palanbor

Kawanishi E15K1 - один з найбільш загадкових серійних японських літаків часів Другої Світової. Історія його появи пов'язана з виникненням  в 1938 році у штабі ВМФ Японії нової концепції крейсерів - лідерів зграй підводних човнів. "Очима" цих крейсерів для пошуку цілей та наведення на них човнів на безкрайніх просторах Тихого Океану й повинні були стати нові розвідувальні літаки, яки мали поєднати в собі цілу низку вимог за специфікаціями 14-Сі від 1939 року - це мав бути поплавковий гідроплан з катапультним запуском з крейсеру та складним крилом (що мало забезпечити можливість базувати більше літаків в умовах обмеженого простору корабельного ангару), але при цьому він мав мати величезний радіус дії та таку високу швидкість, яка дозволяла би йому уникати перехоплення винищувачами противника (!).  Щоб задовільнити ці неймовірні вимоги, конструкторам Kawanishi довелося піти на революційні технічні рішення, які у світі ще не використовувалися на гідропланах - для досягнення максимальної швидкості й зменшення аеродинамічного опору вперше на гідроплані використали ламінарний профіль крила. Крім цього було обрано схему з одним основним поплавком (який в разі критичної небезпеки міг відстрілюватися за допомогою піроболтів, що давало значний приріст швидкості (за розрахунками до 90 км/г) й можливість втечі від переслідування), а  допоміжні стабілізуючі поплавки зробили складними, стійки яких ховалися у крило, а саме тіло поплавків у верхній частині було зроблено надувним - при складанні воно стискалося й під крилом виступали лише нижні частини. Було обрано один з найпотужніших на той момент перспективних двигунів - Mitsubishi Kasei, а для того, щоб спростити старт та посадку й уникнути великого обертального моменту гвинта - була розроблена версія двигуна зі співвісним редуктором, що обертав у протилежних напрямках два гвинти. Для зменшення маси від традиційного на той час для японських дальніх морських розвідників екіпажу з трьох чоловік відмовилися на користь двох. Прототип розвідника зробив перший політ ще 5 грудня 1941 року й досягнув високої швидкості, однак далі була тривала доробка конструкції складних поплавків а також численних технічних проблем з двигуном - спеціалісти Mitsubishi довго не могли позбутися вібрації двигуна та низької надійності співвісного редуктору. Випробовування та доведення літака тривали аж до серпня 1943, коли його нарешті було прийнято на озброєння як E15K1 Shiun й замовлено невеличку серію. Однак на той час обставини вже змінилися й потреби в цьому літаку вже не було - ВМФ відмовився від концепції крейсерів-лідерів (для базування на яких, власне, й розроблявся літак), а єдиний побудований корабель з усієї запланованої серії крейсерів - "Ойодо" - невдовзі після прийняття було переобладнано зі зменшенням авіагрупи до кількох звичайних корабельних розвідників E13A та усуненням гігантської 50-метрової катапульти, спеціально призначеної для старту важких E15K. Тому на початку 1944 будівництво нових розвідників було припинено. Досвід, отриманий при роботі над розвідником та частина технічних рішень було використано конструкторами Kawanishi  при розробці гідроплана-винищувача N1K1 Kyofu, нащадком якого згодом став знаменитий Shiden. 
Ну а що до побудованих E15K1 Shiun - невелика їх кількість брала участь у різноманітних випробовуваннях у Yokosuka Kokutai, а згодом, щоб знайти їм хоч якесь використання -  у травні 1944 з 5 літаків було сформовано окремий загін 12 chutai 61 Koku Sentai , який було відправлено на архіпелаг Палау. На початку червня 1944 на базу гідроавіації на острові Аракабесан перелетіли 3 літаки, й до середини серпня вони здійснили 23 бойові вильоти. Врешті, через відсутність запчастин та пошкодження кількох літаків після  зустрічі з американськими винищувачами в одному з вильотів - їх було залишено, підрозділ розформували, а пілотів перевели у інше місце. Було зрозуміло, що практично беззахисні гідроплани (лише один 7,7 мм кулемет) в умовах тотальної переваги американської палубної авіації не мають шансів при зустрічі з ворогом, а їх швидкість стала вже недостатньої після появи на авіаносцях нових винищувачів, таких як F6F чи F4U.
Сама модель - short-run від RS Models, доволі непоганої якості, хоча є деякі відмінності з тим, що видно на фото реальних E15K. Взагалі - інформації по цьому літаку дуже мало, що ускладнювало роботу над моделлю... Від себе додав деталювання кабіни, прозорі навігаційні вогні, переробив капот, змінив та виправив деякі деталі згідно того, що видно на фото. Модель зображує гіпотетичний вигляд одного з літаків на острові Аракабесан, маркування нафарбовані (крім кількох технічних написів та хвостових номерів). Використані акрили АК та Arcus, а також эмалі Revell та Arcus. Сліди експлуатації робив мінімальні - навряд ці літаки за час своєї короткої служби встигли отримати значні пошкодження фарби та забруднення.
З процесом роботи можна ознайомитися на форумі:
 










