kava

Ну ось, власне і вони...
Є стволи трьох видів:
1. Ствол кулемета КПВ/КПВМ з круглими вентиляційними отворами на кожусі. 
Застосовується в основному на китайських клонах установок ЗГУ-1, ЗПУ-1, ЗПУ-2 

2. Ствол кулемета КПВ/КПВМ з овальними вентиляційними отворами на кожусі. 
Застосовується на зенітних кулеметних установках ЗПУ-1,2,4, ЗГУ-1, кулеметі ПКП.

3. Ствол кулемета КПВТ.

Ну ось, власне і вони...
Є стволи трьох видів:
1. Ствол кулемета КПВ/КПВМ з круглими вентиляційними отворами на кожусі. 
Застосовується в основному на китайських клонах установок ЗГУ-1, ЗПУ-1, ЗПУ-2 

2. Ствол кулемета КПВ/КПВМ з овальними вентиляційними отворами на кожусі. 
Застосовується на зенітних кулеметних установках ЗПУ-1,2,4, ЗГУ-1, кулеметі ПКП.

3. Ствол кулемета КПВТ.

После легкого загула с гнатом возвращаюсь к рескью хоку.
Добил наконец-то интерьер.
Добавил в грузовой кабине стойку с оборудованием, два патронных ящика и какой-то ящик возле двери.

Приделал лентопитатель. Пока его не закреплял. Буду это делать после того, как приделаю миниган.

Собрал Minigun  от Mini world. Очень красивое изделие, которое красит любую модель. Доработал турель, чтобы можно было в неё вставить пулемет.

Дальше работа с экстерьером. 

Не, химии никакой. Я её боюсь.

В роботі дві модифікації

Почну зі стволів. Спочатку роблю ствол з гофром. Гофр імітується тугим намотуванням пари тоненького проводу виток до витка. Чому пари? - бо один провідок потім змотається і будуть видні проміжки між виступами гофру. Ствол - голка з шприца діаметром 0,3 мм. Провід намотки - товщиною 0,1 мм. (я пробував взяти тонший, але гофру тоді неозброєним оком майже не видно). Перед намоткою змочую ствол паяльною кислотою.
 
Після того, як намотається потрібна довжина, гофр треба акуратно пропаяти, не допускаючи потьоків припою.

Після пропайки розмотуєм одну нитку гофру. На нитці, що залишилась на стволі, залишається частина припою.

Змочую ствол паяльною кислотою і прогріваю запальничкою. Припой плавиться і затікає в щілини між проводом гофру і стволом. Отримую дуже акуратний гофр. Можна його легенько протерти дрібним наждачним папером.

Всі етапи виготовлення показано на схемі:
 

Далі треба зробити кілька шайб діаметром 1,5 і 1,3 мм і отвором 0,3 мм посередині (причому різної товщини).
Беру смужку металу потрібної товщини і шириною в 1,5 - 2 діаметрів шайб. Накернюю ямки, сверлю отвори і ріжу на квадратики. Квадратики стопочкою одягаю на оську, зроблену з медичної голки та стального дроту, діаметром, як сверло.
 

Всю стопку вільно фіксую шматочком гуми, щоб квадратики могли вільно обертатись. Підношу весь пакет до наждачного круга, що обертається. Точка дотику має бути по діагоналі від центра круга (дивись відео ). Сточую до потрібного діаметра.

Ось готові шайби. Таким способом можна робити шайби різних розмірів (і не тільки шайби, а і циліндри та конуси). На фото з сірником показані шайби різних діаметрів, виготовлені таким способом і декілька полум'ягасників конусної форми.

Неймовірно.

В роботі дві модифікації

Почну зі стволів. Спочатку роблю ствол з гофром. Гофр імітується тугим намотуванням пари тоненького проводу виток до витка. Чому пари? - бо один провідок потім змотається і будуть видні проміжки між виступами гофру. Ствол - голка з шприца діаметром 0,3 мм. Провід намотки - товщиною 0,1 мм. (я пробував взяти тонший, але гофру тоді неозброєним оком майже не видно). Перед намоткою змочую ствол паяльною кислотою.
 
Після того, як намотається потрібна довжина, гофр треба акуратно пропаяти, не допускаючи потьоків припою.

Після пропайки розмотуєм одну нитку гофру. На нитці, що залишилась на стволі, залишається частина припою.

