Jump to content

AndreyK

Members
 View Profile  See their activity

  • Posts

    287

  • Joined

  • Last visited

  • Days Won

    18

 Content Type 

Everything posted by AndreyK

  1. AndreyK
    Як маскувалися межі кольорів?
  2. AndreyK
    Напевно вже пізно, та як на мене - дуже темними вони виглядають, як для RLM 02. Я би хо трохи висвітлив при можливості - сухим пензликом й тп. Хоча може то лише на фото так, а вживу світліші?
  3. AndreyK
    Кілька днів тому заґрунтував, наніс білий акрил Arcus на стабілізатор та як основу під жовтий на передній край крила, далі жовтий акрил АК, замаскував та наніс червоні елементи, що намішав з емалі. На наступний день вирізав та наклеїв маски на це все, а сьогодні наніс смужки прешейдингу на низ, далі - сірий акрил з набору АК. Увечері після підсихання арилу наніс зелений верх (намішав з емалей Revell), зняв маски. Поки якось так, залишив сохнути. Потім, як нормально висохне фарба - підправлю в кількох місцях пошкодження після зняття масок й можна буде пофарбувати капот та нанести білі кільця навколо хіномару на фюзеляжі. Ліхтар буду клеїти та фарбувати в останню чергу, щоб не відламати на ньому стійку антени.
  4. AndreyK
    Сам пластик - це ж з новіших розробок, якщо я правильно я правильно розумію 2015 року? Сумно й дивно читати про таке, тим більше з прозорими деталями, у свіжих моделях...
  5. AndreyK
    Ще раніше трохи переробив пілони допоміжних поплавків, але тоді забув це сфотографувати. А цього разу коли змив з них фарбу - згадав. Звернув увагу, що на оригінальному фото прототипу видно, що пілон не суцільний, а збоку має тонку обшивку, яка виступає з країв від балок (?) які власне й тримають поплавок. Чи ця обшивка лише з зовнішнього боку, а з внутрішнього її не має - не розгледів, якість фото не дозволяє. В моделі цього не має, тому вирішив переробити - зрізав виступаючи частини, трохи сточив товщину пілонів та з пивної алюмінієвої жесті вирізав відповідні деталі, які наклеїв на пілони Передивляючись вчора фото літака, щоб виставити його для порівняння, помітив ще одну деталь, яка раніше оминула мою увагу - виявляється, з внутрішнього боку пілону чітко видно якийсь прямокутник, що виступає над поверхнею. Зробив й наклеїв відповідні прямокутники з 0,5 мм пластику. Також ще раніше для забезпечення міцного з'єднання пілону з крилом (які мали клеїтися просто встик при достатньо малій площі контакту) насвердлив 0,3 мм отвори у крилі та пілонах й вклеїв туди штифти з обрізків струни. Попрацював з транспортним візком. Він, судячи з усього, скопійований з набору Hasegawa N1K1. Всі деталі мали замилені кути та утяжини, довелося трохи пошліфувати щоб вирівняти їх. Осі, на яких мають триматися колеса, зроблені так, що, що нижню деталь рами з ними треба монтувати в самому кінці, так буде незручно фарбувати. Тому зрізав їх, натомість приклеїв нижню деталь рами та просвердлив отвори, в які потім вставлю металеві осі для коліс. Також трохи переробив раму - чомусь скопіювали її не повністю, відсутня центральна балка, яку добре видно на музейному зразку. А ще чомусь відсутнє переднє колесо. Треба буде підібрати якесь з запасів. Додав трикутний отвір в передній частині рами.
  6. AndreyK
    Так як мені не зовсім подобалося, як вийшли хіномару (на одній з них колір вийшов нерівномірний) то в кінці кінців вирішив взагалі все змити та перефарбувати заново. Сірий низ, до речі, поводився цілком адекватно - так, адгезія до металіку не була надто міцною, але достатньою. А от зелений колір зверху - таке враженя наче не полімеризувався до кінця, так й залишився м'яким та тягучим й знімався легко та великими клаптями. Хоча фарбувалося все в однакових умовах й з використанням рідного розчиннику... Дивно. Спочатку зняв більшість фарби механічно, потім залишки фарби й ґрунт стер за допомогою спирту, й те шо лишилося - закінчив за допомогою Tamiya Lacquer Thinner, добре що він безпечний для пластику.... Почну ґрунтувати й далі по новому колу, але вже без металіку й з іншою зеленою фарбою. Жовту й, напевно, сіру залишу ті ж самі з набору АК - з ними було все нормально.
