Владимир 17

Всі моделі Eduard після 23.06.2020 (за твердженням Eduard) мають декалі з плівкою, яку можливо зняти. Eduard займає позицію, що моделіст повинен вирішувати самостійно, знімати плівку, чи не знімати. Це зумовлено тим, що при знятті плівки можливе пошкодження декалі. В Info Eduard за травень 2021 сторін. 52-61 порівнюються варіанти з плівкою та без. 
 Зараз все більше прихильників набирає видалення плівки за допомогою уайт-спіриту. 

Всі моделі Eduard після 23.06.2020 (за твердженням Eduard) мають декалі з плівкою, яку можливо зняти. Eduard займає позицію, що моделіст повинен вирішувати самостійно, знімати плівку, чи не знімати. Це зумовлено тим, що при знятті плівки можливе пошкодження декалі. В Info Eduard за травень 2021 сторін. 52-61 порівнюються варіанти з плівкою та без. 
 Зараз все більше прихильників набирає видалення плівки за допомогою уайт-спіриту. 

Всі моделі Eduard після 23.06.2020 (за твердженням Eduard) мають декалі з плівкою, яку можливо зняти. Eduard займає позицію, що моделіст повинен вирішувати самостійно, знімати плівку, чи не знімати. Це зумовлено тим, що при знятті плівки можливе пошкодження декалі. В Info Eduard за травень 2021 сторін. 52-61 порівнюються варіанти з плівкою та без. 
 Зараз все більше прихильників набирає видалення плівки за допомогою уайт-спіриту. 

Всі моделі Eduard після 23.06.2020 (за твердженням Eduard) мають декалі з плівкою, яку можливо зняти. Eduard займає позицію, що моделіст повинен вирішувати самостійно, знімати плівку, чи не знімати. Це зумовлено тим, що при знятті плівки можливе пошкодження декалі. В Info Eduard за травень 2021 сторін. 52-61 порівнюються варіанти з плівкою та без. 
 Зараз все більше прихильників набирає видалення плівки за допомогою уайт-спіриту. 

В серии Modellers Air Guide, под номером 7 вышла книга посвящёная английскому варианту Sea King.
40 страниц, на английском языке.

Просмотрел видео,решил поделиться. Всё просто и на пальцах показанно
https://youtu.be/PZ8bFHu7fls?si=mPfD7vSr06-DdPsV
https://youtu.be/PZ8bFHu7fls?si=yV-0l0ZIJY7ijqmA

Ну, ось майже все. Наніс деколи, зробив змивку, задув модель сатіном. Залишилося зробити АНО, вітрове скло та приклеїти це на місце. Повітряний гвинт поки що просто приставлений, для антуражу..) Блещить не сильно?

Слухаюсь, Макс!




 

 

В оригинале оно звучало так: "Воевать не числом не умеем", но глуховатый биограф записал не точно... )))

На момент свого створення літак виглядав досить передовим. Але з початком війни змінилися критерії оцінки. І на початок війни  МіГ-3 оцінений дуже і дуже об'єктивно. Виходили з чого? Рівень підготовки пілотів - дуже низький, а літак складний в пілотуванні. Було розуміння, що у військовий час рівень підготовки молодих пілотів погіршиться. Можливостей модифікації по озброєнню майже не було -  поставити мотор-гармату неможливо, через наявний двигун, розмістити гармати в крилі - потрібно підсилювати конституцію крила, що приведе до збільшення маси і так досить важкого літака, а це тягне за собою погіршення маневреності та інших характеристик. Про двигун вже говорили, більш-менш довели на мод. М-38. По завданням, які повинен виконувати- робота по наземним цілям- озброєння слабке, супроводження штурмовиків, бомбардувальників- висоти і швидкості на них не оптимальні, винищувач - тільки вище 5000 м, де повітряні бої майже не велись. Порівнюємо з винищувачами Як. Висновок - в умовах війни доводити, удосконалювати немає сенсу, зняти з виробництва.

