Иван Колесников

Наніс декалі. З передньою кокардою схибив - промахнувся з розташуванням центру. Думав спочатку перефарбувати самотужки, але потім відмовився від цієї ідеї. Бо так воно в очі не дуже кидається, а ось якщо перефарбую - то буде помітніше. 

Далі мав би бути власне візерінг всілякий - але я поки що відклав власне панцерник і зайнявся елементами діорами. Щоб не плодити зайві теми, про них також у цій гілці буду писати (сподіваюся, це нікого не дратуватиме). За задумом воно має бути приблизно таке, і на щастя - вписується у габарити фоторамки. Віз - набір Мастербоксу, як і корівка.

Пастушок з корівкою. Обидві фігурки від Мастербоксу, хоч і з різних наборів. Після Мініарту різниця відчутна - багато облою, пластик трішки гірший, фігурки вимагають шпаклювання.

Зробив стріху на дах сарайчику. Використана щетина від малярного пензля, який рядками наклеювався на картону основу. Потім зверху задув різними відтінками сірого і чорного, щоб відобразити стару солому. Стіни спочатку обмазав-було гіпсом, але ж тут в мене не хата, а сарайчик, тож побіленим не має бути. Тому зафарбував у колір глини. Гофрований картон від коробок ще тим хороший для таких ось сарайчиків, що імітує дерев'яну основу під глиною. 
 
Ну й зайнявся фігурками. Якщо з селянами все більш-менш просто, бо в наборі від Мастербоксу вони аутентичні (хоч набір присвячений Другій Світовій), то ось з вояками Дієвої Армії УНР все складніше. Первісний задум використати фігурки танкістів Першої Світової виявився не зовсім вдалим - бо офіцерів з нього можна використати, але рядових, які ремонтують і обслуговують Остіна - ні. Фігурки солдатів Російської імператорської армії від ІСМ також не підходять - бо вони там йдуть, а не стоять на місці, пози геть не підходять. Тож довелося знову займатися вівісекціїю  і франкенштеїти фігурки з набороів танкістів Першої Світової, німців Другої Світової, використовуючи окремі елементи від радянських солдатів Другої Світової і війни в Афганістані, російських і французьких солдатів Першої Світової тощо. 
    
Розмальовувати фігурки все ж таки буду не зараз, спочатку хочу підставку зробити. Залив-було гіпсом з ПВА, але поспішив витягнути з опалубки, а гіпс (через наявність ПВА) ще не застиг, як виявилося. Тож зробив з фінішною акріловою шпаклівкою - але ж там товстим шаром її не покладеш, тріскається. Тому поклав в два шари - і відповідно воно за вихідні не встигло висохнути. А зараз вже робота, поки що не до діорами. 
 

Збирати Остіна до купи виявилося значно складніше, ніж я очікував. Бронекорпус, який я приміряв на основу неодноразово, ід час приклеювання перекошувало, він не хотів ставати нормально на відведені місця. Довелося притискати струбцинами.
 
В процесі встановлення корпусу довелося відламати вже приклеєні дверцята і люки - бо заважали. Плюс купа дрібноти відламалася сама, через необережні рухи тощо.  Душевному спокою і швидкості роботи це геть не сприяло. І тим не менш зрештою я його дозбирав-доклеїв, включаючи відламані деталі. Башти ще не приклеєні, також не доклеєні два відвалившихся замки на капоті, плюс на кулеметах будуть ланцюжки, що тримали дульний компенсатор - але загалом поклейка закінчена. Далі - декаль і всіляке дофарбовування. Також все ж таки трішки зімітував (за допомогою мінідрелі) декілька вм'ятин від куль, тож після нанесення декалей всілякий візеринг має включати в себе відповідне малювання пошкоджень. 
    

Приветствую коллеги! Долго меня не было тут, переезд, смена нескольких работ...
Итак, что сделал за последние пару дней - поставил новые катки, приклеил надгусеничные полки, сделал решетки для направления струи. Склеил половинки корпуса.
Прикинул боковые юбки. Не могу решить - делать с ними или без... Что скажете?

