Владимир 17

 Що тебе привело на цей сайт, rambo6900 (scalemodels)? Поясни, ми все зрозуміємо

 На момент свого створення літак виглядав досить передовим. Але з початком війни змінилися критерії оцінки. І на початок війни  МіГ-3 оцінений дуже і дуже об'єктивно. Виходили з чого? Рівень підготовки пілотів - дуже низький, а літак складний в пілотуванні. Було розуміння, що у військовий час рівень підготовки молодих пілотів погіршиться. Можливостей модифікації по озброєнню майже не було -  поставити мотор-гармату неможливо, через наявний двигун, розмістити гармати в крилі - потрібно підсилювати конституцію крила, що приведе до збільшення маси і так досить важкого літака, а це тягне за собою погіршення маневреності та інших характеристик. Про двигун вже говорили, більш-менш довели на мод. М-38. По завданням, які повинен виконувати- робота по наземним цілям- озброєння слабке, супроводження штурмовиків, бомбардувальників- висоти і швидкості на них не оптимальні, винищувач - тільки вище 5000 м, де повітряні бої майже не велись. Порівнюємо з винищувачами Як. Висновок - в умовах війни доводити, удосконалювати немає сенсу, зняти з виробництва.

https://www.britmodeller.com/forums/index.php?/topic/235014928-prague-model-shops/

Трішки про двигун. 

В 1927 році був підписаний ліцензійний договір про виробництво на протязі 5 років двигуна BMW Vl в СССР. Параллельно з Robert Bosh на виробництво свічок запалювання та магнето, з фірмою Крупп на поставку колінчатих валів та підшипників. Виробником вибрали авіазавод #26 м. Рибінськ. В 1930 році було зібрано перший двигун під позначенням М-17. У виробництві приймали участь більше ста німецьких робітників та інженерів. За цей час німці передали документацію на двигун BMW Vlb, тому М-17 відповідав вже мод. BMW Vlb. За умовами ліцензійного договору необхідно було щорічно сплачувати по 50 000 доларів, плюс 7,5% від вартості кожного  двигуна після випуску перших 50. Це немала сума, одним із варіантів позбавитися цієї оплати - припинити випуск. Яким шляхом? Модифікувати конструкцію, почати випуск під іншим позначенням. Як зараз стверджують москальські історики "Микулин хорошо понимал, что нового технологического оборудования заводу никто не даст. Поэтому для быстрого внедрения нового мотора в серию его основные габариты, диаметр цилиндра и ход поршня были сохранены теми же, что и у устаревшего М-17." Із нововведень - два впускні клапани на циліндр, змінена силова схема блоку циліндрів на так звану схему " сжатой рубашки и свободной гильзы"(М-17 мав 12 окремих циліндрів, в два ряди по 6, на М-34 - два блоки по 6 циліндрів), яка має більшу жорсткість системи і дозволила в подальшому значно форсувати двигун. Так з'явився двигун М-34. На базі модифікації М-34ФРН виник двигун М-35. Двигуни М-35 і М-37 були одинакові, взаємозамінними по всім вузлам, за винятком - М-37 мав повітряно-водяний радіатор охолодження повітря після нагнітача, насос для подачі рідини в повітряно-водяний радіатор та менший діаметр крильчатки нагнітача. Далі після підсилення картеру, доробок зв' язаних з привідним відцентровим нагнітачем повітря, маслосистеми та системи охолодження отримали двигун М-38. При цьому всі перераховані двигуни зберегли діаметр поршнів 160мм, об'єм двигуна ~46.6 літрів. 

Існувала така традиція - модифікація конструкції, нове позначення(перелічені двигуни, літаки Як-1,...,9). На відміну від двигунів Merlin, літаків Spitfire, Bf 109, P-51,...

 Гарна модель, чудова історія. Дякую 

Ще одне підтвердження афоризму Л. Фейхтвагнера "Талановита людина - талановита у всьому" : голова, руки, ноги,... хвіст 

Ще в червні цього року Україна дала запит Австралії, у якої на зберіганні знаходиться 41 F/A-18A знятих з озброєння. Уряд Австралії згоден передати, але як і у випадку з F-16 на це потрібен дозвіл США. Тому експеримент - чи можливо перемогти другу армію світу без авіації і ударів по її території, продовжується.

https://www.newsweek.com/ukraine-f18-fighter-jets-f16-russia-air-force-1805331  

Для тих, хто звик вірити ТАРС   https://tass.com/politics/1640299 

   Шланги де шарнірні з'єднання (кріплення стійки шасі, шток амортизатора), решта - металеві трубопроводи. 

 При проектуванні Р. 11с було закладено розміщення двох кулеметів в крилі. За час виробництва(1934-1936р.) кулемети в крилі на заводах не установлювались. В 1937р. почали модернізацію озброєння(встановлювати кулемети в крило) але через дефіцит кулеметів Wz. 33 їх отримала лише невелика частина літаків. Після установки кулеметів зросла вага(на кожен кулемет боєзапас - 600 патронів), погішилися льотні характеристики, маневреність, тому кулемети стали знімати. По твердженням польських істориків, в серпні 1939р. з кулеметами в крилі було 10 літаків Р.11с.

