Aly

Робота майже завершена. Однак дійсно, мені слушно зауважили, що воно виглядає якось все акуратно розкладеним. Треба додати різноманітної дрібноти, але не такої яскравої-кольорової. Вже додав пару елементів (вони ще й несуть додатковий зміст  ) але на цьому фото поки без них, бо думаю додати ще МініАртівських голубів, може ще якихось дрібничок - і тоді вже відзняти нормальним фотоапаратом в лайтбоксі. А поки що - те, що було станом на вчора.
            

З'явилися час і натхнення на викладання інформації до форуму. Тож трішки конспективно розпишу, що зроблено за останні півтора місяці. Додатково хочу уточнити - правильно я розумію, що фото з ФБ зараз взагалі у форумі не відображається, чи це лише в мене? 
Робота над МініАртовським автобусом ГАЗ-03-30 йшла значно легше, ніж над кінською упряжкою. Модель дуже якісна, як з точки зору деталювання і можливостей, так і за якістю пластику, інструкції тощо. Я навіть всі тяги-важелі на підвісці робив з базового пластику - зазвичай такі тонкі деталі я заміняю дротами або тягнутим літніком. Але тут - була можливість спокійно працювати з базовим набором. 
 
Двигун в автобусі виконаний на дуже високому рівні - капот спокійно можна робити відкритим. Я ще трішки намагався його "покращити", зокрема дуже багато часу витратив на приєднання дротів від трамбльору до свічок (не виходило воно щось чогось).

Але як раз ця частина під капотом майже не видна.
  
Камуфляж обрав трикьольоровий, характерний для Південно-Західного фронту. Номерні знаки вирішив все ж таки не чипляти, хоча в наборі декалей даються київські номери. Зрештою після збирання мій автобус виглядає ось так:
    
Попереду ще дофарбовування всіляких дрібничок, пропущених при задуванні з аеру, нанесення слідів експлуатації тощо. 
Окрім іншого попрацював з іншими елементами діорами. Знову МініАрт,  два його набори: Музичні інструменти 35622 https://miniart-models.com/ua/products/35622-musical-instruments/ та Багаж 35582 https://miniart-models.com/ua/products/35582-luggage-set-1930-40s/  Наборі дуже корисні для діорамщиків, і дозволяють створити багато різноманітних сюжетів. При цьому якість традиційно висока, деталювання тих саме замочків на валізах не потребує жодних доопрацювань.
 
На скрипку натягнув струни. Використав в якості матеріалу кошачу шерстку - бо я кішку вичісую кожного ранку, тож шерстки в мене вистачає.  Зрозуміло, що можна використовувати й інші матеріали, але мені дуже сподобалося для найтонкіших речей використовувати саме шерстку - вона легша за дріт, краще хапається циакріном, може трішки згинатися, але достатньо пружня. Там, де потрібна саме рівна деталь, без згинів, шерстка виграє. Поки зробив лише дві струни, дві інших думав зробити обірваними після фарбування. Хоча ще подумаю. 
  
Між іншим приміряв на основу елементи діорами.
   
Робота ще триває, але вже більш-менш зрозуміло, де фініш... Хоча роботи попереду ще багато. Як і шансів все запороти. Зрештою сам автобус пару разів ледве не впав, потім на основу ледве не впала коробка з інструментами - коротше, життя бентежне! 
 
 
 
 
 
 
 
 

Все ж таки технічна складність переносу фото з телефону в групу - трішки гальмує викладання нових постів порівняно з фейсбуком. Однак те, що на відміну від фб тут пости зберігаються довго - робить групу незамінною. Просто на відміну від фб я викладаю звіт про роботу не так часто, збираючи до купи фото за певний період роботи.
Зібрав раму і задній міст. Якщо робити не діораму, а конкретно модель бензозаправника - ресори треба міняти. А для діорами вже залишив як є. Тільки поставив половинки гальмивних барабанів не так, як в інструкції, а вертикально - в такому випадку не таким помітним буде стик між ними, не треба його буде виводити в рівне коло.
 
Мій задум, що в якості запасних коліс я використаю внутрішні колеса з середнього мосту - провалився. В наборі внутрішні колеса дуже спрощені, тож це не варіант.
 
Решітка радіатора в наборі виглядає сумно. Тож замінив її на фототравлену сітку. Під час стирання на пластику імітації решітки пошкодив краї - треба заклеювати їх чимось міцнішим за малярний скоч, це собі поміточка на майбутнє.
  