Тим часом робота над Остіном виходить потроху на фінішну пряму. Але дрібничок багато, і поки робиш їх одну за одною - взагалі відчуття, що стоїш на місці. Тому тут не викладав деякий час звітів, тож сьогодні буде скопом.
Попрацював над кулеметними установками. Передивившись багато фото, вирішив фарбувати кожухи стволів Максимів не в зелений, як у піхотних кулеметів зразка 1910 року, а в чорний. Чорні кулемети стоять на бронепотягах, і, схоже, на автоброневиках, принаймні на частині з них. Можливо, для "технічних" військ кулемети фарбувалися окремо або ж це піхотні фарбувалися - не знаю, не заглиблювався. Кулемети в принципі непогано зроблені у МініАрта, але а передній стінці кожуха обов'язково треба зробити виводи паровідвідних трубок.
  
Помітив також чергові помилки в інструкції: переплутали місцями оглядові прилади.  
Для масок при фарбуванні приладів я використав звичайнісеньку дешеву китайську ізоляційну стрічку. Для таких ось простеньких речей вона ще підходить, але все ж таки для чогось більш значного треба купити тамієвську стрічку...
  
І ось так потрохи-потрохи, дрібничка за дрібничкою, дофарбовочка-задувалочка - а воно вже починає збиратися до купи... Зваживши всі за й проти - вирішив перефарбувати внутрішній простір панцерника і зробити його все ж таки білим. Так, в російській імпрераторській армії Остіни другої серії зсередині темні, а британські Остіни 4 серії білі, а 3 серія - хто його зна, яка, але чомусь мені здалося, що для панцерника УНР буде притаманий білий колір. Зрештою українці можуть хліба не мати, але хату побілять, бо то принципово - то може таке ж ставлення і до панцерника?  Коли відремонтувати двигуна не має можливості, то хоч кабіну всередині побілити... Та й зрештою воно просто красиво, і краще видно те, що всередині! 
  

Доброго времени суток! Вроде с юбками нормально, лучше гляньте в интернете. Здоровья и успехов!!!

Приветствую коллеги! Долго меня не было тут, переезд, смена нескольких работ...
Итак, что сделал за последние пару дней - поставил новые катки, приклеил надгусеничные полки, сделал решетки для направления струи. Склеил половинки корпуса.
Прикинул боковые юбки. Не могу решить - делать с ними или без... Что скажете?

Приветствую коллеги! Долго меня не было тут, переезд, смена нескольких работ...
Итак, что сделал за последние пару дней - поставил новые катки, приклеил надгусеничные полки, сделал решетки для направления струи. Склеил половинки корпуса.
Прикинул боковые юбки. Не могу решить - делать с ними или без... Что скажете?

Спека реально гальмує роботу - але потрохи колупаємо. Вирішив було нашвидкоруч зробити прожектори, які кріпилися на башти. Зазвичай  фарах відбійний шар я імітував фольгою. Але ж в даному випадку воно геть не вийшло: прожектори занадто глибокі і великі. При цьому скло прожекторів - гладке-прозоре, а не звичний розсіювач. 
  
Тож подивився я на результати роботи - і вирішив все переробити. Купив собі нарешті маркер МолотовХром, середину вичистив від залишків фольги і мазнув маркером. Результат вражаючий - реально ж дзеркало! Як ніби то ртуттю крапнув...
 
Додав імітовані з тягнутого прозорого літнику лампи всередину, і закрив склом. Одна лампа трішки кривенько стала, але вже не буду переробляти. 

 

Викладаю звіт про роботу трішки із запізненням, все ж таки необхідність переливати фото з телефона на комп - воно примушує збирати певний "пул" з декількох днів роботи, на відміну від того ж ФБ, де навпаки, кожну фоточку ставиш окремо...
Працюю з бронекорпусом. Моторний відсік, не зважаючи на те, що ніби то все крихке і ненадійне - склеївся дуже швидко і дуже міцно. 
 
Тож я майже відразу спробував його приміряти на раму. Що я вам скажу - все там всередині видно буде, дарма я переймався! 
 
