Mikhail Polyakov

Приветствуем всех 😊
Итак, малый, наигравшись в WOT, захотел себе такую краказябру (продукт сумрачного британского танкопрома 🤪). Так как с местом на полках не всё просто, то решил строить в 72-ом, соответственно, альтернативы в таком масштабе нет, то я купил АСЕ 🙄
О качестве самих отливок просто не хочется ничего говорить 😢😢😢 Инструкция тоже "...рекбус-кроксворд..." (с) 😢😢😢 Травление нормальное, деки тоже.
Малый боролся как мог, я иногда подключался. 
Афтер от себя: ствол стальной, попросил знакомого выточить, буксировочные троса сделали из проводки от наушников - изкоробки нужно просто выкинуть (облоище, сдвиги), антенны из тянутого литника, рассверлили (расфрезеровали или хз как сказать) выхлопные патрубки.
Грунт, краски, лак - Vallejo , пигменты - микс всего, что у нас есть. Тут порадовали гусеницы - материал непонятный, но грунт и краска как с винила не влазит, клеется супер клеем отлично (единственный непонятный нюанс: каждая гусля из двух одинаковых кусков, т е. стыков по два на каждой гусле).
Получилось как получилось, малый модели от этого производителя просил больше не покупать 😢
This is the way 😎 

Доброго времени дня, дорогие коллеги!
Сегодня я представляю вам только что законченую модель, которую я делал в паузах между "большими" проектами. Времени в последний месяц на фундаментальные модели выпадает мало, а хотелось сделать что-то для заполнения полки. Так и получилась эта небольшая модель в 35-м масштабе - немецкая экспериментальная зенитка времён Второй Мировой, а именно 3-cm-Flakvierling 103/38 от немецкого производителя моделей "Das Werk".

Немного истории:
В самом конце войны фирмой Rheinmetall Borsig была сконструирована универсальная огневая установка 3-х сантиметрового калибра, для поражения как воздушных так и наземных целей. Она имела четыре автоматических безоткатных орудия с электроспуском и газовой перезарядкой. Скорострельность составляла 280 выстрелов осколочно-фугасными и 420 бронебойными снарядами в минуту. Дальше выпуска нескольких тестовых экземпляров дело не пошло, ибо лафет взятый от 2-х сантиметровой зенитки был конструктивно слишком слаб для этой установки, к тому же сильная вибрация при стрельбе негативно влияла и на стрелка и на элементы самого "Флакфирлинга".
Модель делалась с некоторыми доработками: во-первых были просверленны сквозные боковые отверстия пламегасителей, а во вторых, и это была самая трудоёмкая часть работы, был сделан новый, практически скречбилдинговый, оптический прицел. Дело в том, что это единственный узел, который производитель дал очень упрощённо, одной странной деталью, 

которая с оригиналом

не имеет ничего общего.
Сама сборка была довольно лёгкой, имелся правда один нюанс: если собиратъ по порядку инструкции, то возникают проблемы с приклеиванием щитов, ибо доступ к местам склейки прекрываются уже приклееными орудиями, а если орудия монтировать уже после, то заранее склееные и покрашенные орудия не становятся на посадочные места, поскольку стволы упираются и не входят в отверстия щитков. После обдумывания и примерки выход нашелся - детали пушек не склеивать вместе, а покрасить по отдельности, приклеить щитки, вставить стволы и уже танцуя от них, сажать на места и склеивать вместе остальные пушечные элементы.
При покраске и "обгадинге" применялась химия различных производителей: Vallejo, AK, A.MIG, Abteilung 502
Ну вот вообщем и все подробности... Смотрите и критикуйте!

До вашої уваги моя остання модель – представник сучасної італо- французької серії есмінців класу Horizon. Я не прибічник моделювання сучасних кораблів – вимоги стелс технологій роблять їх не виразними та однаковими з першого погляду. Більшість систем озброєння, машин, механізмів сховані в нетрях корпусу і закриті зовні люками та ролетами. Намагаючись внести якесь різноманіття - відкрив ангар, викотив вертоліт в злітну позицію  та відкрив ролети з правого борту. Респект гонконгській  Takom – складний корпус з інтегрованими надбудовами, ангаром, пусковими установками збирається ідеально та без зазорів.