Зробив двигун. Непоганий двигун за копійністю, маю зазначити. В принципі його можна довести до такого стану, що не соромно буде відкрити капота. Але в мене капот буде закритий, тож я не вклеював купу дрібничок, і не став його фарбувати.
 
Поставив на раму двигун, трансмісію, додав стабілізатори підвіски. Проблема в UM в основному в грубості відливки, якщо це прибрати - не так вже й погано виглядає. Зробив вихлопну трубу з розворотом на 180 градусів, хоча й трішки не так, як в МініАрту вийшло. 
 
Вирізав в крилах отвори під запасні колеса, також прибрав пластик, який мав охоплювати двигун - це геть неправильно його там залишати, не повинно там його бути. 
 
З Мілліпуту виліпив нижню частину виштамповки в крилах під запасні колеса. 
 
Поки Мілліпут висихав, зайнявся цистерною. Цистерна хороша, копійна, навіть нижній кран між колесами зімітований. Якщо б ще пластик був гладким... А так довелося трішки попиляти. 
  
Зрештою встановив капот і кабіну на місце - і з'ясував сюрпрайз-сюрпрайз. Ніші під запаску я зробив не там, де треба.
  
Тож довелося все знову заліплювати Мілліпутом. 
 
Допоки не вирішено питання з запасними колесами, зайнявся водієм бензозаправника. Адже перш ніж збирати кабіну - туди треба посадити водія. Вирішив використовувати фігурки з набору ІСМ 48084 - хоча пілоти геть не підходять, механіки в комбінезонах можуть бути використані для довоєнних літаків з мінімальною обробкою. Зрештою альтернативи немає.
 
Конкретно з усіх механіків обрав на роль жертви ось цього 
 
І розпочалася вівісекція 
 
Однак виявилося, що кабіна бензозаправника для механіка затісна.
 
При цьому я поміряв бензозаправник, поміряв фігурки - все в рамках норми. Колісна база бензозаправника відповідає масштабу 1:48, висота фігурок 37 мм, що дає зріст 178 см. Тобто високі, але в рамках норми. 
  
Але порівняно зі смоляним пілотом І-153 - виглядає все ж таки завеликим.
 
Після довгих перепілів всадив водія в кабіну. Водійське вікно буде відкрито. 
    
На даний момент чекаю запасні колеса до вантажівки, тож поки що ставлю роботу на паузу.

Щодо матчастини знову ж таки не хочу заводити окрему тему, буду ставити все сюди. UM, м'яко кажучі, не дуже заморочувався копійністю. Зокрема навіть виштамповки під запасні колеса в крилах відсутні, як і самі колеса, це треба буде робити. Але то попереду. Якісної інформації по бензозаправнику БЗ-38 не так вже й багато, як хотілося б. Основним джерелом, безперечно, має стати монографія Полікарпова в М-Хоббі № 10 за 1997 рік. Кажуть, що також був інший матеріал, до якого додані креслення Майорова. Ну й фотографії реальних машин. 
     
Зокрема я зачепився за питання вихлопної труби. Адже я розпочав робити передню підвіску. Якщо у цього бензовозу вихлопна труба, як у сучасних бензовозів, виводиться під передній бампер - це треба враховувати. Однак довелося трішки позайматися дослідженням, як саме виводилася вихлопна труба у БЗ-38 - бо особливості конструкції передньої підвіски у ГАЗ-АА не дозволяють просто вивести трубу під бампер. У Полікарпова зазначено, що "Выхлопная труба с глушителем была развернута на 180 градусов и укреплена на правом лонжероне так, чтобы отработанные газы двигателя направлялись вперед, подальше от бензиновой арматуры". Однак зрозуміти, як же ж само вона була розгорнута, з фото або креслень складно. Допомогла інформація про модель БЗ-38 від МініАрта. (35145) - на фото будівництва моделі добре видно, як саме кріпиться вихлопна труба з глушником до лонжерону: 

Взагалі в подальшій роботі над UM планую активно підглядати за МініАртівською моделлю - щодо матчастини в них все дуже добре останнім часом. 
 

Розпочав роботу над бензозаправником БЗ-38 в масштабі 1:48 від UM. Не хочу створювати окрему тему для огляду, тим більше модель геть не нова. Якщо коротко - треба попрацювати.  Навіть враховуючи те, що бензозаправник планується для діорами, тож купою всіляких дрібничок можна знехтувати, бо їх ніхто не побачить. 
Запаковано все дуже по спартанські.
 
Сам набір виконаний із зеленого пластика, з якого виготовляються моделі "Скіф", з шаленою шагренню майже на всіх великих деталях і елементах. 
      
