Ltn. Stachel

А как вот эту фразу понять? )))

Ну Макс, чем смогу помогу, всё-таки служил водителем ЗИЛ-131 в Туркестане. Основные сколи, а точнее потёртости до метала края ступеньки для посадки в кабину (если они есть на этом авто) - это отполированный метал армейской обувью. Капот двигателя остаётся довольно чистым, разве только мелкие сколы возле замков если они наружные, тоже чистый метал - silver. После обслуживания двигателя, водители часто капот моют, крыша кабины против остальных поверхностей заметно выгорает. Пока всё, может ещё что вспомню.

Пора обновитися! Як ми всі знаємо, москалівський ресурс airwar.ru. від нас заблокувався. Ну як висловився Антін Мухарський - "Хай їх негри покусають!" Шукаючи історії видатних авіаторів першої світової, натрапив на чеський ресурс. І скажу вам, знайшов все що мене цікавить, як по авіаторам, так і по аеропланах, з історичними фото і кольорових боковичків. https://www.valka.cz/topic/view/1855

Живу с надеждой, что такие деки будут отдельно в продаже, хочется попробовать. Хотя этих декалей накопилось, как древняя книга ветхого завета.

Это точно как я с удивлением узнал что моноплан Фокера был очень сложным в управлении, только позже обратил внимание на отсутствие элеронов. За то какое шикарное кресло! У меня дома такого нет)))

Искал материалы по авиаторам первой мировой, оказывается на "Caudron" начинал свою лётную карьеру Поль-Рене Фонк, правда на G.4. Из его воспоминаний: - «Мій літак був чим завгодно, але не винищувачем. Це був повільний, громіздкий біплан, на якому важко було щось робити, окрім розвідки чи прямого артилерійського вогню... Саме під час повернення з цих польотів я вперше зустрів німця. Під гучний рев моторів ми перетиналися над Марієн Пасс. Я не був озброєний, і якби другий побачив мене на дуелі, я б без вагань наштовхнувся на нього й пішов у могилу. Але обставини розпорядилися інакше. Можливо, чоловік теж був беззбройний, як і я, можливо, йому зовсім не до бою. У всякому разі, він зовсім не намагався на мене напасти. Але він підлетів так близько до мене, що я міг розгледіти його обличчя... Але ця пригода дала мені урок. Ніколи більше я не вилітав у політ, не взявши з собою карабіна...»

Уже самому интересно. Текст из Википедии. - Більш «бойовою» була служба на східному узбережжі США, з весни 1942 року на антисубмаринне патрулювання почали виходити B-18B. 11 червня в Флоридській протоці B-18 атакували німецький підводний човен U-157, який згодом був потоплений з корабля. А вже 22 серпня B-18B з 45-ї ескадрильї зміг потопити підводний човен U-654. Другий (і останній) підводний човен — U-512 був потоплений 2 жовтня B-18 з 99-ї ескадрильї. Вже з наступного року B-18 були замінені сучаснішими літаками. В канадських ВПС Digby надійшли на озброєння 10-ї ескадрильї, яка виконувала патрулювання в Північній Атлантиці. Там ж, 30 жовтня 1942 року, було потоплено німецький підводний човен U-520. Канадські Digby стояли на озброєнні аж до 1946 року.

Это что за экзотика? Впервые вижу))

Дима, модель как всегда на должном уровне! С иронией просматриваю на свой италовский, хотя на конец 90-х это была крутая модель.

Ну это текстом набирать придётся долго и то если получится )). Сам ствол инсулиновая игла, обожженная, чтобы не красить. Перфорированный кожух - фольга из листочка для таблеток, она очень тонкая и жосткая. Саму перфорацию путём выдавливания на трафарете, сам трафарет из твердого пластика, ячейки в которые продавливать фольгу выцарапывал иглой заточенной под лопатку. После обжима фольги, края будущей перфорации аккуратно прохожу лезвием для бритья желательно новой. Дальше сворачивается на игле или микросверле необходимого диаметра. Монтаж сильноразведёным клеем "88". Вся работа при хорошей оптике. А вообще, моделист как и любой мастер, имеет свой почерк, с которым решает вопросы. Желаю успеха!

Здорово смотрится. Проволочка работает как надо! Каждый раз от такого зрелища вспоминаю анекдот: Последние что услышал терминатор в украинском селе. - Куме, в ньому 50 кілограм міді!!!

1/72 Aмodel .

Мабуть найважчий процес в моєму моделюванні. 6 стволів на IAR-80A.

Дякую розумів. Як просто виявляється те що здається набагато складним. )) Я декілька разів перфорації робив шляхом видавлювання на фользі з листочка пігулок, вона досить тоненька і жорстка.

Котрий раз вдивляюсь і не можу зрозуміти технологію виготовлення перфорації на стволних кожухах ))

Мені в свій час довелося робити стволи з медичної голки, а дульний компенсатор (якщо вірно пам'ятаю назву) робив з проводкової ізоляції. На той час латунних трубочок не було ))

Такі гармати стояли на Кі-84. Думаю що потрібен.

Як не очікувано, попалася світлина з Pinterest. Думаю що це оригінальне фото. https://www.pinterest.com/pin/775533998324400877#imgViewer

Интересное фото. Я с брезентовым кожухом планировал плотную натяжку, как на фото, как бы путём упрощения. Тот самый момент почему нравится 1/72 ))

Сверяя с другими наборами, посчитал что тонковатый будет профиль. В корневой части Вклеил пластик примерно 0,3 мм. и прицепом углубил ниши шасси. Потом с фюзеляжем придется подгонять. На нишах шасси зашпаклевал ступеньку, типа как для щитков колёс, этого я точно не мог допустить. Пока что фото не могу загрузить.

Я первично думал, что Brengun повязан с Eduard, ну как земляки. ICMовский я тоже начал, собрал крыло немного утолщив его, доработал ниши, пластик вполне сносный. Была в мыслях замашка на конверсию, там ничего сложного, но лучше подожду. А то опять придётся у людей просить лишние деки )))

По фото мне пластик понравился, а больше всего декали, на все машини которые были сфотографировани в то время.

Не будемо загадувати, час покаже.

Та мовби адекватний ))) То мені згадалося як на FB його спитали, знавця мат.частини Bf-109, чому й досі не побудує модель літака. - "А в ответ тишина".

Таки сам собі збрехав ))) Попаде під руку такий варіант, візьму полюбому, буде п'ятий.