UM 1/72 Т-70М легкий танк (#306) ОГЛЯД

[Олексій Єременко]

ВСТУП.

Трапилося досить дешево (за 50 грн весною 2017!) придбати модель від УМ-а - легкий радянський танк Т-70 модифікації "М" в масштабі 1/72. Почав читати про нього інформацію і відкрив для себе досить цікаву бойову одиницю. Виявилося, що Т-70 був другим за масовістю виробництва танком ВВВ (після Т-34). Всю його історію я описувати не буду, але вона дуже й дуже цікава, раджу ознайомитися...

Про сам набір. Т-70М в 72-ому від УМ-а є безальтернативною моделлю. Колись була ще смоляна, але вони давно не виробляються. Тому, хто хоче "М"-ку, то вибору немає.
Оскільки прототип виявився для мене дуже цікавим, сама модель дісталася майже за безцінь, то вирішив вкластися в увесь наявний до неї афтермаркет та зібрати максимально автентичну копію. Із допів "нарив":

• металевий ствол від RB Model;
• комплект травльонки від АСЕ;
• комплект травльонки від Part;
• комплект металевих гусениць від Part;
• два металевих кулемета ДТ-29 від Mini World;
• комплект радянських фар від Elf;
• в якості донора виміняний Т-60 від ACE;
• знайомий роздрукував випуск М-Хобі з монографією та кресленнями по Т-70М;
• також знайомий підігнав монографію по Т-70 із серії "Фронтова ілюстрація";
• а також із власних запасів проволока, тонкий листовий метал, пластик, тощо.

В зв'язку з таким серйозним докомплектуванням, то огляд розділю на частини. Спершу буде про сам набір з моделлю, а потім окремо на основний афтермаркет.

Не перемикайтесь...

 

ОГЛЯД.

Упакування та комплектація.
Невеличка коробка із не надто товстого картону. Із цінного позаду одна із трьох схем пофарбування (зелена) та перелік кольорів в палітрі Humbrol (5 фарб).
Всередині рамки з деталями в спільному пакеті, травльонка та інструкція формату А4 на чотири сторінки. Пластик оливкового кольору.

 

Рамка Сі.

Верхня частина корпусу, решітка над жалюзями виводу повітря, глушники та броньований ковпак системи забору повітря.
Відливки виглядають досить гарно, без дефектів на самих деталях. Деталі спрощені, оптимальні для складання "із коробки".
Якщо ж планується збирання з урахуванням максимальної автентичності, то доведеться допрацьовувати. 
Найбільше питань викликав передній верхній бронелист. Розміщення люків доступу до трансмісії та механіка-водія неправильно розміщені. Та й за розміром вони неправильні.

Сітка на корму геть не годиться. Її потрібно буде виготовити власноруч або брати травльонку. Також потрібно буде виготовити шторки жалюзі.
Надгусеничні полиці навіть для складання "із коробки" виглядають дуже вже примітивно. Відсутня імітація петель кріплення "бризговиків", немає імітації поздовжніх виштамповок. А ще вони неправильно кріпляться до корпусу - в моделі занадто сильно "влазять" в корпус (прямо аж в нього), а насправді вони були впритик. Неправильне положення планки їх кріплення до корпусу попереду - потрібни змістити трохи вперед. Із того, що сподобалося по корпусу - кльова дрібна кльопка та "розшивка" між бронеплитами. 
Трубопроводи до глушників геть неправильні. По-перше, не мають імітації жодного із хомутів кріплення. По-друге, кут на згибі занадто гострий. По-третє, неправильно розміщений їх вихід із корпусу танка - один "хвіст" потрібно "затягнути" майже до центру по відношенню до повітряного притоку. До того ж потрібно змістити його далі в бік корми. Вихід один - зрізати штатні, та виготовити заново. Деталь ця проста, а зрізавши штатну, ви нічого не втратите. Самі глушники можна вважати і правильними, і неправильними водночас. Майже на всіх фото та на заводських кресленнях на кінці трубка загнута назовні вниз. Але трапилися мені й пару фото, де вона така ж "куца", як і в комплекті УМ-а. Як мінімум потрібно буде її розсверлити, а краще поміняти на тонку трубку.

На кормі трохи неправильно розміщені кришки горловин паливних баків (гарно, що вони взагалі є). Відносно правильно розміщена кришка горловини системи охолодження. До речі, на кресленнях та на фото під люком механіка водія видно деякі три кльопки (болти, скоріше за все). Для чого вони я не з'ясував, але вони там мають бути (в УМ-а їх немає). Також на корпусі не дорахувався збоку шва від стику броньових листів, який має бути прямо під баштою. До нього ми ще повернемося в наступному абзаці.
Відносно нормальна імітація захисного бронювання люка повітряного притоку. Із неправильною кількістю сегментів згори та неправильна сама їх форма. В УМ-а вона з кутами, а на фото видна деяка заокругленість верхньої частини. Під неї заглянути буде важко, тому можна не доробляти всередині нічого. Вдалим рішенням буде виготовлення даного вузла із травльонки. А ще потрібно буде зробити імітацію кріплення цієї заслінки до корпусу - кутики на сварці та болтах.