В роботі над моделлю дуже допомагає досвід роботи над Мініартівським ГАЗ-03-30 Зокрема через те, що в Мініартівському автобусі дуже чітко зроблена передня підвіска, мені було простіше працювати над UM. Головною проблемою набору є дуже груба імітація всіх елементів, дуже спрощені деталі, а також не дуже якісна відливка. Тож в першу чергу треба все сточувати, утоньшувати, приводити до хоча б трішки близьких розмірів.
  
Окремий сум і бентега - то шини. Гума - типова "скіфовська", єдина радість - це не 35-й масштаб, тож стирати доводиться менше. Стирав саме як шкільний ластик об дрібненьку наждачку - з мого досвіду це хоч і довгий, але найбільш ефективний і контрольований шлях прибрати проблеми відливки. 
   
 
 
 
 

Ну що ж, треба закінчити цю гілку зрештою, довести розповідь до кінця. З водієм все закінчилося змиванням фарби - змилося за допомогою звичайного мильного розчину миттєво. Однак після цього випадку я замислився над використанням чистого гліцерину в якості ретардера... Але експериментувати з цим буду вже пізніше. Поки що просто пофарбував водія звичайним акрилом.
  
Наліпив на цистерну дрібноту. Без шлангу і без гусениць на задні колеса воно не так видовищно виглядає.
  
Позадував в декілька відтінків захисного. Як виявилося - дарма, довелося потім виправляти пензликами.

Зібрав все до купи (нема про що писати навіть). Для фарбування відбивників на фарах, прожекторі, а також для дзеркала використав маркер Молотов Хром. Дуже класна річ для такого, раджу всім!
Наклеїв деколі з набору. А деколі - товстенні і срібляться! Всілякі софтери не допомогли, а використовувати чистий ІПС для розмивання лаку не ризикнув, бо змиє ж і фарбу також. Але, мабуть, краще було змити фарбу, а потім підфарбувати. Бо я сподівався, що вкриття лаком згладить сходинку - але ж ні. Спробував замазати пігментами і всіляким візерінгом.
     
Але все одно не дуже вийшло...
 
Фари з самого початку планував зробити різними - одна нормальна, інша розбита.

Однак, схоже, відтворити розбиту фару в нормальному вигляді не вийшло... 
Зрештою дофарбував всіляку дрібноту, доклеїв дзеркало, що відвалилося, доклеїв і дофарбував вогнегасники - все, бензозаправник готовий і буде чекати тепер власне І-153 "Чайка", до якої і має бути доданий на діорамі.
        
Вийшло не так добре, як хотілося б, але краще, ніж могло б бути... 

Водія довелося утрамбовувати, щоб в кабіну вліз...  

Так, хороша модель. Роздивлявся її фото, ще коли почав працювати над цією. Але ж і коштує, як десять UM. 

Все ж таки технічна складність переносу фото з телефону в групу - трішки гальмує викладання нових постів порівняно з фейсбуком. Однак те, що на відміну від фб тут пости зберігаються довго - робить групу незамінною. Просто на відміну від фб я викладаю звіт про роботу не так часто, збираючи до купи фото за певний період роботи.
Зібрав раму і задній міст. Якщо робити не діораму, а конкретно модель бензозаправника - ресори треба міняти. А для діорами вже залишив як є. Тільки поставив половинки гальмивних барабанів не так, як в інструкції, а вертикально - в такому випадку не таким помітним буде стик між ними, не треба його буде виводити в рівне коло.
 
Мій задум, що в якості запасних коліс я використаю внутрішні колеса з середнього мосту - провалився. В наборі внутрішні колеса дуже спрощені, тож це не варіант.
 
Решітка радіатора в наборі виглядає сумно. Тож замінив її на фототравлену сітку. Під час стирання на пластику імітації решітки пошкодив краї - треба заклеювати їх чимось міцнішим за малярний скоч, це собі поміточка на майбутнє.
  
Зробив двигун. Непоганий двигун за копійністю, маю зазначити. В принципі його можна довести до такого стану, що не соромно буде відкрити капота. Але в мене капот буде закритий, тож я не вклеював купу дрібничок, і не став його фарбувати.
 
Поставив на раму двигун, трансмісію, додав стабілізатори підвіски. Проблема в UM в основному в грубості відливки, якщо це прибрати - не так вже й погано виглядає. Зробив вихлопну трубу з розворотом на 180 градусів, хоча й трішки не так, як в МініАрту вийшло. 
 
