Ще одна старіша модель. Закінчив її рік тому, у травні 2021, але все якось не було нагоди та натхнення відзняти її для галереї. Один з мої довгобудів, розпочатий ще у січні 2011.
Тісна співпраця Люфтваффе з наземними військами для їх безпосередньої підтримки та надзвичайна точність ударів пікіруючих бомбардувальників - один з ключових елементів, що зумовили успіх Бліцкрігу на початку Другої Світової. Однак в кінці війни результативність бомбових ударів Люфтваффе стала незадовільною - старі пікіруючі бомбардувальники, такі як Ju-87, що мали шалений успіх на початку війни, вже не могли безперешкодно прориватися через потужну ППО наземних військ та велику перевагу союзної авіації у повітрі. Єдині літаки, яки ще могли відносно безпечно діяти завдяки своїй великій швидкості - це реактивні бомбардувальники Me-262 та Ar-234. Однак точність бомбометання на такій швидкості не йшла ні в яке порівняння з ювелірної точністю пікірувальників. У 1944 році фірма Henschel запропонувала свій проект Hs 132 - реактивного пікірувальника, який мав виправити цей недолік. Він задумувався як простий у виготовленні та дешевий (із широким використанням деревини) масовий ударний літак, а для зменшення впливу величезних перевантажень на пілота (до 10 g) на виході з піке на високій швидкості (в яке він мав входити без аеродинамічних гальм) - було запропоновано розмістити його у лежачому положенні, додатково це зменшувало мідель фюзеляжу, й відповідно менше аеродинамічний опір та менша мішень для зенітників. Попередні досліди на експериментальних літаках показали, що в такому положенні пілот здатен витримати перевантаження у кілька разів вищі, ніж зазвичай. Було розпочато будівництво кількох передсерійних літаків та підготовлено оснащення для початку серійного виробництва, однак кінець війни поклав край цим планам. Один з передсерійних екземплярів у недобудованому стані (без дерев'яних частин, які виготовлялися субконтрактними виробництвами в іншому місці) було захоплено військами СРСР та вивезено для дослідження до ЦАГІ у Москву.
Модель зображує літак з 1./ SG77 у вересні 1945 - якби війна тривала трохи довше та встигли випустити першу серійну модифікацію Hs 132А з двигуном BMW 003E.
Основа моделі - вакуха від Prop&Jet випуску 2002 року, досить рідкісна (було виготовлено біля 50 шт). Не зважаючи на гарну якість - як й будь яка вакуха цей набір передбачав виготовлення багатьох деталей самостійно. З набору крім вакуформованих деталей фюзеляжу, крила та стабілізатору використав ще стійки з білого метал та бортові коди з декалей. Крім цього використані смоляні відливки коліс та деталей двигуна (виробництва мого друга), смоляна бомба SC 500 від CMK та приціл Revi 16B від Quickboost, плюс багато саморобних частин. Так як в моєму наборі були пошкоджені прозорі деталі - довелося виготовити негативну матрицю для вакуформування й виготовити новий ліхтар з пластику PET-G 0,7 мм. Використано емалеві та акрилові фарби Arcus.
Більш детально - у процесі роботи на форумі:
Recommended Comments
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.