ВПК

А я по "букинистам" Киевским шарился и собирал по журнальчку. Так и изучал историю военной техники. Ничего лучше не было, мож ТМ, но там по авиации и кораблям совсем скудно было, только по Танкам была годная коллекция…
Так я дорожил своей коллекцией что перед эмиграцией вынул нужные страницы, переплел и перевез. До сих пор напоминает о детстве!

С удовольствием понаблюдаю. Удачи.
На форуме есть годная стройка тамиевского кита от нашего коллеги. Может пригодиться в работе. Тырк

Так это... они возле Флориды будут приземляться, а не в Украине ))

Как?

"Отлично, Паспарту!!!!"(с)

За глобальной покраской совершенно зыбыл про переднюю стойку шасси и створки!
Стойку пришлось переделать, т.к. родная вряд ли выдержала вес модели.
А на створки повесил самодельные зацепы механизма уборки шасси (как СХ могли про них забыть?) .

 

Очень просто, шеф! Прошёлся поверх жиденькой ганзовской восьмёркой. По некоторым панелям дважды и трижды, получились панели с разным оттенком и не такие яркие.

Виглядає дуже класно.
Дійсно, запропонуйте комусь із виробників, можливо вітчизняних...

Это чтобы довольного моделиста от счастья не разорвало-столько"ништяков" в одной модели...Кто -то говорил,что совершенство уродливо- вся прелесть в легком несовершенстве

Илон, Маск их, тот еще аферист. 

Дякую, пошукаю інфу. Я цих сучасних телебаченнях профан повний:))

из цензурного могу сказать только, что окрашено очпуительно!

Класно...дуже подобається.... 

... и основная покраска позади!

Властиво, вирішив відпочити від пристрастей із котами в 48-му масштабі і зібрати щось "із коробки". Вибір якось впав на манюнького "Хьюіка"
від Italeri. Добрі люди продали його на місцевій барахолці)
Властиво, поки їхав пластик, почалося нарощування архіву фото, вивчення чужих білдів... Стало очевидно, що "зкоробка" не вийде. Бо при такому багатому зовнішньому вигляді (у моделі купа зовнішньої кльопки) залишати нутро таким "лисим" було би якось не гармонійно.
А значить що - треба патронний якщик під лавку, ленти кулеметів, озброєння (рідні пускові блоки артснарядів Heavy HOG та носова турель мені якось не сподобались).
Паралельно вирішив купити ще D-шку від Італу (ESCI). Була ідея взяти з неї патронний ящик та мінігани із блоками НКРС. І понеслася...)
В процесі вивчення фото та порівняння із пластиком, стало очевидно, що Italeri робили модель B/C на основі ранньої машини. Це найбільше видно по задній стінці вантажопасажирської кабіни, де майже на всю її площину висить шмата. Що на ранніх машина була не суцільна, і спускалася аж на "лавку". Але ранні "Хьюікі" мали інший, не такий звичний оливковий окрас, натомість темно-зелений. Який мені якось не зайшов. Ба більше, знайти фото машини зі достатнімі для 72-го масштабу слідами експлуатації навіть по пізніх Хьюі складно, а ранні - так взагалі були противно чисті, блискучі і доглянуті.
Враховуючи ото всьо було прийнято рішення робити не конкретний борт, а модель, що дасть мені візуальне відчуття "короткого" Хьюі, ніж копію визначеного прототипу. З цих міркувань "шмата" в кабіні стала зеленою. Уявімо, що другий пілот десь нарив драперію не такого кричущого кольору і самовільно замінив тканину на менш примітну. Може, обіграю це якимось написом десь. Чи на тканині, чи на гвинтокрилі. Між іншим, цікаві ідеї, навіяні реальними прототипами надзвичайно вітаються!

