Jump to content

foxbot

Members
  • Posts

    6,007
  • Joined

  • Last visited

  • Days Won

    79

Reputation Activity

  1. Like
    foxbot reacted to Zlodey for a record, Savoia-Marchetti SM.79 Sparviero (1/48, Trumpeter) версия торпедоносец   
    Перенес в галерею свою работу на ГБ ссылка ниже
     
    Красил красками Ганза. в работе использовал набор  травления от Эдика. и точеные стволы.. в теме о постройке все представлено с фото.
    кто не видел приятного просмотра ..кидайтесь тапками)





















  2. Like
    foxbot reacted to Zlodey for a record, Hyakushiki Shitei III Kai (Ki-46III Dinah, Tamiya 1/48)   
    Еще одна работа перенесена из ГБ
     
    Краски, тамия, Ганза. 
    использовал набор  травления.. в теме про стройку все расписано.
    приятного просмотра.














  3. Like
    foxbot reacted to Zlodey for a record, P-39N Airacobra(Eduard #8062. 1/48)   
    Представляю вам очередную мою работу.
    P-39N Airacobra от  компании Eduard номер набора8062(еще старая черная коробка) в масштабе 1/48
    пытался изобразить прототип героя советского союза Григория Дольникова.
    при постройке использовал все из коробки  кроме пулеметов "кожухи" и ПВД (купленные как допики)
    красил красками от Ганзы. химия Ак и Миг.   при съемке дал много света поэтому такие  яркие  цвета это   мой косяк))))
    приятного просмотра.

















  4. Like
    foxbot reacted to Sarmat for a record, Messerschmitt Me.163B "Komet", Academy 1/72   
    Приветствую, друзья, коллеги, форумчане! Хочу показать одну из своих моделей, которую завершил в конце прошлого года.

    Не являюсь поклонником моделей люфтваффе, однако, реактивные немецкие  самолеты конца ВМВ, включая «бумажные» не состоявшиеся проекты, будоражат мое воображение. Messerschmitt Me.163B "Komet" является одним из таких интересных для меня летательных аппаратов. Действительно, один из первых реактивных самолетов в мире, который был принят на вооружение и фактически участвовал в боях, а топлива хватало только на 7 минут работы двигателя. Истребитель-перехватчик, у которого не было возможности совершить повторный заход на цель. В облике его тоже много интересного: л/а "бесхвостка", который отбрасывал тележку с колесами при взлете и приземлялся на выдвижную лыжу имел, наверное, первый фонарь без переплета. "Комет" оставил в истории авиации яркий, хотя и тупиковый след. Ему принадлежит ряд выдающихся достижений по скорости полёта и скороподъёмности, и он вплотную подошёл к так называемому "звуковому барьеру". Ракетный перехватчик не выдержал конкуренции с самолётами с турбореактивными двигателями по эффективности и по безопасности эксплуатации. Тем, кто серьезно интересуется этим самолетом, рекомендую очень интересный сайт на английском. 
     Вот я и не смог пройти мимо "Кометы". Те скромные факты, которые знал, подталкивали к желанию иметь такой самолет в коллекции, а недорогой набор от Академа, в который также входит и тягач, определили окончательное решение.

    Цель, которую ставил перед собой в этой модели: потренироваться в нанесении моттлов - научиться наносить аэрографом расплывчатые пятна камуфляжа. Поэтому, не стремился сильно доработать модель - благо пластик симпатичный с аккуратной расшивкой. Тем не менее, в этой модели использовал немного афтермаркета: приборную доску от Yahu, привязные ремни, трубку Пито. И хоть я сделал небольшие доработки в кабине, включая прицел, открывать фонарь не стал - стекло толстовато, а возиться с ним не хотелось. Поэтому, сразу хочу отметить, что если делать фонарь закрытым, то все эти доработки, практически, не видны.
       
    Вставил также медицинские иглы, как стволы пушек, но в процессе стройки выяснилось, что их не было видно и иглы пришлось утопить. Из фольги сделал небольшой вохдухозаборничек под носом. Из проволоки облагородил выдвижной механизм лыжи, антенну. Вот, практически, и всё по самолету.

    Гораздо больше трудозатрат досталось тягачу (хотя вначале я не знал, что так выйдет). С одной стороны хотелось увеличить копийность этого агрегата, но, с другой стороны, не хотелось, чтобы своей детализацией он начал диссонировать с самолетом. Вообщем, поменял ему колеса от пушки, заменил крылья на пивжесть, из пластика сделал буксировочные крюки, добавил небольшие площадки для ног, а также различные рычажки и рукоятки из проволоки. Немного использовал болты Мастерклаб для 35-го масштаба. 
          
    Так как упор в данной модели делался на художественную часть (как и в большинстве моих моделей), то и повозиться с ней пришлось значительно. Это очень заметно, так как покраска занимает львиную долю "стройки". Для этой цели приобрел тематический набор Vallejo "Luftwaffe colors 1947 to end-war" - краски качественные (грех жаловаться). Но в этом наборе лично мне не понравился оттенок Braunviolett RLM 81 и поэтому приобрел еще Humbrol 251 (был в наличии), оттенок которого мне понравился. Однако, оказалось, у Humbrol слишком крупный помол: получается заметный крап по краям моттлов и даже вся поверхность была более шероховатая по сравнению с Vallejo. Поэтому, если сказать коротко - перекрашивал его раз пять. Модель многократно меняла свой внешний облик. В итоге спас новый аэрограф. Только так удалось достичь хоть и не идеального, но удовлетворительного для себя результата. Ну и еще хочу добавить, что со сколами залез на крыло, а это не стоило было делать, так как крыло деревянное. Нужно было просто потертости изобразить.
    В будущем планирую вернуться к теме моттлинга. Желаю всем, надеюсь, приятного просмотра!
                                                          
  5. Like
    foxbot reacted to Oldmeh for a record, Су-17М3Р, Моделсвит, 1/72.   
    Доброго времени суток, уважаемое сообщество! Хочу показать свою крайнюю предвоенную работу - Моделсвит, 1/72, Су-17М3Р. О прототипе писать не буду, интернет в помощь. Работа в основном изкоробочная, добавил проводку на стойках шасси и в нишах, ремни из фототравления на кресло, и не принципиальные мелочи. 






