Aly

Тема загубилася в купі інших на форумі - а дарма. Дуже хороша і важлива тема!

Особисто я після багаторазових спроб зробити лайтбокс власноруч - нарешті розкошелився і купив собі фірмовий. Враховуючи, що я в основному роблю (а відповідно й фотографую) діорами - купив собі великий, 80х80х80. Але він складається, і в складеному вигляді займає небагато місця. В комплекті йде два вінілових фони: чорний і білий, зі спеціальними прищепками. Все дуже продумано, зручно і легко. Світлодіодні панелі регулюються щодо сили світла. На жаль, не регулюються щодо температури світла. Є розсіюючий екран з напівпрозорої тканини. Можна повністю зібрати лайтбокс, а можна залишити частину відкритою (зручно, якщо фотографуєш при природньому освітленні).

Не зважаючи на те, що штука дійсно дуже крута, все ж таки є нюанси. По-перше світло все ж таки уповзає в синій - треба регулювати баланс білого на фотоапараті або вже після зйомки в фотошопі чи іншому редакторі. По друге з розсіючим білим екраном світла все ж таки трішки менше, ніж хотілося б.  Але конструкція лайтбокса дозволяє розміщувати додаткові джерела світла в різних місцях, що є дуже корисним. Ну й варто мені буде спробувати якось з чорним фоном познімати. 

Щодо матчастини знову ж таки не хочу заводити окрему тему, буду ставити все сюди. UM, м'яко кажучі, не дуже заморочувався копійністю. Зокрема навіть виштамповки під запасні колеса в крилах відсутні, як і самі колеса, це треба буде робити. Але то попереду. Якісної інформації по бензозаправнику БЗ-38 не так вже й багато, як хотілося б. Основним джерелом, безперечно, має стати монографія Полікарпова в М-Хоббі № 10 за 1997 рік. Кажуть, що також був інший матеріал, до якого додані креслення Майорова. Ну й фотографії реальних машин. 

Зокрема я зачепився за питання вихлопної труби. Адже я розпочав робити передню підвіску. Якщо у цього бензовозу вихлопна труба, як у сучасних бензовозів, виводиться під передній бампер - це треба враховувати. Однак довелося трішки позайматися дослідженням, як саме виводилася вихлопна труба у БЗ-38 - бо особливості конструкції передньої підвіски у ГАЗ-АА не дозволяють просто вивести трубу під бампер. У Полікарпова зазначено, що "Выхлопная труба с глушителем была развернута на 180 градусов и укреплена на правом лонжероне так, чтобы отработанные газы двигателя направлялись вперед, подальше от бензиновой арматуры". Однак зрозуміти, як же ж само вона була розгорнута, з фото або креслень складно. Допомогла інформація про модель БЗ-38 від МініАрта. (35145) - на фото будівництва моделі добре видно, як саме кріпиться вихлопна труба з глушником до лонжерону: 

Взагалі в подальшій роботі над UM планую активно підглядати за МініАртівською моделлю - щодо матчастини в них все дуже добре останнім часом. 

Розпочав роботу над бензозаправником БЗ-38 в масштабі 1:48 від UM. Не хочу створювати окрему тему для огляду, тим більше модель геть не нова. Якщо коротко - треба попрацювати.  Навіть враховуючи те, що бензозаправник планується для діорами, тож купою всіляких дрібничок можна знехтувати, бо їх ніхто не побачить. 

Запаковано все дуже по спартанські.

Сам набір виконаний із зеленого пластика, з якого виготовляються моделі "Скіф", з шаленою шагренню майже на всіх великих деталях і елементах. 

В роботі над моделлю дуже допомагає досвід роботи над Мініартівським ГАЗ-03-30 Зокрема через те, що в Мініартівському автобусі дуже чітко зроблена передня підвіска, мені було простіше працювати над UM. Головною проблемою набору є дуже груба імітація всіх елементів, дуже спрощені деталі, а також не дуже якісна відливка. Тож в першу чергу треба все сточувати, утоньшувати, приводити до хоча б трішки близьких розмірів.

Окремий сум і бентега - то шини. Гума - типова "скіфовська", єдина радість - це не 35-й масштаб, тож стирати доводиться менше. Стирав саме як шкільний ластик об дрібненьку наждачку - з мого досвіду це хоч і довгий, але найбільш ефективний і контрольований шлях прибрати проблеми відливки. 

Робота майже завершена. Однак дійсно, мені слушно зауважили, що воно виглядає якось все акуратно розкладеним. Треба додати різноманітної дрібноти, але не такої яскравої-кольорової. Вже додав пару елементів (вони ще й несуть додатковий зміст  ) але на цьому фото поки без них, бо думаю додати ще МініАртівських голубів, може ще якихось дрібничок - і тоді вже відзняти нормальним фотоапаратом в лайтбоксі. А поки що - те, що було станом на вчора.

З'явилися час і натхнення на викладання інформації до форуму. Тож трішки конспективно розпишу, що зроблено за останні півтора місяці. Додатково хочу уточнити - правильно я розумію, що фото з ФБ зараз взагалі у форумі не відображається, чи це лише в мене? 