 
 

Добрый день, друзья, представляю вам мою последнюю законченную модель.
Кузов - Mr.Metallic Color GX: Metal Purple (GX-206) + 2k лак, крыша и салон - Mr.Color: Off White (C-69).
            
Спасибо за внимание.

На этот раз вниманию модельного сообщества предлагается очередная новая модель украинского производителя ClearProp!. Набор предполагает собрать копию одной первых модификаций из многочисленного семейства истребителей Р-36...Р-40. 
Непосредственно обзор набор пластика можно найти в блогах коллег, поэтому акцентировать внимание на фото пластика не стану. Традиционно стоит отметить тонкое и проработанное в мелочах литье. Особо интересна имитация клепа, здорово оживляющая поверхности при исполнении в металлике.
Интерьер кабины пилота достаточно детально проработан в пластике. Опционально производитель выпускает небольшую, но весьма полезную для еще более подробной детализации, плату травления. Часть из него идет и для деталировки кабины. Кое-какие фото для наглядности:
   
    
Отлично проработан двигатель Wright Cyclone R-1820. Тем не менее, для имитации проводов зажигания, стоит запастись тонкой проволокой, надежными сверлами и крепким терпением...

Дальнейшая сборка особых проблем не вызывает. Как и в прошлой модели И-16, отмечу необходимость устранения небольшой фаски на плоскостях склейки, характерной для ЛНД-технологии. Иначе, на финальных этапах окраски предательски "вылезет" тонкая, но видимая щель. Особенно на металлике. Также отмечу необходимость шпаклевки на консолях крыла по дуге склейки верхней и нижней половины. Небольшие сложности возникли у меня при монтаже крышки А7. Думаю, что было небольшое смещение вверх при вклейке ванны кокпита в фюзеляж, поэтому рекомендую склеить половинки фюзеляжа, а потом прихватить по бокам узел кабины, корректируя его положение примеркой крышки А7. По идее, проблема последующей подгонки уйдет. Чтобы не было ступеньки при монтаже обтекателей шасси, необходима небольшая шлифовка-подгонка деталей D4,D5 по плоскости монтажа. И напоследок, антенна С29, указанная в монтаже, на аргентинских машинах отсутствовала. 
В остальном - все как всегда. Маски, грунт, металлик (Gunze MC218). Последний очень хорош после легкой полировки, но после нанесения декалей все равно встанет вопрос о применении лака. Часть красот металлика который обязательно приглушит. Декаль перевелась отлично. Подложка чуть толще, чем в И-16, но лак достаточно корректно убирает все перепады.
"Коптить" модель сильно не хотел. Дело было поздним вечером - так получилось! Лучше, конечно, такие операции проводить под хорошим дневным светом, чтобы процесс контролировать и не хватить лишнего...
Остальное - на фото. Приятного просмотра.
P.S. Как обычно, когда модель на полке а статья написана, случайно нашлось еще одно фото прототипа. И, оказалось, что с везерингом я не ошибся! Все совпало (даже ракурс фото для сравнения). Внутренний перфекционист может спать спокойно.
  