  6. Like
    foxbot reacted to Atlant for a record, Lockheed DP-2E Neptune (Hasegawa 1:72)   
    В далеком 2005ом году, когда я только-только вернулся в моделизм, мне подарили 3 модели (уже тогда старые), все - "морские охотники", противолодочные самолеты. Первый я собрал буквально сразу-же, и вот через 17 лет дошла очередь до второго.
    Пластик был впервые выпущен в далеком 1972году, "моя" коробка - это перевыпуск 1978го года с другими декалями. (по информации со scalemates.com: https://www.scalemates.com/kits/minicraft-hasegawa-1082-lockheed-p2v-7-neptune-drone-controller--155483 ) 44 года наборчику. Неплохо..
    Свое место в истории авиации самолет этого типа оставил - в далеком 1946 году 3я серийная машина P2V-1 (но тогда - просто без индекса) была "слегка" модифицирована путем удаления всего не связанного с полетом оборудования и установкой большого количества топливных баков и за 55 часов самолет осуществил беспосадочный перелет без дозаправки из Перта (западная Австралия) до Колумбуса (штат Огайо), покрыв дистанцию 12250 миль. Этот рекорд дальности полета продержался всего ничего - до 1962 года, когда B-52 пролетел "чуток" больше из Кадены (Япония) в Торрехон (Испания) летя на восток! (Рекордная машина с собственным именем Turtle - Черепаха (или как еще называют Truculent Turtle - Свирепая Черепаха) находится сейчас в музее морской авиации на базе NAVY в городе Pensacola, штат Флорида).
    Интерсная особенность самолета - наличие и винтовой тяги и реактивной. Реактивные двигатели использовались для помощи на взлете и при наборе высоты. Интересная особенность этих двигателей (J34) - они работали на авиационном бензине, а не на керосине.
    Нептуны использовались Аргентиной во время войны за Фольклендские острова, так что любителям этого конфликта машина тоже может быть интересной.
    Самолет незаслуженно неизбалованный моделистами, хотя пластик выпускается до сих пор. Лежит наверное к закромах у большинства, но мало кто его собирает. 
    Модель собрана почти из корбки, из допов только немного травленки и маски от Эдуарда и декаль от Caracal Models.
    Hasegawa назыывает этот набор P2V-7 (что есть правда), но в таком виде это версия P2V-5, которая в варианте для управления дронами после 1962 года получила название DP-2E. Окраска должна представлять машину базировавшуюся на станции NAF Atsugi  (Япония) в 1970-ом году. Реально кабина пилотов не должна торчать так сильно вверх (это более поздняя модификация), но будем считать что так и должно быть. 
    Окраска - Tamiya и Gunze.
    Фотограф из меня плохой, так что простите за качество фотографий.
       
       
       

     
  7. Like
    foxbot reacted to Slash for a record, Hawker Hurricane MkIIC, ArmaHobby 1/72   
    Приветствую. Пока Киев пугают ядрёной бомбой, выложу модель, а то вдруг завтра уже не придётся...) Закончил её за пару дней до начала войны, пофоткать тогда не успел.
    В целом, практически изкоробка - заменил колёса и патрубки на смолу от Рескит, стволы - МастерМодел. Расклепал. Красил цветами из палитры АК. "Шкурка" изкоробочная, из-за неё собственно и строил Харрикейн - нравятся эти мелкие ОЗ-шки.
    Приятного просмотра!










     
  8. Like
    foxbot reacted to Zlodey for a record, A5M4 “Claude” (Wingsy Kits D5-02) 1/48   
    Представляю вашему вниманию свою работу массового поражения)))))  от компании Wingsy Kits A5M4 “Claude”
    красил красками от ганзы и металлики от компании АК "Extrime metal"
    делал сразу 3 штуки. 1 мне 2 друзьям (все выбрали такой окрас)
    в общем не судите  строго.

















