-Sabik-

Знаю. Ви будете сваритись на мене, що в мене купа незакінчених моделей. Не можу із собою нічого зробити. Мене ця модель зачепила за живе.

В першу чергу, я отримав від друга модель за роботу. Це модель бізнес-джета. Слабість у мене до красивих літаків неймовірна.
Від того, що це а-модел і відверті дрова, мені не заважає зробити з неї конхвєтку.
Я почав з деталей і приведення їх до ладу. Інструкція, в принципі, не потрібна.
Почав з фюзеляжу, і по трошки підпилюю якусь деталь кожного дня, по 15-20 хв, з огляду на колосальну зайнятість, але в мене плюс, що на роботі всі інструменти під рукою, а коробка з моделлю не ховається взагалі.
Оскільки я вирішив зробити "розпушений варіант" і з відкритими дверима, то відповідно мені потрібно показати, що в середині.
Виробник не дає внутрянки практично зовсім, таке враження, що випускає 144-й масштаб. Але це нормальна практика, для товариша Арнольда. Він ще жодного разу не поклав в коробку модель, а лише куски пластику, які віддалено нагадують прототип на боксарті. Розшивку робив бухий в зюзю гравер, а пластик товщиною з палець, без посадочних місць. Хотів спочатку написати огляд. потім передумав, бо я б написав правду, а це буде зовсім не маркетинговий хід.
Модель:
Фюзеляж.
Я зішліфував внутрішні стінки фюзеляжу з 1,5 мм товщини, до 0,3 мм. Ясне діло, що набірні ілюмінатори я вставляти навіть не буду. Немає змісту. Простіше приклеїти натягнуту харчову плівку всередині, а ззовні накапати клір-фіксу у вікна.

Тут видно різницю між тим що було і тим що стало. Приблизно. Я ще дошліфовував.
Двері вирізав. Вони були суцільні. Для моделі в 72-му масштабі це неприйнятно.
На місці передніх ілюмінаторів, давалась можливість вклеїти або прозору деталь, або заглушку для додаткового ілюмінатора. Прозоре вікно (форму на половинці видно) вклеюється для французького військово-морського варіанту. Мене він не пре. Роблю літак з фотки на коробці, бо він крутецький.
Правда каюсь. Мені треба було дати більше технічки при розробці декалі, але я знайшов прийнятний варіант, звідки її можна було зліпити лише після здачі в роботу, тому вже нічого не змінити і декаль буде скупуватою, але повірте, я старався максимально відобразити все, що знайшов на той момент по машині.
Кіль:
Даний окремо. Зібраний з кількох частин, які між собою тільки приблизно стикуються. Для а-модела - нормально. Добре, що хоч приблизно виглядають як прототип. Зашліфував товщину кіля і кромку. Але ще потрібно буде попрацювати шліфшкуркою. А потім скрайбером перешити розшивку. Про стикування до фюзеляжу - промовчу. Але не критично. Можна побороти.

Повітрязабірник центрального двигуна. Ноу коментс.

Елементи вихлопа двигуна. Ноу коментс.

Крила. Найсмачніше. Будуть з пропрацьованою механізацією. ППЦ.
Слів нема. Вирізати всі закрилки і елерони було не проблема, правда виявилось, шо дезігнєр слігка бил п’ян і з інженерною справою не дуже дружить, так, малює коли має час, бо кут стика верхніх площин елеронів не відовідає кутові нижніх площин. Але то таке. Не критично. Час і натхнення. Передкрилки будуть теж опущені. Хоча стоянковий варіант не перебачає розпушеності крил, але це робиться, коли технічна служба повинна перевіряти літак перед вильотами, тому вважатимемо, що саме такий момент буде зловлений.

Резюмуючи вищеописане.
Що виразити якість виконання моделі одним словом, то на думку приходять чомусь лише нецензурні висловлювання. Але з огляду на безальтернативність моделі - великий плюс. Масштаб для цієї машини - саме те. А все решта... Ну, якшо моделіст не рукожоп і готовий до сексу - то вперед і з піснею боротися з вітряними млинами, бо інакше збирання а-моделу не буде успішним. Декаль надрукована, доречі, непогано. Дякую мені - за її малювання і Саші Павлигіну за її зведення.
З вами була я - ваша біла горячка.
Пи-си. Трошки красоти оригіналу додаю. Кабіна пілота і салон. О, курва... Я застрелюсь...
 


