Blohm & Voss BV P.194, Revell 1/72

Нещодавно прибирав пил з моделей у шафі, вирішив перефотографувати деякі старі моделі у нормальній якості. Виставлю для різноманітності ті, яких ще не було на Килимках.

Цю модель закінчив 14 років тому - у травні 2008. Одна з перших моїх робіт після повернення до моделізму, не рахуючи численні літаки, забрані у дитинстві. Зараз би зробив все зовсім інакше, багато що в ній не подобається, але ця вже лишатиметься як є. Можливо комусь буде цікаво, адже ця модель не дуже часто зустрічається в галереях...

Вироби Blohm & Voss, безперечно, можуть претендувати на звання найбільш незвичних літаків періоду Другої Світової - мова йде про асиметричний BV 141. Й хоча він так й не став масовим, але досвід, отриманий при його розробці був в подальшому використаний у наступних проектах. Одним з таких став P.237 - асиметричний пікі́руючий бомбардувальник. Однак Міністерство авіації, як і у випадку з BV 141, негативно поставилося до настільки нестандартної конструкції, до того ж, ситуація на фронтах до того часу змінилася настільки, що необхідності у класичних пікірувальниках вже не було - ставку вирішили зробити на швидкість реактивних ударних літаків. Однак ранні реактивні двигуни через свою недосконалість мали численні недоліки, й щоб компенсувати їх, конструктори Blohm & Voss вирішили перепроектувати P.237 з використанням двох двигунів - реактивний Jumo 004 або BMW 003 плюс звичний поршневий BMW 801. Цей проект розвитку відокремився під маркуванням P.194, пророблялося кілька варіантів з різним розташуванням реактивного двигуна та різним озброєнням. Та як і з практично усіма "паперовими" проектами  німців - до реалізації у металі справа не дійшла, війна закінчилася раніше. Збереглося кілька ескізів різних варіантів літака, один з найбільш детальних - на BV P.194.02-01 (можна ознайомитися з ним на сайті Luft`46). На його основі, напевно, й зроблено модель (через що в ній є певні помилки).

Сам пластик від Revell випуску 1997 року, типовий представник цілої серії моделей Luftwaffe цього виробника в період 90-х - непогана деталізація та гарне лиття, завдяки якому моделі збираються практично без шпаклівки, правда сліди від штовхачів розташовані в незручних місцях. Єдине "але" - декалі, вони були надруковані у Німеччині, зі зміщеннями кольорів та не самої найкращої якості, з помітною лаковою плівкою. Згодом Revell у 2008 році перевипустив цю модель з новими декалями, надрукованими в Італії - чудової якості. Але мій BV P.194 на той час уже давно стояв на поличці.

Зібрати я тоді планував фактично "з коробки", просто потренуватися з фарбуванням, однак в процесі дещо вирішив все ж переробити. Отже, як я вже згадав вище, модель мала деякі помилки - особливо що стосується двигуна BMW 801, й це було дуже помітно. Капот в моделі був просто циліндричний, без характерних виступів внутрішніх повітрозабірників по боках, які були на всіх модифікаціях цього двигуна й були би на цьому літаку, якби він все ж був побудований. Виліпив їх за допомогою епоксидної шпаклівки Tamiya, також збільшив кок гвинта - він в моделі надто короткий та невірної форми, трохи переробив вентилятор охоложення. Лопасті гвинта теж абсолютно не схожі, але без повної заміни їх не виправиш, тому обмежився лише зміною форми їх кінчиків. Вихлопні патрубки мали невірну кількість та розташування - зрізав їх та зробив нові з нікелевої трубочки за зразком пізніх Ju-88G-1. Товсті пластикові стабілізатори бомб зрізав та замінив на нові з пивної жесті (от тільки пофарбував бомби згідно інструкції - історично не зовсім вірно). Також замінив на відрізки голок пушки та трубку Піто, замінив щитки шасі на жестяні, замінив на металеву трубку штоки стійок шасі та ще всякі дрібниці - вже все й не пам'ятаю.

Фарбував згідно інструкції - у RLM 65/70/71 (й дарма - адже, хоча, теоретично, літаки періода кінця війни могли фарбуватися в ці кольори, якщо десь ще були залишки такої фарби, однак більш ймовірне використання вже нових кольорів RLM 8x серії), декалі теж згідно інструкції (але це не зовсім правильно, по бортовим кодам S3 - мав би бути транспортний підрозділ, а не штурмовий). Фарбу тоді намішав з водних акрилів AКАН та  Humbrol, також використав емалі Revell та акрилові лаки Tamiya. Тонування - натерта пастель та Tamiya Smoke. Як на мій теперішній погляд - везерінг надмірний, надто брудно, але тоді мені подобалось так...