  
  
  
  
 

Вашему вниманию предлагается результат тестовой сборки очередной модели от украинского производителя ClearProp!
На этот раз прототипом послужил ранний вариант широко известного на многих фронтах "Ишака". Обзор пластика можно посмотреть в блоге постройке аналогичной модели на этом же ресурсе. От себя добавлю: набор оставляет приятное впечатление уже традиционной детальной проработкой мелочей, как деталей интерьера, так и всех наружных поверхностей. Кабина пилота отлично проработана для 72-го масштаба. Жаль, но в собранном виде все это скрывается , даже при открытом фонаре.
   
Общая сборка проблем не вызывает, детали и узлы стыкуются хорошо, кое-где желательно выбрать характерную для ЛНД фаску по кромкам деталей, чтобы не обращаться к необходимости шпаклевки после. В моем случае было отмечено небольшое несовпадение по уровням стыковки узлов "центроплан-крылья" и фюзеляжа. Очевидно, желательно предварительно тщательно примерять сборку "насухо" на этом этапе, и вероятно, немного убрать пластик по линии стыковки крыла и фюзеляжа в районе зализа крыла. По идее, тогда перепада не будет. Либо - шпаклевка. В остальном, вопросов по сборке не возникло. Конструктив модели позволяет сделать подвижными внутренние жалюзи капота. Хорошо собирается довольно затейливая конструкция шасси. Набор имеет два варианта колес. Несмотря на мелкий масштаб, можно прочесть надписи на пневматиках.

Вариант окраски изначально модели планировался другой. Классический "республиканец", разумеется с Папаем. Однако, планы на этот же вариант озвучил коллега, поэтому решено было заморочиться и сделать трофейный вариант - самолет ВВС франкистов. Ну что ж, будет одним "националистом" больше. Нам не привыкать.  
Дальнейший процесс - по накатанной. Прешейдинг, окрас низа, песочный верх, пятна. На пятна было решено испробовать давно "ждущий лучших времен" топовый Harder&Steenbeck - Infinity. Не сложилось мне с ним подружиться, не пошла тонкая работа... В итоге плюнул и накрасил пятна привычным Миолом. Далее решил попробовать фильтр. Интересный этап, как для авиации - вполне интересный и дающий очень тонкий, но видимый эффект. Очень понравилась декаль. Характерные для "франкиста" кресты и полоски полностью даются декалью. Причем фрагменты напечатаны с обрезкой по контуру. Изображения отлично перевелись с применением жидкостей от Microscale. Лаковая подложка тонкая, но прочная - ничего не порвалось, не скрутилось и при этом нет видимого контура рисунка. Decograph, ClearProp! - отлично, порадовали..!
Лак, смывка, немного карандашей. В финале - самодельные патрубки, стволы пулеметов, трубка Пито - из мед. игл. Сильно пачкать модель смысла не видел. На фото прототипов - довольно чистые машины, даже спустя годы эксплуатации.
Ну а в остальном - результат на фото. " Получай, Каудильо, новый самолет..! " 
 
    
  
   
   
  
  

Слава Україні!
Продовжую наповнювати галерею своїми напрацюваннями за цей рік. Дану модель збирав в період новорічних свят. В роботі використав набір деталюання від СМК, який колись давно випадково зловив на ебеї якраз під наявну в мене модель Ревела. Набір включає в себе двигуни, кабіну, гарматний відсік, рульові поверхні і тд, деталей для однієї модель забагато, тому використав лише частину (решту залишив для іншої моделі). Смола стала на свої місця досить добре, від себе додав деталювання основних ніш шассі, так як в моделі ніши просто зашиті наглухо ,тому все потрібно робити з нуля. Також додав шланги гідравлки, антену і то, ваку фонарь з комплекта СМК (рідний просто жахливої якості і однозначно потребує заміни). Сам пластик Ревелла, незважаючи на вік непоганий, окрім фонаря несподоалось лише зміщення пресс-форм на майже всіх деталях шассі.
Фарбував нітроганзою, деки з набару, враховуючи вік, лягли без жодних проблем. 