 

Рамка Бі.

Нижня бронеплита корпусу, бокові частини корпусу, погон для посадки башти. Все акуратно, але з огріхами.
Почнемо з боковин корпусу. На них відсутній шов з'єднання двох бронелистів, згаданий в минулому абзаці. Він там має бути прямо під баштою, на лінії з кутом башти. Борта корпусу танка складалися із двох листів, з'єднаних сваркою та посилених кльопкою. Їх гарно видно (шов та кльопку) на заводських кресленнях, деяких архівних фото та музейних експонатах. Вихід - прорізати скрайбером та імітувати 6-8 голівок кльопки. 
Зі слів колег, хто збирав модель, то занадто низько розміщені підтримуючі катки, потрібно зрізати місця їх кріплення та підняти трохи вище. Також один товариш пише, що потрібно виносити далі за межі корпуса бортові передачі. Ці два моменти я зможу перевірити, коли почну збирати модель. У зв'язку з тим, що немає імітації двох листів, то потрібно буде допрацювати також місця довкола кріплення балансирів.
На боковинах є імітація буферів за останніми катками з кожного боку. Але пропущена досить помітна деталь на правій боковині (за ходом танка) - кришка люка для системи запуску двигуна взимку та кронштейн кріплення гасової лампи.
Переходимо до нижньої частини корпусу, що відлита заціло з заднім та нижнім переднім бронелистами. Попереду та позаду УМ відтворив буксирні гаки та травльону заглушку для отвору ручного запуску двигунів. Занадто спрощені гаки - під ними має бути ще дебела пластина, приварена та прикручена здоровими болтами, а над ними - фіксатори. Можна спробувати самому доробити, а можна пошукати в травльонці щось. Або ж позичити із наборів від Т-34, мають підійти. На кормі знизу прототипу приварені кутики для закріплення спеціальних накладок на жалюзі виводу повітря (ставилася взимку), а також ще пару болтів та якийсь технічний отвір із заглушкою у верхній частині. В моделі цього немає.

Тепер по самому днищу. Що вам сказати? Воно реально "днище". На правильне дно не сильно схоже. Трохи із документації по прототипу: "Днище танку збиралося із трьох броневих листів. В ньому розташовувалися аварійний люк-лаз, що знаходився під місцем механіка-водія, два малих лючка для зливу мастила із двигунів, два лючка для зливу палива, два лючка для доступу до шпильок кріплення водяного радіатору.". В моделі ми бачимо якісь чотири отвори в кормі поперек корпуса та якась кришка на місці механіка-водія (людина ну точно в то не пролізе). А ще кльопка та імітація кріплень кришок торсіонів. Не помилюся, якщо скажу, що дно робили "від балди". Порівняйте з кресленнями Олександра Олійника.

 

Рамка Ді.

Деталі башти, та гармати. Все простенько та акуратно.
Із того, що начитався в інтернетах: "Передня частина маски чомусь квадратна в перетині. Має бути продовгуватою". Особисто зможу перевірити це коли буду збирати і зніму деталі з літніка. На тій же масці гармати трапився мені брак - з правого боку каверна, якраз на помітній деталі. Попереду на масці ще одна, але не критична. Саму гармату можна замінити на металеву, коштує вона копійки (від 20 грн). 
Куценька імітація кулемету ДТ-29. Хто збиратиме, то недавно в цьому році (2017) МініВорлд випустив два металевих кулемета ДТ-29, що чудово впишуться в модель (є ранній та пізній варіанти). 

Варто зазначити також, що в масці відсутні отвір прицілу. А ще, якщо збирати модель зразка ДО серпня-жовтня 1943 року, то попереду на масці потрібно імітувати антенний вхід. Башти зразка серпня-жовтня 1943 року мали антенні входи на кормі башти в спеціальному напливі. До речі, за наказом радіостанціями зобов'язали забезпечити всі танки, а на практиці то було далеко не так - на багато танків їх не встановлювали. А ще на масці згори є обмежувальна планка, щоб при відкриванні люка не зламати антену. В комплекті УМ-а вона відсутня.
На башті зліва за ходом танка немає імітації броньованої заглушки отвору для стрільби із ручної зброї.
Люк досить непоганий. Є навіть імітація перископічного приладу для спостереження МК-4. Єдине, що потрібно буде додати - трохи кльопки на люк командира. Ще потрібно буде виготовити бронезаслінку лючка для прапорцевої сигналізації (його в комплекті немає). Кути башти посилювали кутниками. Те, що відтворив УМ, нікуди не годиться. Варто зрізати штатні деталі та замінити травльонкою чи пластиковим профілем.

 

Рамка Ей.

Сегменти гусениць та окремі траки, катки, ящики ЗІП, люк механіка-водія, буксирні гаки, задні "бризговики", балансири, елементи кріплення задніх направляючих катків, фара та сигнал.
Траки для 72-го масштабу дуже добре вийшли, з чітким малюнком. Але я все одно докупив травльоні траки від Парт, просто так.