  7. AndreyK
  8. AndreyK
    Та я від нього теж не був у захваті - особливо водний вимагає досвіду в роботі, хоча є й певні плюси. Але кольори мені подобалися, виглядали реалістичніми, принаймі на мій смак. Але це було 13-14 років тому, можливо вже все давно змінилося й якість та точність кольорів погіршилася - так як у відносно недалекому минулому вже неодноразово стикався зі скаргами на суттєве неспівпадіння відтінків одного й того ж кольору з різних партій. Ну що ж, негативний досвід - теж досвід. Хоча шкода, звісно, дарма витраченого часу на переробку. Так я на нього й не ліпив маски. Навпаки, акрил наносився зверху НА маски. І от при знятті маски плівка фарби що на поверхні маски замість того, щоб прорватися при відклюєванні маски - тягнулася наче маскол та тягнула за собою фарбу, яка нанесена на поверхню поруч з краєм маски. Звісно з цим можна боротися шляхом легкого прорізання фарби по контуру маски, але якщо на рівних лініях це ще реально, то на складних, нажаль, в мене, напевно, не вийшло би без ризику пошкодити поверхню. Що до додаткової сушки - з часу фарбування вже пройшло близько тижня, та властивості фарби якось відчутно за ці дні не змінилися. Якраз на це й "купився" - кольори (принаймі більшість) справді дуже непогані й збігаються з сучасними уявленнями про японські кольори згідно людей, які вважаються експертами в цьому питанні.
  9. AndreyK
    Так. Хоча, як не дивно, Акан мені в роботі сподобався значно більше (колись чимало ним працював, але після довгої перерви більшість кольорів вже засохли від часу), й адгезія та міцність після висихання в нього все ж трохи кращі. Принаймі, він так не тягнеться в місці пошкодження, як маскол. Я ж писав - сушив дві доби перед тим, як знімати маски, цього завжди вистачало навіть для фарб, що повільно сохнуть. З Тамії маю XF-11 (IJN Dreen), колись купив здуру... Але колір виявився дуууже темний, майже чорний лиш з легким зеленим відтінком. Тамія робить фарби з добрими властивостями, але от кольорами біда - практично всі вони якісь не такі й треба змішувати... Побачу, можливо простіше намішати потрібний колір з емалей, які під рукою та й все. Спочатку треба до кінця зняти цю фарбу.
  10. AndreyK
    Оновлення... Фарбувати вирішив акрилом з набору AK 2060 "IJN WW2 Aircraft". Попередньо зробив прешейдинг (проте, забув сфотографувати). Спочатку сірий, сушка два дні, далі маски на низ де необхідно, наніс зелений, теж два дні сушки. Проте, коли почав знімати маски - мене чекав неприємний сюрприз. Не знаю, чи це так спрацювала комбінація з попереднім шаром металіку Arcus, чи в чому причина... Хоча перед фарбуванням перевіряв - на шарі ґрунту чи іншого акрилу фарба трималася достатньо міцно. А от на літаку коли став знімати маску - якщо з сірою ще було більш менш, то на зеленій подекуди разом з маскою підривалися великі шматки фарби, яка тягнулася як маскол й знімалася суцільним шаром. Таке.. Якщо дрібні дефекти ще був би сенс підфарбувати й лишити як є, то в цьому разі вже не було. Плюнув, вирішив зняти весь зелений верх й перефарбувати заново чимось іншим. Хоча натхнення після такого, відверто кажучи, трохи мене полишило - знімати фарбу, заново різати маски... купа мороки... Сиджу вже кілька днів, потроху пінцетом обскубую фарбу шматочками...
  11. AndreyK