Чергове поповнення коллекції, Р-47 від Тамії.
Планувалось зібрати як модель вихідного дня, але щось пішло не так.. Збиралось все просто і швидко, тут проблем не було, а от малярка незадалась. Хотів спробувати Алкад в роботі, задув їхнім чорним грунтом, далі надув в два шари метталік, все виглядало супер, але без захисного шару лаку фарба стиралась дуже сильно, замовив їх фірмовий лак для метталіків, підфарбував і задув в 2 шари лаком, модель торхи втратила свій блиск але некритично. Далі почав наносити деки і нафарбовувати інші кольори і тут фарба почала злазили разом зі скотчем((( також тамійні деки, як завжди, затовсті та погано приварювались, використав Мр. Софтер стронг, жижа допомогла ,але в деяких місцях попсувала деки та фарбу(( після спроб підфарбування модель була закина  до нового натхнення. Через пару місяців дістав літак, повністю змив фарбу та перефарбував перевіреним метталіком Мр. хоббі без жодних проблем. Далі знайшов нові деки від Мікроскей та вже фарбував під цей варіант.
Ну а далі все стандартно, змивка, трохи роботи маслом. навісив озброєння і нарешті літак зайняв своє місце на полиці!

Добрый день, друзья. Вот и собран "малыш" Рено. Т.к. на улице сейчас -9 и снежно, то финальный фотосет делал в боксе с али. Фотографировал на телефон, поэтому извиняйте за кач-во.
             
Что могу сказать про набор - дрова-дровами, чтобы сделать нормальную модель нужно потрудиться. Особенно это касается финальной сборки. На сухую сильно не проверишь, а потом начинаются сюрпризы. Подкапотка сильно дорабатывалась, фары, сделан с нуля тормозной цилиндр, зашивка выхлопного коллектора и вентиляционная штуковина, которая в углу возле тормозного цилиндра.
По итогу результатом я доволен, но вернусь к Italeri точно нескоро.😁
 

Всім привіт!
Чергова модель, яка була зібрана в 21-му році. Набір Premium edition від Драгона представляє собою мікс варіану А/В, тому прийшлось внести деякі коррективи. Зробив ному нерухому кулеметну башту, переробив щитки шассі ( у варіанті В вони майже повністю закриті у наземному положенні що є добре, бо у Драгона там суцільна пустота). Сама модель збиралось без жодних проблем, шпаклівки мінімум і то лише на стиках половинок фюзеляжу. 
Фарбував Тамією. Перший раз мав справу з чорним кольром тому цьго разу без експерементрів, лише змивка , трохи сколів на надув вихлоп. Дека від Картографа шикарної якості, все стало на свої місця без жодних проблем. 