  9. Like
    foxbot reacted to Robert for a record, Dornier Do 17Z-3 DN-63   
    Dornier Do 17Z-3 DN-63 ( WNr 2873, ex. PF+DN )
    Набор от ICM, использовали фототравление от Эдуарда (ремни, кокпит, пулеметы, элементы шасси, бомбоотсек, ниши шасси, проводка на двигатели), колёса от Armory, декали S.B.S model, грунт и краски Валехо (финскую оливу колотили сами), смывка и пигмент - АК, остекление - футура. Самодельные: 1) рассверлили обтекатель хвостового колёса и сделали силовой набор в нем (хотя под колесом его не видно), 2) сделали костыль из иглы и полоски от фототравления; 3)крыльевая фара - кусочек пластика от айсиэм как-то не вдохновил, сделали стенку, в неё вклеили выдавленный из ламеля жалюзи рефлектор, остекление фары из блистера от таблеток (самое тонкое что нашли); 4) рассверлили стволы пулемётов (кстати, перфорация неодинакова для половин прессформ - с одной стороны замылена), гильзонакопители пришлось срезать, иначе пулеметы будут стоять под адскими углами; 5) кожухи к носовым пулеметам сделали из литника (не знаю есть ли они в 48-ом, но лучше их подгонять к остеклению до приклеивания остекления к фюзеляжу, иначе гемороиться придется долго); 6) АНО из Лего (благо у нас его просто немеряно), хвостовой из литника; 7) вырезали окна в центроплане - ну не понятно почему айсиэм их даёт каким-то подобием каких-то лючков; 😎 тросик антенны - бантичная нить с покраской кистью ганметалом и тонировкой смывкой; 9) нижняя антенна - отрезали пластик и сделали из проволоки (кстати, боковую лучше клеять крашеную и в самом конце - мы её умудрились отламывать раз 6 🙄 ); 10) кинули чуток проводки по кабине и сделали штору перед приборкой; 11) предлагаемые решетки двигателей выкинули и сделали силовой каркас из медицинских игл, патрубки хоть и плоские, но получилось немного рассверлить; 12) Сделали втулки  лопастей - тоже камень в огород айсиэм. Подставку сын делал сам, так как бомбоотсек он не захотел открывать 😢 (там наполнение есть) и бомбы делал сам полностью (первый опыт с паяльником), то бомбы выложил для наглядности нагрузки. Вроде всё...

































  10. Like
    foxbot reacted to stelmakh_d for a record, P-47D Thunderbolt 1/72 Tamiya   
    Всем доброго времени суток!
    Волею судеб удалось мне выкроить пару вечеров на моделизм.
    Набор всем хорошо известен. Отличная проработка и отличная стыкуемость. Сборка была в удовольствие.
    Также использовал набор травление, бомбы и колеса од Эдуард, стволы и ПВД от Мастера и винт от Квикбуст.
    От себя долбавил из припоя шланги на стойки шасси и ниши шасси.
    Красилась модель красками АК.
    Дека екстрадекал.
    Обгадинг- масляная краска и пигменты.
    Как получилось- судить вам.
       
     
       
     
       
     
       
     
       
     

     
     
     
  11. Like
    foxbot reacted to ЕНОТик for a record, Spitfire MK.II Iron Maiden 1/32   
    Это модель Spitfire Mk.II - Aces High - Iron Maiden от  Revell  в масштабе 1/32. Spitfire - один из самых легендарных истребителей Второй мировой войны. Его высокая скорость, изящные линии и, прежде всего, потрясающая маневренность сделали его очень уважаемым как пилотами, так и его противниками. В 1940 году во время битвы за Британию «Спитфайр» сыграл важную роль в войне, изменившей победу ВВС Великобритании. Неудивительно, что еще одна легенда установила музыкальный памятник этому легендарному борцу с небесами: это хэви-метал группа Iron Maiden и их всемирный хит "Aces High" с альбома "Powerslave". Iron Maiden воздает должное мужеству и самопожертвованию этих отважных молодых людей и их машине.
        Набор достоин уважения. Прекрасная проработка и детализация. Но есть одно НО !!!! Декаль абсолютно не подходит к доске приборов, и даже когда вырезаешь и клеишь каждый прибор отдельно, декаль не совпадает размером. Набор снабжен пятью ревелловскими красками.Попробовал красить брюшко родной краской, и мне не понравилось. Она просто не желает ложиться на загрунтованный пластик , весь верх красил эмалями Model Master.  В наборе есть две фигурки. Это пилот Эдди. Красил красками Vallejo.  Одним словом, получил удовольствие от модели 










  12. Like
    foxbot reacted to stelmakh_d for a record, PZL P.11C Arma Hobby 1/72   
    Добрый день! Вот еще одна моя модель. Собиралась еще в 2021 году.
    Набор приятный в сборке, особо ничего сверхъестественного. Из сложностей сборки только кривые руки. Ну еще помучился с натяжной антенной.
    Из допов использовал набор от Мастера. Стволы, прицел и ПВД.
    Красил мотель хатаковскими красками.
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
  13. Like
    foxbot reacted to Sarmat for a record, Поликарпов И-16 тип 5, Clear Prop 1/72   
    Приветствую всех!
    Давно мечтал об И-16 участнике гражданской войны в Испании в свою коллекцию. Однако, для этого нужен был тип 5 или 10. И вот, Clear Prop, наконец, заполнил этот пробел. Модель настолько детализированная, что мне было интересно, что получится, если собрать её как есть из коробки. Так и поступил: доработок минимум. В наборе даются варианты крыла, кресла пилота и колес. Есть самые ранние (узкие колеса, широкое расстояние между нервюрами и сидение без бронеспинки). Возможно на выбранном мною прототипе уже и не было всего самого раннего, но для меня это шанс показать историю развития самолета. Но, по порядку.
    Учитывая, что даже с открытой дверцей, в проеме фюзеляжа мало что видно, то решил не заморачиваться с деталировкой: никаких тяг, проводок и тросиков. Только сделал смывку по бортам и потертости на полу. Однако, после окончания сборки считаю, что проводки можно было бы и сделать - их частично видно было бы. С декалью начинается знакомство с начала сборки - это приборная панель и механизмы по бортам. Хочу отметить, что декаль отменнейшая: и по эластичности и по плотности цветов. Белый цвет плотный и не просвечивается даже на черном. Приваривается декаль также идеально (в моем случае Mr. Mark Softer и Mr. Mark Setter) - обтянула каждую выпуклость. Кстати, в наборе даны две декали - одна под фототравление, которое будет в будущем.
    Из немногих дополнений - это ремни (сделал из пергамента и проволоки). В наборе травления ремни тоже должны быть. Ремни - это важно, так как их то как раз и видно всегда во всех самолетах. С сиденьем пилота я таки промахнулся - сделал более позднюю с бронеспинкой. Внутри красил АКАНовским акрилом АМТ-7.
       
