oswald

Вирішив зробити покрокову інструкцію по копіюванню деталей смолою.
Бувають різні випадки, коли це необхідно, в даному конкретному - в пізніх Ягдтигра були додані кріплення для додаткових рядів запасних траків на рубці. Відповідно, в коробці з ранньою моделлю їх просто не вистачає.
Завдання при належному підході дуже проста, я б навіть сказав - елементарна, так як деталі нескладні, плоскі і легко знайти плоску грань, яку можна буде використовувати як заливний отвір для смоли. Тому можна легко зробити просту "одинарну" форму. Для порівняння, на діорамі з Фердинандом я відливав майже всі стіни, колони, всі вікна і бруківку, ось там довелося помучитися, особливо з вікнами, там форми робив з двох частин з усіма наслідками, складнощами і особливостями.
Крім підручних засобів і інструментів знадобляться:
Двокомпонентний силікон для створення форми (вартість такого як на фото - близько 19 доларів за 1 кг)
Пігмент барвник для силікону (копійки)
Двокомпонентна смола (11 доларів за 0,5 кг)
Обов'язково точні ваги, дуже бажано з точністю до десятих грама (11 доларів)


Готуємо основу для форми. В даному випадку все елементарно, до рівного шматочку пластика ліпимо деталі плоскою стороною  на скотч (під рукою не виявилося тонкого двостороннього, довелося порукожопнічати, закріплюючи його модельним).


Навколо деталей з картону ставимо стіночки. Цілком достатньо облити їх ПВА, я заливав силікон коли ПВА ще навіть не застиг, ні краплі не протекло.


Прикидаємо об'єм отриманої форми, грубо беручи щільність силікону 1 до 1 з об'ємом. Тобто в моєму випадку обсяг (з висотою форми близько 1 см) становив 7мл, тому нам потрібно 7 грам суміші силікону.
За інструкцією компоненти розбавляються між собою 1 до 1. Наливаємо перший (не забуваючи тарувати ваги).


Додаємо другий і насипаємо трохи пігменту, він служить контролем розмішування.


Розмішуємо. Я використовую палички для кави, їх не шкода викинути.
Як тільки вся маса стала рівномірно забарвленою, значить компоненти змішані достатньо.

 
Розмішувати потрібно обережно, не збовтувати, щоб утворилося якомога менше повітряних бульбашок. Але вони неминуче будуть, не варто лякатися, адекватна їх кількість природнім способом підніметься до поверхні і не зіпсує форму.
Виливаємо силікон в форму і залишаємо на рівній горизонтальній поверхні на добу.


Чим тепліше буде навколо, тим швидше застигне форма. Взимку допомагає батарея опалення, але все одно раніше доби не чіпати.
Через добу виймаємо форму з форми


Витягуємо з неї оригінальні деталі.


Можна починати лити смолу.
В даному випадку обмежувачем необхідного об'єму смоли є не об'єм деталей, а розумна кількість суміші, яку буде зручно розмішувати. Я готував 2 грами. Смола за інструкцією ллється в співвідношенні компонентів А і В 10/9.
Лити таку кількість зручно в обрізаний одноразовий стакан. За іронією долі його можна використовувати багаторазово, тому що після застигання залишок смоли легко з нього дістається.
Відміряємо компонент А.

Додаємо В.

Розмішуємо. Тут явного контролю розмішування немає, дивимося по консистенції - на початку будуть видні явні прожилки в суміші, як тільки вони пропадуть і суміш стане однорідною і прозорою, вона готова. Тут треба поспішати, час гелеутворення - 2 хвилини, тому на розмішування виділяємо близько 20-30 секунд, не більше. І знову ж таки, не бовтаємо сильно, бульбашки повітря псують копію. Використовую ту ж кавомішалку.


Після розмішування виливаємо невелику пляму на форму. Всі процедури зі смолою робимо на папері / газеті, щоб не забруднити випадково робоче місце.


Пам'ятаємо, що у нас є всього 2 хвилини до гелеутворення, беремо зубочистку і допомагаємо смолі затекти в поглиблення і видаляємо звідти бульбашки повітря, це найнервовіший через швидкість і важливість етап.


Після цього надлишок смоли знімаємо підручним рівним предметом, я використовував старе лезо від канцелярського ножа. Знімати краще на серветку.


Буквально через 3-4 хвилини після замісу смола почне біліти - вона застигає.
Виймати деталі з форми можна не раніше ніж за 20 хвилин після заливки. До цього часу вони занадто м'які, легко гнуться.