Робота над МініАртовським автобусом ГАЗ-03-30 йшла значно легше, ніж над кінською упряжкою. Модель дуже якісна, як з точки зору деталювання і можливостей, так і за якістю пластику, інструкції тощо. Я навіть всі тяги-важелі на підвісці робив з базового пластику - зазвичай такі тонкі деталі я заміняю дротами або тягнутим літніком. Але тут - була можливість спокійно працювати з базовим набором. 

Двигун в автобусі виконаний на дуже високому рівні - капот спокійно можна робити відкритим. Я ще трішки намагався його "покращити", зокрема дуже багато часу витратив на приєднання дротів від трамбльору до свічок (не виходило воно щось чогось).

Але як раз ця частина під капотом майже не видна.

Камуфляж обрав трикьольоровий, характерний для Південно-Західного фронту. Номерні знаки вирішив все ж таки не чипляти, хоча в наборі декалей даються київські номери. Зрештою після збирання мій автобус виглядає ось так:

Попереду ще дофарбовування всіляких дрібничок, пропущених при задуванні з аеру, нанесення слідів експлуатації тощо. 

Окрім іншого попрацював з іншими елементами діорами. Знову МініАрт,  два його набори: Музичні інструменти 35622 https://miniart-models.com/ua/products/35622-musical-instruments/ та Багаж 35582 https://miniart-models.com/ua/products/35582-luggage-set-1930-40s/  Наборі дуже корисні для діорамщиків, і дозволяють створити багато різноманітних сюжетів. При цьому якість традиційно висока, деталювання тих саме замочків на валізах не потребує жодних доопрацювань.

На скрипку натягнув струни. Використав в якості матеріалу кошачу шерстку - бо я кішку вичісую кожного ранку, тож шерстки в мене вистачає.  Зрозуміло, що можна використовувати й інші матеріали, але мені дуже сподобалося для найтонкіших речей використовувати саме шерстку - вона легша за дріт, краще хапається циакріном, може трішки згинатися, але достатньо пружня. Там, де потрібна саме рівна деталь, без згинів, шерстка виграє. Поки зробив лише дві струни, дві інших думав зробити обірваними після фарбування. Хоча ще подумаю. 

Між іншим приміряв на основу елементи діорами.

Робота ще триває, але вже більш-менш зрозуміло, де фініш... Хоча роботи попереду ще багато. Як і шансів все запороти. Зрештою сам автобус пару разів ледве не впав, потім на основу ледве не впала коробка з інструментами - коротше, життя бентежне! 

Не писав тут певний час, тому що робота йшла важко. Кінна упряжка - це купа всіляких лямок-поводдів, збруя складається з ременів різної товщини, в принципі має поєднуватися застібками тощо. Тамія пропонує просто нарізати тонкий пластик і поклеїти його. Я вирішив піти більш складним шляхом: замовив фототравлені полоси та ремені для зброї і з них вже зробив щось схоже на зображення на фото і на коробці. Щиро сподіваюся, що знавців конної упряжи тут немає, і ніхто не буде тикати мене в помилки матчастини.  Додаткового головного болю додав возниця - фігурка від Тамії крива-замилена. Я намагався її виправити, але вийшло не дуже: 

Тож зрештою, після декількох перефарбувань я замінив йому голову. Зібрав безпосередньо на підставці кухню з передком, конів, і вже там приклеював і дофарбовував упряж. Трішки повернув кухню на підставці - щоб не було все занадто паралельно, але при йьому щоб і не поперек дороги їхав. Буду ще працювати з підставкою, коли буду ставити автобус, але поки що так. 

Якщо вже зайшов - закину новини  По-перше, обрізав зайву піну-клей і приміряв з рамкою, нормально виглядає.

По-друге зробив стовби для трамвайних дротів - і подумав було, що зависокі

Поліз гуглити - але ж дійсно так і має бути, стандартна висота дротів для трамваю 5,8 м. МініАрт абсолютно точно зробив  однак суб'єктивно воно виглядає зависоким... 

Придав форму для гриви та хвоста кобилки.

Технологія виготовлення гриви й хвоста дуже проста. Я використовував вовну для валяння, але, цілком можливо, для цього підходять й інші подібні матеріали. Але вовна для валяння не є проблемою, її продають у всіляких магазинчиках для хенд-мейду, вони бувають різних кольорів, різної фактури тощо. В мене ця вовна лежить багато років, з тих часів, коли дружина спробувала займатися декупажем. Тож беремо невеличку кількість вовни (поки що сухої), скатуємо в катишек і приклеюємо на циакріновий клей на ті місця, де нам потрібна буде грива. Я клеїв гриву взовж хребта, ну а хвіст причепив до отвору для пластикового хвосту, що пропонується в наборі. Залишив на ніч, щоб клей добре полімеризувався. Наступного дня спочатку змочив гриву чистою водою, "розчісав" за допомогою старої зубної щітки, потім наніс розбавлений з водою клей ПВА і знову розчесав, придавши форму, зокрема зробивши оцей ефекти розвіваючийся гриви. Можна навпаки, "прилизати" гриву до шкіри, як я зробив оце битюгу. Тобто в залежності від сюжету - можна робити будь-яку "зачіску". Коли воно все підсохне - я акуратно манікюрними ножицями підріжу зайві волоски, загрунтую і буду фарбувати - як я вже зробив з битюгом.