До вашої уваги модель ескадреного міноносця типу 1936A Кріґсмаріне за часів Другої світової війни Z30. Зібрав з метою навчального стенду для нанесення слідів експлуатації на модель корабля- зараз це називається модним словом везерінг. Наразі точаться суперечки чи потрібно на стендову модель  наносити сліди бруду, ржавчини, диму та солі і в якій мірі. Зі свого досвіду – це досить складна справа, потрібно велика практика та певний художній смак.

Представляю очередного жучка от Тамии. набор великолепный,даже жалко было убивать, но ......

Всім доброго дня! Ось ще одна моя модель.
Старий і всім відомий набір зі своїми плюсами та мінусами.
Із афтемаркету використовував кулемети та ППТ від Master, 3D деку від Kelik та колеса від Reskit.
Вад себе додав лише гідравліку на стійки шасі, натяжну антену та просверлив вихлопні патрубки.
Фарка- АК Real Color.
Обгадинг- масляна фарба, пігменти та акварельні олівці.
Як вийшло- вирішувати вам.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

До вашої уваги LZ38 — дирижабль-бомбардувальник Zeppelin Імперського флоту Німеччини (German Kaiserliche Marine), що використовувався у бойових та розвідувальних операціях Першої світової війні. Цікавий тим, що виконав перше бомбардування Британських островів в історії. За масштабом 1/350 та належністю до флоту вимушений розмістити цей, дещо незвичний екземпляр, в даній категорії. Модель відносно легко складеться, всього близько 40 пластикових деталей. Проблеми виникла лише з градієнтним камуфляжом різних відтінків хакі, та роботою з фототравленням системи підвісу гондол та приводу гвинтів. Думаю, що LZ38 буде чудовим доповненням до моделі SMS Seydlitz в цьому ж масштабі.







 
 

Всім привіт, дуже давно хотів стробувати зробити морську діораму, все ніяк руки не доходили. А недавно я закінчив свою першу модель підводного човна та вирішив спробувати на ньому. Човен не маленький і база вийшла досить велика, біля 80 см в довжину, тому фоткав на вулиці у дворі. 

 
Пару слів процессу створення: за базу взяв стару панель від тумбочки, зверху дав два листа пінополістирола, випиляв в них хвилі та обшив пластиком. Далі скульптурною глиною зробив імітацію хвиль та поверхні моря, покрив це шаром гессо та ще зверху шаром містер сурфейсера, фарбуваав тамією, імітація води та піни то всякі жижи від ак інтерактів.

 

Здравствуйте, предлагаю вашему вниманию модель танка М1 Abrams от компании Hasegava в масштабе 1:72. Данный танк представляет собой ранний серийный вариант со 105 мм пушкой. Формы появились в 1986м году, так что кит уже можно отнести к ретро. Моя коробка, судя по копирайту на декали, 1995 года выпуска. Не могу сказать что он “дрова”, но по деталировке, все же, не дотягивает до современных моделей: например, опорные катки даны одной деталью на сторону, тросы отлиты на башне, триплексы командирской башенки надо накрашивать или делать еще как-то. При этом сборка не вызывает особых проблем, немного шпатлевки понадобилось на стыках корпуса и башни, вся мелочевка ставится отлично. Небольшая проблема была с гусеницами, производитель предлагает подрезать траки чтобы согнуть элементы на ленивце и ведущей звездочке, но радиуса сгиба все равно не хватает для плотного облегания. Спасают бортовые экраны, не так заметно с ними. В постройке использовал очень подробную страничку со сканами из Полевой Инструкции для экипажей и фотографиями. Тема о постройке на форуме.
  