Вирізав в крилах отвори під запасні колеса, також прибрав пластик, який мав охоплювати двигун - це геть неправильно його там залишати, не повинно там його бути. 
 
З Мілліпуту виліпив нижню частину виштамповки в крилах під запасні колеса. 
 
Поки Мілліпут висихав, зайнявся цистерною. Цистерна хороша, копійна, навіть нижній кран між колесами зімітований. Якщо б ще пластик був гладким... А так довелося трішки попиляти. 
  
Зрештою встановив капот і кабіну на місце - і з'ясував сюрпрайз-сюрпрайз. Ніші під запаску я зробив не там, де треба.
  
Тож довелося все знову заліплювати Мілліпутом. 
 
Допоки не вирішено питання з запасними колесами, зайнявся водієм бензозаправника. Адже перш ніж збирати кабіну - туди треба посадити водія. Вирішив використовувати фігурки з набору ІСМ 48084 - хоча пілоти геть не підходять, механіки в комбінезонах можуть бути використані для довоєнних літаків з мінімальною обробкою. Зрештою альтернативи немає.
 
Конкретно з усіх механіків обрав на роль жертви ось цього 
 
І розпочалася вівісекція 
 
Однак виявилося, що кабіна бензозаправника для механіка затісна.
 
При цьому я поміряв бензозаправник, поміряв фігурки - все в рамках норми. Колісна база бензозаправника відповідає масштабу 1:48, висота фігурок 37 мм, що дає зріст 178 см. Тобто високі, але в рамках норми. 
  
Але порівняно зі смоляним пілотом І-153 - виглядає все ж таки завеликим.
 
Після довгих перепілів всадив водія в кабіну. Водійське вікно буде відкрито. 
    
На даний момент чекаю запасні колеса до вантажівки, тож поки що ставлю роботу на паузу.

Додатково варто зазначити, що у різних модифікацій автомобілів були різні додаткові технічні особливості, що могли змінювати зовнішній вигляд, а могли бути менш помітними. Наприклад у бензозаправників від роздаткової коробки відходив ще один вал, яким приводився в дію насос цистерни - і це видно в кабині БЗ-38 під сидінням водія. Конструкція агрегатів що у ГАЗ, що у ЗІС аналогічна:

Дякую! Але це з якогось не дуже достовірного джерела. Принаймні креслення на автобус ГАЗ-03-30 не відповідають дійсності. Тож використовувати цю інформацію треба обережно, звіряючись з фотографіями. 

Вот как-то так получилось.
Из доработок только открывающиеся двери. Пришлось поискать винты диаметром 0,6мм и переделать петли навески (Одну пришлось переделывать 3 раза, и еще 2 надо переделать опять).
Сама пусковая вращается и поднимается/опускается (но - не держится сама, пришлось для фотографии подпереть палочкой).
Как и говорил раньше - окраска "с завода", жду декалей от производителей и буду делать в варианте "парад победы".
  
   
  
   
   
Ну и личное мнение от сборки: качество пластика - просто отличное. Шпаклевка понадобилась только для 2х швов на кабине. От "авиатора" добавлю что "Это вам не самолет - все гораздо проще". Не надо выводить поверхности, зализывать мельчайшие неровности, да и в 35-ом деталировка делается проще чем в 144ом. (мой основной для самолетов ГА)

Роман Туровец, військовий фотограф, який робив репортаж тоді під Майорськом, скинув мені ще фото Жужи, які не увійшли в репортаж, за що йому величезна дяка! Ділюся з вами, бо фото уже корисні для роботи, і дають розуміння, як взагалі все відбувається. Додатково ось що він пише: "Робота на БМР - досить небезпечна. Мав розмову з механіком - під час підриву протитанкової міни людині всередині добряче дістається. За його словами, після підриву кількох протитанкових мін контузія практично гарантована. Тому, знову ж за його словами, працює одна людина, щоб не наражати інших. Ззовні на борту під час роботи взагалі нікого не буває - небезпечно. Сапери, якщо йдуть - то лише на відстані після БМР. "
 
                           

Итак, продолжаем свои изыскания.
Сделали пока 18 магазинов к MG15 - некий вариант мазохизма 🤣, разместили их в правой половине и на задней стенке кабины, частично на левой. Решили сделать сиденье нижнего стрелка в сложенном положении - пришлось немного доделать эдиковское сиденье, привязные ремни там есть. Дополнили сиденье штурмана "косынками" для крепления привязных ремней. Наполнили половинки кабины всем, что было во всех наборах. Правая половина готова. Левая - после доделки магазинов.
Кто решит использовать набор от Эдика с магазинами - ферменные стойки кресла пилота придётся спиливать на нет, иначе магазины на кронштейнах не влезут (которые 2 шт под креслом пилота), согласно заводской схемы разместить магазины получится частично.
С уважением, артель "Кривенькі рученята" 🙃

Если бы я тут показывал еще всего своего хомяка здорового человека... 😉 

Вот не нада... у нас тут приличный сайт без вот этого всего...

