Ltn. Stachel

Останній штрих до пейзажу.
  Улюблена моя справа, але не завжди обнадійлива, порівнюючі фото  "прототип - модель".   З бортовою "2", я пролетів капітально, номер на крилі можна вважати що вгадав, це якраз двойки робив через трафарети. Сама модель з прототипом співпада досить не погано, хіба тільки стойки шассі трохи вищі.

З розтяжками бібланної коробки, прийшлось поморочитись не менше як з хвостовим оперенням. Верхнє крило фарбував окремо, тут без варіантів, низька посадка над фюзеляжем і кокарди. Скориставшись досвідом нашого колеги Ольгерда, в потрібних місцях, вклеїв петельки із самої тонкої мідної проволоки, із котушки стародавнього радіоприймача. Перед тим як монтувати верхнє крило, продів і закріпив розтяжку від нижнього крила  - половина роботи була зроблена.  Як змонтував верхнє крило, процес був на багато легший.
  Ну а талрепи, я накрашував чорною фарбою, тільки треба потренуватися, щоб не перебрати товщину, потім по середині серебрянко . От і все )))
 

А тепер сама стратегія.  Наприклад, троси тяг керування рулями висоти, їх 4 і для 1/72 вони занадто короткі, врізаються по середині в фюзеляж, а ще 2 тросики руля напрямку.  От тоді з'явилась ідея, під час монтажу фюзеляжу вклеїти витяжки з косметичних паличок, вони мовби капронові, та циакрін трима нормально, так получаться наскрізні канали для протяжки тросикі. Внутрішній діаметр вклеїних трубочок-витяжок, звичайно повинен бути достатім для просування тросикі.  Коли настав час клеїти тяги керування, я використав 3 фрагменти нитки, замість 6,  продіваючи крізь фюзеляж як в швейній машинці.  )))

Останній штрих до пейзажу.
  Улюблена моя справа, але не завжди обнадійлива, порівнюючі фото  "прототип - модель".   З бортовою "2", я пролетів капітально, номер на крилі можна вважати що вгадав, це якраз двойки робив через трафарети. Сама модель з прототипом співпада досить не погано, хіба тільки стойки шассі трохи вищі.

З розтяжками бібланної коробки, прийшлось поморочитись не менше як з хвостовим оперенням. Верхнє крило фарбував окремо, тут без варіантів, низька посадка над фюзеляжем і кокарди. Скориставшись досвідом нашого колеги Ольгерда, в потрібних місцях, вклеїв петельки із самої тонкої мідної проволоки, із котушки стародавнього радіоприймача. Перед тим як монтувати верхнє крило, продів і закріпив розтяжку від нижнього крила  - половина роботи була зроблена.  Як змонтував верхнє крило, процес був на багато легший.
  Ну а талрепи, я накрашував чорною фарбою, тільки треба потренуватися, щоб не перебрати товщину, потім по середині серебрянко . От і все )))
 

А тепер сама стратегія.  Наприклад, троси тяг керування рулями висоти, їх 4 і для 1/72 вони занадто короткі, врізаються по середині в фюзеляж, а ще 2 тросики руля напрямку.  От тоді з'явилась ідея, під час монтажу фюзеляжу вклеїти витяжки з косметичних паличок, вони мовби капронові, та циакрін трима нормально, так получаться наскрізні канали для протяжки тросикі. Внутрішній діаметр вклеїних трубочок-витяжок, звичайно повинен бути достатім для просування тросикі.  Коли настав час клеїти тяги керування, я використав 3 фрагменти нитки, замість 6,  продіваючи крізь фюзеляж як в швейній машинці.  )))

По натяжці розчалок розробляв цілу стратегію, бо на досвіді попередньої моделі триплана почав розуміти всю складність від самого масштабу.  Сам тросик імітую з капронової нитки, та що прошивають обув, вона вже чорного кольору, до сьогоднішніх ноу-хау я не сильно рвусь. Пінцетом, під оптикою, вибираю в нитці три жилки, це оптимально для 1/72, витягую необхідну довжину, з запасом звичайно.  Щоб наш "тросик" не розмотувався, один край тримаючи пінцетом припалюю запальничкою, утворюється така мікро кулька, другий край злегка промочую циакріном, виходить щось на зразок голки.  Монтаж розтяжок роблю тільки на готовій пофарбованій моделі

Дякую колеги за вашу реакцію я старався.