Пи-си2! Важливо!!! Сама по собі модель – непогана! Якщо взяти до уваги, що це ЛНД, що це безальтернативна модель в такому масштабі і такого літака, то я б поставив 8 з 10. Не зважаючи ні на що. З неї можна зробити конхветку! Чуть підшаманити там, чуть тут – і буде супер!
Загалом а-моделу респект і уважуха, бо ми б без нього нікуди! Хто ж буде нас тішити такими пєпєлацами? І так, ми будемо їх купувати навіть такими. А про помилки, мабуть, хотілось би з власниками, особисто, не для преси))). Якось так. Беріть, приготуйтесь до жорсткого моделювання, якщо вам більше 14, і гарантовано, отримаєте задоволення!

Крісла якраз не проблема, я уже все придумав. І машинки в дітей тирити не довдеться ))))

Знаю. Ви будете сваритись на мене, що в мене купа незакінчених моделей. Не можу із собою нічого зробити. Мене ця модель зачепила за живе.

В першу чергу, я отримав від друга модель за роботу. Це модель бізнес-джета. Слабість у мене до красивих літаків неймовірна.
Від того, що це а-модел і відверті дрова, мені не заважає зробити з неї конхвєтку.
Я почав з деталей і приведення їх до ладу. Інструкція, в принципі, не потрібна.
Почав з фюзеляжу, і по трошки підпилюю якусь деталь кожного дня, по 15-20 хв, з огляду на колосальну зайнятість, але в мене плюс, що на роботі всі інструменти під рукою, а коробка з моделлю не ховається взагалі.
Оскільки я вирішив зробити "розпушений варіант" і з відкритими дверима, то відповідно мені потрібно показати, що в середині.
Виробник не дає внутрянки практично зовсім, таке враження, що випускає 144-й масштаб. Але це нормальна практика, для товариша Арнольда. Він ще жодного разу не поклав в коробку модель, а лише куски пластику, які віддалено нагадують прототип на боксарті. Розшивку робив бухий в зюзю гравер, а пластик товщиною з палець, без посадочних місць. Хотів спочатку написати огляд. потім передумав, бо я б написав правду, а це буде зовсім не маркетинговий хід.
Модель:
Фюзеляж.
Я зішліфував внутрішні стінки фюзеляжу з 1,5 мм товщини, до 0,3 мм. Ясне діло, що набірні ілюмінатори я вставляти навіть не буду. Немає змісту. Простіше приклеїти натягнуту харчову плівку всередині, а ззовні накапати клір-фіксу у вікна.

Тут видно різницю між тим що було і тим що стало. Приблизно. Я ще дошліфовував.
Двері вирізав. Вони були суцільні. Для моделі в 72-му масштабі це неприйнятно.
На місці передніх ілюмінаторів, давалась можливість вклеїти або прозору деталь, або заглушку для додаткового ілюмінатора. Прозоре вікно (форму на половинці видно) вклеюється для французького військово-морського варіанту. Мене він не пре. Роблю літак з фотки на коробці, бо він крутецький.
Правда каюсь. Мені треба було дати більше технічки при розробці декалі, але я знайшов прийнятний варіант, звідки її можна було зліпити лише після здачі в роботу, тому вже нічого не змінити і декаль буде скупуватою, але повірте, я старався максимально відобразити все, що знайшов на той момент по машині.
Кіль:
Даний окремо. Зібраний з кількох частин, які між собою тільки приблизно стикуються. Для а-модела - нормально. Добре, що хоч приблизно виглядають як прототип. Зашліфував товщину кіля і кромку. Але ще потрібно буде попрацювати шліфшкуркою. А потім скрайбером перешити розшивку. Про стикування до фюзеляжу - промовчу. Але не критично. Можна побороти.

Повітрязабірник центрального двигуна. Ноу коментс.

Елементи вихлопа двигуна. Ноу коментс.

Крила. Найсмачніше. Будуть з пропрацьованою механізацією. ППЦ.
Слів нема. Вирізати всі закрилки і елерони було не проблема, правда виявилось, шо дезігнєр слігка бил п’ян і з інженерною справою не дуже дружить, так, малює коли має час, бо кут стика верхніх площин елеронів не відовідає кутові нижніх площин. Але то таке. Не критично. Час і натхнення. Передкрилки будуть теж опущені. Хоча стоянковий варіант не перебачає розпушеності крил, але це робиться, коли технічна служба повинна перевіряти літак перед вильотами, тому вважатимемо, що саме такий момент буде зловлений.

Резюмуючи вищеописане.
Що виразити якість виконання моделі одним словом, то на думку приходять чомусь лише нецензурні висловлювання. Але з огляду на безальтернативність моделі - великий плюс. Масштаб для цієї машини - саме те. А все решта... Ну, якшо моделіст не рукожоп і готовий до сексу - то вперед і з піснею боротися з вітряними млинами, бо інакше збирання а-моделу не буде успішним. Декаль надрукована, доречі, непогано. Дякую мені - за її малювання і Саші Павлигіну за її зведення.
З вами була я - ваша біла горячка.
Пи-си. Трошки красоти оригіналу додаю. Кабіна пілота і салон. О, курва... Я застрелюсь...
 