Корпус и башня собрались с минимальными щелями, для заделки использовал шпатлевку от АММО (армирующая, типа на нитрооснове). Несколько раз грунтовал Ганзой, Мистер Сюрфейсер 1000. Наконец попробовал ее из аэрографа, остался супер доволен (разве что запах, но это лечится проветриванием). Основной цвет нашел в палитре Вальехо, в качестве растворителя использовал водку, соотношение 1 к 2 (водка-краска). На удивление вышло отлично, хотя до этого у меня были одно проблемы с Вальехо. Мелочевка – акрилы АММО, при необходимости разводил ИПС (думаю, с водкой тоже вышло бы неплохо). Резиновые элементы, финишный матовый лак – ICM, промежуточный глянец Intermediate Gauzy Agent от АК. Попробовал в работе шейдеры от АММО, в принципе штука интересная и легко удаляемая водой, но требуют фиксации лаком. Ходовую пылил пигментом от АММО, пигмент ГанМетал использовал для пулеметов. Смывка – акриловая от АММО, темно-коричневая (производитель рекомендует ее для темно-зеленых моделей).
  
Использовал родные декали от Хасегавы, к сожалению за почти 30 лет они стали очень неприятными в работе. Хоть я и задул декаль глянцевым лаком перед началом, все равно элементы начали рассыпаться при нанесении. Получилось победить еще одним слоем лака кистью прямо на каждый элемент декали. Но, толстая подложка все равно видна на единственном элементе, где я не смог от нее полностью избавиться: Гарфилде на скуле башни. Желтые полосы на стволе решил накрасить.
  
В конце сымитировал фольгой триплексы, покрыл прозрачными лаками от ICM. Вышло немного неаккуратно, но по другому идей у меня не было. “Натянул” акриловым лаком триплексы мехвода, из проволоки 0.25 мм сделал антенны. На фото видел разный конфигурации антенн (две высокие толстые, высокая и низкая, две тонкие антенны, одна высокая и одна очень низкая), остановился на самой легко реализуемой. У реальных машин антенны часто прижаты к башне, но у меня нет подходящей нити для имитации паракорда в масштабе.
  
Сделал подставку для модели из фоторамки (очень не хочу браться голыми пальцами за пигмент). Раскрасил фигурку командира (забыл, что можно посадить ее в башню), к сожалению блеск не убирается даже двумя слоями матового лака.
   
Модель вышла приятной по ощущениям, результат... Не дотягивает, конечно, до отличного, но на полочке смотрится неплохо. С учетом наличия дома двойни возрастом в пять месяцев, думаю задачу-минимум я выполнил 😊

Доброго всем времени суток!
Вот еще одна моя модель.
По сборке сказать особо нечего... Модель шикарная. Одно удовольствие от сборки.
Из допов использовал только 3D деку от Kelik. От себя добавил только проводку в двигатель, которую не видно, гидравлические шланги на стойки шасси и БАНО из цветного прозрачного пластика.
Красилась модель красками Tamiya.
Сколы, потертости и царапины до металла делал всем на свете. И лак для волос, и спонжики ,и наждачная бумага, и нож, и карандаш. В общем все доступные методы...
Обгадинг- акварельные карандаши, масло и пигменты.
Как получилось- судить вам...
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Всем привет!
Представляю на обозрение сообществу модель первого британского реактивного истребителя. Захотелось отразить в своем творчестве развитие реактивной авиации в мире. Обычно, я не стремлюсь иметь в коллекции проектные летательные аппараты. Но здесь, скорее, исключение из правил, когда сработало желание собрать модель, аналогичную той, что была в детстве.
Этот самолет в серию не пошел и, оказалось, что было создано всего лишь два таких аппарата. Я решил воссоздать именно тот, который совершил первый полет в мае 1941 года со старым британским камуфляжем  (Dark Earth/Dark Green) и соответствующими опознавательными знаками.
Сама модель очень простая, но местами детали не очень хорошо стыковались. Более подробно со стройкой можно ознакомиться здесь. Я использовал все дополнения, которые выпускает производитель: набор фототравления, смоляные колеса, трубку ПИТО, вакушный фонарь и маски к нему. По итогу могу сказать, что установил приборную доску из набора, колеса в наборе тоже очень хороши, хотя я и использовал смоляные. И хотя, родной пластиковый фонарь из набора тоже хорош, но сквозь вакушный лучше видно внутри кокпита и поэтому, он того стоил, чтобы с ним повозится. За маски и говорить нечего - отличного качества и очень облегчают жизнь моделисту. 
Впервые для себя на этой модели использовал эмали ARCUS. Это был мой первый опыт работы с эмалями и совершил некоторые ошибки: в частности их нужно жиже разбавлять, как и советовали мне коллеги. Но я планирую продолжить работу с этими эмалями на других моделях. Считаю, что мне не хватило опыта моделиста, чтобы раскрыть полностью их свойства. Также хочу отметить, что окантовка желтого цвета на ОЗ на фюзеляже слишком бледная и не стыкуется с желтой краской для экспериментальных британских аппаратов. Более требовательным моделистам нужно будет или краску подбирать под декаль, или другую декаль поискать.
И напоследок хочу сказать, что для связи времен, мне очень хотелось, чтобы рядом с моделью этого Пионера у меня на полочке стояла фигурка из набора ДФИ/NOVO/FROG. Ее мне любезно подарил коллега @Robert. Хотя эта фигурка несколько переразмерена и скорее соответствует 48-му масштабу, мне удалось ее успешно (на мой взгляд) сфотографировать рядом с самолетом.
Всем приятного просмотра и удачи в творчестве! 
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   

