Jump to content

Aly

Members
  • Posts

    420
  • Joined

  • Last visited

  • Days Won

    28

Everything posted by Aly

  1. Схоже, після закінчення діорами з Остіном - я все ж таки продовжу саме цю модель, тим більше що за цей час вже приїхали колеса (разом з 37-мм зенитною гарматою) та фототравлення для І-153. Тож реанімую цю тему.
  2. ГОТОВО! Через те, що робота створюється в рамках ГБ по Першій Світовій - не створюю самостійно галерею, викладаю фото готової діорами сюди. Поки що відзнято хоч і на Нікон, але без софтбоксу, тож якість фото трохи гірше, ніж хотілося б. Буду ще перезнімати в софтбоксі, але то вже буде пізніше, бо софтбокс - то не на п'ять хвилин справа.
  3. Злам йде на пласкій поверхні, як я бачу - тож можна спробувати акуратно відрізати за лінією оплітки фонаря і вставити замість цього вирізаний за розміром шмат прозорого пластику. Хоча залежить від масштабу і матеріалу фонаря.
  4. Тим часом робота виходить на фінішну пряму. Так і не відзняв власне панцерник без розміщення на підставці - і мабуть правильно. Бо розміщення на підставці вийшло непростим, і після того панцерник в деяких місцях довелося підфарбовувати. Взагалі розмістити елементи на діорамі так, щоб вони адекватно заповнили простір, при цьому не зруйнувавши композицію - вийшло не з першого разу. Декілька разів довелося відклеювати фігурки і переставляти їх на інше місце. Відповідно, від невдалих спроб залишилися сліди. Тож побрибирав сліди від спроб. Також спробував "опустити на землю" того дядьку, що в капот поліз - бо його ноги не торкалися землі. Але трава то маскувала, а ось що вийшло в результаті - якось не дуже виглядає... Може, ще трішки флоком засаджу, вже вручну, без флокатора. Залишилися ще всілякі гайкові ключи та інше наповнення ящика для інструментів, а так загалом все.
  5. Робота над фігурками і підставкою забрала дуже багато часу. Раніше головним для мене було зібрати техніку, а фігурки чи елементи підставки - то вже таке, за остаточним принципом, аби швидше зробити і поставити вже закінчену роботу на полицю. Але чим далі - тим більше уваги оцим додатковим елементам, від діорами до діорами на це витрачається все більше часу. З цими вігурками я працював реально довго. Декілька разів перефарбовував те, що мені не подобалося (зокрема корову). Спробував працювати з фігурками аерографом - дали мені на паруд днів спробувати Прокон в дії. Хоч хороший аерограф значно полегшує роботу з фігурками - але пензлика не відміняє. Фігурки фотографувалися на різних стадіях готовності. Ну і власне "групове фото" - ось тут вони вже завершені. Але я пам'ятаю, що відбувається під час встановлення фігурок на основу діорами, тому не зарікаюся, що не доведеться їх дофарбовувати. Ну і власне готую підставочку. Тут також є роботи трішки бо доведенню до ладу, але треба чекати, поки все попереднє висохне. Підставка вже трохи відрізняється (зокрема досадив травки вздовж стіни сараю, трішки попрацював з сараєм всередині) - але поки не фоткав, вже хочу доробити і тоді вже відзняти.
  6. Робота продовжується, але не так швидко, як хотілося б. Бо цього разу не соромлюся переробляти те, що не сподобалося. Наприклад, корівку я перефарбовував чотири рази. І так, тут також не ідеально, і дійсно хоча б змивку треба буде зробити. Але принаймні з кольорами я вже вгадав. Підставку також переробив - бо коли намагався вирівняти поверхню під колеса Остіна і возика, поламав основу. Яка вже була пофарбована і засіяна флоком (за допомогою саморобного флокатора з мухобойки). Ну, то не так вже й страшно, коли робиш не з червоного дерева підставку, а з усілякого сміття. Взяв шмат пінопласту, обмазав шпаклівкою (бо заважка без пінопласту виходить), пофарбував, засіяв флоком на клей ПВА. Зайвий флок після висихання прибрав за допомогою пилососу, на який надягнена панчоха. ПВА наносив на підставку таким чином, щоб трава була окремими кущами - бо двір же ж, а не луговина. Зараз ще задув дуже розведеною фарбою зверху, щоб клей не виблискував з під трави, але це вже не засняв. Ну і неквапливо працюю з фігурками, наносячи шар за шаром фарбу і чекаючи повного висихання попереднього шару. Фарбую пензликами, з аерографу задув грунтом та у тілесний колір. Але так, можливості працювати за допомогою аеру з фігуркою - не вистачає. Мої "китайці" не можуть працювати так тонко. Мені пообіцяли дати на пробу попрацювати Проконом - ото хочу з'ясувати, чи варто його брати собі, чи зможу я працювати з фігурками за допомогою аеру. Бо цілком можливо, що проблема не в аері, а в моїй косооцій жопорукості.