    Конкретно цей борт що на фото - очевидно один з перших M6A1, пофарбований зеленим пізніше поверх помаранчевого. Що стосується ґрунту - то Сейрани точно ґрунтувалися, це добре видно на фото з процесу реставрації того екземпляру, що зараз після реставрації виставлений у музеї. Але ж це зовсім інший виробник, тому не показник зовсім.... Щось я так остаточної відповіді для себе й не знайшов. Можливо хтось цікавився темою Kawanishi H8K Emili? Цікаво, як там в плані ґрунту... Наскільки я розумію - низ там був у кольорі алюмінію. А от чи це голий метал, чи фарбований сріблястою фарбою? Логіка говорить, що мав би бути фарбований, але.. Є ж фото облізлого N1K1, де на наявність ґрунту не схоже.
  12. AndreyK
    Було вже трішки раніше:
  13. AndreyK
    Продовжую... Потихенько наближаюся до фарбування. Зайнявся ліхтарем. Якість його досить непогана - пластик чистий та прозорий (хоча значна товщина та велика кількість елементів рами сильно спотворює зображення всередині), проте з лівого боку виявилися значні дефекти на внутрішній поверхні, напевно це сліди дефектів на самій пресформі від віку. Хоча на фото вони не кидаються в очі - насправді добре помітні, просто при фотографуванні важко зловити потрібний кут, щоб їх було видно на бліку. Щоб усунути їх довелося відшліфувати ліхтар зсередини папером з водою, спочатку 2500, потім 3000 й завершив фінішною пастою, а згодом шаром Футури. В цій моделі, як і в переважній більшості моделей "японців" - проблема з декалями. Чомусь переважна більшість виробників досі випускають хіномару веселенького яскравого кольору, який аж ніяк не схожий на реальність. Для порівняння зверху фото декалей з набору, під ними - декалі від MYK Design (Japan), Rising Decals та CtA Models. Звісно, можна було би використати хіномару з інших декалей, а решту маркувань з набору. Проте, різницю у кольорі буде дуже помітно там де червоний елемент великого розміру - смуга на поплавку. Тому вирішив маркування нафарбувати. Що стосується варіанту - то як я вже писав, хотілося зробити не прототип, а один з серійних літаків пізнього випуску (кінець 1943 або початок 1944), які приймали участь у бойових діях в червні-серпні 1944 на архіпелазі Палау. Жодного їх фото або хоча б якоїсь інформації стосовно їх маркування та номерів, нажаль, мені знайти не вдалося. Полетіти на Палау щоб самому пірнути та подивитися які маркування має той літак, що лежить там на дні - нажаль, можливості не має 😀 та й навряд на ньому ще досі збереглася фарба. Тому буду робити, так би мовити, збірний гіпотетичний образ без хвостового номеру. Номери (150-01 та 150-02) що їх пропонує виробник начебто для серійних літаків, які були на крейсері Ойодо - судячи з усього, чиста фікція, оскільки не має жодних свідчень того, що хоч якийсь з E15K1 колись був приписаний до корабля. Модель заґрунтована Mr.Surfacer 1200. Виправив кілька невеличких дефектів поверхні, які проявилися після ґрунту. Попередньо задув білим акрилом Arcus місця, де має бути нанесені білий та жовтий кольори. Жовтий - з набору AK "IJN WW2 Aircraft". Колір хіномару намішав з емалей Arcus. Вже після того як помив аерограф від червоного - згадав, що не зробив маркування закрилків та горловин баків. 😠 Намішувати фарбу ще раз було ліньки, тому пофарбував готовим світлішим тоном. 