Модель дизельного высотного фоторазведчика Junkers Ju-86R-1, изображает машину из 2.(F)/123, аэродром базирования - Кастелли, остров Крит, июль-август 1942 г.
Исходник - набор от RS Models, типичный чешский SHORT-RUN, относительно неплохого качества и при некотором опыте работы с ЛНД сборка особых проблем не вызывает, да и для этой модификации других альтернатив нет. Так как прототип малоизвестный и информации по нему мало - то сборка задумывалась практически изкоробочной с минимальными исправлениями. Однако, изучение доступных фотографий выявляло всё новые и новые проблемы с точностью модели... В качестве источника информации использовались найденные на просторах интернета следующие издания и статьи, может кому-то этот список будет полезен:
Крылья Родины 2002-02, стр 18-19 Самолеты-призраки Третьего Рейха: секретные операции Люфваффе, стр 84-107 Avions номера 108 и 109 (статьи из цикла, посвященного 2.(F)/123) Aviation History 2017-01, стр 30-35 Aeroplane 2018-12, стр 36-41 Aufklarer: Luftwaffe Reconnaissance Aircraft and Units 1935-1945, стр 171, 185-186 Ju 86G-0, G-1 Betriebsanleitung Ju 86P-1, P-2 Bedienvorschrift Junkers 86 Militaria 142 Junkers Ju 86 Schiffer Junkers Ju 86 Waffen-Arsenal 163 Flug Revue 2002-05, стр 142-145 Flugzeug 1989-04, стр 14-18 Flugzeug 1990-01, стр 50-51 Flugzeug Classic 2007-08, стр 66-69 Flugzeug Classic Special 13, стр 16-23, 95 Hohenjagd- und Hohenkampfflugzeuge bis 1945, стр 28-34 HPM 2008-12, стр 16-27 Klassiker der Luftfahrt 2009-03, стр 8-14 Letectvi+Kosmonautika 1986-19, стр 27 Luftfahrt International 1978-09, стр 28-30 Luftfahrt International 1979-01, стр 28-31 Le Fana de L'Aviation 2019-05 (594), стр 68-75 Official Monogram Painting Guide to German Aircraft 1935-45, стр 126 видео на Yotube https://www.youtube.com/watch?v=EYH9Kzjp-2E Некоторые из проблемных мест модели переделать без кардинальной хирургии, увы, невозможно (например, неверная форма носовой части фюзеляжа), ну а некоторые я попытался исправить. Некоторые вообще не исправил, так как заметил слишком поздно...  Если кратко:
убрал излишне толстую заднюю кромку крыла и килей лопасти винтов сточены до адекватной толщины изменена форма передней части мотогондол сделана имитация выходного канала радиатора интеркулера на мотогондолах сделаны отверстия воздухозаборников в крыле и мотогондолах укорочены нижние части мотогондол сделаны новые радиаторы более правильной формы и размеров сделаны новые мачты антенны и перенесены на правильные места новые воздухозаборники на фюзеляже в правильных местах новые выхлопные патрубки исправленной формы в кабине исправлено неверное расположение консолей и педалей, подняты выше кресла пилота и штурмана, заменён штурвал пилота исправлено расположение и количество окон под фотокамеры, сделаны имитации камер из объективов камер от телефонов исправлена форма законцовок крыла исправлена форма хвосовой части фюзеляжа сделаны из тянутых шпажек для канапе имитации БАНО на крыле и фюзеляже исправлена форма и размеры двух окон носового остекления добавлены верхние узлы навески рулей направления исправлена форма рулей высоты изменены размеры триммеров рулей направления добавлены тяги рулей направления, их триммеров, тяги триммеров элеронов и руля высоты исправлено количество  и форма весовых балансиров на элеронах исправлено количество и размеры кронштейнов навески закрылков и элеронов исправлен угол установки вилки хвостового колеса, добавлен чехол заменены свастики на правильный размер исправлена форма щитков шасси изготовлена трубка ПВД ещё всякие мелочи... Окраска - эмали Arcus, лак Футура, смывка худохественными масляными красками, финишный матовый лак - Arcus, антенна  - нить из бантика. Не всё получилось как задумано, но всё же модель закончена, и в рекордные для меня сроки. С процессом стройки можно ознакомиться тут:









 

Приветствую, коллеги!
Закончил вторую модель в этом году. Конечно, очередной Вингнат)
Модель прекрасная, из всех моих пяти собранных Вингнатов данная понравилась больше всего. Проблем при сборке не было вообще.
Использовал немного допов:
Талрепы - Gaspatch Нить - Infini Лозенг - Aviattic  Винт - Proper Plane Ремни - HGW Краска - Tamiya, дерево - масло.
Тонировка - тамийные пудреницы.
Приятного просмотра.
                            

Представляю вам очередную работу.
Lockheed Vega 5b в масштабе 1/48  от  компании Dora Wings набор DW480222
красил красками  Tamiya, AK realColor, mr. Hobby. лаки и химия от них же.
это не реклама а скорее всего анти реклама.
модель в сборке не понравилась. инструкция не информативна даже плохая. 
я не понимаю  почему так хвалят эту Дору(расшивка замылена  клепки нету, детали невпехуемые. даже остекление нужно   подгонять под пазы), но  для меня еще минус 1 производитель. ( а еще  лежит БиДжи)
не хочу применять  более точные описание модели(оскорбительные)  это  может  оскорбить  производителя или  их  представителя).
для меня это  была первый их набор и надеюсь  последний.
поэтому фото   такие небрежные.  
в общем не судите  строго)
 

