LansVVS

Всім привіт!
Після довгої відсутності вирішив повернутись в стрій форуму та по-троху показати свої напрацювання за останні два роки. 
Першою буде модель Но229 від Ревела. Модель доволі стара хоча відлита непоганно, деталювання посереднє (якщо зрівнювати з аналогом Зоке-Мури) проте достатнє навіть для ізкоробки. Додав лише ремені в кабіну, перегородки між шассі та двигунами та перерізв розшивку капотів ( вона чомусь частково була зовнішня).
Фарбував Тамією, тамк як літак єксперементальний то дав собі волю зробити варіант в стилі Luft46.

Всім привіт!
Одна з моделей побудована в цьму році, винищувач Кі-27 від ІСМ. Модель планував як швидкобуд ( максимально простий літак,мінімум деталізації, фарбований в один колір що може піти не так?) але процес розтягнувся майже на два місяці. Модель ІСМ як завжди "порадувала" якістю відливок і тим як можна перетворити шикарну майстер-модель Мучічка в максимально посередній по якості набір. Головна проблема і водночас "фіча" моделі це безперечно клепка та аутентична розшивка але через погану якістьі відливок втрачається мінінум 30-40% видимої рошивки і заклепок. Навіть при ідеальній підгонці без використання шпаклівки модель треба або повністю перерізати і переклепати заново або ви отримажте обмилок з пропадаючою розшивкою та заклепками які видно лише на голому пластику і після фарбування вони будуть абсолютно непомітні. Довго думаючи на варіантами вирішив переклепати заново поверх існуючих заклепок а розшивку виділити постшейдінгом.
Фарбував Тамією. з декалей використав лише емблему ескадрильї, решту задував по маскам. 

Доброго всем времени суток!
Вот еще одна моя модель... Строилась в рамках ГБ на этом сайте...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 

Доброго всем дня!
Модель строилась в рамках ГБ вот тут
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 
 
 

 

 

 

 

Вирішив з часом допомогти наповнити розділ галереї флоту в популярному масштабі 1/350. На цей раз представляю до вашої уваги одну із своїх робіт- легендарний USS Missouri (BB-63) станом на серпень  1945 року – момент підписання на його борту акту про капітуляцію Японії.  Набір Very Fire вже включав в себе травлення, точені стволи, дерев’яну палубу та трохи смоли. Кольорова схема, прийнята на той час флотом США- Measure 22.