Пи-си2! Важливо!!! Сама по собі модель – непогана! Якщо взяти до уваги, що це ЛНД, що це безальтернативна модель в такому масштабі і такого літака, то я б поставив 8 з 10. Не зважаючи ні на що. З неї можна зробити конхветку! Чуть підшаманити там, чуть тут – і буде супер!
Загалом а-моделу респект і уважуха, бо ми б без нього нікуди! Хто ж буде нас тішити такими пєпєлацами? І так, ми будемо їх купувати навіть такими. А про помилки, мабуть, хотілось би з власниками, особисто, не для преси))). Якось так. Беріть, приготуйтесь до жорсткого моделювання, якщо вам більше 14, і гарантовано, отримаєте задоволення!

Знаю. Ви будете сваритись на мене, що в мене купа незакінчених моделей. Не можу із собою нічого зробити. Мене ця модель зачепила за живе.

В першу чергу, я отримав від друга модель за роботу. Це модель бізнес-джета. Слабість у мене до красивих літаків неймовірна.
Від того, що це а-модел і відверті дрова, мені не заважає зробити з неї конхвєтку.
Я почав з деталей і приведення їх до ладу. Інструкція, в принципі, не потрібна.
Почав з фюзеляжу, і по трошки підпилюю якусь деталь кожного дня, по 15-20 хв, з огляду на колосальну зайнятість, але в мене плюс, що на роботі всі інструменти під рукою, а коробка з моделлю не ховається взагалі.
Оскільки я вирішив зробити "розпушений варіант" і з відкритими дверима, то відповідно мені потрібно показати, що в середині.
Виробник не дає внутрянки практично зовсім, таке враження, що випускає 144-й масштаб. Але це нормальна практика, для товариша Арнольда. Він ще жодного разу не поклав в коробку модель, а лише куски пластику, які віддалено нагадують прототип на боксарті. Розшивку робив бухий в зюзю гравер, а пластик товщиною з палець, без посадочних місць. Хотів спочатку написати огляд. потім передумав, бо я б написав правду, а це буде зовсім не маркетинговий хід.
Модель:
Фюзеляж.
Я зішліфував внутрішні стінки фюзеляжу з 1,5 мм товщини, до 0,3 мм. Ясне діло, що набірні ілюмінатори я вставляти навіть не буду. Немає змісту. Простіше приклеїти натягнуту харчову плівку всередині, а ззовні накапати клір-фіксу у вікна.

Тут видно різницю між тим що було і тим що стало. Приблизно. Я ще дошліфовував.
Двері вирізав. Вони були суцільні. Для моделі в 72-му масштабі це неприйнятно.
На місці передніх ілюмінаторів, давалась можливість вклеїти або прозору деталь, або заглушку для додаткового ілюмінатора. Прозоре вікно (форму на половинці видно) вклеюється для французького військово-морського варіанту. Мене він не пре. Роблю літак з фотки на коробці, бо він крутецький.
Правда каюсь. Мені треба було дати більше технічки при розробці декалі, але я знайшов прийнятний варіант, звідки її можна було зліпити лише після здачі в роботу, тому вже нічого не змінити і декаль буде скупуватою, але повірте, я старався максимально відобразити все, що знайшов на той момент по машині.
Кіль:
Даний окремо. Зібраний з кількох частин, які між собою тільки приблизно стикуються. Для а-модела - нормально. Добре, що хоч приблизно виглядають як прототип. Зашліфував товщину кіля і кромку. Але ще потрібно буде попрацювати шліфшкуркою. А потім скрайбером перешити розшивку. Про стикування до фюзеляжу - промовчу. Але не критично. Можна побороти.

Повітрязабірник центрального двигуна. Ноу коментс.

Елементи вихлопа двигуна. Ноу коментс.

Крила. Найсмачніше. Будуть з пропрацьованою механізацією. ППЦ.
Слів нема. Вирізати всі закрилки і елерони було не проблема, правда виявилось, шо дезігнєр слігка бил п’ян і з інженерною справою не дуже дружить, так, малює коли має час, бо кут стика верхніх площин елеронів не відовідає кутові нижніх площин. Але то таке. Не критично. Час і натхнення. Передкрилки будуть теж опущені. Хоча стоянковий варіант не перебачає розпушеності крил, але це робиться, коли технічна служба повинна перевіряти літак перед вильотами, тому вважатимемо, що саме такий момент буде зловлений.