🙄 Думаю, що зважаючи на малі розміри елементів - різницю у кольорі не буде помітно. Потім ще додав на стабілізатори білий для смужок прицілювання. Маски вирізав з Тамиєвської стрічки. В кінці задув все алюмінієвим металІком від Arcus - щоб приховати попередньо пофарбоване та вирівняти тон поверхні під базові кольори. Ну й додатково як імітацію металевої поверхні. Напевно, спробую місцями трохи обдерти фарбу. Довго міркував, чи ґрунтувалися ці літаки (все ж гідроавіація й постійний контакт з морської водою, потрібен добрий захист від корозії), тоді фарба буде міцно триматися, чи фарбувалися просто по голому металу - тоді буде чимало облізлих частин. Звісно, ніякої інформації з цього питання не має. Але оскільки бачив фото облізлих близьких родичів - N1K1 Kyofu пізнього випуску - то дійшов висновку, що напевно, на заводах Kawanishi у цей період літаки не ґрунтувалися, а на наземних версіях навіть не фарбували нижні поверхні. Хоча, можливо, хтось має якусь точнішу інформацію, хоча б стосовно N1K1 Kуofu?
  14. AndreyK
    Ще з самого початку порівнюючи модель з фото реального літака, капот мені не подобався, щось з ним явно не те. Якщо уважно роздивитися, то видно, що капот в моделі зроблений практично рівним циліндром, який лише трохи звужується з переднього краю - як в якого-небудь E13A. Якщо для самого першого прототипу E15K, який був без зовнішнього повітрозабірника, можливо, така форма й більш менш правильна (тут важко сказати, оскільки відсутні фотографії хоч трохи кращої якості, де можна було би чітко роздивитися цей момент), то порівнюючи з фото наступних передсерійних літаків зі зміненим капотом та додатковим кілем знизу - явно видно, що капот в них не циліндричний. Як на мене, він за формою більше йде на конус та більше нагадує капот серійних N1K1 Kyofu, й щілина між капотом та коком гвинта набагато менша, ніж в моделі. Ці відмінності на мій смак сильно псують враження від моделі, тому вимушений був це виправити. Розрізав половинки капоту повздовж та відрізав від них задню частину зі стулками охолодження. Зпиляв трохи пластика по місцям розрізу так, щоб при з'єднанні частин збільшилась конусність, залив стики суперклеєм+прискорювач й потім виводив поверхню всередині та зовні. Кілька разів майже готовий капот від трішки більшого стискання розсипався в руках (суперклей при великій товщині клейового шва штука досить крихка 🙄) та доводилося починати все заново. Та все ж я його переміг. Ще раніше, передивляючись знайдену інформацію по літаку (якої геть небагато) неодноразово натикався на зображення креслень начебто серійної моделі з індивідуальними вихлопними патрубками (цікавої форми, зрізаними до низу). В багатьох джерелах пишуть, що серійні літаки оснащувалися більш потужним двигуном Mitsubishi Kasei 24, ніж прототипи та передсерійні з Kasei 14, та, можливо, позначалися як модель 12. Якщо подивитися на інші літаки, які оснащені двигунами Kasei 20ї серії (G4M2, J2M3) - то в них якраз окремі патрубки, а не колектор. Вирішив робити якраз таку серійну версію E15K1 з тих, що приймали участь у бойових діях на Палау. Якщо уважно переглянути відео з лагуни Трук, то можна помітити якраз такі патрубки, ще й зрізані до низу, як на кресленнях. Шкода, що видно лише 3 патрубки, а нижню частину капоту не видно, тому можна лише уявляти, що там. Для порівняння вирішив орієнтуватися на на J2M й зробити також по 4 патрубки з кожного боку. Ось що з цього вийшло. стулки охолодження зробив трішки відкритими. На повітрозабірнику чорною шпаклівкою додав горбинку, на мій погляд так більш схоже на те, що видно на фото. Щоб капот тримався на фюзеляжі не на вузьких смужках тонкого пластику зверху й знизу - - зробив з пластику "стакан", який приклеїв між фюзеляжем та міцно вклеєною в капот імітацією двигуна. Деталь, яка імітує сітку маслорадіатора, вистрілила з пінцета в невідомому напрямку й так й не була знайдена. Довелося зробити нову деталь з використанням травленої сітки з запасів. Зробив тоншими краї забірника маслорадіатору, прорізав та відкрив стулку на виході. Патрубки з розплющеної нікелевої трубки із запасів. Можливо, трішки заширокі, та на жаль трубки трохи меншого діаметру не знайшов. Будемо вважати, що "я художник - я так бачу".