Набор F-16 C/D Night Falcon от Italeri - это моя первая сознательно приобретенная модель современного реактивного самолета. Купил случайно со скидкой. Надеялся, что качество достаточно хорошее и для первого раза соберу эту модель из коробки, аккуратно покрашу и буду любоваться ею на полочке. Я понимал, что существуют фирмы, выпускающие F-16, более копийно, но опыта в современных самолетах у меня никакого и надежда была на то, что её качество лучше, чем у Frog или Mistercraft. Может так бы оно и получилось, но подвела декаль - совсем никудышняя (со смещением). Тогда приобрел другую декаль. Но оказалось, что прототип на новой декали из ранних и не может нести современные поды. Ну, ничего: решил собрать самолет в классическом трехцветном сером камуфляже. 
Немного о самой модели: самое слабое место - это расшивка. Она не соответствует реальности. Перешивать радикально мне не хотелось, поэтому исправил лишь некоторые наиболее бросающиеся в глаза элементы - где-то зашпаклевал, где-то нарезал недостающее. Так как этой моделью я особо не дорожил, то смело использовал ее как полигон для оттачивания навыков.
Кабина дается голая. Слегка доработал кабинет (приборные доски, панели инструментов, кресла пилотов, механизм подъема фонаря, прицел). Фонарь задул тамиевским смоком (изнутри!) и приклеил на строительный ПВА D3 (это всё по совету @Александр Беликов). На носовой колпак нанес полосы из тянутого литника. Доработал сопло (по мотивам), чтобы издалека было похоже на сопло, а не на ведро.
ВСЕ производители Ф-16 (кроме Tamiya) дают воздухозаборник упрощенно и закрывают его перегородкой, как решеткой радиатора. Поэтому решил попробовать изобразить нечто напоминающее реальный ВЗ.
Подрезал стабилизаторы, чтобы соответствовал прототипу. Из пивжести вырезал несколько антенн.
Облагородил ниши и стойки шасси, сымитировав систему электрики, гидравлики, аккумулятор, газовый баллон, прожектора (Elf).
Статические разрядники - леска. Кстати, лучше, чем проволока, так как часто задеваешь их в процессе строительства и покраски. Изготовил все необходимые БАНО и строевые огни.
Приобрел трубку ПИТО (в комплекте к тому же шли датчики угла атаки). А также вооружение (бомбы и сайдвиндеры) Hasegawa.
Красил в основном акрилом Hobby Color: "низ" FS 36375, "верх" FS 36118, но боковые поверхности FS 36270 от HATAKA. Лак нитро (оранжевый) НАТАКА. Пачкал в основном маслом, а также акварельными карандашами. Немного высветлений для панельного эффекта. Также наносил масло, разбавленное уайт-спиритом через аэр и через трафарет. Ещё для везеринга использовал жидкость для мокрых эффектов от АК. Декаль Super Scale Decals. Несколько толстовата подложка - при некоторых ракурсах видна. Техничка частично Printscale. Больше подробностей на стройке.
Простите, что фото много: очень по-разному выходит на черном и на белом фоне. На черном более контрастно и эффектнее, однако, на белом более натурально (и, как минимум, не теряется фонарь). Мне всё же нравится мой "Боевой Сокол" (как мы обычно любим свои детища) и потому трудно отобрать фото.
Прототип F-16B блок 10, 428 TFS, 474 TFW, авиабаза Nellis, Arizona, середина 1980-х. В конце разместил исторические фото прототипа.
Спасибо всем, кто подсказывал и поддерживал! Особая благодарность Александру Тарасову ака @AlexRain - без его советов и рекомендаций модель не вышла бы такой, какая есть!
 
   
   
   
     
   
   
   
   
      
   
   
     
   
   
    
   
   
     
   
   
   
 
  
    
 
     
     
  
   
   
   
   
   
  
  

