Jump to content

Aly

Members
  • Posts

    420
  • Joined

  • Last visited

  • Days Won

    28

Everything posted by Aly

  1. Ось непоганий матеріал про світлодіодні лампи: https://watt-shop.com/ua/blog/188-svetodiodnaya-lampa-migaet-kogda-ona-vklyuchena-osnovnye-prichiny-i-kak-ubrat-eto-mertsanie.html
  2. Хороша тема, шкода, що з 2016 року не оновлювалася... Бо освітлення робочого місця - болюча тема, особливо коли ти з моделями працюєш не під сонячним світлом. Я багато експериментував з освітленням на робочий стіл - проходив і саморобні рамки зі світлодіодів, і дешеві світильники. Зрештою зупинився на ось такій лампі в якості "модельного" джерела освітлення ("львівські" лампи на той момент з продажу вже зникли): Так, коштує воно не дуже дешево: https://f.ua/lightmaster/nastolnaja-lampa-de1144-led-10-vt-cherniyy-s-serebristiym.html?gclid=CjwKCAiAtdGNBhAmEiwAWxGcUixBOCvNT2JFgz9zrez2KUuzIb1Q4Uyvhk0AfqPLUu_WFuQVcmmiShoC7tEQAvD_BwE Але в плюсах - хороше яскраве освітлення, можливість регулювати силу світла і температуру, регулювати положення лампи, світлодіоди не "блимають" і тим саме не перевантажують очі.
  3. А можна викласти фото патрубків та виходу маслорадіатора на І-153 та фото патрубків на БТТ в 1:35, будь ласка?
  4. Трохи перекинув. Дякую за сайт!
  5. Вітаю! Раджу звернути увагу на магазини для манікюру. Зокрема особисто мені дуже в нагоді стали силіконові насадки. Вони можуть використовуватись не тільки для полірування-виправлення пластику після наждачки та надфілів, а й навіть самостійно, знімаючи пластик дуже акуратно і навіть у важкодоступних місцях. Щось типу такого: https://naomi24.ua/uk/nogti/apparatnyy-manikyur-pedikyur/nasadki-dlja-frezera-s/nabor-polirovschikov-silikonovyx-silicone-burr-set-180-grit-chernye-6-sht?gclid=Cj0KCQiA-qGNBhD3ARIsAO_o7ynAwtNKJQPNzQqpWOer_FUTWoNdTe3Ra7vzJCLCxZ1qe0Qn2LfcxGUaAogrEALw_wcB
  6. Та я їх на своїй приборці навіть побачити не можу, не те що зробити і приклеїти! Ще й рівно, рядочком! Хоч воно і 48, а не 32 - але у 32 було б те ж саме, думаю... Коротше - знімаю капелюха, бо поки оцим не зайнявся сам - не здатен був оцінити, яка це тонка робота!
  7. Вражаюче. Дивлюся, вчуся, намотую на вуса... Щодо приборки - це фототравлення таке? На верхньому фото не видно, як воно було в незібраному стані. Просто оці перемикачі на шасі тощо - як їх відтворювати? Бо моя спроба "намалювати" закінчилася геть сумно...
  8. Як людина, яка тягне літників багато різних як раз не радив би використовувати для цього газову плиту. По-перше воно занадто гаряча, по-друге воно занадто широко горить. Для цього краще використовувати лампадну свічку, наприклад - вона не настільки гаряча, дозволяє акуратно розплавити літник, не підпаливши його і не розплавивши геть повністю, просто зробити м'яким. Я використовую також свої запальнички для люльки, вони з турбінкою, тож така собі маленька газозварка але з лампадною свічкою простіше. Головною проблемою при тягненні літників є саме розтягування занадто розплавленого пластику - тоді воно рветься, стає кривим тощо. Варто потримати над вогнем літник, прокручуючи його, поки він не починає плавитися - але не давати йому розплавитись. А потім акуратно і повільно розтягнути і потримати в такому положенні декілька секунд, щоб воно вистигло остаточно і зафіксувалося.
  9. Але ж колеса дуже кидаються в очі, значно сильніше, ніж "скелет" тощо... Чи мається на увазі - самі колеса викинути, а використовувати все решту?
  10. Дуже круто вийшло! Сидів, розглядав дрібнички... Дуже добре пофарбовано!
  11. Ніколи такого не бачив. Дякую, буду знати.
  12. Ну, після того, як я робив "Остіна" і надивився на всілякі авто, які розроблялися до Першої Світової - я б не здивувався й мідному. Розумію, що тут не той випадок, але не настільки глибоко знаю тему. Тут я через колір запитав. Але фото переконливе. Хоча це, здається, не іржа. Схоже, вихлопний патрубок в якийсь спеціальний колір пофарбований. Бо іржа там поруч збоку - різниця помітна, щонайменше іржа не блищить.