На момент свого створення літак виглядав досить передовим. Але з початком війни змінилися критерії оцінки. І на початок війни  МіГ-3 оцінений дуже і дуже об'єктивно. Виходили з чого? Рівень підготовки пілотів - дуже низький, а літак складний в пілотуванні. Було розуміння, що у військовий час рівень підготовки молодих пілотів погіршиться. Можливостей модифікації по озброєнню майже не було -  поставити мотор-гармату неможливо, через наявний двигун, розмістити гармати в крилі - потрібно підсилювати конституцію крила, що приведе до збільшення маси і так досить важкого літака, а це тягне за собою погіршення маневреності та інших характеристик. Про двигун вже говорили, більш-менш довели на мод. М-38. По завданням, які повинен виконувати- робота по наземним цілям- озброєння слабке, супроводження штурмовиків, бомбардувальників- висоти і швидкості на них не оптимальні, винищувач - тільки вище 5000 м, де повітряні бої майже не велись. Порівнюємо з винищувачами Як. Висновок - в умовах війни доводити, удосконалювати немає сенсу, зняти з виробництва.

На момент свого створення літак виглядав досить передовим. Але з початком війни змінилися критерії оцінки. І на початок війни  МіГ-3 оцінений дуже і дуже об'єктивно. Виходили з чого? Рівень підготовки пілотів - дуже низький, а літак складний в пілотуванні. Було розуміння, що у військовий час рівень підготовки молодих пілотів погіршиться. Можливостей модифікації по озброєнню майже не було -  поставити мотор-гармату неможливо, через наявний двигун, розмістити гармати в крилі - потрібно підсилювати конституцію крила, що приведе до збільшення маси і так досить важкого літака, а це тягне за собою погіршення маневреності та інших характеристик. Про двигун вже говорили, більш-менш довели на мод. М-38. По завданням, які повинен виконувати- робота по наземним цілям- озброєння слабке, супроводження штурмовиків, бомбардувальників- висоти і швидкості на них не оптимальні, винищувач - тільки вище 5000 м, де повітряні бої майже не велись. Порівнюємо з винищувачами Як. Висновок - в умовах війни доводити, удосконалювати немає сенсу, зняти з виробництва.

На момент свого створення літак виглядав досить передовим. Але з початком війни змінилися критерії оцінки. І на початок війни  МіГ-3 оцінений дуже і дуже об'єктивно. Виходили з чого? Рівень підготовки пілотів - дуже низький, а літак складний в пілотуванні. Було розуміння, що у військовий час рівень підготовки молодих пілотів погіршиться. Можливостей модифікації по озброєнню майже не було -  поставити мотор-гармату неможливо, через наявний двигун, розмістити гармати в крилі - потрібно підсилювати конституцію крила, що приведе до збільшення маси і так досить важкого літака, а це тягне за собою погіршення маневреності та інших характеристик. Про двигун вже говорили, більш-менш довели на мод. М-38. По завданням, які повинен виконувати- робота по наземним цілям- озброєння слабке, супроводження штурмовиків, бомбардувальників- висоти і швидкості на них не оптимальні, винищувач - тільки вище 5000 м, де повітряні бої майже не велись. Порівнюємо з винищувачами Як. Висновок - в умовах війни доводити, удосконалювати немає сенсу, зняти з виробництва.

Трішки про двигун. 
В 1927 році був підписаний ліцензійний договір про виробництво на протязі 5 років двигуна BMW Vl в СССР. Параллельно з Robert Bosh на виробництво свічок запалювання та магнето, з фірмою Крупп на поставку колінчатих валів та підшипників. Виробником вибрали авіазавод #26 м. Рибінськ. В 1930 році було зібрано перший двигун під позначенням М-17. У виробництві приймали участь більше ста німецьких робітників та інженерів. За цей час німці передали документацію на двигун BMW Vlb, тому М-17 відповідав вже мод. BMW Vlb. За умовами ліцензійного договору необхідно було щорічно сплачувати по 50 000 доларів, плюс 7,5% від вартості кожного  двигуна після випуску перших 50. Це немала сума, одним із варіантів позбавитися цієї оплати - припинити випуск. Яким шляхом? Модифікувати конструкцію, почати випуск під іншим позначенням. Як зараз стверджують москальські історики "Микулин хорошо понимал, что нового технологического оборудования заводу никто не даст. Поэтому для быстрого внедрения нового мотора в серию его основные габариты, диаметр цилиндра и ход поршня были сохранены теми же, что и у устаревшего М-17." Із нововведень - два впускні клапани на циліндр, змінена силова схема блоку циліндрів на так звану схему " сжатой рубашки и свободной гильзы"(М-17 мав 12 окремих циліндрів, в два ряди по 6, на М-34 - два блоки по 6 циліндрів), яка має більшу жорсткість системи і дозволила в подальшому значно форсувати двигун. Так з'явився двигун М-34. На базі модифікації М-34ФРН виник двигун М-35. Двигуни М-35 і М-37 були одинакові, взаємозамінними по всім вузлам, за винятком - М-37 мав повітряно-водяний радіатор охолодження повітря після нагнітача, насос для подачі рідини в повітряно-водяний радіатор та менший діаметр крильчатки нагнітача. Далі після підсилення картеру, доробок зв' язаних з привідним відцентровим нагнітачем повітря, маслосистеми та системи охолодження отримали двигун М-38. При цьому всі перераховані двигуни зберегли діаметр поршнів 160мм, об'єм двигуна ~46.6 літрів. 
Існувала така традиція - модифікація конструкції, нове позначення(перелічені двигуни, літаки Як-1,...,9). На відміну від двигунів Merlin, літаків Spitfire, Bf 109, P-51,...