За  20 хвилин або пізніше (хоч через добу або місяць) дістаємо деталі з форми.
Іноді, в залежності від того як ретельно знімали надлишок смоли, може залишатися облой.


Нічого страшного, він легко видаляється наждачкою.


В результаті копії виходять дуже точними, повторюючи навіть дрібні подряпини на оригіналі.


Найголовніше тут, як і в будь-якій іншій модельній справі - пробувати, тренуватися і удосконалюватися.

http://www.geocities.jp/yoyuso/mosquito/mosquitoe-2.html  некоторые моменты интересно реализованы...

Вітаю колеги, давно не обновлювався, та і прогрес в будівництві моделі не значний - але покажу що є на даний момент
трохи підфабував інтер’єр. Черговий раз переконався що інтер’єрні моделі на для мене - на певному етапі непофарбований інтер’єр зупиняє процес  
  
 
Отак виглядає все на сьогоднішній день
 

http://www.geocities.jp/yoyuso/mosquito/mosquitoe-2.html  некоторые моменты интересно реализованы...

Ну,все...финиш!

ё






 
 
 
 

Литники крупнее http://www.moxingfans.com/test/other/2018/1013/5068.html
и скан инструкции
                           
     

Можно сказать все. @Админ, извини что так много фотки, но не смог подобрать :), все нравятся
 

Модель готова. Ожидается подставка, до тех пор несколько фоток с телефона. Нормальные фотки уже с подставкой:
 

 
Все еще не решил стави ли этот трос на переднем капоте?

Еще антенны:
 

Забыл как по руски называются те резиновые штуки, что от грязи предохраняют:

Несколько антенн:

Прожектора:

И еще антенна:
 

Поставил ковш и стал потихоньку заполнять
 

Посмотрел, что думают сами Румыны по этому поводу. В одном издании пишут Е-3...

... а в другом Е-7, а в скобочках отремонтированный Е-3

 
 

Поставил ступенки:

 
Немного багажа:

 
Дворники:

 
И провода под антенны:

 

Да, источник...
    

Навеяло. Сразу извиняюсь за оффтоп. Моё первое получение афганки в армии. Загоняли по 10 человек на вещсклад, строили в одну шеренгу, а прапор начсклада смотрел на каждого, брал из стопок форму и бросал "жертве". Меряли на месте, ну и диалоги:
- Товарищ прапорщик, у меня форма большая!
- Ничего-о-о, постираешь, сядет...
- Товарищ прапорщик, а у меня маленькая!
- Ничего-о-о, постираешь, растянется...
Я к чему веду, при всем многообразии оттенков данных цветов у разных производителей, да и оригинальная краска в разные года отличалась (в палитре одного источника RLM 81 указан в четырёх оттенках), возможна отмазка:
- Это RLM 66? Должен быть RLM 02! 
- Так это и есть RLM 02, только потемнел, пыль да грязь...
или
- Это RLM 02? Должен быть RLM 66! 
- Так это и есть RLM 66, только посветлел, выгорел на солнце...   

Пулемет кошмар, буду менять на смоляной, но ... когда нибудь :). Пока такой:
 

Собрал основных компонентов вместе, и сумел изпачкать окна клеем

Колеса ...
 

Часто-густо бувають ситуації, коли при встановленні техніки або фігурок на підставку щось "провисає у повітрі" через нерівності рельєфу підставки або нерівність підвіски техніки. Ось наприклад у бійця нога "повисла у повітрі" - бо він спирається іншою ногою на буксировочний гак.

Виробники модельної хімії пропонують багато варіантів вирішення цієї проблеми, але всі ці варіанти мають один мінус - ціну. Якщо ж у вас є час і натхнення - можна зробити в домашніх умовах багнюку для діорами, яка буде виглядати не гірше за модельну. Для цього я використовую дуже прості речі:

Звичайний канцелярський клей ПВА, туалетний папір Обухівського заводу (тобто найдешевший), акрилова фарба. Дитяча присипка - це опційно, якщо ваша мета - щоб маса після нанесення на діораму не блищала. Враховуючи, що в подальшому я збирався "засіяти" це "травою" з флоку - мені блиск був геть не потрібний. Але якщо ви робите "мокру" багнюку - вам навпаки буде потрібний блиск, і тоді дитячу присипку використовувати не варто, натомість треба додати водорозчинний глянцевий лак і використати глянцеві фарби.