Була перероблена кришка панелі приборів. В моделі вона дуже спрощенна. Зроблені асиметричними отвори в стінках біля педалей. Патронний ящик, позичений із неоднозначного пластику Italeri UH-1D був допрацьований.
Я ще не такий крутий, аби спиляти на фактурному кріслі не правильні ремені. Але вже трішки крутіший, аби доставити панелі бронезахисту по зовнішніх боках крісел.
В простір під центральною консоллю керування та перед нею був вклеєний дріб із патрону 12-го калібру, адже не доважений мікроХьюік любить завалитися на хвіст.
Сподіваюсь, що модель постане на підставці, що передаватиме шматок передової бази у Намі, тому нутро було припачкане чимось на кшталт слідів підсохшої глини чи то піску. Попередньо нарисував сколи до грунту/металлу. Адже єдине, де на оригінальних гвинтокрилах проглядаються сліди експлуатації - це на підлозі вони, треба було скористатися)
Зробив отвори для лентоводів М134. Що цікаво, на тильній стороні "підлоги" під них є заглиблення. Але не сквозні.
Лентоводи зроблені із не реально крутих лент від набору Miniworld. Набір із двох ранніх М134 із кріпленням на пілони Хьюі були мені люб'язно видані на тест Oleg Kavatsyuk. СвоЇ попередні враження а написав у фб. Детальніше ще напишу, коли доберусь до їх встановлення.
Якщо коротко - деталізація і якість виконання надзвичайно вражає. Дуже рекомендую!
Також зробив просту імітацію силового набору всередині між дверима пасажирської кабіни та передніми дверима пілотів. Судячи із фото, на версії B там було все зашито тою фактурною обивкою в "ромбики", що і задня стінка. Але мені це видалося занудним, то ж...)
Наразі це все по актуальному здобутку)
Буду радий коментарям, фото, та й будь-якій реакції) 
   
  

Пропаяв з'єднання, зачистив олово. Вийшов міцненький амортизатор. 
  
Наступний крок - понадпилював кінці скоби на половину товщини в місцях згину, зігнув і мікроболгаркою пропиляв канавки в місцях майбутньої засверловки. 
 
Тепер треба утовщити кінці скоби, бо там буде кріпитись амортизатор. Я це зробив методом напайки латунної пластини. Зігнув дві підковки (щоб підпружинювали і тримались на деталі під час пайки) і припаяв. 
  

Возвращаться к теме, по которой я уже работал,  мне не интересно. Мне хочется нарисовать то, чего я до сих пор еще не рисовал. Если я и вернусь к теме Як-1Б, то точно не в ближайшие годы. 
Кстати, есть декаль Микромир на Як-1Б в 1/48 масштабе. Почему бы не попросить их даунскейлить свою декаль в 1/72 масштаб? Есть у ARMORY смоляная модель Як-1Б в 1/72 масштабе с декалью на полтора десятка вариантов. Почему бы не попросить Тараса выпустить ту декаль отдельно, если у него уже готов макет? 

Попробовал, как работает сервис НП шопинг при заказе с Таобао (Китай). Работает. Первая посылка (Т-80У от РПГ) шла 14 дней, вторая (Лео и Мегатрон) - 21 день, грешу на майские праздники

Доброго дня.
Розпочинаю новий проект - RF-4C ESCI 1/72. Запланована лінійка Фантомів на період війни у В'єтнамі була б неповною без цієї модифікації. У парі вітчизняних магазинів, де є ця модель від Хасегави в наявності, ціна досить не гуманна 900+ грн. Я вважаю, що це, хоча і Хасегава, але таких грошей вона не коштує. Почав шукати інший пластик від ESCI. На ФБ барахолці попався цей набір + F-4C/D/J від Італа за досить пристойні гроші. Попереднім власником модель була зібрана, пофарбована але потім була розібрана (дещо невдало), фарба змита..... Ну то нічого, не таке відновлювали. Поїхали...
Прототип мав ось такого чоловічка в якості "НозАрта"

Ось в такому стані моделька прибула до мене:



Кокпіт прикрашено кольоровим травленням Едуард та смоляними кріслами КвікБуст

Процес відновлення:

Під передньою частиною фонаря фюзеляж мав досить неприємну тріщину. Випиляв пластик повністю та замінив на смоляну деталь з кокпіта АІРЕС

Ну і зібралася тушка повністю, тріщин майже не видно, навіть ще не шліфувалися місця склейки по "розлому"

Кстати, парни, я на Мордокниге долбаными роботами незаслуженно опять забанен на месячишко, так что здеся буду появляться гораздо чище чем тама.
 
Кажется, я понял как нам продвинуть форум.

Блин, это что, вся декаль? А ЧАЭС, а Чернобыль? И я еще размышлял, стоит ли выпускать дополнительную декаль! 
oswald, будет просьба померить штангелем детали набора, куда наносятся номера, а то мне их по размеру подогнать нужно. Или, если это возможно, скан декали в хорошем разрешении, хотя бы 600 dpi. 