Вобщем, насмотрелись мы с малым Ваших работ и созрели на Фоккер Dr. I 😊 Решили Эдика в 72-ом взять, профипак который (там Рихтхофена есть вариант), малый ещё хотел чтоб "Голубой Макс" был в комплекте, но он только в наборе "Du doch nicht", а там три модели и расчалок слишком много для нас... И тоже вопрос : а деревянные винты для него кто-то делает?

Останній штрих до пейзажу.
  Улюблена моя справа, але не завжди обнадійлива, порівнюючі фото  "прототип - модель".   З бортовою "2", я пролетів капітально, номер на крилі можна вважати що вгадав, це якраз двойки робив через трафарети. Сама модель з прототипом співпада досить не погано, хіба тільки стойки шассі трохи вищі.

Чудова робота, як завжди!  А про розтяжки та їх кількість, просто перехоплює подих.

Шикарная работа! Получил огромное удовольствие, рассматривая ее. Качественные фото не позволяют ощутить 72-й масштаб. Поздравляю! У самого есть такой набор и множество планов на 17-й))

По натяжці розчалок розробляв цілу стратегію, бо на досвіді попередньої моделі триплана почав розуміти всю складність від самого масштабу.  Сам тросик імітую з капронової нитки, та що прошивають обув, вона вже чорного кольору, до сьогоднішніх ноу-хау я не сильно рвусь. Пінцетом, під оптикою, вибираю в нитці три жилки, це оптимально для 1/72, витягую необхідну довжину, з запасом звичайно.  Щоб наш "тросик" не розмотувався, один край тримаючи пінцетом припалюю запальничкою, утворюється така мікро кулька, другий край злегка промочую циакріном, виходить щось на зразок голки.  Монтаж розтяжок роблю тільки на готовій пофарбованій моделі

А тепер сама стратегія.  Наприклад, троси тяг керування рулями висоти, їх 4 і для 1/72 вони занадто короткі, врізаються по середині в фюзеляж, а ще 2 тросики руля напрямку.  От тоді з'явилась ідея, під час монтажу фюзеляжу вклеїти витяжки з косметичних паличок, вони мовби капронові, та циакрін трима нормально, так получаться наскрізні канали для протяжки тросикі. Внутрішній діаметр вклеїних трубочок-витяжок, звичайно повинен бути достатім для просування тросикі.  Коли настав час клеїти тяги керування, я використав 3 фрагменти нитки, замість 6,  продіваючи крізь фюзеляж як в швейній машинці.  )))

З розтяжками бібланної коробки, прийшлось поморочитись не менше як з хвостовим оперенням. Верхнє крило фарбував окремо, тут без варіантів, низька посадка над фюзеляжем і кокарди. Скориставшись досвідом нашого колеги Ольгерда, в потрібних місцях, вклеїв петельки із самої тонкої мідної проволоки, із котушки стародавнього радіоприймача. Перед тим як монтувати верхнє крило, продів і закріпив розтяжку від нижнього крила  - половина роботи була зроблена.  Як змонтував верхнє крило, процес був на багато легший.
  Ну а талрепи, я накрашував чорною фарбою, тільки треба потренуватися, щоб не перебрати товщину, потім по середині серебрянко . От і все )))
 

Красень!!! Розтяжки виглядають супер, еталон якості!:)

Шикарна модель!!!!

З розтяжками бібланної коробки, прийшлось поморочитись не менше як з хвостовим оперенням. Верхнє крило фарбував окремо, тут без варіантів, низька посадка над фюзеляжем і кокарди. Скориставшись досвідом нашого колеги Ольгерда, в потрібних місцях, вклеїв петельки із самої тонкої мідної проволоки, із котушки стародавнього радіоприймача. Перед тим як монтувати верхнє крило, продів і закріпив розтяжку від нижнього крила  - половина роботи була зроблена.  Як змонтував верхнє крило, процес був на багато легший.
  Ну а талрепи, я накрашував чорною фарбою, тільки треба потренуватися, щоб не перебрати товщину, потім по середині серебрянко . От і все )))
 