Всім привіт!
Чергова модель, зібрана в минулому році. Набір 110-го дістався мені в складі великого лоту моделей виграного на Ебеї. При огляді та порівняннї з наборм Едуарда відразу стало ясно, що Фікс нікуди не годиться в плані копійносі. При наявності альтепнативи перепилювати Фікс не було ніякого сенсу, тому використав набір виключно в якості бази для відпраювання зимового каммо на літаках. 
Незважаючи на доволі примітивне деталювання модель збиралась легко, я все-таки трохи доробив кабіну, зашпаклював деяку зайву розшивку та замінив вихлопні патрубки на Квікбуст (деталі з набору були з недоливом та по формі абсолютно неправильні).
Фарбував Тамією, зимовий каммо робив методом лаку для волосся та акриловими олівцями.

Приветствую.
Собирал из коробки. Из добавлений: тяги хвостового оперения, рули на поплавках.
Спасибо за внимание))

Всім привіт!
Вже майже рік нічого не виставляв, на це були вагомі причини (переїзд, ремонт, народження доньки) але весь чей час робота йшла, можливо не так швидко як того би хотілось але все-таки. Тому буду потроху надоложувати і показувати свої напрацювання за останній рік.
Перший на черзі буде Корсар від Тамії. Черговий шикарний набір від японців! З Допів використав кольорове травло від Едіка. Стиковка ідеальна, шпаклівки використав буквально пару крапель. 
Фарбував Тамією, кольори по інструкції. Вирішив спробувати сольовий метод,  можливо вийшло занадто контрастно, але досвід отриманий і наступног разу вийде ще краще).
Деколі з набору порадували, на фоні попередніх лінолеумний дек ці досить тонкі та елстичні і без проблем приварилсь Сетом/Солом.
Візерінг робив маслом та акриловими олівцями.

Всім привіт!
Смоляна модель прототипа літака-камікадзе від чехів Кора модел. Прототип досить екзотичний, про його існування я навіть не знав поки не натрапив на протосторах Ебею на данну модель. Вирішив відразу брати бо японська екзотика в моїй коллекції просто маст хев!
Сама модель, як і її прототип дуже примітивна, два десятка грубо відлитих деталей з поганою стиковкою. Стінки фюзеляжу мали просто нереальну товщишу ,прийшлось знімати приблизно 2мм смоли бормашинкою і робити новий кокпіт (за виключенням сидіння і приборної панелі). сам фюзеляж ширше посадочного місця на крилі але вужче ніж фронтальна деталь капоту. Прийшлось зганяти все до  купи, перерізати розшивку і тд.
Фарбував Тамією, деки з набору. Як без крайнощів загадити "одноразовий" літак я таки не придумав, тому обійшовся висвітленням по граням та змивкою.
 
 

Доброго дня, друзья!
Очередное пополнение на моем аэродроме ) "Изкоробочный" "быстрострой" из нового набора от чешской фирмы КР. Набор, кстати, весьма неплох. Не знаю что там преподнесет Airfix, но чехи явно составят ему неплохую конкуренцию ) Аккуратная расшивка, отлично проработаны ниши шасси и само шасси, внутрянка кабины бедновата, но её все равно не видно. Фонарь, конечно, мог бы быть и потоньше, но и такой неплох. Сходится все отлично, но... при стыке носовой части с фюзеляжем образовалась явно заметная "ступенька". Лечится это без особого труда, но портит общую картину "идеальной стыкуемости" )) Доработки минимальны - стволы пушек из шприцовых игл, да БАНО из цветного пластика.
Окраска:  всё акрилы. DG и MSG - от Vallejo, DSG это Натака. Кстати, Натака очень понравилась! Как по мне, по своим качествам ничуть не уступает Вальехе. А ещё , учитывая, что испанцы практически никогда точно не попадают в цвет ))  Так что, потихоньку, буду переходить на польского производителя красок )
Декаль. Я уважаю чехов за их пиво и декали. Но не в этом случае! Как? Как в 21-м веке можно допустить смещение цветов??? И что трудно было напечатать хоть немного "технички" ??? Может это я такой "везучий" и нарвался на бракованную партию? Короче, дека из набора, кроме буквенного кода, отправилась в мусор. Хорошо осталось куча британских кокард от предыдущих сборок.
Прототип: борт 486-й Новозеландской эскадрильи Королевских ВВС, авиабаза Волькель, Голландия, октябрь 1944 года, пилот Джон "Джек" Стаффорд. 
В общем и целом, набор, все же, понравился. Обязательно сделаю еще Mk.II, когда выйдет ))