Резюмуючи вищеописане.
Що виразити якість виконання моделі одним словом, то на думку приходять чомусь лише нецензурні висловлювання. Але з огляду на безальтернативність моделі - великий плюс. Масштаб для цієї машини - саме те. А все решта... Ну, якшо моделіст не рукожоп і готовий до сексу - то вперед і з піснею боротися з вітряними млинами, бо інакше збирання а-моделу не буде успішним. Декаль надрукована, доречі, непогано. Дякую мені - за її малювання і Саші Павлигіну за її зведення.
З вами була я - ваша біла горячка.
Пи-си. Трошки красоти оригіналу додаю. Кабіна пілота і салон. О, курва... Я застрелюсь...
 


Пи-си2! Важливо!!! Сама по собі модель – непогана! Якщо взяти до уваги, що це ЛНД, що це безальтернативна модель в такому масштабі і такого літака, то я б поставив 8 з 10. Не зважаючи ні на що. З неї можна зробити конхветку! Чуть підшаманити там, чуть тут – і буде супер!
Загалом а-моделу респект і уважуха, бо ми б без нього нікуди! Хто ж буде нас тішити такими пєпєлацами? І так, ми будемо їх купувати навіть такими. А про помилки, мабуть, хотілось би з власниками, особисто, не для преси))). Якось так. Беріть, приготуйтесь до жорсткого моделювання, якщо вам більше 14, і гарантовано, отримаєте задоволення!

Знаю. Ви будете сваритись на мене, що в мене купа незакінчених моделей. Не можу із собою нічого зробити. Мене ця модель зачепила за живе.

В першу чергу, я отримав від друга модель за роботу. Це модель бізнес-джета. Слабість у мене до красивих літаків неймовірна.
Від того, що це а-модел і відверті дрова, мені не заважає зробити з неї конхвєтку.
Я почав з деталей і приведення їх до ладу. Інструкція, в принципі, не потрібна.
Почав з фюзеляжу, і по трошки підпилюю якусь деталь кожного дня, по 15-20 хв, з огляду на колосальну зайнятість, але в мене плюс, що на роботі всі інструменти під рукою, а коробка з моделлю не ховається взагалі.
Оскільки я вирішив зробити "розпушений варіант" і з відкритими дверима, то відповідно мені потрібно показати, що в середині.
Виробник не дає внутрянки практично зовсім, таке враження, що випускає 144-й масштаб. Але це нормальна практика, для товариша Арнольда. Він ще жодного разу не поклав в коробку модель, а лише куски пластику, які віддалено нагадують прототип на боксарті. Розшивку робив бухий в зюзю гравер, а пластик товщиною з палець, без посадочних місць. Хотів спочатку написати огляд. потім передумав, бо я б написав правду, а це буде зовсім не маркетинговий хід.
Модель:
Фюзеляж.
Я зішліфував внутрішні стінки фюзеляжу з 1,5 мм товщини, до 0,3 мм. Ясне діло, що набірні ілюмінатори я вставляти навіть не буду. Немає змісту. Простіше приклеїти натягнуту харчову плівку всередині, а ззовні накапати клір-фіксу у вікна.

Тут видно різницю між тим що було і тим що стало. Приблизно. Я ще дошліфовував.
Двері вирізав. Вони були суцільні. Для моделі в 72-му масштабі це неприйнятно.
На місці передніх ілюмінаторів, давалась можливість вклеїти або прозору деталь, або заглушку для додаткового ілюмінатора. Прозоре вікно (форму на половинці видно) вклеюється для французького військово-морського варіанту. Мене він не пре. Роблю літак з фотки на коробці, бо він крутецький.
Правда каюсь. Мені треба було дати більше технічки при розробці декалі, але я знайшов прийнятний варіант, звідки її можна було зліпити лише після здачі в роботу, тому вже нічого не змінити і декаль буде скупуватою, але повірте, я старався максимально відобразити все, що знайшов на той момент по машині.
Кіль:
Даний окремо. Зібраний з кількох частин, які між собою тільки приблизно стикуються. Для а-модела - нормально. Добре, що хоч приблизно виглядають як прототип. Зашліфував товщину кіля і кромку. Але ще потрібно буде попрацювати шліфшкуркою. А потім скрайбером перешити розшивку. Про стикування до фюзеляжу - промовчу. Але не критично. Можна побороти.

Повітрязабірник центрального двигуна. Ноу коментс.

Елементи вихлопа двигуна. Ноу коментс.

Крила. Найсмачніше. Будуть з пропрацьованою механізацією. ППЦ.
Слів нема. Вирізати всі закрилки і елерони було не проблема, правда виявилось, шо дезігнєр слігка бил п’ян і з інженерною справою не дуже дружить, так, малює коли має час, бо кут стика верхніх площин елеронів не відовідає кутові нижніх площин. Але то таке. Не критично. Час і натхнення. Передкрилки будуть теж опущені. Хоча стоянковий варіант не перебачає розпушеності крил, але це робиться, коли технічна служба повинна перевіряти літак перед вильотами, тому вважатимемо, що саме такий момент буде зловлений.