До уваги шановних колег пропонується "серійна забудова" нової моделі від ClearProp. А саме - більш ніж відомого в останні часи беспілотного апарату від турецької компанії Baykar. БПЛА має досить невеликий, але яскравий шлях бойового використання. Дебют бойової діяльності прийшовся на епізоди сирійської військової кампанії, але спражню медійну популярність беспілотнику приніс епізод загострення Карабахського конфлікту, де в кількостях було показани відео з ефектними ураженнями техники супротивника військовими силами Азербайджану. З початком російсько-української війни бойове застосування беспілотника мало ще більш поширений масштаб. Саме точкова робота, з пріорітетом певних цілей, допомогла зупинити наступаючі на Київ колони ворога. Також важливо згадати застосування Байрактарів в атаках на морські цілі при звільненні осторова Зміїний та виконанні деяких задач при потопленні флагмана російського флоту ЧМ. З часом, сподіваюсь, всі ці деталі та епізоди отримають більш детальний опис на сторінках історії. А поки, користуючись нагодою, лишається тільки дякувати компанії Baykar - за дійсно вдалу розробку, країнам-партнерам - за підтримку та подарунки від братніх народів, а нашім захисникам - за влучне використання цього, без перебільшення, вже легендарного беспілотника.
На модельних фронтах Байрактар мав дебют у великому масштабі від терецької фірми Tanmodel. Згодом вийшла модель від українського виробника СlearProp в 1/48, а зараз - і в 1/72. Доречно відмітити, що майже одночасно, в тому ж масштабі вийшла модель від ВРК. Було б цікаво колись побачити порівняння наборів, а особливо тонкощі та різницю в побудові. Ну а поки панує вже добра традиція. А саме - досить швидке та приємне складання чергової моделі від ClearProp. 
Процес побудови, враховуючи досить простий конструктив апарата, займає досить невеликий час. Традиційно для  моделей ЛНТ, варто приділити увагу до попередньї обробки кромок деталей. Але потім деталь майже ідеально займає місце і потребує тільки каплі свертекучого клею. Саме в зборці ТВ2 рекомендував би точно позиціювати верх та низ фюзеляжу в зоні нижніх радиаторів, відсутність перепаду рівнів - відсутність небхидності застосування шпаклевки-шлифовки. Також важливо точно спозицінувати вузол ВЗ верхного радіатору відносно середньоі частини фюзеляжу - для відсутньости видимого стику деталей. При монтуванні крил раджу обробити місце під "шип" крила у фюзеляжі та дещо зменшити по товщині самі установочні шипи. Шассі, а саме стойки основних опор, мають дещо збиткову товщину. В моєму випадку, зточував їх, але враховуючи наявний вісовий баланс моделі. Рекомендований мануалом груз на початках я взагалі не вкладав. Конструктив передьої ніши допускає доступ до носової частини моделі - куди можна закласти груз вже "за фактичною необхідністю". В принципі, виявилось, що груз взвгалі майже не потрібен  Але, для впевненної "стойки" моделі десь 0.1 г в ніс таки помістив. З "хвоста" модель не встає, але й не завалюється, і, що головне, зберігає легкість, що дозволило масштабно обробити стійки шасі. 
В поміч деталюванню, виробник розробив плату травлення, що дає можливість детально відтворити носову стійку шасі, антенни та флюгерки на носовому ПВТ моделі. В моєму випадку, на "моряку" я викоростав готову деталь ПВТ від Mini World, а на поляку та литовці - самостійно спаяні з деталей травла та латунних трубочок вузли.
Прототипи моделей мають для різних країн мають основні відмінності в деталях ВМГ (ВЗ та гвинт), типу оптичного підвісу, курсових камерах на верху стабілізатора та кількості і конфігурацій антен зв'язку. Для побудови конкретної моделі рекомендую пошукати відповідні фото, бо різниця є навіть в серії апаратів для однієї країни. Для оптичного підвісу  "моряків"/поляків раджу вивести поверхню нижньго скла вікна камер "в плоскість", бо в  моделі вона дана сферічно, що не є вірним.
Декаль першого набору дозволяє відтворити Байрактари Войська Польского, та Байрактар, на який зібрали кошти громадяни Литви з власним ім'ям Vanagas (яструб), згодом який був люб'язно подарений компанією Baykar безоплатно. Інший набір відтворює серію апаратів ВМС України, застосованих саме у вищезгаданих бойових епізодах. Декалі - дуже приємної якісті, без проблем лягли на футуру із застосуванням Set/Sol. Певні складнощі були з поклейкою голови баклана, враховуючі розмір самого фрагменту та склдний рельєф поверхні, але терпіння, наполеглевість та хімія - наше все. В подальшому, набор буде мати декальне доповнення для більш зручного приклеювання. 
Для більш ефектної "подачі" моделі в наборі є підставка, яка була дещо дороблена для можливості "підкрутити" модель для різних позицій польту. Також зробив рухомим гвинт.
Загалом, мабуть, все. Результати побудов - на фото. Дякую за увагу.
  
  
  
  
  
 
  
  
  

Беда пришла откуда не ждали.Только я сел за хеншель,как мое место оккупировал племянник жены.Режется целыми днями в Майнкрафт,к прекрасному не очень спешит приобщаться.Правда с ним соорудили як9(позже покажу,если интересно),но его запала хватило ненадолго и дальше я уже сам доделывал.В расстроенных чувствах на коленке ,чтоб как-то оправдать вынужденное безделье(еще 1,5 недели за стол не смогу сесть),собрал Гадюку.
Изкоробка, перерезал расшивку,рассверлил ускорители,добавил ремни и приборку(суслик)и сделал нечто похожее на сопло движка.Красил акрилом италери,окраска фантазийная, дека сборная .Ну,как-то так.
ПС:
Фото тоже на коленке.
ППС: Без макро смотрится не так ужасно

Приветствую, коллеги!
Бофорт закончен год назад, только сейчас отфотографировал.
Борт мрачно-угрюмой расцветки, как настроение у англичан в 1941-м.
Набор понравился, добавил медь от Эдика и все.

Приветствую, коллеги!
Наконец собрался с силами и отфотографировал свою работу которую закончил года полтора назад.
Набор шикарный, все ОЗ и тактические знаки - рисовал масками, декали практически не использовал.