  13. Це мідний вихлопний патрубок? Чи сталевий, який взявся іржою? Бо якщо сталевий - іржа не така рівномірна. Краще трішечки методом сухого пензлика додати ганметал чи чогось подібного (якщо вважається, що машина новенька і вихлопні патрубки ще не вкрилися повністю іржою), або ж навпаки, додати тим саме методом темнішої іржи. Вибачаюсь, якщо щось дуже очевидне розповідаю...
  14. Можна і акрилом по акрилу - якщо ти робив змивку САМ, а не взяв щось дуже модне з геть незрозумілим складом всередині Бо повторюся, що вже казав в ФБ - змивка це дуже-дуже сильно розведена фарба (ну або ж відповідний розчинник, в який додано трохи фарби), можливо з краплею речовини, яка забезпечить розтікання по поверхні (починаючи від фейрі і закінчуючи супермодними супердомішками). Я, наприклад, пару крапель гліцерину додаю до суміші, яку змішую для змивки. Власне змивка (використовую акрилові художні фарби, в основному серії Поліколор, розбавляю зазвичай сумішшю ІПС з водою) - десь 10% основного кольору, в який фарбувалася модель, до неї десь 3-5% контрастного (чорного, коричневого, сірого тощо - в залежності від основного кольору), 80% води і 5-7% гліцерину. Чесно скажу, відсотки вказав дуже приблизно, змішую на око, намагаючись отримати майже прозору рідину, близьку до основного кольору, але все ж таки щоб трохи відрізнялася. На світлих має менше відрізнятися, на темних - навпаки, сильніше.
  15. І коробки складати нема куди...
  16. О, дуже хороша ідея для подібних робіт! Бо відтворювати аером щось такого типу - це ой. До речі "Молотова" треба потім захищати лаком або чимось таким - бо дуже легко пошкоджується і змінює колір на повітрі. Через декілька днів подивиться на "кошку" - думаю, різниця з фото буде помітна.
  17. Мені в танках також ця технологія може стати в нагоді. Але звучить дійсно жахливо.
  18. Казав і ще раз повторюся: вважаю твою роботу проявом дискримінації рукожопів, зокрема мене! І буду скаржитись на тебе в ООН, Зеленському і в Спортлото! 😀 А загалом дуже вражаюча робота! Надихає!
  19. Водія довелося утрамбовувати, щоб в кабіну вліз...
  20. Ну що ж, треба закінчити цю гілку зрештою, довести розповідь до кінця. З водієм все закінчилося змиванням фарби - змилося за допомогою звичайного мильного розчину миттєво. Однак після цього випадку я замислився над використанням чистого гліцерину в якості ретардера... Але експериментувати з цим буду вже пізніше. Поки що просто пофарбував водія звичайним акрилом. Наліпив на цистерну дрібноту. Без шлангу і без гусениць на задні колеса воно не так видовищно виглядає. Позадував в декілька відтінків захисного. Як виявилося - дарма, довелося потім виправляти пензликами. Зібрав все до купи (нема про що писати навіть). Для фарбування відбивників на фарах, прожекторі, а також для дзеркала використав маркер Молотов Хром. Дуже класна річ для такого, раджу всім! Наклеїв деколі з набору. А деколі - товстенні і срібляться! Всілякі софтери не допомогли, а використовувати чистий ІПС для розмивання лаку не ризикнув, бо змиє ж і фарбу також. Але, мабуть, краще було змити фарбу, а потім підфарбувати. Бо я сподівався, що вкриття лаком згладить сходинку - але ж ні. Спробував замазати пігментами і всіляким візерінгом. Але все одно не дуже вийшло... Фари з самого початку планував зробити різними - одна нормальна, інша розбита. Однак, схоже, відтворити розбиту фару в нормальному вигляді не вийшло... Зрештою дофарбував всіляку дрібноту, доклеїв дзеркало, що відвалилося, доклеїв і дофарбував вогнегасники - все, бензозаправник готовий і буде чекати тепер власне І-153 "Чайка", до якої і має бути доданий на діорамі. Вийшло не так добре, як хотілося б, але краще, ніж могло б бути...