Резюмуючи вищеописане.
Що виразити якість виконання моделі одним словом, то на думку приходять чомусь лише нецензурні висловлювання. Але з огляду на безальтернативність моделі - великий плюс. Масштаб для цієї машини - саме те. А все решта... Ну, якшо моделіст не рукожоп і готовий до сексу - то вперед і з піснею боротися з вітряними млинами, бо інакше збирання а-моделу не буде успішним. Декаль надрукована, доречі, непогано. Дякую мені - за її малювання і Саші Павлигіну за її зведення.
З вами була я - ваша біла горячка.
Пи-си. Трошки красоти оригіналу додаю. Кабіна пілота і салон. О, курва... Я застрелюсь...
 


Пи-си2! Важливо!!! Сама по собі модель – непогана! Якщо взяти до уваги, що це ЛНД, що це безальтернативна модель в такому масштабі і такого літака, то я б поставив 8 з 10. Не зважаючи ні на що. З неї можна зробити конхветку! Чуть підшаманити там, чуть тут – і буде супер!
Загалом а-моделу респект і уважуха, бо ми б без нього нікуди! Хто ж буде нас тішити такими пєпєлацами? І так, ми будемо їх купувати навіть такими. А про помилки, мабуть, хотілось би з власниками, особисто, не для преси))). Якось так. Беріть, приготуйтесь до жорсткого моделювання, якщо вам більше 14, і гарантовано, отримаєте задоволення!

З рабів - це цікава прпозиція! Я подумаю.

Знаю. Ви будете сваритись на мене, що в мене купа незакінчених моделей. Не можу із собою нічого зробити. Мене ця модель зачепила за живе.

В першу чергу, я отримав від друга модель за роботу. Це модель бізнес-джета. Слабість у мене до красивих літаків неймовірна.
Від того, що це а-модел і відверті дрова, мені не заважає зробити з неї конхвєтку.
Я почав з деталей і приведення їх до ладу. Інструкція, в принципі, не потрібна.
Почав з фюзеляжу, і по трошки підпилюю якусь деталь кожного дня, по 15-20 хв, з огляду на колосальну зайнятість, але в мене плюс, що на роботі всі інструменти під рукою, а коробка з моделлю не ховається взагалі.
Оскільки я вирішив зробити "розпушений варіант" і з відкритими дверима, то відповідно мені потрібно показати, що в середині.
Виробник не дає внутрянки практично зовсім, таке враження, що випускає 144-й масштаб. Але це нормальна практика, для товариша Арнольда. Він ще жодного разу не поклав в коробку модель, а лише куски пластику, які віддалено нагадують прототип на боксарті. Розшивку робив бухий в зюзю гравер, а пластик товщиною з палець, без посадочних місць. Хотів спочатку написати огляд. потім передумав, бо я б написав правду, а це буде зовсім не маркетинговий хід.
Модель:
Фюзеляж.
Я зішліфував внутрішні стінки фюзеляжу з 1,5 мм товщини, до 0,3 мм. Ясне діло, що набірні ілюмінатори я вставляти навіть не буду. Немає змісту. Простіше приклеїти натягнуту харчову плівку всередині, а ззовні накапати клір-фіксу у вікна.

Тут видно різницю між тим що було і тим що стало. Приблизно. Я ще дошліфовував.
Двері вирізав. Вони були суцільні. Для моделі в 72-му масштабі це неприйнятно.
На місці передніх ілюмінаторів, давалась можливість вклеїти або прозору деталь, або заглушку для додаткового ілюмінатора. Прозоре вікно (форму на половинці видно) вклеюється для французького військово-морського варіанту. Мене він не пре. Роблю літак з фотки на коробці, бо він крутецький.
Правда каюсь. Мені треба було дати більше технічки при розробці декалі, але я знайшов прийнятний варіант, звідки її можна було зліпити лише після здачі в роботу, тому вже нічого не змінити і декаль буде скупуватою, але повірте, я старався максимально відобразити все, що знайшов на той момент по машині.
Кіль:
Даний окремо. Зібраний з кількох частин, які між собою тільки приблизно стикуються. Для а-модела - нормально. Добре, що хоч приблизно виглядають як прототип. Зашліфував товщину кіля і кромку. Але ще потрібно буде попрацювати шліфшкуркою. А потім скрайбером перешити розшивку. Про стикування до фюзеляжу - промовчу. Але не критично. Можна побороти.

Повітрязабірник центрального двигуна. Ноу коментс.

Елементи вихлопа двигуна. Ноу коментс.