 
 

Представляю вашему вниманию Очередного "жучка"После Камаро в восьмом масштабе, это и правда жучек! 😁 Делал модель чистой, нержавой и честно говоря не получил удовольствия. Наверное и такие надо делать.  Красил тамиевским акрилом

Вітаю!
Виставляю свою чергову роботу. Цього разу це Bayraktar TB-2  в масштабі 1/48 від Clear Prop. 
Модель робилась з коробки з невеликими допрацюваннями.
Почну з того, що мені не сподобалось.
Найперше непередбачено, щоб гвинт та блок оптико-електронної станції повертались, переробити звісно не важко , що я і зробив, але прикро, що виробник це не передбачив. Також озброєння...найперше це збірка бомб, дивуюсь чому не можна було дати бомби окремо, а стабілізатори окремо, а давати деталі стабілізаторів з частиною бомби, це викликає деякі труднощі при обробці...також головки наведення варто було б якось позначити на бомбах або ж дати окремими деталями. 
Тепер про позитивні моменти.
Сподобалось, як стикувались деталі, в деяких місцях вони ставали просто ідеально, в деяких потребували трохи підгонки і шпаклівки, але в загальному враження хороші від моделі. Крила поставити неправильно дуже важко, що вкрай важливо, оскільки вони мають стояти не рівно, а під певним кутом, трохи дивитись вверх і виробник це врахував: по-перше в інструкції показано, як мають стояти крила і стійки, під яким кутом, по-друге посадкові місця і крила зроблені так, що для того, щоб поставити їх не так, треба постаратись. 
Тепер по самій роботі.
Модель робилась, без особливих допрацювань, але все ж трохи від себе додав. Трохи допрацював нішу шасі, ожививши її проводкою, гідроциліндром прибирання стійки. Розсверлив вихлопну трубу. Допрацював ПДВ, додав електростатичні розрядники та проблискові маячки. Також трохи допрацював оптико-електронну станцію, прорізав отвори на нижніх совках радіаторів, сточив стінки повітрозабірників. В принципі на цьому допрацювання і закінчились. Фарбував нітрофарбою від хатаки. Труднощі виникли при нанесенні декалі баклана. Для таких "пряморуких" як я, в наборі їх аж три. Так от, два з них я успішно запоров, розсипались і порвались при позиціонуванні. Третій якось зумів побороти. Також виникли певні труднощі при імітуванні головок наведення на бомбах,  вийшло не з першого разу, але не зовсім так як хотів. Все ж залишив як є, щоб не допсувати.
Модель покрита футурою, змивка світло-сіра масляна на уайт-спіріті.
В загальному від моделі позитивні враження. Як завжди не все вдалося, не все вийшло як хотілося, але вцілому результатом задоволений.
Весь процес можна побачити за посиланням: Bayraktar.
Приємного перегляду.
З повагою, Богдан.