Кришка люку механіка-водія в цілому на себе схожа. Трохи потрібно будете згладити шкуркою. Краще виготовити заново споглядальний прилад в верхній частині люку, бо в УМ-а замість нього примітивний циліндр.

На ящиках ЗІП можна відрізати центральну верхню завісу, а можна й так залишити - теж буде правильно. Непогано буде наклеїти тоненьку плівку для імітації кришки - матимете більше реалізму. Також краще самому виготовити задні "бризговики" з тонкої мідної чи алюмінієвої фольги.
Про фару та сигнал нічого сказати не можу, але вже маю комплект фар від Ельфів, тому ставитиму звідти, звичайно ж.

Опорні, підтримуючі та направляючі катки відтворені ще з горем наполовину терпимо. Трохи почаклувати над ступицею та буде нормально.

А от ведучі зубчасті катки хочеться не просто викинути до смітника, а знищити їх безслідно та стерти собі пам'ять. Казна що! Форма неправильна, поверхня неправильна, елементи відсутні. Немає взагалі отворів полегшення (по два на каток), чомусь про них забули. Немає зовнішнього виступаючого ободу, замість цього голівки болтів наліпили прямо під зубцями. Розчарував він мене більше всіх. А найбільша біда в тому, що в афтері катки знайти НЕРЕАЛЬНО. Смоли на сьогодні не випускає ніхто. В середині 2000-х смоляну ходову робили Арморі та Танкоград. Але обидва набори зняті з виробництва і згадок про них мені знайти не вдалося. От і виходить, мало того що модель Т-70М від УМ-а безальтернативна на сьогодні, так ще й ходової коректної для неї не існує. 
Знайшов для себе половинчате рішення - виміняв у знайомої АСЕ-вський Т-60 пізній зразка 1942 року. Там в комплекті більш гарні ведучі зубчасті катки. Опорні катки не підійдуть без доробки (на Т-70М вони ширші), а от передні такі самі.

 

Травльонка.

Маленька пластина з деталями, половина з яких не використовується. Із того, що використовується, планки кріплення надгусеничних полиць, скоби (краще замінити на проволоку) та заглушка отвору для "монтіровки".

 

Декаль та варіанти фарбування.

Всього їх три:

• 2-ий гвардійський танковий корпус, зима, 1944 рік;
• 4-ий гвардійський танковий корпус, літо, 1943 року;
• просто зима, 1943 рік.

По останнім двом варіантам запитань немає взагалі. Варіант №2 має просто номер "208" в прямокутній рамці, приписати його можна різним танковим корпусам (взагалі на Т-70 не часто наносили емблеми армій, корпусів та дивізій). Фото варіанту №3 знайти не вдалося, але знаю, що МікроМір до своєї моделі в 1/48 дає пояснення до аналогічного варіанту пофарбування як "Танк, придбаний на кошти школярів автозаводського району міста Горький, лютий 1943 року".

А от по першому варіанту є претензії. Забудемо про номер "303", він тут ролі не грає. На башті біля номеру нанесена емблема 8-го гвардійського танкового корпусу (а УМ приписує танк до 2-го ГвТК). В 2-ому ГвТК в якості ОЗ наносилася стрілка в напрямку ходу танка, під нею номер, а над - перша літера імені командира танку. Йдемо далі. Напис "Тамбовский колхозник" говорить, що танк належав до однойменної колони. Т-70 (63 штуки) з таким написом 14 лютого 1942 року передали саме 2-ому ГвТК. Значить, емблему з декалі не потрібно наносити. "Тамбовських колгоспників" отримали 128-ий та 136-ий окремі танкові полки, 11-та танкова бригада та 2-ий танковий корпус.

 

Інструкція.
Надрукована якісно. Процес складання відображений досить зрозуміло. На останній сторінці схеми розфарбування з чорно-білими проекціями (одна кольорова зелена на звороті коробки).

 

ВИСНОВОК.
Не дивлячись на те, що модель косячна з усіх боків, мені вона реально сподобалася. Я отримав щире задоволення вивчаючи історію прототипу, вдивляючись в усі деталі на рамках, в порівнянні з фото та кресленнями, в пошуках варіантів маркування... Раджу модель не тому, що вона безальтернативна, а тому, що з нею напевне цікаво буде працювати. Попереду багато доробок, але всі вони досить легкі.

 

На цьому все.
З вами був я. Всім бобра:)

[Олексій Єременко]

Має бути весело  

[Tali]

От это ты расписался... ))

Спасибо! Исчерпывающе.

[Олексій Єременко]

Щоб змусити себе взятися за цей проект, наступною темою ГБ буде ""Блохи" Другої світової".  

[Олексій Єременко]

Запитував на ФБ в ОКБ Грігорова чи не планується випуск катків для Т-70М/Т-80... На жаль... "Нормальної моделі немає..." сказали мені... А хіба афтер не створюють для того, щоб з ненормальної моделі зробити нормальну?!

[Олексій Єременко]

Давно усвідомив, що комерція заважає моделізму!

[Виктор]

Оце так огляд! Дуже круто! Осінній Т-70 гарний 👍