Окрім іншого я хотів зробити з внутрішнього боку клепку, думав, що може бути видно. Однак в такому випадку бронекорпус не стає нормально на раму. Тож видалив заклепки. Використав для цього керамічну насадку для дрелі, куплену в манікюрному магазинчику - дуже класний інструмент для роботи з пластиком, не так підплавляє, як металеві фрези, не забивається пластиковим пилом на відміну від кам'яних фрез. 
 
Ну і зробив кулеметні установки. Непогано відтворено, але облой на патронах кулеметної стрічки мені прибрати не вдалося. Сподіваюся, що їх не буде видно. Якщо ж буде - краще буде замінити на фототравлення чи щось саморобне. 
  
Поки що спека і робота примусили взяти паузу в роботі, сподіваюся на вихідних продовжити.

Хоч робота забирає час від моделізму  потрохи працюю далі. Перейшов до роботи над бронекорпусом. Зокрема МініАрт пропонує проклепати стінки бронекорпусу відлитими на літніках заклепками. Я спробував - однак відрізати їх так, щоб було рівно - дуже складно, а приклеїти на правильне місце, та ще й правильно - не з моїми очима. Тож вирішив поставити смоляні від МайстерКлаб. Спробував ті, що в мене були, діаметром 1 мм сферичні, 0,8 мм пласті і власне МіініАртівську:

В результаті зрозумів, що краще я замовлю собі сферичні заклепки Майстерклабівські, які будуть краще підходити. Замовив різні, але не вся лінійка була. 0,5 виявилися замаленькими, тож я поставив сферичні 0,8, хоч вони і трішки завеликі. Найоптимальніше було пошукати-дочекатися 0,6, я розумію, але воно не так вже й кидається в очі все ж таки.
   
Всередині панцерника біля заднього посту водія в стінах якісь отвори, ніби то як для кріплення деталей. Інструкція МініАрта про ці отвори нічого не каже і клеїни до них нічого не пропонує. Виходячи з місця їх розміщення, тут могли б крипитися поручні. Тож я вирішив їх і поставити.

Склеїв бронекорпус (кабину тільки), приміряв на раму. Дарма я думав, що там нічого не буде видно - все в корпусі буде видно, якщо зробити відкритими передню стінку, бокові і задні дверцята! Тому роботі з внутрішнім простором треба також приділяти увагу.

А загалом знову і знову дивуюся, яка ж класна модель! Відтворено купу дрібничок - завдяки чому я дійсно розумію, як саме і що саме працювало в цій машині, як воно було екіпажу машини тощо. Оці барашки для фіксації бронестворок в певному положенні - воно мене неаби як вразило. І те, що в моделі воно відтворено, і те, що в оригіналі британські інженери подумали про зручність і можливості фіксації цих створок в різних положеннях. Шалена різниця з всілякою технікою СРСР в 30-х роках (та й пізніше також). Шкода, що виробник не передбачив можливості зробити лючки для стрільби з особистої зброї відкритими - це б додатково розширило можливості. 
 
 

Працюю над внутрянкою. Зробив панель приладів - не знаю, навіщо, її не буде видно геть зовсім. Але нехай буде на всяк випадок. 

Ну і доопрацював-дофарбував підлогу машини, поставив керма, поставив грушу гудка тощо. Трішечки застарив. 
  
Моторний відсік завершений майже повністю - залишилося тільки додати тягу для відкривання бронестворки радіатора. До речі звертаю увагу - хоч МініАрт зазначає в інструкції про два положення цієї створки, але власне важель відкривання стоїть в закритому положенні, для відкритого треба його опустити. Ну і довжина тяги до власне створки під питанням - чи її вистачить. Я просто відрізав її, щоб не зачищати сліди літника, буду робити з тягнутого літника. Всередині моторного відсіку трохи перефарбував, додав латуні, прибрав меді. В процесі загубив один з ричажків на циліндрі, але поновлювати вже не став - думаю, цього точно ніхто не помітить. В процесі роботи відвалилося ще декілька дрібничок з рами - поновлювати буду згодом, бо вони в таких місцях, що їх постійно чипляєш.
  
 
 
 

Тим часом робота продовжується. Купив собі ось таку "підставку для фарбування дрібних деталей".

Ну, для фарбування саме дрібноти воно не так щоб супер, але в якості стапеля дуже добре працює!

"Застарів" двигун і раму трішки. Але їх все одно закриють бокові броньові листи. 
  