Вирішив підтримати ГБ і і зібрати щось незвичне. Вибір пав на Хенкель 111 у варіанті приуроченому 40-ї річниці альбому Bomber гурту Motorhead.
Являючись їх ярим фаном я був просто зобовязаний мати в себе в коллекцї данний екземпляр! Нажаль Моторхед не встиг приїхати з концертом в Україну і я не застав Леммі наживо, тому данна модель буде моею данню легенді хард-року!
Набір представляє собою пластик Н6 з додатковою декаллю. З допів планую використати бомби від Італа, привязні ремені та звичайно ж маски. Також в якості підставки вже замовлений вініл одноіменного альбому.

   

Роман Туровец, військовий фотограф, який робив репортаж тоді під Майорськом, скинув мені ще фото Жужи, які не увійшли в репортаж, за що йому величезна дяка! Ділюся з вами, бо фото уже корисні для роботи, і дають розуміння, як взагалі все відбувається. Додатково ось що він пише: "Робота на БМР - досить небезпечна. Мав розмову з механіком - під час підриву протитанкової міни людині всередині добряче дістається. За його словами, після підриву кількох протитанкових мін контузія практично гарантована. Тому, знову ж за його словами, працює одна людина, щоб не наражати інших. Ззовні на борту під час роботи взагалі нікого не буває - небезпечно. Сапери, якщо йдуть - то лише на відстані після БМР. "
 
                           

На вихідних зроблено менше, ніж хотілося б - але, не зважаючи на об'єктивні і суб'єктивні чинники, робота розпочата. Модель дуже детальна, це дозволяє достоменно розібратися з будовою машини. Ну й неквапливе збирання до купи безлічі дрідних деталей - заспокоює і відволікає від проблем... 

У мене Су-122-54 без "внутрянки", але вентилятор я таки приклеїв.А шоб було!!!

На вихідних зроблено менше, ніж хотілося б - але, не зважаючи на об'єктивні і суб'єктивні чинники, робота розпочата. Модель дуже детальна, це дозволяє достоменно розібратися з будовою машини. Ну й неквапливе збирання до купи безлічі дрідних деталей - заспокоює і відволікає від проблем... 

На вихідних зроблено менше, ніж хотілося б - але, не зважаючи на об'єктивні і суб'єктивні чинники, робота розпочата. Модель дуже детальна, це дозволяє достоменно розібратися з будовою машини. Ну й неквапливе збирання до купи безлічі дрідних деталей - заспокоює і відволікає від проблем... 

На вихідних зроблено менше, ніж хотілося б - але, не зважаючи на об'єктивні і суб'єктивні чинники, робота розпочата. Модель дуже детальна, це дозволяє достоменно розібратися з будовою машини. Ну й неквапливе збирання до купи безлічі дрідних деталей - заспокоює і відволікає від проблем... 

Нарешті розпочинаю роботу над "Жужею" - БМР-1 з тралом КМТ-9, набір МініАрт 37043 https://miniart-models.com/ua/product/37043-ukrainian-bmr-1-w-kmt-9/ Планую робити його з відкритим відділенням МТО. Трохи  занурившись в  матчастину, виявив, що придбаний мною одночасно з "Жужею" набір Мініарту 37051 - рання трансмісія Т-54 - до "Жужи" не підходить, бо на неї має встановлюватися пізня трансмісія. Ніби то різниця не дуже велика, в наборі МініАрт 37066 https://miniart-models.com/ru/product/37066-t-54-late-transmission-set/ різниця в одну рамку, але це як раз радіатор і взагалі відкидна частина, тобто те, що найкраще видно... Тож панове, враховуйте це і не повторюйте мою помилку - беріть правильний набір!!  
АПД: Зроблю посилання на тему на фоумі про матчастину, щоб окремо не прописувати все: 
 

На вихідних зроблено менше, ніж хотілося б - але, не зважаючи на об'єктивні і суб'єктивні чинники, робота розпочата. Модель дуже детальна, це дозволяє достоменно розібратися з будовою машини. Ну й неквапливе збирання до купи безлічі дрідних деталей - заспокоює і відволікає від проблем...