Вітаю шановне товариство!
  Ця модель є моїм третім пришестям в моделізм після 14ти річної перерви і збирав я її дуже довго, десь місяців сім-вісім із перервами то на інші проекти то на оздоблення робочого місця, то збірку компресора. Починав я її збирати майже на колінці із одним тюбиком клею і пилкою для нігтів, а закінчив вже на обладнаному робочому місці із органайзерами, кучею приблуд, хімії, фарбами і звісно ж на зеленому коврику…
  Відкривши коробку я побачив наскільки далеко просунулися виробникі у деталюванні моделей і вирішив, що збірка буде легкою але,… Але я вирішив так само на цій моделі згадати свої навички і використати багато з того, що  до цього часу не робив але встиг надивитись в блгох і на ютубах. Так би мовити «Кішка» 
   Отже; зібрав, покрасив, змив кокпіт і перший мій косяк - знехтував збіркою насухо, як результат нещільна стковка деталей обтічників крила, надмірне використання шпаклівки, шліфування і втрата розшивки та імітації заклепок.  Відновити все це в ціх місцях з одного разу та акуратно не вийшло тому розшивка на фюзеляжі виглядає дуже кострубато. 
  Замкі на капоті виглядали як Паровозні болти, Едік так бачить, мені не сподобалось, зішліфував навмисно, ну не схожі. Зімітував нові голкою від шприца. Заклепки на всій моделі відновлював  ревітером RB. вже по грунту. Робив це можна сказати вперше, так, що місцями і заглибоко і криво. 
  Гармати в моделі не задовільні і після того як в процесі накату заклепок відломилась одна а потім і друга замовив точені від Aber. Стійки шасі як на мене жахливі в цій моделі, доробляв голками від шприца. 
   
  Вперше спробував прешейдинг аерографом. Фарбував низ Azure Blue від АК Real Color, верх: Vallejo Dark earth, Middle Stone. Використовував пластичну масу-маску від АК, не сподобалось - не тримає форму, розтікається, як результат в різних місцях різна щильність фарби і контурів камуфляжних плям. Глянцевий лак Microscale, декалі, ще шар лаку, змивка АК. 
  Модель мала два листа деколі, ОЗ були із нової серії, із верхньою підкладкою, технічка із старої, віддрукована 2017. При знятті пллівки з декалі разом із нею відійшла майже вся літера “S” на надписі “express” домалював як зміг пензликом акрилом і з лупою)))
  Матовий лак Vallejo Ultra Matt Polyurethane varnish, не сподобався - місцями відлуплювався клаптиками, можливо пагано взаємодіяв із залишками вайтспіріта. 
   Спробував порозмазувати. різнокольорові масляні точки як бачив у відео на ютубах. Ну чи я не правильно це робив, чи на 72му ця техніка не дуже доцільна, якогось помітного ефекту я не побачив окрім як забруднення моделі. 
Забруднив пузо, Oilbrusher від Міхуеля і ще шар матового лаку тепер вже звичайний Vallejo Matt varnish.
Наніс вихлоп від патрубків, Tamiya Smoke та сильно вибіленим Vallejo Middle Stone. Тут результат дуже мені не сподобався. 

Остання доробка в моделі це стройові вогні та БАНВ: нафарбував фарбою  розведеною з лаком та поверх крапля UV клею. БАНВ вийшли взагалі дуже чудово. 
  На цій щасливій ноті,… хто дочитав до цього місця, той молодець) 
Усім гарних моделей і задоволення від процесу!
P.S. Це моя перша публікація на сайті, ще не дуже освоївся тут, так що вибачайте якщо що)
Бачу тут багато знайомих із минулого, раніше у роках 2005-2009 коли активно моделив, сидів на скейлмоделс.ру під ніком Макс)