Ну і зрештою зробив підлогу панцерника. Сьогодні буде сохнути, а завтра займуся дофарбовуванням і доклеюванням деталей. Думаю, трішки все ж таки перефарбую і в моторному відсіку, зроблю повітряний фільтр також латунним. 
 
 

Якщо уважно придивитися до фото з попереднього посту, можна побачити, що я на радіаторі спиляв передбачені виробником кріплення до рами. Зрештою це ледве не призвело до катастрофи: радіатор геть не хотів кріпитися просто встик до рами. І замість того, щоб спокійно розібрати все, зробити новий варіант кріплення і все закріпити - я знову і знову чипляв радіатор просто встик, намагаючись одночасно сумістити патрубки, при цьому намагаючись не дати радіатору зміститися з того місця, на якому він має стояти... В результаті примудрився зламати декілька деталей. Але зрештою все ж таки все зібрав, все зламане також відремонтував-повернув на свої місця. Зараз сохне, потім продовжу збирати раму: тяги від педалей і керма, передній і задній мости тощо. До речі тяги пропонуються як деталлю з літнику, так і в якості альтернативи самостійно виготовити з дроту. Думаю поки що, але варіант з дротом мені подобається більше - літникові тяги я задовбаюся приводити до рівного стану, без слідів кріплення до літнику. 
    
 

Тим часом робота продовжується. Задув двигун грунтом, приклеїв дроти до свічок та патрубок до карбюратора. На жаль, тяги до карбюратора та купу ще інших патрубків можна буде клеїти лише після збирання на рамі і приєднання задньої стінки моторного відсіку

Про колір - вирішив фарбувати його в сіро-синій. Так вже вийшло, що це вийшов металік.  бо я випадково замість сірого використав "білий металік". Ну що ж, мені навіть так більше подобається - хоча на фото з мобільного воно виглядає дивно і не дуже акуратно.
  
Завтра вже буду розфарбовувати за допомогою пензликів весь цей хром-латунь, що на двигуні у великій кількості присутні. 
 

Тим часом продовжую працювати - наступним етапом був двигун. МініАрт дає вражаюче детальний двигун, навіть якщо б я думав ховати його, то просто під час роботи над двигуном - схаменувся б. Навіть такі дрібнички, як регулювання клапанів - МініАрт дав фототравленими деталюшками.
 
Щоправда я спочатку не знав, що то за деталюшки, і просто вклеїв їх за інструкцією. При цьому нижні регулятори клапанів повністю перекриваються патрубком системи охолодження, їх геть не видно. 
 
Загалом двигун вражає своєю просунутістю. Порівняно з двигуном ГАЗ-АА, який я збирав перед цим, двигун Остіна виглядає значно більш продуманим і складним. Хоча двигун Остіна розроблений задовго до двигуна ГАЗ-АА...
  
Зрештою я зібрав двигун, з'єднав його з коробкою зчеплення. 
  
Далі буду робити всіляку дрібноту, яку не відобразив виробник: дроти до свічок, тяги і шланги до карбюратора тощо. Орієнтуватися при цьому планую на двигун ід Остін 10 НР з Вікіпедії:
 
Хоча бронеавтомобіль Остін був створений на основі Остін 30 НР, тим не менш двигуни зовнішньо дуже схожі, розміщення вузлів і агрегатів тотожнє, відмінності між ними в об'ємі циліндрів, що в даному випадку не є суттєвим. Тож орієнтуватися буду саме на це фото. Єдине, що колір блоку циліндрів на броневтомобілі Остін явно інший, темніший - це добре видно на фото. 
  
Загалом думаю пофарбувати цей блок до встановлення на модель. Бо на моделі я просто не зможу все належним чином пофарбувати, не дотягнуся. А враховуючи величезну кількість мідних і латунних деталей у двигуні, просто тупо задути одним кольором його не можна. 
Додатково: МініАрт взагалі пропонує блок циліндрів пофарбувани чорним. Однак мені здається це неправильним, колір блоку циліндрів і рами (яку фарбували в чорне) ніби то різний.