Змочую ствол паяльною кислотою і прогріваю запальничкою. Припой плавиться і затікає в щілини між проводом гофру і стволом. Отримую дуже акуратний гофр. Можна його легенько протерти дрібним наждачним папером.

Всі етапи виготовлення показано на схемі:
 

Далі треба зробити кілька шайб діаметром 1,5 і 1,3 мм і отвором 0,3 мм посередині (причому різної товщини).
Беру смужку металу потрібної товщини і шириною в 1,5 - 2 діаметрів шайб. Накернюю ямки, сверлю отвори і ріжу на квадратики. Квадратики стопочкою одягаю на оську, зроблену з медичної голки та стального дроту, діаметром, як сверло.
 

Всю стопку вільно фіксую шматочком гуми, щоб квадратики могли вільно обертатись. Підношу весь пакет до наждачного круга, що обертається. Точка дотику має бути по діагоналі від центра круга (дивись відео ). Сточую до потрібного діаметра.

Ось готові шайби. Таким способом можна робити шайби різних розмірів (і не тільки шайби, а і циліндри та конуси). На фото з сірником показані шайби різних діаметрів, виготовлені таким способом і декілька полум'ягасників конусної форми.

На першому фото необроблений готовий кулемет, ще не відмитий від гіпсу :-)


 

В роботі дві модифікації

Почну зі стволів. Спочатку роблю ствол з гофром. Гофр імітується тугим намотуванням пари тоненького проводу виток до витка. Чому пари? - бо один провідок потім змотається і будуть видні проміжки між виступами гофру. Ствол - голка з шприца діаметром 0,3 мм. Провід намотки - товщиною 0,1 мм. (я пробував взяти тонший, але гофру тоді неозброєним оком майже не видно). Перед намоткою змочую ствол паяльною кислотою.
 
Після того, як намотається потрібна довжина, гофр треба акуратно пропаяти, не допускаючи потьоків припою.

Після пропайки розмотуєм одну нитку гофру. На нитці, що залишилась на стволі, залишається частина припою.

Змочую ствол паяльною кислотою і прогріваю запальничкою. Припой плавиться і затікає в щілини між проводом гофру і стволом. Отримую дуже акуратний гофр. Можна його легенько протерти дрібним наждачним папером.

Всі етапи виготовлення показано на схемі:
 

Далі треба зробити кілька шайб діаметром 1,5 і 1,3 мм і отвором 0,3 мм посередині (причому різної товщини).
Беру смужку металу потрібної товщини і шириною в 1,5 - 2 діаметрів шайб. Накернюю ямки, сверлю отвори і ріжу на квадратики. Квадратики стопочкою одягаю на оську, зроблену з медичної голки та стального дроту, діаметром, як сверло.
 

Всю стопку вільно фіксую шматочком гуми, щоб квадратики могли вільно обертатись. Підношу весь пакет до наждачного круга, що обертається. Точка дотику має бути по діагоналі від центра круга (дивись відео ). Сточую до потрібного діаметра.

Ось готові шайби. Таким способом можна робити шайби різних розмірів (і не тільки шайби, а і циліндри та конуси). На фото з сірником показані шайби різних діаметрів, виготовлені таким способом і декілька полум'ягасників конусної форми.

В роботі дві модифікації

Почну зі стволів. Спочатку роблю ствол з гофром. Гофр імітується тугим намотуванням пари тоненького проводу виток до витка. Чому пари? - бо один провідок потім змотається і будуть видні проміжки між виступами гофру. Ствол - голка з шприца діаметром 0,3 мм. Провід намотки - товщиною 0,1 мм. (я пробував взяти тонший, але гофру тоді неозброєним оком майже не видно). Перед намоткою змочую ствол паяльною кислотою.
 
Після того, як намотається потрібна довжина, гофр треба акуратно пропаяти, не допускаючи потьоків припою.

Після пропайки розмотуєм одну нитку гофру. На нитці, що залишилась на стволі, залишається частина припою.

Змочую ствол паяльною кислотою і прогріваю запальничкою. Припой плавиться і затікає в щілини між проводом гофру і стволом. Отримую дуже акуратний гофр. Можна його легенько протерти дрібним наждачним папером.