Туалетний папір можна порвати на шматочки - це доречно, коли ви розмазуєте масу по всій поверхні. Якщо вам треба зробити горбочок - навпаки, варто тоді не розривати папір, щоб він ліг на підставку грубкою. Для отримання кольору багнюки змішується чорний, коричневий і білий кольори. В мене не було готового коричневого, тож я змішав чорний, червоний, жовтий і білий. Пропорції визначаються приблизно в залежності від типу грунту, який ви збираєтеся відобразити на діорамі. Зокрема український чорнозем скоріше чорний, ніж коричневий. Суглинки Європи - скоріше сіро-коричневі, а часто навіть сіро-руди. Піщаний грунт - має більше сіро-жовтого. Я робив українську землю, тож і колір підібрав відповідний. Змішане з водою - воно виглядає ось так:

Наносити цю масу можна будь чим. Наприклад я використовував і одноразові пластикові ножі, і уламок полотна від ножівки,  з певного часу використовую мастихін. Просто беремо масу і запхаємо на те місце, де є провисання, де треба закрити "дірку", або просто наносимо на підставку. Взагалі встановлювати техніку саме на ту масу дозволяє відразу встановити її "без провисів", і при цьому після висихання ця маса дуже міцно тримає техніку. Треба пам'ятати, що враховуючи наявність води - ця маса з часом "усохне". Поки вона не висохла - вона дуже нагадує реальну багнюку:

Якщо потреба саме в такій багнюці - як я вже казав, не варто додавати присипку, бо ось цей блиск згодом зникне. Мені він був не потрібний під черевиком бійця, бо там трава. Якщо ж вам потрібно отримати саме таку масу - додавання глянцевого лаку і використання глянцевих фарб дозволить залишити такий вигляд. А в мене в результаті боєць нарешті твердо став на землю.
    

Пьются это однозначно, но после, неважно после чего

Пьются это однозначно, но после, неважно после чего

Давно не обновлял, но прогрес не так заметен внешне. Покрасил почти все елементы и стал потихоньку собирать все вместе:
 

 
Имитация всяких лампочек:
 

Бронещит собирал два года назад прямо по инструкции Эдуарда, вчера как собрался заканчивать пулеметную башню обнаружил что чехи повернули щиток обратно ?. Пришлось переделывать:

Затем собрал все воедино, осталось добавить пулемет (пока не знаю какой точно) и зеркала:
 

Это я так, для примера, многообразие вариантов модификаций зашкаливает.
Т-64Б1В (1981 г.в., последний кап. ремонт 1987 г., замена защиты головки ночника и решетки не проводились, доп. броня на ВЛД наварена, накладки противорадиацонной защиты не устанавливались).
      
Вот где поклонникам хименосовщины можно развернуться ?.
Кстати хочу обратить внимание, что нижний ряд коробок ДЗ крепится на на ВЛД, а на кронштейны, которые прикручивают к НЛД, к ним же прикручивают фронтальный ряд коробок ДЗ. Если надо фото, могу сделать, только без коробок ДЗ, только прикрученные кронштейны.
 
 
 

Специально сходил и посмотрел.
 БВ(Б1В) чистые (не доведенные до БВ(Б1В)) с 1985 г.в., с круглой крышкой, до - восьмиугольной.
  
Откапиталеные - по разному, в основном с восьмиугольной, но есть и с круглой.
Т-64Б, 1980 г.в., последний капитальный ремонт 1991 г., крышка круглая, доп. броня на ВЛД наварена, решетка жалюзи - цельная
 
Т-64Б, 1984 г.в., капитальный ремонт 1991 г., крышка круглая, доп. броня на ВЛД отсутствует, решетка жалюзи - раздельная (т.е. на клапан эжектора воздухоочистителя - отдельная треугольная крышка)
 
Обратил внимание, что решетка выходных жалюзи на машина после 1983 г.в. всегда раздельная, до 1983 г.в. - цельная. Часто машины до 1983 г.в. позже откапиталеные, имеют раздельную решетку, видны следы плохого шлифования старого крепления цельной решетки.
Итого: машина с наваренной доп. броней на ВЛД (естественно с тремя рядами ЭДЗ Контакт-1), цельной решеткой выходного жалюзи, и круглой крышкой защитной головки ночника имеет место быть, эдак машина до 1983 г.в. с капитальным ремонтом в конце восьмедесятых, начале девяностых.

Нормальные гусли ?. Сейчас прошел чемпионат на лучший танковый взвод ЗСУ в песках "Гондураса", так траки у танков блестели как у кота "фаберже".