    Сборка больших хлопот у меня не вызвала, но шпатлевку использовал. Стыкуемость хорошая, просто швов много. Самое сложное - это сохранить ажурный клёп. Мне не везде это удалось, поэтому в некоторых местах его пришлось восстанавливать. Так как мне принципиально хотелось работать с деталями из набора, то патрубки я просто рассверлил. Стойки шасси и щитки приклеил сразу до покраски, так как боялся, что конструкция слишком сложная. Однако, в процессе стройки неоднократно об этом пожалел: щитки отламывал и смывку делать было неудобно. Щитки, к слову сказать, выглядят слегка переразмерено (толстовато), но тут уж ничего не поделаешь - таковы ограничения пластика. Опять же, в наборе травления должны быть и щитки. Из немногочисленных, но обязательных дополнений - натянул "тросики" от колес (бантичная нить).
     
    Жалюзи капота захотелось сделать приоткрытыми (показать их существование). Для этого пришлось сточить и сами жалюзи, и выбрать пластик изнутри. Стяжная лента на капоте - самоклеющаяся фольга.
    Низ покрасил Vallejo RLM84 с добавлением RLM76 (3:1). Такие танцы с бубнами потребовались, так как на тот момент у меня не было необходимого серо-голубого. Однако, хочу отметить, что когда я его в конце концов приобрел и хотел нанести сверху промеж нервюр, то его не было видно . Так что с оттенком, будем считать, я угадал. Верх - АIIз от АКАН. Красные полосы республиканцев - Citadel "Evil Sunz Scarlet". Смывку и следы эксплуатации делал маслом на уайт-спирите. Сколы - акварельным карандашом (алюминий), но только по матовому лаку. На капоте, где использовал сатиновый лак карандаш работать не хотел. Там пришлось кистью. На пропеллере Vallejo алюминий - очень натуральный и хороший цвет. К сожалению, сначала я использовал алюминий от Mr.Hobby - думал это эмаль. Выглядит потрясающе, но только если руками не трогать, а за маски и говорить нечего - срывают его. Поэтому фонарь пришлось переделывать и он вышел не очень аккуратно. Кстати, для такого маленького по размеру, но сложного фонаря в набор ооочень просятся маски ;). Однако, для начинающих моделистов хочу отметить, что четко выделенный переплет фонаря позволяет нанести его аккуратно кистью и без масок.
      
    Не выдержал и основание (поддержку) прицела снаружи фонаря сделал из проволочек. Задний БАНО - тянутый литник. Боковые - маркер Молотов Хром и прозрачные лаки. Аэродромной пыли, на мой взгляд, нанес несколько больше, чем требуется. Надеюсь только на то, что сухая почва Испании это оправдывает.
    Вот, кажется, и всё. Ну а если что упустил, то задавайте вопросы или вот ссылочка на стройку, которая велась на этом сайте. Там по-подробнее будет. Строительство этой модели было не сложным и у меня заняло три месяца. Это быстро по моим темпам, учитывая, что работать над моделью удавалось в основном, только по выходным. Причем, примерно 2/3 времени заняла малярка. Поэтому и кайфанул, и в долгострой не ушел.
    Хочу поблагодарить разработчиков Clear Prop за их интересный модельный ряд - один самолет интересней другого - все хочется собрать, да еще и такой большой выбор прототипов! А с этим малышом и удовольствие получил, и коллекцию пополнил - суперно смотрится на полочке . Спасибо дружной семье "ковриков", всем, кто помогал советами и воодушевлял при строительстве!
     
                                 
     


  14. Like
    foxbot reacted to Wanderbilt for a record, Pz. Kpfw V Ausf.A від Revell   
    Старенькі "дровішкі" Пантери від Revell (ex Italeri) зібрані на замовлення, в процесі розбавлені гусеницями від Meng, решітками DanModels та саморобними приладами спостереження з прозорого пластику. Модель по мотивам, збірний образ Пантери.
    Використані фарби Vallejo, везерінг продуктами AK-Interactive та AMMO Mig.







  15. Like
    foxbot reacted to Cuba_13 for a record, [AMT] 1967 Chevrolet Impala   
    Добрый день, друзья, представляю вам мою последнюю законченную модель.
    Кузов - Mr.Metallic Color GX: Metal Purple (GX-206) + 2k лак, крыша и салон - Mr.Color: Off White (C-69).
                