Всем общий привет.
Представляю модель первого истребителя Российского Императорского Воздушного флота (имеется ввиду русской постройки). Вообще то это не моя тема, но по случаю достался Morane-G вот и пришлось его глубоко "модифицировать". Изучая материалы по самолёту и сравнивая его с французом пришёл к выводу, что это так и есть, набор крыла идентичен Морану, несколько изменён фюзеляж, добавлен гаргрот, изменён капот и шасси. Оригинальное, пожалуй, только хвостовое оперение. Главным преимуществом истребителя были складывающиеся крыло и рули высоты. За время I МВ истребитель одержал всего одну победу, что немудренно, ведь большинство машин эксплуатировались в летных школах, а так как были вооружены боевые аэропланы особо не навоюешь.
Кому интересно, стройку можно посмотреть здесь:https://karopka.ru/forum/forum189/topic32023/

Привет!
Самолёт не нуждается в представлении. все его знают как "летающий гроб".
Ещё один Старфайтер занял место в моей коллекции - на этот раз грек, предыдущий был в зеркале и американец. Стройка, как обычно, было изкоробочная, никаких допов и перепилов не планировал.  В очередной раз немного повазюкал ЛА, греческие самолёты, в общем то, соответствуют этому... Наборчик дубоват, требует некоторых усилий для устранения щелей и ступенек, но нам не привыкать)... Красил акрилом от Тамии, смывки от ZIPMaket.

Приветствую сообщество!
Вашему вниманию крайняя работа. Быстрая сборка из коробки. Из допов: ПВД - MasterModel, НУРСы - Brassin, Стекатели статики - Metallic Detalils.
Окраска Ганзой по инструкции, тонировка маслом и акварельными карандашами.
Приятного просмотра.
  
  
  
  

Приветствую. Ещё одна убогая смола, в которой кроме деталей планера ничего и не было. Пришлось сильно повозиться ручками...

Доброго дня періоду діарама 2-ї світової війни , а саме східний фронт . Наступ німецької піхоти в на урбанізованій місцевості .Конкретної привязки до реальних дій не має , виключно авторська інтерпретація .Використано набір мініатюр від Master Box т34 від ICM / сама діарама MiniArt  як і певні елементи валізи коляска тощо... + набір домашньої сантехніки для декору інтерєру в зруйнованій будівлі .Дякую за перегляд

Доброго дня. Вашій увазі Арт система Піон від Trumpeter 1:35 . Додано певні мінімальні елементи яких не було в набрі , проводка в салоні та гідравлічні канали біля бульдозера також маскувальна сітка на стволі системи .Дякую

Доброго  для , колегам по хоббі . Хочу пердставити вам одну із своїх моделей , а саме модель ац 40 на баз зіл 131 від компанії ICM  (1:35) маштаб . В роботі були використовувані додатково смоляні  колеса фірми мініарм + фототравлення від компанії мікродизайн ітреєр та екстерєр , ще фари передні від Ельфа.Фарба та хімія валехо , тамія , італері . В процесі роботи виникало не мало кропітких проблем - та результат був того вартий , хоч проект не є без косяків.. Радий буду всім коментарям , зауваженням та питанням .Дякую

Буду радий вам представити модель  МСТА С, оформлену в стилі техніки ЗСУ  . по роботі додатково додано фототравлення від Едуарда .Фарби хімія  Валехо АК .Дякую.

Доброго дня . Вашій увазі діарама 2ї світовоі .Авторської назви Totenkopf 43 . Для іі втілення використано Pz 4 H Vomag від MiniArt мініатюра також. Підручні матеріали ...Діарама вказує 3тю танкову бригаду Totenkopf зимою 1943 р. під Харковом.Дякую