kava

Мастер-моделі готові, здані на виготовлення матриці. Надіюсь скоро отримати пробні відливки. Поки що результатами дуже задоволений: повинна вийти найточніша і найдеталізованіша модель МГ 81 на сьогодні.

Потрохи виготовляю дрібні деталі і приклеюю їх.

Імітую гайку на стволі. Спочатку зробив кілька шайб з тоненької бронзи. Ось за цим методом: Скачати відео Діаметр шайби 1 мм, внутрішній отвір 0,8 мм, товщина 0,1мм. Скручую трубочку з латунної фольги, одягаю зверху шайби, пропаюю з паяльною кислотою на запальничці.

На здоров'я! Чим більше буде питань по технологіях, тим більше розкажу. До речі, я маю три мусати з різними відстанями між насічками.

Ще трохи просунувся.

На глазок там 8 - 10 см

Народ, хто читає німецькою, або хто вже знає, який діаметр гільзовивідного рукава? Може тут щось сказано? http://www.deutscheluftwaffe.com/archiv/Dokumente/ABC/m/Maschinen Gewehre/MG 81/mg 81 z maschinen gewehr.html#Vorbemerkung

Склеїв основну частину. Тепер купа дрібноти на неї плюс гільзовивідний рукав

Трохи фото.

Так також робив, але треба пензлик нормальний. У мене з алюмінієвими щетинотримачами, реагують з розчином.

Давно ищу оптимальный способ чернения пулеметов от Miniworld. Покраска с предварительной грунтовкой убивает мельчайшие детали, кипячение в щелочи с марганцовкой небезопасно, долгодлительно и дает коричневый оттенок (который мне не нравится). В последнее время я активно пользовался жидкостью для воронения латуни, меди и бронзы от Birchwood Casey - Brass Black , мне его передавал товарищ из Нью Йорка, что не есть оперативно и дешево. Прочитав отзыв о продукции REXX сразу решил попробовать ее в работе. Первый блинчик вышел комочком, так как сплав, из которого льются пулеметы, весьма специфичен и не поддался первому варианту чернилки. Но друг не бросит в беде, и фирма REXX ( в лице Олега Семянива, многая ему лета!) озадачилась выпуском суперуниверсальной чернилки! И вот, наконец, я держу в руках вожделенную баночку з загадочной жидкостью внутри (правда, без этикетки снаружи). Она по центру (жидкость в баночке слева, пулеметы не чернит, увы...). Тестирование я решил проводить в сравнении с Brass Black, которая мне наиболее нравилась. В качестве кошек я использовал парочку комплектов М60, (причем к Д-шке я припаял вилку, чтобы увидеть как реагирует на чернилку припой) и травление к этим пулеметам. В обеих баночках голубоватая жидкость, REXXовская несколько светлее (слева) Перед чернением я обычно купаю детали в ацетоне для обезжиривания. Не всегда этого достаточно, но уже привык. Сначала Brass Black. Я всегда черню в отдельной посуде (баночке) и никогда не сливаю использованную жидкость в основную банку. Итак, бросаю в жидкость пулеметики и начинаю интенсивно трясти баночку. Уже череж несколько секунд жидкость стает темно-синей и непрозрачной, а детали чернеют. Трясу баночку я около минуты, этого вполне достаточно. Вынимаю пинцетом и бросаю в чистую воду, дабы прекратить процесс (однажды я забыл какую-то мелкую деталюху в этой жидкости, и на второй день она практически растворилась). Просушиваю бумагой и приступаю ко второй жидкости. Отличие в том, что жидкость от REXX во время процесса практически не мутнеет. Это довольно удобно - можно контролировать чернение. Чернение идет медленнее, но не критично. Обе жидкости сразу после чернения (слева - REXX) Детали после просушки покрыты матовым налетом, который надо счистить. У меня есть жесткие щеточки - синтетическая и металлическая. Обычно хватает синтетической. Не всегда деталь чернится полностью, иногда бывают проплешины. Надо почистить это место жесткой щеточкой и повторно почернить. В тесте обе жидкости с первого раза не почернили всю поверхность литых деталей, пришлось повторять. Кстати, травление почернилось REXXом с первого раза и полностью! Я, правда, другой кусочек доделывать не стал, было поздно уже, а то что меня интересовало я узнал. Припой на черненой детали не виден (правда, его там очень немного) Результатом весьма доволен. Краткий вывод: перехожу на чернилку от REXX!!!

Легко! Знайшов мусат з дрібною насічкою, взяв провід потрібного діаметру. На листку твердої гуми або або поліпропілену (з нього набойки для взуття роблять) прокатую і отримую бажане.

Придумав, як можна робити гофрований шланг з алюмінієвого дроту.

Обидва магазини тільки для патронів, тільки в здвоєному були тільки патрони, то в одинарному - патронна лента

Ще трохи фото. Відповім на питання, кому цікаво.

А якщо просто давати шматок припою (гладенького, без гофру)?

Думка хороша, але можливості робити з олова, силікону або смоли - немає. Може є щось таке готове?

Питання до колег: якої довжини робити гільзовивідну гофровану трубу (в1/48 і 1/72)? Чи не робити взагалі? Вони , мабуть, були не всюди, а там де були - то різної довжини.

А тепер імітація гофрованого рукава для гільз і ланок патронної ленти. Ось як він виглядає: Намотав два тонких провідки поряд (виток до витка), пропаяв і один з провідків розмотав геть. Так краще видно витки.

Все ок, наступна підгонка: Поряд кулемет в масштабі 1/72, для порівняння

А ось вже проміжний результат цього етапу (на фото поряд з деталлю стоматологічні бори і надфіль, якими я це все обробляв) : Нижня частина деталі: Перевірка, чи проходить патронна лента:

Поїхали... Спочатку з травлення паяю стопочки і обробляю по контуру напильником, бором, ножем, шкуркою. За другим заходом роблю верх казенної частини. Знову ж від необхідної товщини пластини відрізаю смужечки, гну їх, паяю і обробляю всім, що є під рукою. (сірий циліндрик біля лівої прищепки - це припой, я весь пакет нагріваю газовим пальником, припой розтікається і все спаює)