Aly

Пофарбував двигун. Чесно зізнаюся - ліньки мені переливати фото з телефону на комп, а потім з компу сюди, тому ставлю з фб, тим більше якість фото на мобільнику все одно так собі. Геть не впевнений, що все має бути саме таких кольорів, бо орієнтувався на чорно-білі фото власне броневиків та приблизне розуміння, як британці зі своїм дуже серйозним і стратегічним підходом мали б все зробити. З фото автомобілів і двигунів Остін я зрозумів, що систему охолодження вони максимально робили з міді, також в багатьох агрегатах використовували латунь - відповідно я й фарбував. Спеціально купувати металіки під латунь і мідь заради пари патрубків мене жаба давить, тому я змішав відповідні відтінки з "золотої" фарби, яка в мене валяється з давніх давен, коли я ще сину фарбував корону в дитсадочок. Не менше восьми років пройшло з того часу, фарба вже "вотмилася", а може я й сам не заморочувався тоді якісною фарбою - тож вийшло трішки не так красиво, як хотілося, через завеликий пігмент. Але навряд чи воно буде добре видно. 

Для отримання різних відтинків металіку при наявності «золотої» та «срібної» фарби плюс п’ять «базових» кольорів (червоний, чорний, білий, синій, жовтий) змішуються:

Мідь: до 2 частин «золотої» фарби додається 1 частина «червоного». Для старої-тусклої міді можна додати ще декілька крапель чорного.

Латунь: 50 на 50 змішується «золото» і «срібло».

Бронза: до 2 частин золотої додається 1 частина червоної, 0,5 жовтої та 0,5 чорної.

Хоча чесно скажу, коли я змішую фарби, аж так точно «частинами» я її не вимірюю, десь приблизно вказую. Тим більше в залежності від ваших фарб – можуть бути трішки різні відтінки.

Тим часом робота продовжується. Задув двигун грунтом, приклеїв дроти до свічок та патрубок до карбюратора. На жаль, тяги до карбюратора та купу ще інших патрубків можна буде клеїти лише після збирання на рамі і приєднання задньої стінки моторного відсіку

Про колір - вирішив фарбувати його в сіро-синій. Так вже вийшло, що це вийшов металік.  бо я випадково замість сірого використав "білий металік". Ну що ж, мені навіть так більше подобається - хоча на фото з мобільного воно виглядає дивно і не дуже акуратно.

Завтра вже буду розфарбовувати за допомогою пензликів весь цей хром-латунь, що на двигуні у великій кількості присутні. 

Тим часом продовжую працювати - наступним етапом був двигун. МініАрт дає вражаюче детальний двигун, навіть якщо б я думав ховати його, то просто під час роботи над двигуном - схаменувся б. Навіть такі дрібнички, як регулювання клапанів - МініАрт дав фототравленими деталюшками.

Щоправда я спочатку не знав, що то за деталюшки, і просто вклеїв їх за інструкцією. При цьому нижні регулятори клапанів повністю перекриваються патрубком системи охолодження, їх геть не видно. 

Загалом двигун вражає своєю просунутістю. Порівняно з двигуном ГАЗ-АА, який я збирав перед цим, двигун Остіна виглядає значно більш продуманим і складним. Хоча двигун Остіна розроблений задовго до двигуна ГАЗ-АА...

Зрештою я зібрав двигун, з'єднав його з коробкою зчеплення. 

Далі буду робити всіляку дрібноту, яку не відобразив виробник: дроти до свічок, тяги і шланги до карбюратора тощо. Орієнтуватися при цьому планую на двигун ід Остін 10 НР з Вікіпедії:

Хоча бронеавтомобіль Остін був створений на основі Остін 30 НР, тим не менш двигуни зовнішньо дуже схожі, розміщення вузлів і агрегатів тотожнє, відмінності між ними в об'ємі циліндрів, що в даному випадку не є суттєвим. Тож орієнтуватися буду саме на це фото. Єдине, що колір блоку циліндрів на броневтомобілі Остін явно інший, темніший - це добре видно на фото. 

Загалом думаю пофарбувати цей блок до встановлення на модель. Бо на моделі я просто не зможу все належним чином пофарбувати, не дотягнуся. А враховуючи величезну кількість мідних і латунних деталей у двигуні, просто тупо задути одним кольором його не можна. 

Додатково: МініАрт взагалі пропонує блок циліндрів пофарбувани чорним. Однак мені здається це неправильним, колір блоку циліндрів і рами (яку фарбували в чорне) ніби то різний.

Власне модель від МініАрту вимагає точності. Деталей багато, вони тоненькі, тож тяп-ляп по швидкому не вийде. Головне, що якщо щось десь не так зробив на початку - то на фініші можеш просто не зібрати модель. Тому я намагаюся все зробити акуратно і правильно - бо машина планується максимально відкрита, з максимальною демонстрацією інтер'єру. 