Всі етапи виготовлення показано на схемі:
 

Далі треба зробити кілька шайб діаметром 1,5 і 1,3 мм і отвором 0,3 мм посередині (причому різної товщини).
Беру смужку металу потрібної товщини і шириною в 1,5 - 2 діаметрів шайб. Накернюю ямки, сверлю отвори і ріжу на квадратики. Квадратики стопочкою одягаю на оську, зроблену з медичної голки та стального дроту, діаметром, як сверло.
 

Всю стопку вільно фіксую шматочком гуми, щоб квадратики могли вільно обертатись. Підношу весь пакет до наждачного круга, що обертається. Точка дотику має бути по діагоналі від центра круга (дивись відео ). Сточую до потрібного діаметра.

Ось готові шайби. Таким способом можна робити шайби різних розмірів (і не тільки шайби, а і циліндри та конуси). На фото з сірником показані шайби різних діаметрів, виготовлені таким способом і декілька полум'ягасників конусної форми.

В роботі дві модифікації

Почну зі стволів. Спочатку роблю ствол з гофром. Гофр імітується тугим намотуванням пари тоненького проводу виток до витка. Чому пари? - бо один провідок потім змотається і будуть видні проміжки між виступами гофру. Ствол - голка з шприца діаметром 0,3 мм. Провід намотки - товщиною 0,1 мм. (я пробував взяти тонший, але гофру тоді неозброєним оком майже не видно). Перед намоткою змочую ствол паяльною кислотою.
 
Після того, як намотається потрібна довжина, гофр треба акуратно пропаяти, не допускаючи потьоків припою.

Після пропайки розмотуєм одну нитку гофру. На нитці, що залишилась на стволі, залишається частина припою.

Змочую ствол паяльною кислотою і прогріваю запальничкою. Припой плавиться і затікає в щілини між проводом гофру і стволом. Отримую дуже акуратний гофр. Можна його легенько протерти дрібним наждачним папером.

Всі етапи виготовлення показано на схемі:
 

Далі треба зробити кілька шайб діаметром 1,5 і 1,3 мм і отвором 0,3 мм посередині (причому різної товщини).
Беру смужку металу потрібної товщини і шириною в 1,5 - 2 діаметрів шайб. Накернюю ямки, сверлю отвори і ріжу на квадратики. Квадратики стопочкою одягаю на оську, зроблену з медичної голки та стального дроту, діаметром, як сверло.
 

Всю стопку вільно фіксую шматочком гуми, щоб квадратики могли вільно обертатись. Підношу весь пакет до наждачного круга, що обертається. Точка дотику має бути по діагоналі від центра круга (дивись відео ). Сточую до потрібного діаметра.

Ось готові шайби. Таким способом можна робити шайби різних розмірів (і не тільки шайби, а і циліндри та конуси). На фото з сірником показані шайби різних діаметрів, виготовлені таким способом і декілька полум'ягасників конусної форми.

На першому фото необроблений готовий кулемет, ще не відмитий від гіпсу :-)


 

Розгляну на прикладі англійського кулемета Vickers K

Спочатку розробляється травлення, враховуючи, що тіло кулемета буде паятись з 5-7 шарів. Треба передбачити місця засверлювання отворів під ручки, стволи і т.д.

Виточуються круглі деталі, для ствола взято голку інсулінового шприца 0,3мм діаметром, з фольги товщиною 0,05 мм згорнута трубочка

Флюс і припой

Деталі для пайки змочуються кислотою і притискаються "крокодилами" та саморобними прищепками до алюмінієвої пластинки. Збоку прикладається маленький шматочок припою.

Ось так виглядає весь блок.

Все кріпиться в "третю руку" (або просто береться плоскогубцями)

Тут видно все і без пояснень.

Спаяні деталі ретельно зачищаються і склеюються епоксидною смолою.

Вуаля! Тепер на литник і на зняття матриці.






Далі буде...

В роботі дві модифікації

Почну зі стволів. Спочатку роблю ствол з гофром. Гофр імітується тугим намотуванням пари тоненького проводу виток до витка. Чому пари? - бо один провідок потім змотається і будуть видні проміжки між виступами гофру. Ствол - голка з шприца діаметром 0,3 мм. Провід намотки - товщиною 0,1 мм. (я пробував взяти тонший, але гофру тоді неозброєним оком майже не видно). Перед намоткою змочую ствол паяльною кислотою.
 