Пожарные машины вообще скудно представлены в 35 масштабе, особенно советского и постсоветского времени, но в 2020 году ситуация изменилась в лучшую сторону. Сначала порадовал TRUMPETER, со своим АА-60, а теперь ICM наконец-то разродилась давно ожидаемой, эдак с 2016 года, моделью АЦ-40(137А).
Расписывать ТТХ не буду, так как инфы в сети масса, также дам ссылку на страницу изделия на официальном сайте ICM, где можно посмотреть ЗД рендеры и литники. Выход набора видимо был приурочен к дате Чернобыльской трагедии и с 27 апреля был доступен в продаже. Коробка представляет собой плотный белый гофрокартон с верхней загрузкой и закрывающимся клапаном, толщиной порядка 1,8мм, накрытый сверху крышкой с красочным глянцевым боксартом. Размеры коробки 42х27х10см, для тех, кто заказывает почтой, информация будет полезна (для расчета объемного веса посылки).
Набор богат, помимо самой машины (8 литников, один из них прозрачный, плюс 8 колес), картонной подставки с фоном, изображающей пожар 4 энергоблока (размер основания и задней стенки 40х24см, боковой – 24х24см), есть еще и набор пожарного расчета, в количестве 4 фигур (5 литников, два из них прозрачные) с допами в виде кислородного оборудования, инструмента, стеклянных забрал и одного рукава раздачи воды (диаметр 2мм, длина 28,5см). Разочаровало отсутствие фототравления, в современных реалиях это уже норма, тем более защиту фар хотелось бы видеть поизящнее, да и табличек по машине разбросано.
                                    
Еще на рендерах было видно, что производитель внес изменения, поэтому да, крылья, боковины и решетку поправили, а вот насколько – судить спецам. Не удержавшись, я заскочил в ближайшее пожарное депо и сделал пару замеров на решетке реальной машины. Погрешность на модели составила в пределах одной десятой миллиметра (см. фото), остальное буду смотреть и примерять потом, долго и вдумчиво. Колеса из резиноподобного мягкого материала, не информативны, без надписей, или под замену, или завозюкать в грязи до неузнаваемости. Замеры по ним на точность не проводил.
       
Двери кабины и отсеков боковой загрузки надстройки спецчасти сделаны неоткрывающимися, но считаю, что «выпилить» их по представленным разметкам не составит особого труда, благо кое-какой интерьер кабины дан, хотя он и в реале довольно спартанский. Дверцы боковых отсеков тоже располагают к кастомизации, так как внутри есть пространство до боковой стенки отделения с емкостью, как в реальной машине, но сами полки для удержания утвари и перегородки сделать придется.
               
Наблюдая за двумя реальными машинами, доступными в депо, сделал вывод, что сама модель – эдакое что-то усредненное между ними, или комплектация конкретно на какой-то год выпуска. Это касается и крепления фароискателей, и боковых выводов для подачи воды (на одной машине 1986 г.в. есть дверцы, на машине 1983 г.в. – нет), и задних фар, и ступенек для выхода на крышу (подножка и 4 ступеньки, подножка и 3 ступеньки соответственно), и других мелочей. В отсеке с насосом манометров и пульта управления на модели нет, придется делать самому, возможность сделать дверцу открытой есть. Вентили на реальных машинах по конструкции разные.
               
По раме и ходовой в миллиметры не лез, особо не разбираюсь, думаю на форумах модель разберут по болтику и сразу станет все ясно, или просим в коменты, что очень желательно – все будет в одном месте ☺️.

Что интересно, форма пожарного расчета модели и форма бойцов реального пожарного взвода особо не поменялась, те же самые брезентуха и металлические каски, правда забрал нет, хотя говорили, что модная новая форма с касками есть, но им в старой удобней и привычней (видимо берегут на смотры и показухи ☺️).

Декаль слабенькая, представлена на две машины под номерами 2 и 6 по городу Припять, приборная панель, табличек нет. Читал, что на крышу тоже должен быть номер, что очень даже может быть, но на реальных машинах, которые на фото его нет. Окраска стандартная, в реальных машинах оттенки красного отличаются, а внутри окрашено или подкрашено видимо той краской, какая была.

Инструкция на 32 страницы формата А4 сделана на качественной плотной белой бумаге, с глянцевой обложкой, довольно подробна и понятна. Для пожарного расчета есть отдельный двухсторонний вкладыш на 1 листе отпечатанный на глянцевой бумаге.
                                 
В заключение хотелось бы отметить, что надстройка, которая применяется на АЦ-40, после списания базового шасси устанавливалось и на другие автомобили, даже очень и не советско-постсоветского пространства, что способствует к запилам. Так же очень желательно чтобы производители афтера не задерживались и порадовали нас разными приятными мелочами, способствующими украшению этого, не побоюсь сказать, знакового автомобиля.
 

Давным давно, в одном из импортных авиационных журналов (иногда и такие залетали за железную занавеску)) была подсмотрена рубрика "угадай аэроплан !"  (по фрагменту фото)
Попробуем сыграть ?
1.
2.
3.
ответы можно постить тут. 
Призов победителям пока не предусмотрено ))