Хоч я й казав, що ганятися за матчастиною не буду - але все ж таки заглибився трішки. Що я можу сказати за джерела інформації - не раджу використовувати в цій якості Бронеколекцію № 1 від 1997 року "Бронеавтомобили "Остин". Купа ідеологічного сміття й дурні, а ось з фактажем не дуже. Значно більш інформативною є книга М.Коломийця "Бронеавтомобиль "Остин" - на відміну від матеріалів для Бронеколекції в книжці значно менше ідеології і значно більше фактів. Хоча також не занадто багато, але принаймні можна трішки зрозуміти прототип моделі і його особливості. А головне - в книзі багато фотографій та ілюстрацій з рекламного буклету бронеавтомобилю "Остін". Які трішки показують вузли та агрегати бронеавтомобіля (хоча тут різні серії, не 3-я). 

35 хвилин назад, Tali сказав:

Ты, скорее, исключение )

Як цікаво ти переклав слово "збоченець"...  

Доброго дня, шановне товариство. Відсьогодні розпочинаю роботу над нової діорамою за участю Остіна 3 серії. Події діорами мають відображати літо 1919 року, час відчайдушного наступу армії УНР на Київ. Щонайменше Остін "Петлюра" брав участь в цьому наступі, і навіть пережив його, доживши до зими 1919-1920 років. 

Також будуть використані фігурки. Фігурок вояків УНР у нас ніхто не випускає, тож доведеться знову імпровізувати і гратися у Франкенштейна. В якості донорів взяв собі набір танкістів Першої Світової. Сільські мешканці що в часи Громадянської, що в часи Другої Світової виглядали схоже (у Другу Світову радянські селяни виглядали навіть гірше), тож відповідний набір від Мастербоксу буде доречним. Також планується використати корову з набору МініАрту, може ще голубів, соняшники тощо. Подивимось, як воно піде. 

Ганятися за матчастиною не буду, тим більше що МініАрту можна довіряти в цьому сенсі. Щодо загальних питань - буду орієнтуватися на матеріали Андрія Харука в "Діловій Столиці" https://www.dsnews.ua/ukr/nasha_revolyutsiya_1917/-ostin-pirless-i-dzhefferi-poplavko-bronetehnika-vizvolnih-25022019200000 

Все ж таки технічна складність переносу фото з телефону в групу - трішки гальмує викладання нових постів порівняно з фейсбуком. Однак те, що на відміну від фб тут пости зберігаються довго - робить групу незамінною. Просто на відміну від фб я викладаю звіт про роботу не так часто, збираючи до купи фото за певний період роботи.

Зібрав раму і задній міст. Якщо робити не діораму, а конкретно модель бензозаправника - ресори треба міняти. А для діорами вже залишив як є. Тільки поставив половинки гальмивних барабанів не так, як в інструкції, а вертикально - в такому випадку не таким помітним буде стик між ними, не треба його буде виводити в рівне коло.

Мій задум, що в якості запасних коліс я використаю внутрішні колеса з середнього мосту - провалився. В наборі внутрішні колеса дуже спрощені, тож це не варіант.

Решітка радіатора в наборі виглядає сумно. Тож замінив її на фототравлену сітку. Під час стирання на пластику імітації решітки пошкодив краї - треба заклеювати їх чимось міцнішим за малярний скоч, це собі поміточка на майбутнє.

Зробив двигун. Непоганий двигун за копійністю, маю зазначити. В принципі його можна довести до такого стану, що не соромно буде відкрити капота. Але в мене капот буде закритий, тож я не вклеював купу дрібничок, і не став його фарбувати.

Поставив на раму двигун, трансмісію, додав стабілізатори підвіски. Проблема в UM в основному в грубості відливки, якщо це прибрати - не так вже й погано виглядає. Зробив вихлопну трубу з розворотом на 180 градусів, хоча й трішки не так, як в МініАрту вийшло. 

Вирізав в крилах отвори під запасні колеса, також прибрав пластик, який мав охоплювати двигун - це геть неправильно його там залишати, не повинно там його бути. 

З Мілліпуту виліпив нижню частину виштамповки в крилах під запасні колеса. 

Поки Мілліпут висихав, зайнявся цистерною. Цистерна хороша, копійна, навіть нижній кран між колесами зімітований. Якщо б ще пластик був гладким... А так довелося трішки попиляти. 

Зрештою встановив капот і кабіну на місце - і з'ясував сюрпрайз-сюрпрайз. Ніші під запаску я зробив не там, де треба.

Тож довелося все знову заліплювати Мілліпутом. 

Допоки не вирішено питання з запасними колесами, зайнявся водієм бензозаправника. Адже перш ніж збирати кабіну - туди треба посадити водія. Вирішив використовувати фігурки з набору ІСМ 48084 - хоча пілоти геть не підходять, механіки в комбінезонах можуть бути використані для довоєнних літаків з мінімальною обробкою. Зрештою альтернативи немає.

Конкретно з усіх механіків обрав на роль жертви ось цього 

І розпочалася вівісекція 

Однак виявилося, що кабіна бензозаправника для механіка затісна.

При цьому я поміряв бензозаправник, поміряв фігурки - все в рамках норми. Колісна база бензозаправника відповідає масштабу 1:48, висота фігурок 37 мм, що дає зріст 178 см. Тобто високі, але в рамках норми. 

Але порівняно зі смоляним пілотом І-153 - виглядає все ж таки завеликим.

Після довгих перепілів всадив водія в кабіну. Водійське вікно буде відкрито. 

На даний момент чекаю запасні колеса до вантажівки, тож поки що ставлю роботу на паузу.