Після того, як намотається потрібна довжина, гофр треба акуратно пропаяти, не допускаючи потьоків припою.

Після пропайки розмотуєм одну нитку гофру. На нитці, що залишилась на стволі, залишається частина припою.

Змочую ствол паяльною кислотою і прогріваю запальничкою. Припой плавиться і затікає в щілини між проводом гофру і стволом. Отримую дуже акуратний гофр. Можна його легенько протерти дрібним наждачним папером.

Всі етапи виготовлення показано на схемі:
 

Далі треба зробити кілька шайб діаметром 1,5 і 1,3 мм і отвором 0,3 мм посередині (причому різної товщини).
Беру смужку металу потрібної товщини і шириною в 1,5 - 2 діаметрів шайб. Накернюю ямки, сверлю отвори і ріжу на квадратики. Квадратики стопочкою одягаю на оську, зроблену з медичної голки та стального дроту, діаметром, як сверло.
 

Всю стопку вільно фіксую шматочком гуми, щоб квадратики могли вільно обертатись. Підношу весь пакет до наждачного круга, що обертається. Точка дотику має бути по діагоналі від центра круга (дивись відео ). Сточую до потрібного діаметра.

Ось готові шайби. Таким способом можна робити шайби різних розмірів (і не тільки шайби, а і циліндри та конуси). На фото з сірником показані шайби різних діаметрів, виготовлені таким способом і декілька полум'ягасників конусної форми.

В роботі дві модифікації

Почну зі стволів. Спочатку роблю ствол з гофром. Гофр імітується тугим намотуванням пари тоненького проводу виток до витка. Чому пари? - бо один провідок потім змотається і будуть видні проміжки між виступами гофру. Ствол - голка з шприца діаметром 0,3 мм. Провід намотки - товщиною 0,1 мм. (я пробував взяти тонший, але гофру тоді неозброєним оком майже не видно). Перед намоткою змочую ствол паяльною кислотою.
 
Після того, як намотається потрібна довжина, гофр треба акуратно пропаяти, не допускаючи потьоків припою.

Після пропайки розмотуєм одну нитку гофру. На нитці, що залишилась на стволі, залишається частина припою.

Змочую ствол паяльною кислотою і прогріваю запальничкою. Припой плавиться і затікає в щілини між проводом гофру і стволом. Отримую дуже акуратний гофр. Можна його легенько протерти дрібним наждачним папером.

Всі етапи виготовлення показано на схемі:
 

Далі треба зробити кілька шайб діаметром 1,5 і 1,3 мм і отвором 0,3 мм посередині (причому різної товщини).
Беру смужку металу потрібної товщини і шириною в 1,5 - 2 діаметрів шайб. Накернюю ямки, сверлю отвори і ріжу на квадратики. Квадратики стопочкою одягаю на оську, зроблену з медичної голки та стального дроту, діаметром, як сверло.
 

Всю стопку вільно фіксую шматочком гуми, щоб квадратики могли вільно обертатись. Підношу весь пакет до наждачного круга, що обертається. Точка дотику має бути по діагоналі від центра круга (дивись відео ). Сточую до потрібного діаметра.

Ось готові шайби. Таким способом можна робити шайби різних розмірів (і не тільки шайби, а і циліндри та конуси). На фото з сірником показані шайби різних діаметрів, виготовлені таким способом і декілька полум'ягасників конусної форми.

Розгляну на прикладі англійського кулемета Vickers K

Спочатку розробляється травлення, враховуючи, що тіло кулемета буде паятись з 5-7 шарів. Треба передбачити місця засверлювання отворів під ручки, стволи і т.д.

Виточуються круглі деталі, для ствола взято голку інсулінового шприца 0,3мм діаметром, з фольги товщиною 0,05 мм згорнута трубочка

Флюс і припой

Деталі для пайки змочуються кислотою і притискаються "крокодилами" та саморобними прищепками до алюмінієвої пластинки. Збоку прикладається маленький шматочок припою.

Ось так виглядає весь блок.

Все кріпиться в "третю руку" (або просто береться плоскогубцями)

Тут видно все і без пояснень.

Спаяні деталі ретельно зачищаються і склеюються епоксидною смолою.

Вуаля! Тепер на литник і на зняття матриці.






Далі буде...