  21. З книги Ярослава Тинченка " Панцирні потяги, панцирники та залізничні війська у Визвольній Війні 1917-1920 років: "На початку червня 1919 р. панцирник «Отаман Петлюра» було передано у тимчасове розпорядження начальника 2-ї (згодом — 3-ї Залізної) дивізії Олександра Удовиченка. Останній пізніше згадував: «Під час руху дивізії, несподівано зголосився до мене молоденький, милий старшина й доклав, що він прибув із панцерним автом до мого розпорядження. Таке цінне придбання для дивізії, як панцерне авто, викликало серед наших вояків чимале піднесення. Панцерник називався «Отаман Петлюра». Як виявилося, цей молодий старшина знайшов десь цей ушкоджений, і тому покинутий большевиками, панцерник, відремонтував його, зформував до нього обслугу й вирушив на фронт. На превеликий жаль, я вже не пам’ятаю прізвища цього гідного й прикладного старшини та його співбійців, але їхня коротка в часі праця в дивізії все залишиться в нашій пам’яті. (Цим старшиною був поручник Ілько Шаповал. — О. В. — примітка редактора видання Олександра Вишнівського). Вони чимало спричинилися до моральної та бойової підтримки дивізії під час нашого наступу. Цей автопанцерник зробив за свій вік дуже багато кілометрів. Його мотор був зужитий і потребував грунтовної направи, але для цього дивізія не мала ані відповідного матеріалу, ані майстерень, ані фахівців. Заслугою команди цього панцерника було ще й те, що, сподіваючись кожної хвилини припинення дії мотора, вона не відмовлялася виконувати своє бойове завдання. Поява цього панцерника на фронті викликала в рядах ворога, як пізніше оповідали про це полонені, великий переполох. Непевний стан мотора автопанцерника був причиною постійних наших турбот за долю його залоги, бо вона могла опинитися в скрутному становищі. Коли, під час бою, панцерник висувався занадто вперед, наші зусилля були скеровані на те, щоб у критичну хвилину рятувати обслугу» ... У вересні 1919 р. «Отаман Петлюра» повернувся до Автопанцирного дивізіону СС, який розташувався у Вінниці. " Модель панцерника МініАрт "Остін 3 серії" (каталоговий номер 39005), фігурки перероблені з різних наборів МастерБокс. Фарбування - художня акрилова фарба POLYCOLOR (MAIMERI), фарбування аерографом ы пензликами. Про роботу над моделлю можна прочитати ось тут: https://www.greenmats.club/forums/topic/8304-остін-3-серії-135-мініарт/
  22. Ні! Ні! Ви не примусите мене перейти на авіацію!!! 😀
  23. Так, хороша модель. Роздивлявся її фото, ще коли почав працювати над цією. Але ж і коштує, як десять UM.
  24. Таке питаннячко: шагренька на крилах буде заполіровуватись? Чи воно не видно на готовій моделі буде? Бо оце мені І-153 робити треба, переймаюся, що авіатори за шагреньку з'їдять, це на танках воно дуже класно, бо імітує фактуру броні і нанесення великої кількості шарів фарби. А на літаках воно все поліроване-лакіроване-гладеньке ніби то має бути.
  25. Тож повернувся я до роботи над БЗ-38. Після Остіну дуже кинулося в очі, що тут я працював дуже неакуратно і нашвидкоруч. Тож трішки повиправляв, дошпаклював, почистив, задув грунтом, ще пошпаклював. Фарбуючи водія у тілесний колір, потягнувся не дивлячись, схопив скляний флакон, розбавив фарбу, задув... У процесі задувки ще дуже здивувався, як тонко і добре працює китайський аер! А потім з'ясувалося, що я розбавив фарбу чистим глицерином замість розбавителя - вони стояли поруч, обидва в скляних пляшечках, хоч і різних за розміром. Тепер ось спостерігаю і чекаю - чи висохне зрештою фарба взагалі Більше доби пройшло - поки не висохла. Схиляюся до думки все ж таки змити її і пофарбувати знову ще раз. А поки я вагаюся щодо водія - зробив запасні колеса. UM у своєму наборі цих коліс не дає, і ніші під колеса в крилах не позначає. Для коліс я купив набір від UM зенітки К-61, в якій є ці ж самі колеса, і який вийде дешевше, ніж афтермаркет, спроби відлити колеса самостійно тощо. Щодо ніш у крилах - я вище показував спроби їх відтворити, але насправді значно простіше просто обрізати колеса і приклеїти їх безпосередньо до крил. Систему кріплення запаски зробив дуже схематично, без другого фіксуючого важеля. Все ж таки воно не має бути помітним. До завтра ще почекаю, і якщо фізіономія водія так і не висохне - змию фарбу і перефарбую. Але думка про те, що при фарбуванні фігурок можна додавати пару крапель глицерину до фарби, щоб м'якіше фарбувалося і довше не висихало - в мене тепер з голови не йде. Ну, ця діорама як раз для експериментів тож спробую таке зробити, коли фігурки фарбувати буду.
×
×
  • Create New...