумчан - украинцы. Просто имейте это в виду.

У нас запрещена политика и прочие, не относящиеся к моделизму темы!

×
×
  • Create New...