    Спасибо за внимание.
  16. Like
    foxbot reacted to AndreyK for a record, Kawanishi E15K1 Shiun, RS Models 1/72   
    Kawanishi E15K1 - один з найбільш загадкових серійних японських літаків часів Другої Світової. Історія його появи пов'язана з виникненням  в 1938 році у штабі ВМФ Японії нової концепції крейсерів - лідерів зграй підводних човнів. "Очима" цих крейсерів для пошуку цілей та наведення на них човнів на безкрайніх просторах Тихого Океану й повинні були стати нові розвідувальні літаки, яки мали поєднати в собі цілу низку вимог за специфікаціями 14-Сі від 1939 року - це мав бути поплавковий гідроплан з катапультним запуском з крейсеру та складним крилом (що мало забезпечити можливість базувати більше літаків в умовах обмеженого простору корабельного ангару), але при цьому він мав мати величезний радіус дії та таку високу швидкість, яка дозволяла би йому уникати перехоплення винищувачами противника (!).  Щоб задовільнити ці неймовірні вимоги, конструкторам Kawanishi довелося піти на революційні технічні рішення, які у світі ще не використовувалися на гідропланах - для досягнення максимальної швидкості й зменшення аеродинамічного опору вперше на гідроплані використали ламінарний профіль крила. Крім цього було обрано схему з одним основним поплавком (який в разі критичної небезпеки міг відстрілюватися за допомогою піроболтів, що давало значний приріст швидкості (за розрахунками до 90 км/г) й можливість втечі від переслідування), а  допоміжні стабілізуючі поплавки зробили складними, стійки яких ховалися у крило, а саме тіло поплавків у верхній частині було зроблено надувним - при складанні воно стискалося й під крилом виступали лише нижні частини. Було обрано один з найпотужніших на той момент перспективних двигунів - Mitsubishi Kasei, а для того, щоб спростити старт та посадку й уникнути великого обертального моменту гвинта - була розроблена версія двигуна зі співвісним редуктором, що обертав у протилежних напрямках два гвинти. Для зменшення маси від традиційного на той час для японських дальніх морських розвідників екіпажу з трьох чоловік відмовилися на користь двох. Прототип розвідника зробив перший політ ще 5 грудня 1941 року й досягнув високої швидкості, однак далі була тривала доробка конструкції складних поплавків а також численних технічних проблем з двигуном - спеціалісти Mitsubishi довго не могли позбутися вібрації двигуна та низької надійності співвісного редуктору. Випробовування та доведення літака тривали аж до серпня 1943, коли його нарешті було прийнято на озброєння як E15K1 Shiun й замовлено невеличку серію. Однак на той час обставини вже змінилися й потреби в цьому літаку вже не було - ВМФ відмовився від концепції крейсерів-лідерів (для базування на яких, власне, й розроблявся літак), а єдиний побудований корабель з усієї запланованої серії крейсерів - "Ойодо" - невдовзі після прийняття було переобладнано зі зменшенням авіагрупи до кількох звичайних корабельних розвідників E13A та усуненням гігантської 50-метрової катапульти, спеціально призначеної для старту важких E15K. Тому на початку 1944 будівництво нових розвідників було припинено. Досвід, отриманий при роботі над розвідником та частина технічних рішень було використано конструкторами Kawanishi  при розробці гідроплана-винищувача N1K1 Kyofu, нащадком якого згодом став знаменитий Shiden. 
    Ну а що до побудованих E15K1 Shiun - невелика їх кількість брала участь у різноманітних випробовуваннях у Yokosuka Kokutai, а згодом, щоб знайти їм хоч якесь використання -  у травні 1944 з 5 літаків було сформовано окремий загін 12 chutai 61 Koku Sentai , який було відправлено на архіпелаг Палау. На початку червня 1944 на базу гідроавіації на острові Аракабесан перелетіли 3 літаки, й до середини серпня вони здійснили 23 бойові вильоти. Врешті, через відсутність запчастин та пошкодження кількох літаків після  зустрічі з американськими винищувачами в одному з вильотів - їх було залишено, підрозділ розформували, а пілотів перевели у інше місце. Було зрозуміло, що практично беззахисні гідроплани (лише один 7,7 мм кулемет) в умовах тотальної переваги американської палубної авіації не мають шансів при зустрічі з ворогом, а їх швидкість стала вже недостатньої після появи на авіаносцях нових винищувачів, таких як F6F чи F4U.
    Сама модель - short-run від RS Models, доволі непоганої якості, хоча є деякі відмінності з тим, що видно на фото реальних E15K. Взагалі - інформації по цьому літаку дуже мало, що ускладнювало роботу над моделлю... Від себе додав деталювання кабіни, прозорі навігаційні вогні, переробив капот, змінив та виправив деякі деталі згідно того, що видно на фото. Модель зображує гіпотетичний вигляд одного з літаків на острові Аракабесан, маркування нафарбовані (крім кількох технічних написів та хвостових номерів). Використані акрили АК та Arcus, а також эмалі Revell та Arcus. Сліди експлуатації робив мінімальні - навряд ці літаки за час своєї короткої служби встигли отримати значні пошкодження фарби та забруднення.
    З процесом роботи можна ознайомитися на форумі:
     










     
     