  15. AndreyK
    Дякую! З капотом окрема історія. Але про це пізніше. Та й розшририв я не набагато. Товщина вставки 1 мм й лише зверху, знизу додав лише 0,2 мм. При цьому половинки фюзеляжу зверху сумарно сточив при обробці десь на 0,5 мм, так що реально додаткова ширина лише біля 0,5 мм. Зайнявся стійкою основного поплавка. Як я вже писав раніше, на мій погляд, вона має надто велику товщину. Вирішив все ж це переробити. Висвердлив пластик на торці й у отвір між стінками вставив до самого дна підігнаний по товщині пакет, набраний з кількох шматків листового пластику, залив це все та проміжки суперклеєм плюс прискорювач полімеризації. Обклеїв поверхню поплавка навколо стійки маскувальною стрічкою щоб не подряпати, та почав надфілями знімати зайвий пластик. З початкової товщини 5 мм довів до 2,8 мм, зняв якраз на товщину стінок й дійшов майже до вклеєного всередину пластику. Також додав до задньої частини стійки трикутничок зверху - щось таке видно на фото літака. Далі зробив розшивку\клепку там де була раніше. З обрізків фототравлення вирізав та вклеїв нижній кронштейн для руля, приклеїв попередньо оброблений руль. Додав штіфти із товстішого дроту, які будуть входити у попередньо просвердлені отвори у центроплані. Як на мене, товщина стійки тепер виглядає більш реалістично та схоже на фото. Перед тим як займатися капотом приміряв його та внутрішню частину, яка клеїться на місце двигуна. Просвердлив отвір в який буде входити вісь гвинта, вирізав та вклеїв з внутрішнього боку дно, в якому теж зробив отвір, щоб вісь була зафіксована в двох точках та не було радіального люфту. Звісно, щілина між капотом та гвинтом невелика, і добре розгледіти що там в глибині - не можливо, але от те, що там абсолютно нічого не має й рівна поверхня - видно, на жаль, добре. Дивно, чому виробник не зробив там бодай якусь мінімальну та примітивну імітацію двигуна. Доведеться зайнятися цим самостійно. Перебрав запаси всяких деталей та знайшов старий двигун від розібраного І-16 від ІСМ. Розпиляв циліндри від нього навпіл та приклеїв їх частини. Двигун на E15K1 був дворядний, але імітувати це більш проблематично та й марна робота, адже це все одно не буде добре видно. Додав імітацію штовхачів клапанів, заґрунтував та пофарбував у синьо-чорний "капотний" колір, по циліндрам пройшовся сріблом сухим пензлем.
  16. AndreyK
    Зібрав фюзеляж до купи. Відновив та поглибив розшивку. Підготував крило до монтажу - вирізав та приклеїв кілька пластикових лонжеронів у центральній частині, щоб під навантаженням не змінювався V-кут між консолями та не розтріскалися шви між верхом крила та фюзеляжем, остаточно підігнав місця з'єднання. Після монтажу знадобилося лише трішки зашпаклювати. У стабілізатори вставив штифти з дроту, щоб підсилити стики. Нижній кіль вирішив зробити новий, той що в наборі, як мені здається, має трохи невірну форму. Кінчик фюзеляжу обрізав, вирішив зробити там навігаційну лампу по аналогії з N1K1 Kyofu. Та ще раз переглянув відео - здається мені, що форма хвостової частини там все ж інша й не має такого видовження. Обрізав та переробив.
  17. AndreyK