Добрый всем день!
Вот еще одна моя модель! Делал в ускоренном темпе, чтобы успеть доделать её до отпуска.
В сборке, если честно, модель не очень понравилась. Очень дубовая. Остекление мутное. Видимо, формы были плохо доведены.
Из дополнений использовал приборку от яху и пулеметы от мини волд. От себя добавил привязные ремни.
Красилась модель красками хатака.
Обгадинг- пигменты и масло.
Как получилось- судить вам...
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Приветствую. В мире полно интересных самолётов, а я построил Мустанг...🙃 Планировалось, что всё будет легко и быстро - модель новая, хорошая... но всё как всегда, ещё и с вариантом окраски заморочился... надеюсь, вам понравится😎






 

Всем доброго дня!
Вот еще одна моя модель. Очередной фантом. Но фантомов много не бывает.
Это довольно новый кит. Качество пластика на четверку с плюсом. При отличной детализации есть некоторые вопросы со стыковкой деталей. Но, вполне возможно, это кривость моих рук...
Из дополнений использовал ПВД от Master 3d деку от Kelik, колеса, сопла, вооружение и пилоні от Reskit.
От себя добавил только проводку и шланги на стойки шасси.
Красилась модель красками AK Real Color.
Обгадинг- масляные краски.
Дека от СТА.
Как получилось- судить вам.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

 

 

 

 

 

Доброго часу браття-панове!    Нарешті настає момент, коли спокійно можеш сказати що проект завершено. За процесом роботи можна подивитись тут: 
Не можу сказати що модель далась легко, прийшлось попрацювати.  Тож  приємного перегляду.
 




Як завжди порівнюючі фото "прототип-модель", можу сказати що досить не погано, але повторюсь знову масштаб 1/72 це "битва за мікрони", фюзеляж таки широкуватий, а капоти двигунів не дарма сточував, колеса шассі - зробив все що зміг.


По ходу роботи знайшов цікаві подробиці як по самому літаку, так і про ескадрилю "Кролик сурмач". Історія емблеми підрозділу GBA І/51 почалась з першої світової, думаю це розвідувально-бомбардувальна авіація  
В інтернеті знайшов карту як діяла ескадрилія GBA І/51 в  Битві за Францію, дивуватись особливо нічого, чому були такі втрати матеріальної частини. 

Після поразки Франції, склалось так що двигуни Gnome-Rhone 14M, яких було достатньо на заводі-виробнику, німці встановили на Hs-129.  Ось так французський шткрмовик, став "другим подихом" німецькому штурмовику.
 

Дуже поволі, але закінчую свої довгобуди.
Мігарика починав робити ще задовго до подій 2014 року. Потім проект на деякий час зупинився. Але врешті решт я його доробив.
В моделі дороблювалося і перероблювалося практично все. Це ж Амодел, і до того ж ранній.
На фото є трохи процесу збірки.
Найбільше часу зайняло вивести всі поверхні. По кабіні доробок мінімум, все одно нічого не видно.
Вся розшивка була нарізана заново, від старої нічого не лишилося в процесі шпаклювання і шкуріння. Деякі місця (лючки, зализи крила) імітував фольгою-самоклейкою. Жароміцні пластини на редані - фольга з цукерок "стрела". Всі створки шассі - саморобні, як і бано. Кулемети, пушки і піто - медичні голки.
На фото є ще парочка моїх довгобудів, Як-15 та Як-17. З ними ще треба добряче попрацювати.
Колись хотів робити радянський борт, зараз, якщо є можливість, совкові зірки не клею.  Що робити з Як-15 в цьому плані, ще не придумав. Як-17 буде поляком.
Приємого перегляду.