 По існуючим фото важко визначити чи проходив прототип модернізацію, чи ні. 

 На цьому фото видно краще. Навколо вирізу під ствол кулемета бачите головки болтів(гвинтів), от на них кріпилася заглушка(накладка). 

На PZL P. 11c з музею авіації в Кракові накладок нема. 

На сайті нема теми по мат. частині В-36, то нехай буде тут

 Досить чітке фото на якому добре видно різницю між обшивкою з алюмінієвих і магнієвих сплавів. 

Відкиньте сумніви, модель повністю відповідає прототипу, ніякого бруду. 

Дякую за відповідь. Я мав на увазі фразу

21 година назад, DimaADA сказав:

Тут дилемма в следующем.

Еще в связи с этим косяком я отказался от идеи добавлять масляные следы в этой зоне, которые должны точно также по радиусу наносится. Причем если потертости (которые я изобразил) есть только сверху, то следы масла следует наносить и снизу и сверху.  Но в свете косяка, как наносить масло снизу? Делать правильно? Или как сверху? Я решил что лучше вообще никак не делать и не акцентировать на этом внимание. Типа техники масло повытирали и все чисто. 

    Поверхні поворотної частини крила і центроплану, куди вони входили при максимальній стріловидності не змащувалися. Вірно, там стояли фторопластові накладки. Поверхні мали бути чистими та сухими. За цим стежив технік літака. 

8 годин назад, bogdan777 сказав:

смазка плюс пыль

- це абразивна паста. Ніякого мастила там не могло бути.

На приведеному Вами фото консолі не видно рисок на металі від абразиву, фарба стерта(сколота) від контактного тиску між поверхнями конструкції. Слід звернути увагу на те, як виглядають потертості в залежності від кута освітлення поверхні. На верхній частині знімку ці місця виглядають світліше ніж на нижній, бо світло падає під різними кутами. На приведених Вами фото літаків , поверхні з потертостями знаходяться в тіні, тому не мають контрасту з камуфляжем на другому знімку, а на першому знімку виглядають темніше ніж сіроблакитна фарба(це не бруд, це потертості) . У випадку іншого освітлення(відбитого сонячного) потертості виглядали б світліше від фону на якому знаходяться(віддзеркалювали світло) на обох знімках. 

 Підтримаю bogdan777, зміна кольору фарби стає помітною після кількох років експлуатації. Радянські літаки фарбувались більш матовими фарбами, ніж чехословацькі, тому в пофарбовану поверхню в'їдався пил, бруд і з часом міг бути протилежний ефект - як на приведеному фото. До речі, на моделі хвостова жаростійка частина не має кольорів мінливості, що теж свідчить, що літак експлуатується недовго. Одне до іншого, все сходиться. 

У мене питання - чому на поворотній частині крила повинні бути сліди масла? Не приходилось бачити. 

Nakajima A6M2-N(Rufe) 

57 хвилин назад, LvivForever сказав:

Пока грунтую детали катковой группы задумался над следующей проблемой:

Известна теория, что в зависимости от масштаба базовую краску надо высветлять
(по крайней мере так советовали делать с моделями самолётов).
Я не помню точно уже соотношения основной краски с белой - в 48м кажется 1/10.
Может кто подкскажет, как с бронетехникой - тоже такой вариант годиться?
И может кто помнит какие соотножения высветления были в авиации для 72го, 48го и 32го?

 Сприйняття кольору не залежить від об'єкта - літак, корабель, танк чи інше. Грає роль розмір(масштаб). 

Вітаю Вадим. Видно, що зіскучився за моделізмом. Раз, і розшивка готова. 

В 15.06.2023 в 20:35, MAUS сказав:

Щиро дякую! Розшивку всеж планую перерізати. Окрім  керуючих поверхонь.Вони (як не дивно) були обшиті тканиною. На ціх поверхнях планую залишити стокову розшивку.

Елерони мали обшивку з тканини.   А на моделі нервюри елеронів показав розшивкою. 

Повністю підтримую сказане DimaADA. На фото всі перераховані моделі - Italleri, Revell, Hasegawa.     

 Різниця в цінах невелика, найдоступніша, мабуть Italeri. Головне зібрати ретельно і якісно пофарбувати. Великої відмінності між цими моделями нема, ну, так в деяких деталях. 

Повністю з Вами згоден. Інтернет дає необмежені можливості майже безкарно нахамити іншому. Зустрічаються люди, які користуються такою нагодою, інші рахують, що це нижче їхньої гідності. 

А, взагалі,  мені цікавіше обговорювати модель Bf 109.

Михайло(Polyakov), Вы себе позиціонуєте дорослою людиною чоловічої статі, то ведіть себе відповідно. Навідь, якщо Ви б, написали подібне повідомлення в приватні, Сашкові(Rein), що виглядало більш правильно, то це не робило честі для Вас, як дорослого чоловіка. 

Сашко, теж веди себе по дорослому. Будь розважливий, не реагуй. Не доставляй задоволення опонентам, це пишуть, бо очікують на твою емоціональну відповідь. 

Гарно зібралась модель. Без шпаклівки.

Вчора, зовсім не заплановано, у мене стався День Messerschmitt Bf 109. Отримав два замовлення