    Якось так склалося, що з початком війни раптово виникло чимало вільного часу... Сім'ю ще в перші дні відправив до рідні за кордон (хоча, на щастя, до бойових дій на території моєї області не дійшло й досі, проте все може змінитися в будь-який момент, північні кордони не надто далеко), робота зупинилася (та й зараз лише по півдня працюю), до тероборони потрапити не вдалося, не зважаючи на два дні очікування під військоматом... Від постійного читання новин та нервів за тиждень потихеньку почало зносити дах - спробував відволіктися хоч якось... Хоча, відверто кажучи, сідати за робочий стіл та брати до рук модель та інструменти не тягнуло зовсім, але примусив себе силоміць. За деякий час справа пішла краще. Буду потрохи викладати, можливо це допоможе теж комусь відволіктися. Спробую відмовитися від російської в інтернет-спілкуванні, хоча вже давно звик до багатьох специфічних технічних термінів... Прийшов час змін. Після останнього викладеного оновлення трохи подовжив вперед підлогу кабіни (додатково ця частина буде розпирати та укріплювати фюзеляж в передній частині, щоб зберегти його необхідну ширину та уникнути щілин на стику боків фюзеляжу та консолей крила), додав педалі та бокові консолі в кабіні пілота. Із обрізків фототравлення з запасів додав "прилади" на консолі та вирізав кілька важелів, додав важелі керування двигуном на лівий борт (орієнтувався на підводне відео, щось там таке можна розгледіти). Зточив крісла до мінімально можливої товщини та насвердлив у них отворів та трохи змінив форму спинки, щоб були більш схожі на те, що видно на відео. Також додав тонкий пластик зверху з напівкруглими вирізами. На бортах фюзеляжу повклеював шматочки пластику у якості опор та обмежувачів підлоги, щоб вона фіксувалася у потрібному положенні, що значно полегшило примірювання, та й буде міцніше триматися. Взагалі, підлога в моделі зроблена надто високо (від підлоги до краю борту всього 8 мм - це лише 60 см в масштабі, варто було би опустити підлогу хоча б на 3-4 мм. Та й взагалі, суцільної підлоги, напевно, як і на інших японських літаках там не було. Але все це вимагає кардинальних переробок (які потім практично не буде видно) та й зупиняє недостатня кількість інформації. На край фюзеляжу зверху наклеїв смужки пластику, які мають трохи розширити його, так буде краще підігнаний зі склом. Також додав опори для правильної фіксації дошки приладів. Ґрунт - Mr.Surfacer 1200, основний колір - акрил, намішав з набору АК "WW2 IJN Aircraft", змивка олійними фарбами, далі "сухий пензлик" емалями, матовий лак Arcus. У "скельця" приладів крапнув трохи Футури.
  18. AndreyK
    Напевно, все ж настількі глянцево-блискучими не варто було їх робити...
  19. AndreyK
    Закинув трохи на приват
  20. AndreyK
    Я так понимаю, что пополнение приватовской гривневой карточки тут в Украине в данном случае не поможет? Какие ещё варианты?
  21. AndreyK
    А когда следующая проплата должна быть?
  22. AndreyK
    Переделал левый борт кабины стрелка. Убрал оттуда вклеенную приборную панель, которую туда предлагает производитель. Примерил - там она будет мешать установить крепление пулемёта. Добавил на освободившееся место силовой набор, добавил запасные магазины к пулемёту, баллоны и тд. Из остатков всяких деталей из запасников собрал стойку с радиооборудованием. В принципе, с кабиной стрелка закончил (осталось кресло и пулемёт с креплением, но их вклею после сборки фюзеляжа), можно начинять место пилота.
  23. AndreyK
    Как по мне, зерно всё же крупновато... Впрочем, дело вкуса.
  24. AndreyK
    Для А-7 он как раз не нужен ( по крайней мере не видел я ни одного фото поздних He 219, где были бы антенны FuG 202/212, к тому времени их уже не использовали. А вот для ранних he-219 как раз блок FuG 220 может понадобится удалить, если стоял только 202, или могла быть комбинация 220+212.
  25. AndreyK
    Дуже гарно! Вражає! Єдине "але"... Хіба чорна фарба на них не має бути глянцева? І, можливо, такі темні об'єкти варто спробувати на чорному або темному фоні сфотографувати. Баки на цьому борті були нефарбовані? На тих фото, що я бачив, частіше чорні баки зустрічалися.
×
×
  • Create New...