Добрый всем день! Вот еще одна моя модель!
Пос сборке сказать особо нечего. Ничего не пришлось подпиливать или подтачивать... Шпаклевка только на швах. Большая часть работы- устранение собственных ошибок.
Из дополнительных наборов использовал ПВД, прицел, колеса и патрубки от Clear Prop.
Красилась модель красками AK Real Color.
Обгадинг- масляная краска и пигменты.
Модель в некоторой степени для меня экспериментальная, так как впервые попробовал сделать зимний камуфляж.
Как получилось- судить вам.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

"Як що ти в справу не віддав всього себе, ти не віддав нічого!"  -  Жорж Ґінімер. 
  Доброго часу Браття-Панове!
Трапляється таке в житті моделіста, що поки робиш одну модель, а закінчуєш іншу. )))  Представляю вам свою чергову модель на тему "Найвидатніші авіатори першої світової війни".  Починав її в групбілді, особливих досягнень не було, тепер завершив "поза грою".   Що можна сказати про набір, як для моделі такого розміру твердий пластик не зовсім "+", деякі деталі ламалися і це складало проблеми, варіант прототипа який я зробив в наборі не було, прийшлось попрацювати з трафаретами.  Декаль хороша тонка, але лакову підкладку треба обов'язково обрізувати. Мов би не погано получилось матовим лаком приглушити серебро.  Загальним результатом повністю задоволений. Приємного перегляду. 





Тепер в моїй тематиці дві моделі.

Французи шанують пам'ять про своїх героїв. Особиста емблема  Ґінімера  - "Лелека"  став символом однойменної ескадрилі.

 

Добрый всем день! вот еще одна моя модель!
Строилась довольно быстро и легко. Одним словом Тамия...
Сборка была практически изкоробочной. Добавил только приборную доску Yahu и привязные ремни из запасов. Ну и от себя добавил гидравлику на стойки шасси.
Красилась модель красками AK Real Color.
Обгадинг- акварельные карандаши, масло и пигменты.
Как ролучилось- судить вам...

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Всем мира!
Эта модификация Mirage была выбрана из-за того, что объединила в себе планер пятерки и РЛС с двигателем от F.1.
В сборке использовались:
- Модель Mirage IIIEA/EBR от Modelsvit;
- Сопло для Mirage F.1 от ResKit;
- ПВД и заправочный наконечник от Master;
- Напечатанная на заказ декаль;
- Носовой конус Mirage F.1 из набора Special Hobby.
Окраска производилась красками Hobby Color от Gunze.
P.S.: Выражаю огромную благодарность Александру Тарасову за информационную помощь в сборке модели.

Приветствую, друзья!
За этот проект я взялся в честь неизгладимого впечатления от модели донецкой фабрики игрушек (ДФИ). Ну и эмблемы знаменитой эскадрильи тоже сыграли не последнюю роль. Набор очень достойный и самодостаточный: есть и травление, и маски. Модель собрана, практически, из коробки. Из афтермаркета только трубка Пито и фары Эльф. От себя добавил проводку к фарам и гидравлику на стойки шасси, пушки заменил на проволоку, но с тем же успехом можно было оставить родные. Ну еще лестницу и упорные колодки из проволоки склеил. Если какие нюансы и были, то они описаны в стройке. Краски различные использовал: акрилы Vallejo и Hataka. Пачкал маслом на уайт-спирите. В общем, получил что хотел: модель реактивного самолета современного производителя без заморочек, собранную в удовольствие. Ну а то, что этот производитель украинский, только вызывает чувство гордости!
Под занавес показал свою модель рядом с нововской (делали с сыном) и с чудом сохранившейся моей (со школьных лет). Надеюсь, приятного просмотра и успехов в нашем хобби!
                                             

Ещё один финн в нашу с сыном коллекцию. Краски, химия - Vallejo, фонарь искупали в футуре, крыльевые АНО из Лего, фюзеляжные - из литников. Трос антенны - бантичная нить. В кабину накидали по мелочи, сделали правильный ПВД, добавили гидравлику шасси. Не осилили трубку Вентури и не сделали обтекатель выхода троса антенны из фюзеляжа. Вариант окраски взят по известной фотосессии Юутилайнена на аэродроме Хирвас в двадцатых числах июня 1942. 
Надеемся на справедливую критику. Всем спасибо. 

