  7. Фарбував. Це пластик, який я пофарбував акріловими художніми фарбами "Polyсolor": сріблястий металік, чорний, коричневий тощо. Я думав над цим. Але все ж таки є суттєва різниця між міцним українським господарством до революції - і отим рабським і нужденним існуванням села після революції. Возик в мене і так трішки поюзаний-неновий, це видно по кольору деревини, але він не прям поламаний-негодний, бо хороший господар такого не допустить, і буде своєчасно лагодити. Тим більше тоді вози виготовляли не зі сміття, а з хорошої витриманої деревини. Тому залишу так, як є. Дякую, слушна порада! Я фіксував на пристрої для фарбування дрібноти, але там не зручно було, особливо коли крутиш модель на всі боки. А для дофарбовування - мені потрібно буде її крутити. Тож скористаюся порадою, коли буду дофарбовувати.
  8. Е ні, мені моя робота нинішня більше подобається. Щонайменше вона дозволяє одночасно працювати над моделями (поки на роботі тихо). Зокрема сьогодні пофарбував-помалював возик. Потім ще й вили намастив і насипав у возик сіна. І навіть приміряв все на підставці. Бо треба визначитися заздалегідь, що де стоїть. Під час отих примірок знову примудрився відламати від Остіна купу дрібноти, тож добре, що я не доводив Остіна остаточно і не дофарбовував - зараз знову довелося б усе переробляти.
  9. А зараз корова ще більше на корову схожа, коли я їй вим'я доклеїв.
  10. Наніс декалі. З передньою кокардою схибив - промахнувся з розташуванням центру. Думав спочатку перефарбувати самотужки, але потім відмовився від цієї ідеї. Бо так воно в очі не дуже кидається, а ось якщо перефарбую - то буде помітніше. Далі мав би бути власне візерінг всілякий - але я поки що відклав власне панцерник і зайнявся елементами діорами. Щоб не плодити зайві теми, про них також у цій гілці буду писати (сподіваюся, це нікого не дратуватиме). За задумом воно має бути приблизно таке, і на щастя - вписується у габарити фоторамки. Віз - набір Мастербоксу, як і корівка. Пастушок з корівкою. Обидві фігурки від Мастербоксу, хоч і з різних наборів. Після Мініарту різниця відчутна - багато облою, пластик трішки гірший, фігурки вимагають шпаклювання. Зробив стріху на дах сарайчику. Використана щетина від малярного пензля, який рядками наклеювався на картону основу. Потім зверху задув різними відтінками сірого і чорного, щоб відобразити стару солому. Стіни спочатку обмазав-було гіпсом, але ж тут в мене не хата, а сарайчик, тож побіленим не має бути. Тому зафарбував у колір глини. Гофрований картон від коробок ще тим хороший для таких ось сарайчиків, що імітує дерев'яну основу під глиною. Ну й зайнявся фігурками. Якщо з селянами все більш-менш просто, бо в наборі від Мастербоксу вони аутентичні (хоч набір присвячений Другій Світовій), то ось з вояками Дієвої Армії УНР все складніше. Первісний задум використати фігурки танкістів Першої Світової виявився не зовсім вдалим - бо офіцерів з нього можна використати, але рядових, які ремонтують і обслуговують Остіна - ні. Фігурки солдатів Російської імператорської армії від ІСМ також не підходять - бо вони там йдуть, а не стоять на місці, пози геть не підходять. Тож довелося знову займатися вівісекціїю і франкенштеїти фігурки з набороів танкістів Першої Світової, німців Другої Світової, використовуючи окремі елементи від радянських солдатів Другої Світової і війни в Афганістані, російських і французьких солдатів Першої Світової тощо. Розмальовувати фігурки все ж таки буду не зараз, спочатку хочу підставку зробити. Залив-було гіпсом з ПВА, але поспішив витягнути з опалубки, а гіпс (через наявність ПВА) ще не застиг, як виявилося. Тож зробив з фінішною акріловою шпаклівкою - але ж там товстим шаром її не покладеш, тріскається. Тому поклав в два шари - і відповідно воно за вихідні не встигло висохнути. А зараз вже робота, поки що не до діорами.