Власне модель від МініАрту вимагає точності. Деталей багато, вони тоненькі, тож тяп-ляп по швидкому не вийде. Головне, що якщо щось десь не так зробив на початку - то на фініші можеш просто не зібрати модель. Тому я намагаюся все зробити акуратно і правильно - бо машина планується максимально відкрита, з максимальною демонстрацією інтер'єру. 
  
 

Хоч я й казав, що ганятися за матчастиною не буду - але все ж таки заглибився трішки. Що я можу сказати за джерела інформації - не раджу використовувати в цій якості Бронеколекцію № 1 від 1997 року "Бронеавтомобили "Остин". Купа ідеологічного сміття й дурні, а ось з фактажем не дуже. Значно більш інформативною є книга М.Коломийця "Бронеавтомобиль "Остин" - на відміну від матеріалів для Бронеколекції в книжці значно менше ідеології і значно більше фактів. Хоча також не занадто багато, але принаймні можна трішки зрозуміти прототип моделі і його особливості. А головне - в книзі багато фотографій та ілюстрацій з рекламного буклету бронеавтомобилю "Остін". Які трішки показують вузли та агрегати бронеавтомобіля (хоча тут різні серії, не 3-я). 
          
 
 
 
 

Доброго дня, шановне товариство. Відсьогодні розпочинаю роботу над нової діорамою за участю Остіна 3 серії. Події діорами мають відображати літо 1919 року, час відчайдушного наступу армії УНР на Київ. Щонайменше Остін "Петлюра" брав участь в цьому наступі, і навіть пережив його, доживши до зими 1919-1920 років. 
 
Також будуть використані фігурки. Фігурок вояків УНР у нас ніхто не випускає, тож доведеться знову імпровізувати і гратися у Франкенштейна. В якості донорів взяв собі набір танкістів Першої Світової. Сільські мешканці що в часи Громадянської, що в часи Другої Світової виглядали схоже (у Другу Світову радянські селяни виглядали навіть гірше), тож відповідний набір від Мастербоксу буде доречним. Також планується використати корову з набору МініАрту, може ще голубів, соняшники тощо. Подивимось, як воно піде. 
 
Ганятися за матчастиною не буду, тим більше що МініАрту можна довіряти в цьому сенсі. Щодо загальних питань - буду орієнтуватися на матеріали Андрія Харука в "Діловій Столиці" https://www.dsnews.ua/ukr/nasha_revolyutsiya_1917/-ostin-pirless-i-dzhefferi-poplavko-bronetehnika-vizvolnih-25022019200000 
 

Приветствую коллеги! Долго меня не было тут, переезд, смена нескольких работ...
Итак, что сделал за последние пару дней - поставил новые катки, приклеил надгусеничные полки, сделал решетки для направления струи. Склеил половинки корпуса.
Прикинул боковые юбки. Не могу решить - делать с ними или без... Что скажете?

Приветствую коллеги! Долго меня не было тут, переезд, смена нескольких работ...
Итак, что сделал за последние пару дней - поставил новые катки, приклеил надгусеничные полки, сделал решетки для направления струи. Склеил половинки корпуса.
Прикинул боковые юбки. Не могу решить - делать с ними или без... Что скажете?

Доброго времени суток, камраден.
Решил устроить себе отдых - сборка тупо из коробки, без привлечения продукции сторонних производителей.
Хэдлайнером выступает Эмиль от эдиков
 

Вариант будет гишпанским, на Легион "Кондор". Но, как говаривал один футбольный коментатор "не все так сталось, як гадалось..."(с)
Набор качеством расстроил, мягко говоря. Посему, буду давать результат на обозрение по мере сборки проблемных узлов.
ЗЫ:

День 2. Вроде времени много ушло, а результат практически не видно. Что сделал: собрал полностью ванну. Катки стоят насухо. Срезал крылья с помощью скрайбера, который любезно подарил мне Владимир Литовченко за что ему огромное спасибо! Инструмент просто агонь! Прикинул верхнюю часть корпуса, смотрится очень даже) Есть шик и брутальность в этой машине! Собрал металлические крылья. Разница толщины огромна. Теперь впереди самое интересное - траки)











 

Мы таки обули траки)

Финальная фотосессия.

Б-52 в каком масштабе ?