  17. Like
    foxbot reacted to AndreyK for a record, Blohm & Voss BV P.194, Revell 1/72   
    Нещодавно прибирав пил з моделей у шафі, вирішив перефотографувати деякі старі моделі у нормальній якості. Виставлю для різноманітності ті, яких ще не було на Килимках.
    Цю модель закінчив 14 років тому - у травні 2008. Одна з перших моїх робіт після повернення до моделізму, не рахуючи численні літаки, забрані у дитинстві. Зараз би зробив все зовсім інакше, багато що в ній не подобається, але ця вже лишатиметься як є. Можливо комусь буде цікаво, адже ця модель не дуже часто зустрічається в галереях...
    Вироби Blohm & Voss, безперечно, можуть претендувати на звання найбільш незвичних літаків періоду Другої Світової - мова йде про асиметричний BV 141. Й хоча він так й не став масовим, але досвід, отриманий при його розробці був в подальшому використаний у наступних проектах. Одним з таких став P.237 - асиметричний пікі́руючий бомбардувальник. Однак Міністерство авіації, як і у випадку з BV 141, негативно поставилося до настільки нестандартної конструкції, до того ж, ситуація на фронтах до того часу змінилася настільки, що необхідності у класичних пікірувальниках вже не було - ставку вирішили зробити на швидкість реактивних ударних літаків. Однак ранні реактивні двигуни через свою недосконалість мали численні недоліки, й щоб компенсувати їх, конструктори Blohm & Voss вирішили перепроектувати P.237 з використанням двох двигунів - реактивний Jumo 004 або BMW 003 плюс звичний поршневий BMW 801. Цей проект розвитку відокремився під маркуванням P.194, пророблялося кілька варіантів з різним розташуванням реактивного двигуна та різним озброєнням. Та як і з практично усіма "паперовими" проектами  німців - до реалізації у металі справа не дійшла, війна закінчилася раніше. Збереглося кілька ескізів різних варіантів літака, один з найбільш детальних - на BV P.194.02-01 (можна ознайомитися з ним на сайті Luft`46). На його основі, напевно, й зроблено модель (через що в ній є певні помилки).
    Сам пластик від Revell випуску 1997 року, типовий представник цілої серії моделей Luftwaffe цього виробника в період 90-х - непогана деталізація та гарне лиття, завдяки якому моделі збираються практично без шпаклівки, правда сліди від штовхачів розташовані в незручних місцях. Єдине "але" - декалі, вони були надруковані у Німеччині, зі зміщеннями кольорів та не самої найкращої якості, з помітною лаковою плівкою. Згодом Revell у 2008 році перевипустив цю модель з новими декалями, надрукованими в Італії - чудової якості. Але мій BV P.194 на той час уже давно стояв на поличці.
    Зібрати я тоді планував фактично "з коробки", просто потренуватися з фарбуванням, однак в процесі дещо вирішив все ж переробити. Отже, як я вже згадав вище, модель мала деякі помилки - особливо що стосується двигуна BMW 801, й це було дуже помітно. Капот в моделі був просто циліндричний, без характерних виступів внутрішніх повітрозабірників по боках, які були на всіх модифікаціях цього двигуна й були би на цьому літаку, якби він все ж був побудований. Виліпив їх за допомогою епоксидної шпаклівки Tamiya, також збільшив кок гвинта - він в моделі надто короткий та невірної форми, трохи переробив вентилятор охоложення. Лопасті гвинта теж абсолютно не схожі, але без повної заміни їх не виправиш, тому обмежився лише зміною форми їх кінчиків. Вихлопні патрубки мали невірну кількість та розташування - зрізав їх та зробив нові з нікелевої трубочки за зразком пізніх Ju-88G-1. Товсті пластикові стабілізатори бомб зрізав та замінив на нові з пивної жесті (от тільки пофарбував бомби згідно інструкції - історично не зовсім вірно). Також замінив на відрізки голок пушки та трубку Піто, замінив щитки шасі на жестяні, замінив на металеву трубку штоки стійок шасі та ще всякі дрібниці - вже все й не пам'ятаю.
    Фарбував згідно інструкції - у RLM 65/70/71 (й дарма - адже, хоча, теоретично, літаки періода кінця війни могли фарбуватися в ці кольори, якщо десь ще були залишки такої фарби, однак більш ймовірне використання вже нових кольорів RLM 8x серії), декалі теж згідно інструкції (але це не зовсім правильно, по бортовим кодам S3 - мав би бути транспортний підрозділ, а не штурмовий). Фарбу тоді намішав з водних акрилів AКАН та  Humbrol, також використав емалі Revell та акрилові лаки Tamiya. Тонування - натерта пастель та Tamiya Smoke. Як на мій теперішній погляд - везерінг надмірний, надто брудно, але тоді мені подобалось так...






     
  18. Like
    foxbot reacted to AndreyK for a record, Henschel Hs 132A-1, Prop&Jet 1/72   
    Ще одна старіша модель. Закінчив її рік тому, у травні 2021, але все якось не було нагоди та натхнення відзняти її для галереї. Один з мої довгобудів, розпочатий ще у січні 2011.
    Тісна співпраця Люфтваффе з наземними військами для їх безпосередньої підтримки та надзвичайна точність ударів пікіруючих бомбардувальників - один з ключових елементів, що зумовили успіх Бліцкрігу на початку Другої Світової. Однак в кінці війни результативність бомбових ударів Люфтваффе стала незадовільною - старі пікіруючі бомбардувальники, такі як Ju-87, що мали шалений успіх на початку війни, вже не могли безперешкодно прориватися через потужну ППО наземних військ та велику перевагу союзної авіації у повітрі. Єдині літаки, яки ще могли відносно безпечно діяти завдяки своїй великій швидкості - це реактивні бомбардувальники Me-262 та Ar-234. Однак точність бомбометання на такій швидкості не йшла ні в яке порівняння з ювелірної точністю пікірувальників. У 1944 році фірма Henschel запропонувала свій проект Hs 132 - реактивного пікірувальника, який мав виправити цей недолік. Він задумувався як простий у виготовленні та дешевий (із широким використанням деревини) масовий ударний літак, а для зменшення впливу величезних перевантажень на пілота (до 10 g) на виході з піке на високій швидкості (в яке він мав входити без аеродинамічних гальм)  - було запропоновано розмістити його у лежачому положенні, додатково це зменшувало мідель фюзеляжу, й відповідно менше аеродинамічний опір та менша мішень для зенітників. Попередні досліди на експериментальних літаках показали, що в такому положенні пілот здатен витримати перевантаження у кілька разів вищі, ніж зазвичай. Було розпочато будівництво кількох передсерійних літаків та підготовлено оснащення для початку серійного виробництва, однак кінець війни поклав край цим планам. Один з передсерійних екземплярів у недобудованому стані (без дерев'яних частин, які виготовлялися субконтрактними виробництвами в іншому місці) було захоплено військами СРСР та вивезено для дослідження до ЦАГІ у Москву.
    Модель зображує літак з 1./ SG77 у вересні 1945 - якби війна тривала трохи довше та встигли випустити першу серійну модифікацію Hs 132А з двигуном BMW 003E.
    Основа моделі - вакуха від Prop&Jet випуску 2002 року, досить рідкісна (було виготовлено біля 50 шт). Не зважаючи на гарну якість - як й будь яка вакуха цей набір передбачав виготовлення багатьох деталей самостійно. З набору крім вакуформованих деталей фюзеляжу, крила та стабілізатору використав ще стійки з білого метал та бортові коди з декалей. Крім цього використані смоляні відливки коліс та деталей двигуна (виробництва мого друга), смоляна бомба SC 500 від CMK та приціл Revi 16B від Quickboost, плюс багато саморобних частин. Так як в моєму наборі були пошкоджені прозорі деталі - довелося виготовити негативну матрицю для вакуформування й виготовити новий ліхтар з пластику PET-G 0,7 мм. Використано емалеві та акрилові фарби Arcus.
    Більш детально - у процесі роботи на форумі:







  19. Like
    foxbot reacted to Groser for a record, A6M2 ZERO (Airfix 1/72)   
    Всім привіт!
    Одна з перших готових робіт 22-го року. Типовий набір від Фікса, мінімум деталей, проте відлито досить якісно. Збиралось все без жодних проблем, шпаклівки пішло міімум. Єдине що неподобалось так це досить товстий перпліт кабіни.
    Фарбував Тамією. фарбу підбирав по інструкції Тамійного Зеро. Єдиний доступний варіант фарбування із коробки не спродобався, тому викоритсав деки від Техномод, один із варіантів фарбування на Перл Харбор.
    Далі змивка маслом та трохи еффектів акриловими олівцями.









  20. Like
    foxbot reacted to Groser for a record, P-47D Bubbletop (Tamiya 1/72)   
    Чергове поповнення коллекції, Р-47 від Тамії.
    Планувалось зібрати як модель вихідного дня, але щось пішло не так.. Збиралось все просто і швидко, тут проблем не було, а от малярка незадалась. Хотів спробувати Алкад в роботі, задув їхнім чорним грунтом, далі надув в два шари метталік, все виглядало супер, але без захисного шару лаку фарба стиралась дуже сильно, замовив їх фірмовий лак для метталіків, підфарбував і задув в 2 шари лаком, модель торхи втратила свій блиск але некритично. Далі почав наносити деки і нафарбовувати інші кольори і тут фарба почала злазили разом зі скотчем((( також тамійні деки, як завжди, затовсті та погано приварювались, використав Мр. Софтер стронг, жижа допомогла ,але в деяких місцях попсувала деки та фарбу(( після спроб підфарбування модель була закина  до нового натхнення. Через пару місяців дістав літак, повністю змив фарбу та перефарбував перевіреним метталіком Мр. хоббі без жодних проблем. Далі знайшов нові деки від Мікроскей та вже фарбував під цей варіант.
    Ну а далі все стандартно, змивка, трохи роботи маслом. навісив озброєння і нарешті літак зайняв своє місце на полиці!












  21. Like
    foxbot reacted to Groser for a record, Me-262 A-1a (Revell+CMK 1/72)   
    Слава Україні!
    Продовжую наповнювати галерею своїми напрацюваннями за цей рік. Дану модель збирав в період новорічних свят. В роботі використав набір деталюання від СМК, який колись давно випадково зловив на ебеї якраз під наявну в мене модель Ревела. Набір включає в себе двигуни, кабіну, гарматний відсік, рульові поверхні і тд, деталей для однієї модель забагато, тому використав лише частину (решту залишив для іншої моделі). Смола стала на свої місця досить добре, від себе додав деталювання основних ніш шассі, так як в моделі ніши просто зашиті наглухо ,тому все потрібно робити з нуля. Також додав шланги гідравлки, антену і то, ваку фонарь з комплекта СМК (рідний просто жахливої якості і однозначно потребує заміни). Сам пластик Ревелла, незважаючи на вік непоганий, окрім фонаря несподоалось лише зміщення пресс-форм на майже всіх деталях шассі.
    Фарбував нітроганзою, деки з набару, враховуючи вік, лягли без жодних проблем. 














  22. Like
    foxbot reacted to Маки for a record, Поликарпов И-16 тип 5, ClearProp 72023, 1/72   
    Вашему вниманию предлагается результат тестовой сборки очередной модели от украинского производителя ClearProp!
    На этот раз прототипом послужил ранний вариант широко известного на многих фронтах "Ишака". Обзор пластика можно посмотреть в блоге постройке аналогичной модели на этом же ресурсе. От себя добавлю: набор оставляет приятное впечатление уже традиционной детальной проработкой мелочей, как деталей интерьера, так и всех наружных поверхностей. Кабина пилота отлично проработана для 72-го масштаба. Жаль, но в собранном виде все это скрывается , даже при открытом фонаре.
       
    Общая сборка проблем не вызывает, детали и узлы стыкуются хорошо, кое-где желательно выбрать характерную для ЛНД фаску по кромкам деталей, чтобы не обращаться к необходимости шпаклевки после. В моем случае было отмечено небольшое несовпадение по уровням стыковки узлов "центроплан-крылья" и фюзеляжа. Очевидно, желательно предварительно тщательно примерять сборку "насухо" на этом этапе, и вероятно, немного убрать пластик по линии стыковки крыла и фюзеляжа в районе зализа крыла. По идее, тогда перепада не будет. Либо - шпаклевка. В остальном, вопросов по сборке не возникло. Конструктив модели позволяет сделать подвижными внутренние жалюзи капота. Хорошо собирается довольно затейливая конструкция шасси. Набор имеет два варианта колес. Несмотря на мелкий масштаб, можно прочесть надписи на пневматиках.