  11. На фіг-на фіг, я ото ще ціну собі на московії щоб набивав... Там будуть фігурки Січових Стрільців і Запорізького корпусу. А сам панцерник буде з написом "Петлюра". Тож мене скоріше на московії за це проклинати будуть.
  12. Збирати Остіна до купи виявилося значно складніше, ніж я очікував. Бронекорпус, який я приміряв на основу неодноразово, ід час приклеювання перекошувало, він не хотів ставати нормально на відведені місця. Довелося притискати струбцинами. В процесі встановлення корпусу довелося відламати вже приклеєні дверцята і люки - бо заважали. Плюс купа дрібноти відламалася сама, через необережні рухи тощо. Душевному спокою і швидкості роботи це геть не сприяло. І тим не менш зрештою я його дозбирав-доклеїв, включаючи відламані деталі. Башти ще не приклеєні, також не доклеєні два відвалившихся замки на капоті, плюс на кулеметах будуть ланцюжки, що тримали дульний компенсатор - але загалом поклейка закінчена. Далі - декаль і всіляке дофарбовування. Також все ж таки трішки зімітував (за допомогою мінідрелі) декілька вм'ятин від куль, тож після нанесення декалей всілякий візеринг має включати в себе відповідне малювання пошкоджень.
  13. Схоже, що використані сферичні заклепки - це також додає нереалістичності і "танковості". Я не в курсі, які саме стояли на Як-28, але мені здається, що мають бути пласкі. У Мастерклаба є і сферичні, і пласкі, то на майбітнє краще пласкі брати (розмір на фото інший, бо ліньки було шукати відповідний, але теза зрозуміла, думаю). І так, сточити також має вирішити проблему.
  14. Относительно проволочек - в масках такие же проволочки, о которых говорил я, которые используются для фиксации в коробке всего на свете, от детских игрушек до гаджетов, такие закруточки. Но да, они в оплетке (лично мне это даже больше нравится - при снятии оплетки проволока распрямляется, ну и оплетка не дает ей лишний раз согнуться). Дополнительно - проволока от шампанского (или другого игристого вина), которая фиксирует пробку. Для 35-го она толстовата, но в 24-м, наверное, для всякого подойдет. По поводу языка общения - да, мені значно зручніше українською, но если собеседник просит-обращается - я могу перейти на русский язык. Просто почему-то многие подразумевают, что я обязан переходить на русский просто по умолчанию - вот такой подход мне крайне не нравится.
  15. Тим часом робота над Остіном виходить потроху на фінішну пряму. Але дрібничок багато, і поки робиш їх одну за одною - взагалі відчуття, що стоїш на місці. Тому тут не викладав деякий час звітів, тож сьогодні буде скопом. Попрацював над кулеметними установками. Передивившись багато фото, вирішив фарбувати кожухи стволів Максимів не в зелений, як у піхотних кулеметів зразка 1910 року, а в чорний. Чорні кулемети стоять на бронепотягах, і, схоже, на автоброневиках, принаймні на частині з них. Можливо, для "технічних" військ кулемети фарбувалися окремо або ж це піхотні фарбувалися - не знаю, не заглиблювався. Кулемети в принципі непогано зроблені у МініАрта, але а передній стінці кожуха обов'язково треба зробити виводи паровідвідних трубок. Помітив також чергові помилки в інструкції: переплутали місцями оглядові прилади. Для масок при фарбуванні приладів я використав звичайнісеньку дешеву китайську ізоляційну стрічку. Для таких ось простеньких речей вона ще підходить, але все ж таки для чогось більш значного треба купити тамієвську стрічку... І ось так потрохи-потрохи, дрібничка за дрібничкою, дофарбовочка-задувалочка - а воно вже починає збиратися до купи... Зваживши всі за й проти - вирішив перефарбувати внутрішній простір панцерника і зробити його все ж таки білим. Так, в російській імпрераторській армії Остіни другої серії зсередині темні, а британські Остіни 4 серії білі, а 3 серія - хто його зна, яка, але чомусь мені здалося, що для панцерника УНР буде притаманий білий колір. Зрештою українці можуть хліба не мати, але хату побілять, бо то принципово - то може таке ж ставлення і до панцерника? Коли відремонтувати двигуна не має можливості, то хоч кабіну всередині побілити... Та й зрештою воно просто красиво, і краще видно те, що всередині!