https://www.britmodeller.com/forums/index.php?/topic/235014928-prague-model-shops/

https://www.britmodeller.com/forums/index.php?/topic/235014928-prague-model-shops/

Трішки про двигун. 
В 1927 році був підписаний ліцензійний договір про виробництво на протязі 5 років двигуна BMW Vl в СССР. Параллельно з Robert Bosh на виробництво свічок запалювання та магнето, з фірмою Крупп на поставку колінчатих валів та підшипників. Виробником вибрали авіазавод #26 м. Рибінськ. В 1930 році було зібрано перший двигун під позначенням М-17. У виробництві приймали участь більше ста німецьких робітників та інженерів. За цей час німці передали документацію на двигун BMW Vlb, тому М-17 відповідав вже мод. BMW Vlb. За умовами ліцензійного договору необхідно було щорічно сплачувати по 50 000 доларів, плюс 7,5% від вартості кожного  двигуна після випуску перших 50. Це немала сума, одним із варіантів позбавитися цієї оплати - припинити випуск. Яким шляхом? Модифікувати конструкцію, почати випуск під іншим позначенням. Як зараз стверджують москальські історики "Микулин хорошо понимал, что нового технологического оборудования заводу никто не даст. Поэтому для быстрого внедрения нового мотора в серию его основные габариты, диаметр цилиндра и ход поршня были сохранены теми же, что и у устаревшего М-17." Із нововведень - два впускні клапани на циліндр, змінена силова схема блоку циліндрів на так звану схему " сжатой рубашки и свободной гильзы"(М-17 мав 12 окремих циліндрів, в два ряди по 6, на М-34 - два блоки по 6 циліндрів), яка має більшу жорсткість системи і дозволила в подальшому значно форсувати двигун. Так з'явився двигун М-34. На базі модифікації М-34ФРН виник двигун М-35. Двигуни М-35 і М-37 були одинакові, взаємозамінними по всім вузлам, за винятком - М-37 мав повітряно-водяний радіатор охолодження повітря після нагнітача, насос для подачі рідини в повітряно-водяний радіатор та менший діаметр крильчатки нагнітача. Далі після підсилення картеру, доробок зв' язаних з привідним відцентровим нагнітачем повітря, маслосистеми та системи охолодження отримали двигун М-38. При цьому всі перераховані двигуни зберегли діаметр поршнів 160мм, об'єм двигуна ~46.6 літрів. 
Існувала така традиція - модифікація конструкції, нове позначення(перелічені двигуни, літаки Як-1,...,9). На відміну від двигунів Merlin, літаків Spitfire, Bf 109, P-51,...