Предсталяю автомобиль Шеви Камаро, от фирмы Монограм в сумасшедшем масштабе 1:8. У нас на сайте даже такой категории нет для автомобилей! 
     Прототип увидел у одного чудика во дворе. Машина ржавая и грязная. Ключи от дверей отсутствуют. Интерьер пришлось делать, по тому, что удалось увидеть через грязные окна.  Была преобретена модель от Монограма, но 1985 года с многочисленными отличиями от нужной 1983 года. Главное, что отсутствовал стекляный люк, во всю крышу, который я не смог бы сделать. Пришлось схитрить, и представить черный полированный пластик, как тонированное стекло. Следующим отличием был двигатель. У машины 83 года он совершенно другой . Можно было бы просто закрыть капот и не заморачиваться , но ..... ну просто стало жалко, двигатель в ТАКОМ !!! масштабе закрыть от глаз. Сделал движок, сделал проводку, трубопроводы, тормозную систему, ну и все что смог. Следующая заморочка, это выхлопные трубы, вот тут я совсем не переделывал, оставил родные. В интерьере, надо было сделать старые и рваные чехлы. Отобрал у жены перчатки, и из них "сшил" чехлы, и внутреннюю оббивку капота. Отдельного разговора заслуживают спущенные колеса. Сделать, то я сделал, но надо было еще сильнее "спускать"  Ну и в конце, сфотографировал свою модель на фоне прототипа. Моя лучше 😁😇









 
 

 


 

 

 

 

 

 
 
 
 

Всім привіт, ще один моцик від Тамії. Сузукі 22 року Алекса Рінса, це був останній рід для Сузукі в Motogp, нажаль керівнитство заводу вирішило припинити виступи з 23 року. Алекс зміг виграти дві гонки в 22 році та ще два рази фінішувати на подіумі, на гран-прі Америк, невдовзі після початку повномасштабного вторгнення, Алекс зміг фінішувати на другомі місці і проїхав коло пошани з українським прапором.

Як і в попередніх використовував 3д друкований набір деталізації, цепку від Decalcas, травло від Top Studio, карбон від Studio27. Фарби tamiya та mr.color, лак mobihel. Ліврея від BlueStuff, її автор, Боб Фалькон, знаючи що я з України вислав все безкоштовно та стилізував своє лого під кольори нашого прарору.

Ну і результат:

 

Страйкер від Academy у масштабі 1/72, доволі приємна модель, не сподобалась шершавість пластику, але трішки шліфовки і грунт вирішили цю проблему. Фарби використав mr.color, tamiya 

Вітаю шановне товариство і презентую черговий закінчений довгобуд, розпочатий ще за мирних часів - модель французького винищувача Дассо "Міраж 2000С" від "Моделсвіт". В роботі використано допи від "Рескіт" - смоляне сопло, ракети "Мажик". Фарба "Аркус", фінішний лак "Тамія".
 

Доброго всем дня! Вот еще одна моя модель!
По набору особо сказать нечего. Говорят, что самый точный. Собираемость пластика на четверочку с минусом. Всё таки какая-то у ФМ дубоватая вся серия сто девятых.
При сборке использовал в качестве доп наборов выхлопные патрубки от Quickboost, стволы и ПВД от Master, 3D деки от Kelik и колеса от Reskit. От себя добавил рояльную петлю на капот, гидравлику на стойки шасси и козырек над выхлопными патрубками по левому борту.
Красилась модель красками АК Real Color.
Обгадинг - акварельные карандаши, масло и пигменты. На этой модели пытался побольше использовать акварельные карандаши. Что-то получилось, но в основном не очень.  В общем надо эту тему изучать тщательнее.
Как получилось- судить вам.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вітання. Вирішив відпочити від авіації на БТТ. Представляю свою крайню роботу M1126 Stryker від "Трумпетера" в маштабі 1/35. Вже старенький набір 2007 року випуску зі всіми витікаючими..... Не погане деталювання та стикуємість + "жирна" комплектація. Тут вам і травло і фігури екіпажу і спорядження і маски. Але....... Кожну деталь потрібно чистити! Просто кожну! І це я вам скажу секс ще той хоча і не критично. В цілому ТОП за свої гроші. Збирав з коробки але без "амерекансько-циганського" обвісу. (піде десь на інший проект) З доробок антени та триплекси. Фарбував vallejo, візерінг хімією та пігментами від АК та АММО. Приємного перегляду)             