  16. Російською - проволока. Та проволока, якою в упаковці скручуються дроти навушників, прикріплюються до коробки іграшки тощо. Нагуглити фото чомусь не виходить, але при купівлі майже будь-чого, розпаковуючи товар - ви знайдете цей дріт. Вони бувають різної товщини і довжини - я просто не викидаю їх, а збираю. Якщо так і не буде зрозуміло - пізніше сфотографую, що я маю на увазі.
  17. Є така штука - дуалізм, він же ж інь-янь, він же ж "єдінство і борьба протівоположностей", він же ж "боротьба снаряд-броня" тощо. Моделісти хочуть, щоб все було ідеально, додатково зараз їх активно привчає до цього ринок, масовий маркетинг і гасло "вимагай більшого". У виробників є об'єктивні обмеження - рівень технологій у виготовленні моделі, та суб'єктивні обмеження - рівень працівників, завантаженість роботами, зрештою сімейні проблеми. Тому так, навіть в хороших моделях можуть бути косяки. Деякі можна виправити через незначні зміни, наприклад помилки в інструкції, деякі змінити дуже важко і дорого, і це відбувається не завжди, або робиться шляхом перевипуску кіта. Вимога деяких моделістів приділяти боку виробника особливу увагу саме його особистій дуже цінній думці - є неадекватною і невідповідною, але й хамство виробника у відповідь також є неправильним способом реагування. Як в будь-яких інших дуалізмах, в цьому потрібен баланс, гармонія, рівновага між двома цими складовими, щоб вони були активними - але не перетягували, не передавлювали. Тоді, як серфінгіст на хвилі - моделізм буде рухатися, тоді як перемога будь-якої однієї сили над серфінгістом призведе до його падіння.
  18. Мені здається, має підійти звичайні металеві дротики, якими фіксуються всілякі гаджети в коробочках. Воно міцніше, ніж мідь, при цьому гнеться краще, ніж сталева. Товщина для 24 масштабу має відповідати, ніби то.
  19. Дивлюся, навіть для авіаційних двигунів того часу мідь і латунь - форевер! Реально "латунна епоха"!
  20. Спека реально гальмує роботу - але потрохи колупаємо. Вирішив було нашвидкоруч зробити прожектори, які кріпилися на башти. Зазвичай фарах відбійний шар я імітував фольгою. Але ж в даному випадку воно геть не вийшло: прожектори занадто глибокі і великі. При цьому скло прожекторів - гладке-прозоре, а не звичний розсіювач. Тож подивився я на результати роботи - і вирішив все переробити. Купив собі нарешті маркер МолотовХром, середину вичистив від залишків фольги і мазнув маркером. Результат вражаючий - реально ж дзеркало! Як ніби то ртуттю крапнув... Додав імітовані з тягнутого прозорого літнику лампи всередину, і закрив склом. Одна лампа трішки кривенько стала, але вже не буду переробляти.
  21. Нарешті вихідні, можна попрацювати над моделлю. Щоправда спека заважає, але зранку було ще більш-менш добре. Зайнявся баштами. Склеювати половинки башти треба дуже уважно, найдрібніший перекос відразу є видним, а стику не повинно бути, бо на оригіналі тут йде цільний лист броні. Тож після склеювання довелося шпаклювати (загалом на цій моделі я дуже мало шпаклівки використовую). Потім зайнявся заклепками. Цього разу вирішив встановити клепку 0,5 - хоч вона трішки менша за потрібну, але виглядає краще, ніж перерозмірена 0,8 - якщо на корпусі воно не так в очі кидається, то на башті більш помітно. Для свердління отворів під ніжки смоляних заклепок Мастерклаб використав новопридбану ручну дрель з зажимним патроном. Свердло 0,3 тримається ідеально. Дрель виявилася не алюмінієвою, як було зазначено на сайті, а сталевою - тож трішки важче, ніж зазвичай, але пристосувався я швидко. В цілому задоволений: хоч це не Тамія, але ж і коштує втричі дешевше, а свою роботу робить. До того ж мене трішки задовбує останнім часом працювати з цангами, зажимний патрон подобається більше.