Крила. Найсмачніше. Будуть з пропрацьованою механізацією. ППЦ.
Слів нема. Вирізати всі закрилки і елерони було не проблема, правда виявилось, шо дезігнєр слігка бил п’ян і з інженерною справою не дуже дружить, так, малює коли має час, бо кут стика верхніх площин елеронів не відовідає кутові нижніх площин. Але то таке. Не критично. Час і натхнення. Передкрилки будуть теж опущені. Хоча стоянковий варіант не перебачає розпушеності крил, але це робиться, коли технічна служба повинна перевіряти літак перед вильотами, тому вважатимемо, що саме такий момент буде зловлений.

Резюмуючи вищеописане.
Що виразити якість виконання моделі одним словом, то на думку приходять чомусь лише нецензурні висловлювання. Але з огляду на безальтернативність моделі - великий плюс. Масштаб для цієї машини - саме те. А все решта... Ну, якшо моделіст не рукожоп і готовий до сексу - то вперед і з піснею боротися з вітряними млинами, бо інакше збирання а-моделу не буде успішним. Декаль надрукована, доречі, непогано. Дякую мені - за її малювання і Саші Павлигіну за її зведення.
З вами була я - ваша біла горячка.
Пи-си. Трошки красоти оригіналу додаю. Кабіна пілота і салон. О, курва... Я застрелюсь...
 


Пи-си2! Важливо!!! Сама по собі модель – непогана! Якщо взяти до уваги, що це ЛНД, що це безальтернативна модель в такому масштабі і такого літака, то я б поставив 8 з 10. Не зважаючи ні на що. З неї можна зробити конхветку! Чуть підшаманити там, чуть тут – і буде супер!
Загалом а-моделу респект і уважуха, бо ми б без нього нікуди! Хто ж буде нас тішити такими пєпєлацами? І так, ми будемо їх купувати навіть такими. А про помилки, мабуть, хотілось би з власниками, особисто, не для преси))). Якось так. Беріть, приготуйтесь до жорсткого моделювання, якщо вам більше 14, і гарантовано, отримаєте задоволення!

Доброго времени суток, коллеги!
Вот закончил самолётик.
Теперь будем его обвешивать пилонами/МЕРами/ракетами/кассетными бомбами

Пішталєт продать чи подарувати?

Анафєма, Гєна. Всьо. Ти мені не друг.

Нормально. В 35 в самый раз. Я себе куплю "морячка" и всё ему сложу-открою

Работа над фигурами перешла в финальную стадию.
Для тех кто не в курсе - это фигуры Дед Мита, его жены и пилота Ковальски  
   

Сборка пока остановилась на таком этапе: прикрепил заднюю панель в салоне, покрасил ее и детализировал стоп сигнал. Сам стоп сигнал это сигаретная фольга, прозрачный пластик от блистера и капля клира
Диски будут AVS 5, только перекрашу в бронзу

Всем привет! Думал я думал и решил открыть тему. Собираю смоляной кит Subaru impreza wrx sti sedan, производства uscp. Сборку начал ещё весной.
Ниже фото содержимого (качество фото среднее, снимал на телефон)
И так! Пришла вот такая коробочка, внутри набор завёрнутый в пупырку.

В наборе имеем: 
-кузов - цельная деталь, сращивать ничего не нужно, что облегчает сборку. Имеется небольшой облой, который легко счистить. Сам по себе кузов увесистый, стенки толстые, расшивку можно резать и не бояться прорезать насквозь.

 -передний бампер: вот тут придётся повозиться. По размеру он больше чем кузов, будем подгонять.

Так же в наборе имеются остекление и отражатели задних фонарей, спойлер, глушитель, удлинение днища, радиатор, задняя панель (точное название этой детали не знаю) и заднее стекло.

Инструкция на листе а4, на английском языке, всё просто и доступно для понимания.

 
Для постройки купил собранного донора.
В планах построить сток, без глобальных перепилов. Немного добавлю деталей в салон, но об этом позже. 
P.S. админы не ругайтесь) тему с телефона создавал, не знаю как фото в спойлер спрятать.
 

положил декали и лак

Медленно и печально подсобрал  ниши. Почему-то, в ICM решили, что боковые стенки им не нужны, поэтому пришлось купить Эдик (пока не установлены). 
Сборка требует немножко терпения и постоянного контроля, потому что кучка вот этих вот трубочек не имеет приспособ для фиксации , поэтому вся конструкция cвободно гуляет в пределах пары миллиметров. Если не обратить на это внимание, угол установки стоек легко может стать неприличным.
Ну и швы от пресс-форм, конечно, сожрали кучу времени...
 
 

Склеил, наконец, фюзеляж. 
Изнутри вывел в один уровень стекла с пластиком, чтобы при просмотре глаз не резало.