Наш первый Вюргер. Собственно сам набор от Эдика викендэдишен, добавлено травление в кабину, стволы и Пито - Master Model, крыльевые АНО - из Лего, добавили гидравлику на стойки шасси, тросик антенны из бантичной нити, крыльевая антенна - из травления слишком тонкая и плоская, взяли изкоробки и добавили тросик из тянутого литника, кольцевая антенна - из остатков травления. Грунт, краски, лак - Валехо. Касательно эдиковских дек: пленка полностью снялась с нижних балкенкройцев, с 15 по обоим бортам, в остальных местах - либо фрагментарно, либо вообще никак, техничка не поддалась отдиранию вообще. 
Приятного вам просмотра (надеемся 😊) и справедливой критики нам

Добрий день, шановні.
Нарешті завершив цей довгобуд, з яким була купа нових челенджей, які у більшості були подолані.
Спочатку хотів робити версію для ДСНС, але змінив плани на більш кольорову.
Інтер'єр цього борту відрізняється від стандартного. Вдалось знайти на ютубі ДПСУ відео, де службовці заходять саме в цей гелікоптер. По скріншотах замоделював крісла для 3д друку та облаштував все інше. Коричневу мазню на стінах сприймайте як не дуже вдалу імітацію дерев'яної поверхні, а не "фарбував пензлем, бо вночі не попрацюєш з аерографом".
На шторки з паперових серветок та суперклею пішла ціла ніч..на деякі речі витрачається значно більше часу ніж гадаєш.
У цієї моделі є радар на носу, тож приборна панель має центральну частину, яку доробив разом з чохлом для проводів.
Сходинки біла двері в кабіну в МТ версії не повинно бути, вона є тільки в Мі-8, де використовується ручна лебідка, але я про це дізнався вже після склеювання фюзеляжу.
 
По єкстер'еру довелось багато чого моделювати та друкувати. Радар на носу, лебідка, дзеркала, верхні паливні баки, керосиновий обігрівач (у цього борта він із завуженням, але такої опції в наборі не було), складні сходинки під хвостом, ліхтарі на шассі та віброгаситель на несучому гвинті.
Колеса від ResKit, розбірні колеса все ж таки суттєво легше фарбувати.
Намагався відтворити всі деталі та технічні написи, що зміг роздивитись на фото. Начебто нічого критичного не пропустив :).
 
Фотографії показали деякі косяки зі змивкою, маскуванням та пилом під склом :(. Я їх неозброєнним оком не дуже й бачу навіть з близької відстані, але на майбутнє зроблю висновки.
 
 
 
 
 
 
 
  
 
 

Цю модель я збирав в кінці 2021 та на початку 2022. Я очікував, що робота з цим "Едіком" буде легкою прогулянкою, враховуючи дуже високу якість набору. На жаль я надто сильно розслабився і допустив декілька серйозних помилок. Спершу щось пішло не так під час встановлення кабінету, тому виникли проблеми зі сходженням фюзеляжу та крила, а я нічого наперед не перевіряв і все одразу саджав на клей. Правда, більш-менш цю проблему вдалось вирішити. 
Коли набір потрапив мені до рук, я планував фарбувати модель в металіки, але з ними тож не склалось. Фірмова чорна глянцева база від Xtreme Metal відмовилась повністю висихати. Схожим чином себе повели ще два відтінки металіків  цієї серії,  які я планував використати на моделі. З цією продукцією такий казус у мене вперше Можливо брак, або умови зберігання до того, як металіки потрапили до мене. В результаті я обрав "неметалічний" варіант, який пропонувала інструкція. 
Модель пофарбована фарбами Mr. Hobby. Під час нанесення чорно-білих смуг вторгнення я відійшов від інструкції Едуарда, бо знаходив інформацію, що в даного борту внизу на крилах була лише одна біла смуга. Десь в США досі літає P-51  "Frenesi" з чорно-білими смугами, але це вже більш пізня модифікація, а не та, що була в оригінала, з якого взяли ліврею і, кажуть, що саме на її зовнішність опирався виробник. Я бачив одне фото оригіналу і но ньому важко сказати точно, але мені задалось, що смуга там лише біла.
Коли модель вже була майже готова і залишалось поставити її поставити модель на шасі стало якось не до моделізму і вона певний час пролежала в коробці. Вона навіть пережила переїзд під час якого загубились стулки та тяги шасі, фара, підвісні баки, патрубки й ще якісь дрібниці. В такому стані вона пролежала ще два роки. В решті решт мені стало її шкода (бо набір то дійсно класний, то йому зі мною трохи не пощастило) і дотримуючись своєї філософії, що якщо взявся за модель, то вона має стати на полицю. Я придбав старенький вживаний набір від ICМ в якості донора стулок шасі та мінімальними зусиллями довів роботу до кінця при першій можливості до неї добратись. Зараз вона радує око не зважаючи на недоліки (а їх ще багато: відсутній трос антени, фари, невірними патрубками для вибраної модифікації).
 