  22. Викладаю звіт про роботу трішки із запізненням, все ж таки необхідність переливати фото з телефона на комп - воно примушує збирати певний "пул" з декількох днів роботи, на відміну від того ж ФБ, де навпаки, кожну фоточку ставиш окремо... Працюю з бронекорпусом. Моторний відсік, не зважаючи на те, що ніби то все крихке і ненадійне - склеївся дуже швидко і дуже міцно. Тож я майже відразу спробував його приміряти на раму. Що я вам скажу - все там всередині видно буде, дарма я переймався! Окрім іншого я хотів зробити з внутрішнього боку клепку, думав, що може бути видно. Однак в такому випадку бронекорпус не стає нормально на раму. Тож видалив заклепки. Використав для цього керамічну насадку для дрелі, куплену в манікюрному магазинчику - дуже класний інструмент для роботи з пластиком, не так підплавляє, як металеві фрези, не забивається пластиковим пилом на відміну від кам'яних фрез. Ну і зробив кулеметні установки. Непогано відтворено, але облой на патронах кулеметної стрічки мені прибрати не вдалося. Сподіваюся, що їх не буде видно. Якщо ж буде - краще буде замінити на фототравлення чи щось саморобне. Поки що спека і робота примусили взяти паузу в роботі, сподіваюся на вихідних продовжити.
  23. Хоч робота забирає час від моделізму потрохи працюю далі. Перейшов до роботи над бронекорпусом. Зокрема МініАрт пропонує проклепати стінки бронекорпусу відлитими на літніках заклепками. Я спробував - однак відрізати їх так, щоб було рівно - дуже складно, а приклеїти на правильне місце, та ще й правильно - не з моїми очима. Тож вирішив поставити смоляні від МайстерКлаб. Спробував ті, що в мене були, діаметром 1 мм сферичні, 0,8 мм пласті і власне МіініАртівську: В результаті зрозумів, що краще я замовлю собі сферичні заклепки Майстерклабівські, які будуть краще підходити. Замовив різні, але не вся лінійка була. 0,5 виявилися замаленькими, тож я поставив сферичні 0,8, хоч вони і трішки завеликі. Найоптимальніше було пошукати-дочекатися 0,6, я розумію, але воно не так вже й кидається в очі все ж таки. Всередині панцерника біля заднього посту водія в стінах якісь отвори, ніби то як для кріплення деталей. Інструкція МініАрта про ці отвори нічого не каже і клеїни до них нічого не пропонує. Виходячи з місця їх розміщення, тут могли б крипитися поручні. Тож я вирішив їх і поставити. Склеїв бронекорпус (кабину тільки), приміряв на раму. Дарма я думав, що там нічого не буде видно - все в корпусі буде видно, якщо зробити відкритими передню стінку, бокові і задні дверцята! Тому роботі з внутрішнім простором треба також приділяти увагу. А загалом знову і знову дивуюся, яка ж класна модель! Відтворено купу дрібничок - завдяки чому я дійсно розумію, як саме і що саме працювало в цій машині, як воно було екіпажу машини тощо. Оці барашки для фіксації бронестворок в певному положенні - воно мене неаби як вразило. І те, що в моделі воно відтворено, і те, що в оригіналі британські інженери подумали про зручність і можливості фіксації цих створок в різних положеннях. Шалена різниця з всілякою технікою СРСР в 30-х роках (та й пізніше також). Шкода, що виробник не передбачив можливості зробити лючки для стрільби з особистої зброї відкритими - це б додатково розширило можливості.
  24. Працюю над внутрянкою. Зробив панель приладів - не знаю, навіщо, її не буде видно геть зовсім. Але нехай буде на всяк випадок. Ну і доопрацював-дофарбував підлогу машини, поставив керма, поставив грушу гудка тощо. Трішечки застарив. Моторний відсік завершений майже повністю - залишилося тільки додати тягу для відкривання бронестворки радіатора. До речі звертаю увагу - хоч МініАрт зазначає в інструкції про два положення цієї створки, але власне важель відкривання стоїть в закритому положенні, для відкритого треба його опустити. Ну і довжина тяги до власне створки під питанням - чи її вистачить. Я просто відрізав її, щоб не зачищати сліди літника, буду робити з тягнутого літника. Всередині моторного відсіку трохи перефарбував, додав латуні, прибрав меді. В процесі загубив один з ричажків на циліндрі, але поновлювати вже не став - думаю, цього точно ніхто не помітить. В процесі роботи відвалилося ще декілька дрібничок з рами - поновлювати буду згодом, бо вони в таких місцях, що їх постійно чипляєш.
  25. Тим часом робота продовжується. Купив собі ось таку "підставку для фарбування дрібних деталей". Ну, для фарбування саме дрібноти воно не так щоб супер, але в якості стапеля дуже добре працює! "Застарів" двигун і раму трішки. Але їх все одно закриють бокові броньові листи. Ну і зрештою зробив підлогу панцерника. Сьогодні буде сохнути, а завтра займуся дофарбовуванням і доклеюванням деталей. Думаю, трішки все ж таки перефарбую і в моторному відсіку, зроблю повітряний фільтр також латунним.
×
×
  • Create New...