Несмотря на то, что остекление составное - стыковка идеальная. Главное, тщательно все выставить внатяг и аккуратненько капнуть в швы сверхтекучего.
Остекление изнутри было замаскировано монтексом, потом задуто. При снятии масок местами остался клеевой слой. Подсушу, и попробую как-то убрать.  
Снаружи может показаться, что стекло стоит со ступеньками, но это не так. Просто оптические эффекты от слоя серой краски, толщины стекла и рельефа на стекле снаружи. 
 
 

Та ладно. На Львове будет стоять.
 

Пара днів по пару хвилин не пройшли безслідно.
Як результат я більш-менш привів в порядок всі площини в середині кабінету.

Я залишив їх порожніми, бо планую зробити на кожну площину панелі з кнопками. Виглядати це буде наступним чином: всі кнопки будуть вирізатись з самоклеючої плівки наклеєної в декілька шарів і наклеєними на тонку основу з полістирола, верхнім шаром послужить видрукуване на самоклеючому папері лекало, з якого буде обрізатись все зайве і мають залишатись лише рельєфні елементи. Мені цей спосіб видається простішим, ніж виклеювати 100500 кнопок з пластику на панель. Це моє ноухау.

Зробив крісла. Самі крісла - звичайний листовий полістирол 0,5 мм.
В основу я придумав зробити напівкруглі бульбашки, на які кріпляться тримачі для самого крісла.
Тримачі вирізані з пластикової кришечки для кави, попередньо різані по лекалу з самоклейки. Саму самоклейку я після вирізання деталі зняв.
Далі справа техніки, але здається в мене вийшло з першого разу зробити всі 4 крісла.

Боковини крісел оздоблені самоклеючою плівкою + самоклеючий папір для надання рельєфу в спосіб описаний вище. Для крісел у вигляді експерименту я зробив лише 2 шари. Для приборів доведеться виклеювати чотири.

Ну і завершений результат - крісла приблизно поставлені, як би вони мали бути.

Нехай прибуде з вами Сила!
 

Пара днів по пару хвилин не пройшли безслідно.
Як результат я більш-менш привів в порядок всі площини в середині кабінету.

Я залишив їх порожніми, бо планую зробити на кожну площину панелі з кнопками. Виглядати це буде наступним чином: всі кнопки будуть вирізатись з самоклеючої плівки наклеєної в декілька шарів і наклеєними на тонку основу з полістирола, верхнім шаром послужить видрукуване на самоклеючому папері лекало, з якого буде обрізатись все зайве і мають залишатись лише рельєфні елементи. Мені цей спосіб видається простішим, ніж виклеювати 100500 кнопок з пластику на панель. Це моє ноухау.

Зробив крісла. Самі крісла - звичайний листовий полістирол 0,5 мм.
В основу я придумав зробити напівкруглі бульбашки, на які кріпляться тримачі для самого крісла.
Тримачі вирізані з пластикової кришечки для кави, попередньо різані по лекалу з самоклейки. Саму самоклейку я після вирізання деталі зняв.
Далі справа техніки, але здається в мене вийшло з першого разу зробити всі 4 крісла.

Боковини крісел оздоблені самоклеючою плівкою + самоклеючий папір для надання рельєфу в спосіб описаний вище. Для крісел у вигляді експерименту я зробив лише 2 шари. Для приборів доведеться виклеювати чотири.

Ну і завершений результат - крісла приблизно поставлені, як би вони мали бути.

Нехай прибуде з вами Сила!
 

Продолжил с нишами.Много утяжин на крыле ,нужно шпаклевать.

Пара днів по пару хвилин не пройшли безслідно.
Як результат я більш-менш привів в порядок всі площини в середині кабінету.

Я залишив їх порожніми, бо планую зробити на кожну площину панелі з кнопками. Виглядати це буде наступним чином: всі кнопки будуть вирізатись з самоклеючої плівки наклеєної в декілька шарів і наклеєними на тонку основу з полістирола, верхнім шаром послужить видрукуване на самоклеючому папері лекало, з якого буде обрізатись все зайве і мають залишатись лише рельєфні елементи. Мені цей спосіб видається простішим, ніж виклеювати 100500 кнопок з пластику на панель. Це моє ноухау.

Зробив крісла. Самі крісла - звичайний листовий полістирол 0,5 мм.
В основу я придумав зробити напівкруглі бульбашки, на які кріпляться тримачі для самого крісла.
Тримачі вирізані з пластикової кришечки для кави, попередньо різані по лекалу з самоклейки. Саму самоклейку я після вирізання деталі зняв.
Далі справа техніки, але здається в мене вийшло з першого разу зробити всі 4 крісла.