А тепер сама стратегія.  Наприклад, троси тяг керування рулями висоти, їх 4 і для 1/72 вони занадто короткі, врізаються по середині в фюзеляж, а ще 2 тросики руля напрямку.  От тоді з'явилась ідея, під час монтажу фюзеляжу вклеїти витяжки з косметичних паличок, вони мовби капронові, та циакрін трима нормально, так получаться наскрізні канали для протяжки тросикі. Внутрішній діаметр вклеїних трубочок-витяжок, звичайно повинен бути достатім для просування тросикі.  Коли настав час клеїти тяги керування, я використав 3 фрагменти нитки, замість 6,  продіваючи крізь фюзеляж як в швейній машинці.  )))

По натяжці розчалок розробляв цілу стратегію, бо на досвіді попередньої моделі триплана почав розуміти всю складність від самого масштабу.  Сам тросик імітую з капронової нитки, та що прошивають обув, вона вже чорного кольору, до сьогоднішніх ноу-хау я не сильно рвусь. Пінцетом, під оптикою, вибираю в нитці три жилки, це оптимально для 1/72, витягую необхідну довжину, з запасом звичайно.  Щоб наш "тросик" не розмотувався, один край тримаючи пінцетом припалюю запальничкою, утворюється така мікро кулька, другий край злегка промочую циакріном, виходить щось на зразок голки.  Монтаж розтяжок роблю тільки на готовій пофарбованій моделі

По натяжці розчалок розробляв цілу стратегію, бо на досвіді попередньої моделі триплана почав розуміти всю складність від самого масштабу.  Сам тросик імітую з капронової нитки, та що прошивають обув, вона вже чорного кольору, до сьогоднішніх ноу-хау я не сильно рвусь. Пінцетом, під оптикою, вибираю в нитці три жилки, це оптимально для 1/72, витягую необхідну довжину, з запасом звичайно.  Щоб наш "тросик" не розмотувався, один край тримаючи пінцетом припалюю запальничкою, утворюється така мікро кулька, другий край злегка промочую циакріном, виходить щось на зразок голки.  Монтаж розтяжок роблю тільки на готовій пофарбованій моделі

Дякую Андрій, це якраз той самий набір, декаль із змією збереглась в належному стані, май на увазі.  Так я зрозумів питання, зараз буду пробувати роз'яснити порядок процесу. 

По натяжці розчалок розробляв цілу стратегію, бо на досвіді попередньої моделі триплана почав розуміти всю складність від самого масштабу.  Сам тросик імітую з капронової нитки, та що прошивають обув, вона вже чорного кольору, до сьогоднішніх ноу-хау я не сильно рвусь. Пінцетом, під оптикою, вибираю в нитці три жилки, це оптимально для 1/72, витягую необхідну довжину, з запасом звичайно.  Щоб наш "тросик" не розмотувався, один край тримаючи пінцетом припалюю запальничкою, утворюється така мікро кулька, другий край злегка промочую циакріном, виходить щось на зразок голки.  Монтаж розтяжок роблю тільки на готовій пофарбованій моделі

А тепер сама стратегія.  Наприклад, троси тяг керування рулями висоти, їх 4 і для 1/72 вони занадто короткі, врізаються по середині в фюзеляж, а ще 2 тросики руля напрямку.  От тоді з'явилась ідея, під час монтажу фюзеляжу вклеїти витяжки з косметичних паличок, вони мовби капронові, та циакрін трима нормально, так получаться наскрізні канали для протяжки тросикі. Внутрішній діаметр вклеїних трубочок-витяжок, звичайно повинен бути достатім для просування тросикі.  Коли настав час клеїти тяги керування, я використав 3 фрагменти нитки, замість 6,  продіваючи крізь фюзеляж як в швейній машинці.  )))

З розтяжками бібланної коробки, прийшлось поморочитись не менше як з хвостовим оперенням. Верхнє крило фарбував окремо, тут без варіантів, низька посадка над фюзеляжем і кокарди. Скориставшись досвідом нашого колеги Ольгерда, в потрібних місцях, вклеїв петельки із самої тонкої мідної проволоки, із котушки стародавнього радіоприймача. Перед тим як монтувати верхнє крило, продів і закріпив розтяжку від нижнього крила  - половина роботи була зроблена.  Як змонтував верхнє крило, процес був на багато легший.
  Ну а талрепи, я накрашував чорною фарбою, тільки треба потренуватися, щоб не перебрати товщину, потім по середині серебрянко . От і все )))