Трішки про двигун. 
В 1927 році був підписаний ліцензійний договір про виробництво на протязі 5 років двигуна BMW Vl в СССР. Параллельно з Robert Bosh на виробництво свічок запалювання та магнето, з фірмою Крупп на поставку колінчатих валів та підшипників. Виробником вибрали авіазавод #26 м. Рибінськ. В 1930 році було зібрано перший двигун під позначенням М-17. У виробництві приймали участь більше ста німецьких робітників та інженерів. За цей час німці передали документацію на двигун BMW Vlb, тому М-17 відповідав вже мод. BMW Vlb. За умовами ліцензійного договору необхідно було щорічно сплачувати по 50 000 доларів, плюс 7,5% від вартості кожного  двигуна після випуску перших 50. Це немала сума, одним із варіантів позбавитися цієї оплати - припинити випуск. Яким шляхом? Модифікувати конструкцію, почати випуск під іншим позначенням. Як зараз стверджують москальські історики "Микулин хорошо понимал, что нового технологического оборудования заводу никто не даст. Поэтому для быстрого внедрения нового мотора в серию его основные габариты, диаметр цилиндра и ход поршня были сохранены теми же, что и у устаревшего М-17." Із нововведень - два впускні клапани на циліндр, змінена силова схема блоку циліндрів на так звану схему " сжатой рубашки и свободной гильзы"(М-17 мав 12 окремих циліндрів, в два ряди по 6, на М-34 - два блоки по 6 циліндрів), яка має більшу жорсткість системи і дозволила в подальшому значно форсувати двигун. Так з'явився двигун М-34. На базі модифікації М-34ФРН виник двигун М-35. Двигуни М-35 і М-37 були одинакові, взаємозамінними по всім вузлам, за винятком - М-37 мав повітряно-водяний радіатор охолодження повітря після нагнітача, насос для подачі рідини в повітряно-водяний радіатор та менший діаметр крильчатки нагнітача. Далі після підсилення картеру, доробок зв' язаних з привідним відцентровим нагнітачем повітря, маслосистеми та системи охолодження отримали двигун М-38. При цьому всі перераховані двигуни зберегли діаметр поршнів 160мм, об'єм двигуна ~46.6 літрів. 
Існувала така традиція - модифікація конструкції, нове позначення(перелічені двигуни, літаки Як-1,...,9). На відміну від двигунів Merlin, літаків Spitfire, Bf 109, P-51,...

Трішки про двигун. 
В 1927 році був підписаний ліцензійний договір про виробництво на протязі 5 років двигуна BMW Vl в СССР. Параллельно з Robert Bosh на виробництво свічок запалювання та магнето, з фірмою Крупп на поставку колінчатих валів та підшипників. Виробником вибрали авіазавод #26 м. Рибінськ. В 1930 році було зібрано перший двигун під позначенням М-17. У виробництві приймали участь більше ста німецьких робітників та інженерів. За цей час німці передали документацію на двигун BMW Vlb, тому М-17 відповідав вже мод. BMW Vlb. За умовами ліцензійного договору необхідно було щорічно сплачувати по 50 000 доларів, плюс 7,5% від вартості кожного  двигуна після випуску перших 50. Це немала сума, одним із варіантів позбавитися цієї оплати - припинити випуск. Яким шляхом? Модифікувати конструкцію, почати випуск під іншим позначенням. Як зараз стверджують москальські історики "Микулин хорошо понимал, что нового технологического оборудования заводу никто не даст. Поэтому для быстрого внедрения нового мотора в серию его основные габариты, диаметр цилиндра и ход поршня были сохранены теми же, что и у устаревшего М-17." Із нововведень - два впускні клапани на циліндр, змінена силова схема блоку циліндрів на так звану схему " сжатой рубашки и свободной гильзы"(М-17 мав 12 окремих циліндрів, в два ряди по 6, на М-34 - два блоки по 6 циліндрів), яка має більшу жорсткість системи і дозволила в подальшому значно форсувати двигун. Так з'явився двигун М-34. На базі модифікації М-34ФРН виник двигун М-35. Двигуни М-35 і М-37 були одинакові, взаємозамінними по всім вузлам, за винятком - М-37 мав повітряно-водяний радіатор охолодження повітря після нагнітача, насос для подачі рідини в повітряно-водяний радіатор та менший діаметр крильчатки нагнітача. Далі після підсилення картеру, доробок зв' язаних з привідним відцентровим нагнітачем повітря, маслосистеми та системи охолодження отримали двигун М-38. При цьому всі перераховані двигуни зберегли діаметр поршнів 160мм, об'єм двигуна ~46.6 літрів. 
Існувала така традиція - модифікація конструкції, нове позначення(перелічені двигуни, літаки Як-1,...,9). На відміну від двигунів Merlin, літаків Spitfire, Bf 109, P-51,...

Зробив ППБ.

Тільки для такого.

Доброго вечора!  Продовжую. Зробив бомбоутримувачі.

Ще одне підтвердження афоризму Л. Фейхтвагнера "Талановита людина - талановита у всьому" : голова, руки, ноги,... хвіст 

Вітаю! Роботу над інтер'єром фюзеляжу завершено. Таким чином, можна складати все до купи. До побачення, ховрахи!