 
 
 
 
 

Вітаю, шановні. Це моя перша модель.
Була придбана ще років 6 тому, але складання таких моделей виявилось справою непростою, то ж він довго лежав на полиці.
Цей літак був своєрідною "кішкою", на якій я вчився збирати, фарбувати, робити свої декалі та розбиратись з купою ньюансів в авіамоделізмі.
Модель майже повністю з коробки.
В першій версіі, яку хотів викласти ще півроку тому усі дрібні написи були просто мазками фарби, бо кольорового принтеру не було, а на УФ-принтері я друкував лише великі деколі з гербом, ронделєм там номером. Доречі не найкращий варіант для друку, бо вони товсті за рахунок шару порошку і дуже погано повторюють форму поверхні, що добре видно на гербі на хвості.
Спочатку хотів робити його в блакитно-синьому варіанті, але виявилось, що в 2021ому році його оновили. Схему фарбування підбирав по одному фото, що було тоді в наявності, а в вересні знайшов ще два свіжих, на яких він виявився просто сірим без домішку зеленого (який я довго підбирав накшталт кольру бортів Нацгвардії). Перефарбовувати, звичайно не став, але, щоб освіжити модель, доробив деталі, що було краще видно на нових фото, надрукував нові колеса та всі технічні написи.
Завдяки цій старій моделі я влип в авіамоделізм..тепер купа коробок, інструменту та іншого на половину кімнати.  
 
 
 
 
 
 

Всім привіт, шановна спільното!
Ну ось я і закінчив свій довготривалий проект. Нажаль, плани були його закінчити в нормальні строки, ще в далекі мирні часи, але… як склалося, так і склалося. Починав його давно, ще в рамках одного з групбілдів у нас на форумі, присвяченого війні у В’єтнамі. Набір давно всім відомий – це UH-2A/B від Clear Prop СР72002. Шикарна деталізована модель гелікоптера як для 72-го масштабу. Маю вже в загашнику і наступні випущені Clear Prop UH-2C та D. Були свої «нюанси» при збірці. В першу чергу пов'язане це повною криворукістю та криволапістю моєю. Перерва між збіркою, іноді тривала і по пів року. Але періодично прилітав чобіт від товариша і будівництво продовжувалось. Досвіду в мене по класній збірці не так і багато, хоча «збиранням моделей» займаюсь ще з совкових часів. Якщо честно признатися, то це реально повністю закончена і готова моя модель, більше ніж за 15 років. Довгобудів ще з десяток є. А до цього повним ходом працював на себе жирний хом'як, який нахом'ячив куєву тучу моделей/коробок. А збирати їх мені і не давав 😊. Самі розумієте, про що я.
Прошу, якщо є бажання, переглянути фото. Табурети можно запускати, без питань. Але спробую відбиватися від них, як наші славні хлопці з ППО, які збивають різну літаючу шваль в небі нашої Країни 😉.
По самому пластику, дещо доробив, дещо додав. 
Всім вдячний, хто був зацікавлений моїм постом. Витримки всім нам та мирного неба.
Слава Україні та нашим Захисникам!