 

Доброго всем времени суток! Вот еще одна модель, начатая, до большого вторжения, и опять мессер.
По сборке сказать особо нечего. ЛНД не самого худшего качества. Правда, пришлось и с ней повозиться. Намучился с склеиванием , а потом заделыванием стыков при сборке верхней и нижней половинок крыла. Также ванна кабины гораздо уже, чем внутреннее пространство фюзеляжа в этом месте.
Из допов использовал стволы от Master и колеса от Reskit.
Красилась модель красками AK Real Color.
Обгадинг масло и акварельные карандаши.
Как получилось- судить вам.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 
 
 
 
 
 
 

Прошлогодний релиз Эдуарда, практически ООВ ("родные" смоляные патрубки и цветное травление в кабине). Звезды Давида надуты под самодельный трафарет, полосы на руле направления тоже накрашены. Пара трубочек и пара проволочек существенным апгрейдом не считаются). Окрашено Vallejo, удовольствие от процесса получил, на текущий момент  - это мой второй эдиковский "эрзац мессер" из пяти начатых.
             

Хочу показать сообществу одну из своих моделей, собранную пару лет назад. Пластик из старых, еще донецких, запасов. Выбрал этот двухмоторный аппарат для отработки художественных приемов, которые в дальнейшем можно будет применить на более ценных моделях. Так как, практически, во всех моих моделях художественная часть доминирует над материальной, то и эта собрана "из коробки". Поэтому, никаких доработок нет (только пулеметы из медицинских игл и антенна - бантичная нить). В свою очередь художественные приемы отработаны по-максимуму с очевидным перебором. Но необходим был "испытательный полигон" для отработки навыков и Вентура с честью выполнила эту миссию. Для тихоокеанского трехцветного камуфляжа был выбран набор АК Real Colors (краска, кстати, очень понравилась). В дальнейшем использовался чиппинг (по типу солевого метода) с помощью жидкости Vallejo (понравилось), масляные краски, акварельные карандаши. 
Национальные опознавательные знаки использовались PrintScale из запасов. С бортовым номером решил поэкспериментировать и самостоятельно изготовил трафареты. Получилось не идеально, но приобретен опыт. Несмотря на то, что у меня были декали от Kanga и PrintScale (для Вентуры), решился изготовить собственную оригинальную декаль. Опять же, тягаться с профессионалами нелегко, но уж вышло, как вышло. Да, еще стоит отметить, что для "технички" использовались декали Foxbot для B-25 Mitchell, которые оказались превосходного качества.

Так как упор в этой модели делался на художественное оформление, то постарался дать, как можно больше различных ракурсов на разных фонах (белом и черном). Это важно, так как на разных фонах получаются иногда разные оттенки. Простите, если фоток слишком много. Также здесь отразил в коллажах некоторые процессы стройки и покраски.
Пару слов о прототипе. Вентура - американский патрульный самолет морского флота наземного базирования. Основное назначение: противолодочное патрулирование и разведка над морем. USN No 486 'Miss-Us-Flak' базировался на аэродроме острова Тарава, 1944 год. Этот атолл во время Второй мировой войны был оккупирован японскими войсками. В ноябре 1943 года на Тараве состоялось одно из самых кровопролитных сражений Тихоокеанского театра военных действий, в котором американские войска одержали победу. Возможно, наш прототип принимал участие в данном сражении. Прототип, прежде всего, привлек своей надписью: Miss-us flak. Игра слов заключается в следующем: общий перевод - "не попади (промажь) в нас, флак". Но надпись "Не попади" выделена шрифтом и написанная отдельно может трактоваться, как "Мисс Соединенные Штаты", что и подтверждается наглядно девчонкой. Ну и самолетом с пин-апом всегда приятно полюбоваться на полочке  

В заключение, могу сказать, что получил огромное удовольствие от работы, огромное количество опыта в художественных приемах, освоил аэрограф и, в итоге, на память осталась интересная модель. Существуют различные мнения, стоит ли возиться со старыми моделями - вот моё мнение вместо множества слов. Надеюсь, она вам тоже понравится 
 
                                                      

Всем добрый день!
Модель строилась в рамках ГБ. Большую часть сделал еще до широкомасштабного вторжения. Потом по понятным причинам было не до моделизма.С середины осени появилась возможность моделировать
Сборку особо описывать смысла нет. В ГБ всё описано.
Как получилось- судить вам.