    Вариант окраски изначально модели планировался другой. Классический "республиканец", разумеется с Папаем. Однако, планы на этот же вариант озвучил коллега, поэтому решено было заморочиться и сделать трофейный вариант - самолет ВВС франкистов. Ну что ж, будет одним "националистом" больше. Нам не привыкать.  
    Дальнейший процесс - по накатанной. Прешейдинг, окрас низа, песочный верх, пятна. На пятна было решено испробовать давно "ждущий лучших времен" топовый Harder&Steenbeck - Infinity. Не сложилось мне с ним подружиться, не пошла тонкая работа... В итоге плюнул и накрасил пятна привычным Миолом. Далее решил попробовать фильтр. Интересный этап, как для авиации - вполне интересный и дающий очень тонкий, но видимый эффект. Очень понравилась декаль. Характерные для "франкиста" кресты и полоски полностью даются декалью. Причем фрагменты напечатаны с обрезкой по контуру. Изображения отлично перевелись с применением жидкостей от Microscale. Лаковая подложка тонкая, но прочная - ничего не порвалось, не скрутилось и при этом нет видимого контура рисунка. Decograph, ClearProp! - отлично, порадовали..!
    Лак, смывка, немного карандашей. В финале - самодельные патрубки, стволы пулеметов, трубка Пито - из мед. игл. Сильно пачкать модель смысла не видел. На фото прототипов - довольно чистые машины, даже спустя годы эксплуатации.
    Ну а в остальном - результат на фото. " Получай, Каудильо, новый самолет..! " 
     
        
      
       
       
      
      

  23. Like
    foxbot reacted to Маки for a record, Curtiss Hawk-75O, ClearProp 72021, 1/72   
    На этот раз вниманию модельного сообщества предлагается очередная новая модель украинского производителя ClearProp!. Набор предполагает собрать копию одной первых модификаций из многочисленного семейства истребителей Р-36...Р-40. 
    Непосредственно обзор набор пластика можно найти в блогах коллег, поэтому акцентировать внимание на фото пластика не стану. Традиционно стоит отметить тонкое и проработанное в мелочах литье. Особо интересна имитация клепа, здорово оживляющая поверхности при исполнении в металлике.
    Интерьер кабины пилота достаточно детально проработан в пластике. Опционально производитель выпускает небольшую, но весьма полезную для еще более подробной детализации, плату травления. Часть из него идет и для деталировки кабины. Кое-какие фото для наглядности:
       
        
    Отлично проработан двигатель Wright Cyclone R-1820. Тем не менее, для имитации проводов зажигания, стоит запастись тонкой проволокой, надежными сверлами и крепким терпением...

    Дальнейшая сборка особых проблем не вызывает. Как и в прошлой модели И-16, отмечу необходимость устранения небольшой фаски на плоскостях склейки, характерной для ЛНД-технологии. Иначе, на финальных этапах окраски предательски "вылезет" тонкая, но видимая щель. Особенно на металлике. Также отмечу необходимость шпаклевки на консолях крыла по дуге склейки верхней и нижней половины. Небольшие сложности возникли у меня при монтаже крышки А7. Думаю, что было небольшое смещение вверх при вклейке ванны кокпита в фюзеляж, поэтому рекомендую склеить половинки фюзеляжа, а потом прихватить по бокам узел кабины, корректируя его положение примеркой крышки А7. По идее, проблема последующей подгонки уйдет. Чтобы не было ступеньки при монтаже обтекателей шасси, необходима небольшая шлифовка-подгонка деталей D4,D5 по плоскости монтажа. И напоследок, антенна С29, указанная в монтаже, на аргентинских машинах отсутствовала. 
    В остальном - все как всегда. Маски, грунт, металлик (Gunze MC218). Последний очень хорош после легкой полировки, но после нанесения декалей все равно встанет вопрос о применении лака. Часть красот металлика который обязательно приглушит. Декаль перевелась отлично. Подложка чуть толще, чем в И-16, но лак достаточно корректно убирает все перепады.
    "Коптить" модель сильно не хотел. Дело было поздним вечером - так получилось! Лучше, конечно, такие операции проводить под хорошим дневным светом, чтобы процесс контролировать и не хватить лишнего...
    Остальное - на фото. Приятного просмотра.
    P.S. Как обычно, когда модель на полке а статья написана, случайно нашлось еще одно фото прототипа. И, оказалось, что с везерингом я не ошибся! Все совпало (даже ракурс фото для сравнения). Внутренний перфекционист может спать спокойно.
      
      
      
      
      
     

  24. Like
    foxbot reacted to Serg106en for a record, F-104G StarFighter 1/32 Italeri   
    Привет!
    Самолёт не нуждается в представлении. все его знают как "летающий гроб".
    Ещё один Старфайтер занял место в моей коллекции - на этот раз грек, предыдущий был в зеркале и американец. Стройка, как обычно, было изкоробочная, никаких допов и перепилов не планировал.  В очередной раз немного повазюкал ЛА, греческие самолёты, в общем то, соответствуют этому... Наборчик дубоват, требует некоторых усилий для устранения щелей и ступенек, но нам не привыкать)... Красил акрилом от Тамии, смывки от ZIPMaket.





  25. Like
    foxbot reacted to inoxlex for a record, МиГ-21Р, Eduard, 1/48   
    Приветствую сообщество!
    Вашему вниманию крайняя работа. Быстрая сборка из коробки. Из допов: ПВД - MasterModel, НУРСы - Brassin, Стекатели статики - Metallic Detalils.
    Окраска Ганзой по инструкции, тонировка маслом и акварельными карандашами.
    Приятного просмотра.
      
      
      
      
×
×
  • Create New...