Боковини крісел оздоблені самоклеючою плівкою + самоклеючий папір для надання рельєфу в спосіб описаний вище. Для крісел у вигляді експерименту я зробив лише 2 шари. Для приборів доведеться виклеювати чотири.

Ну і завершений результат - крісла приблизно поставлені, як би вони мали бути.

Нехай прибуде з вами Сила!
 

Пара днів по пару хвилин не пройшли безслідно.
Як результат я більш-менш привів в порядок всі площини в середині кабінету.

Я залишив їх порожніми, бо планую зробити на кожну площину панелі з кнопками. Виглядати це буде наступним чином: всі кнопки будуть вирізатись з самоклеючої плівки наклеєної в декілька шарів і наклеєними на тонку основу з полістирола, верхнім шаром послужить видрукуване на самоклеючому папері лекало, з якого буде обрізатись все зайве і мають залишатись лише рельєфні елементи. Мені цей спосіб видається простішим, ніж виклеювати 100500 кнопок з пластику на панель. Це моє ноухау.

Зробив крісла. Самі крісла - звичайний листовий полістирол 0,5 мм.
В основу я придумав зробити напівкруглі бульбашки, на які кріпляться тримачі для самого крісла.
Тримачі вирізані з пластикової кришечки для кави, попередньо різані по лекалу з самоклейки. Саму самоклейку я після вирізання деталі зняв.
Далі справа техніки, але здається в мене вийшло з першого разу зробити всі 4 крісла.

Боковини крісел оздоблені самоклеючою плівкою + самоклеючий папір для надання рельєфу в спосіб описаний вище. Для крісел у вигляді експерименту я зробив лише 2 шари. Для приборів доведеться виклеювати чотири.

Ну і завершений результат - крісла приблизно поставлені, як би вони мали бути.

Нехай прибуде з вами Сила!
 

Пара днів по пару хвилин не пройшли безслідно.
Як результат я більш-менш привів в порядок всі площини в середині кабінету.

Я залишив їх порожніми, бо планую зробити на кожну площину панелі з кнопками. Виглядати це буде наступним чином: всі кнопки будуть вирізатись з самоклеючої плівки наклеєної в декілька шарів і наклеєними на тонку основу з полістирола, верхнім шаром послужить видрукуване на самоклеючому папері лекало, з якого буде обрізатись все зайве і мають залишатись лише рельєфні елементи. Мені цей спосіб видається простішим, ніж виклеювати 100500 кнопок з пластику на панель. Це моє ноухау.

Зробив крісла. Самі крісла - звичайний листовий полістирол 0,5 мм.
В основу я придумав зробити напівкруглі бульбашки, на які кріпляться тримачі для самого крісла.
Тримачі вирізані з пластикової кришечки для кави, попередньо різані по лекалу з самоклейки. Саму самоклейку я після вирізання деталі зняв.
Далі справа техніки, але здається в мене вийшло з першого разу зробити всі 4 крісла.

Боковини крісел оздоблені самоклеючою плівкою + самоклеючий папір для надання рельєфу в спосіб описаний вище. Для крісел у вигляді експерименту я зробив лише 2 шари. Для приборів доведеться виклеювати чотири.

Ну і завершений результат - крісла приблизно поставлені, як би вони мали бути.

Нехай прибуде з вами Сила!
 

Пара днів по пару хвилин не пройшли безслідно.
Як результат я більш-менш привів в порядок всі площини в середині кабінету.

Я залишив їх порожніми, бо планую зробити на кожну площину панелі з кнопками. Виглядати це буде наступним чином: всі кнопки будуть вирізатись з самоклеючої плівки наклеєної в декілька шарів і наклеєними на тонку основу з полістирола, верхнім шаром послужить видрукуване на самоклеючому папері лекало, з якого буде обрізатись все зайве і мають залишатись лише рельєфні елементи. Мені цей спосіб видається простішим, ніж виклеювати 100500 кнопок з пластику на панель. Це моє ноухау.

Зробив крісла. Самі крісла - звичайний листовий полістирол 0,5 мм.
В основу я придумав зробити напівкруглі бульбашки, на які кріпляться тримачі для самого крісла.
Тримачі вирізані з пластикової кришечки для кави, попередньо різані по лекалу з самоклейки. Саму самоклейку я після вирізання деталі зняв.
Далі справа техніки, але здається в мене вийшло з першого разу зробити всі 4 крісла.

Боковини крісел оздоблені самоклеючою плівкою + самоклеючий папір для надання рельєфу в спосіб описаний вище. Для крісел у вигляді експерименту я зробив лише 2 шари. Для приборів доведеться виклеювати чотири.

Ну і завершений результат - крісла приблизно поставлені, як би вони мали бути.

Нехай прибуде з вами Сила!