Jump to content

Михайло

Members
  • Content Count

    4
  • Joined

  • Last visited

About Михайло

  • Rank
    Newbie

Recent Profile Visitors

The recent visitors block is disabled and is not being shown to other users.

  1. Локація для фото була підібрана не зовсім вдала, але це була найліпша з можливих. Протилежний берег був недоступний для зйомок. На жаль більше фото немає, адже робив для себе, без наміру кудись викладати, а відфоткати модель перед передачею, якось не спало на думку( Є відео, але якість бажає кращого. Не було норм камери в 12 році(
  2. Михайло

    Musashi 1:450

    Доброго здоров'я! Зважаючи на порожнечу флотського розділу, вирішив трохи наповнити його своїми роботами, треба ж публіку долучати, а так, як деякі з робіт старенькі, то до фото і процесу додається історія служби) Коротко про себе, і шлях до моделізму) До цього прекрасного хобі я долучився досить давно, з 7 років, як потрапив до рук вихователів станції юних техніків у м. Кривий Ріг. Спочатку це були ази роботи з різними матеріалами, в основному з папером, у початковому технічному моделюванні, згодом, після переходу у старшу групу, зайнявся автомодельним спортом. Все частіше доводилося працювати з деревом та металами, почав їздити на різного роду змагання по місту і області, розширюючи рід захоплень на авіа, судо, радіоелектроніку. Втримати дітей на станції більш як на рік-два було складно, у багатьох почали з'являтися комп'ютери, або просто змінювалися пріоритети, тому часто треба було віддуватися за всіх) Ось так я одного разу і потрапив на всеукраїнську виставку зі стендового моделювання, що проходила в нашому місті. Сказати що я був приємно вражений буде мало) З захопленням ходив і роздивлявся моделі танків, літаків, автомобілів.. дуже високий інтерес викликали діорами. В наступний вечір, прихопивши майже всі свої заощадження, відправився в магазин і купив свою першу модель, модель німецького ТІІD) збирав вдома, так як на СЮТ з пластиком ніхто не працював. Так я з часом втягнувся в цю справу, роблячи, в основному, моделі БТТ. Але мені завжди хотілося зібрати корабель, та не просто корабель, а щоб можна було з ним відправитися до найближчої водойми, і насолодитися пусками, спостерігаючи як модель розрізає хвилі раз за разом, залишаючи по собі кільватерний слід) Головною перепоною була ціна на кораблі. Для мене, школяра, який не мав власного доходу купити корабель було майже не реально. Я ледь-ледь перебивався технікою в 1:72 масштабі з того що мені дарували на свята, поки не зайняв 2 місце на обласному конкурсі МАН і не почав отримувати стипендію. Отримавши в травні 2010 року картку в банку - одразу поїхав в магазин моделей, де і купив свою першу судомодель - Лінкор Мусасі, в 450 масштабі від Hasegawa. Так розпочалося моє сходження в судомодельний спорт. Якість моделі, як і ціна, були доволі високими) при збиранні якихось серйозних труднощів не виникало, головним недоліком я бачив лише повністю з'ємну палубу, з щілинами які було видно неозброєним оком. Щоб додати моделі насиченості, додатково до набору замовив в інтернеті пластинку фототраву - леєрного огородження, зробив з мідного дроту щось схоже на такелаж, а в гарматах головного калібру засвердлився, щоб "глухі" стволи не псували вигляд і загальне враження. Ще з самого початку мною було вирішено робити модель радіокерованою. Для цього була взята за донора звичайна радіокерована машинка - іграшка. Так як доступу до токарного верстату не було, довелося все робити з підручних матеріалів, ЦА і пластиліну. Для того щоб вода не просочувалася в корпус, в якості дейвудів було знайдено і встановлено латунні трубки, які були наповнені літолом. Після перших випробувань у ванній - перейшов до фарбування. Фарбував аерографом, нітрою Mr. Color, так як іншої нам і не завозили. Якість фарби завжди подобалася, як і те, що вона розводилася без проблем 646 розчинником) По завершенні фарбування перейшов до обкатки на відкритій воді, яку модель пройшла майже на відмінно.) Майже - бо через щілини в палубі вода все ж потрапляла до корпусу,особливо на задньому ходу. По закінченню літа - модель зайняла своє місце на поличці в кімнаті. Взимку було куплено новий набір ТАКР "КИЇВ" від трампа в 550 масштабі. вся увага переключилася на нього, та влітку мене зарахували до КПІ, і в зв'язку з переїздом в інше місто про моделізм довелося на певний час забути. Лише під час літніх канікул, коли повертався додому, я міг повернутися до улюбленої справи. (до речі, більша частина фото - зроблена в 12 році, якраз під час канікул). Навесні 14 року все змінилося. Повертаючись з пар, випадково помітив афішу на дверях університетського музею про проведення конкурсу-виставки моделей-копій кораблів. Саме там пощастило познайомитися вперше з керівниками судомодельних гуртків Києва. Виявилося, що недалеко від гуртожитку існує гурток судомоделювання, до якого я почав регулярно ходити. Влітку, з ціллю на інших подивитися і себе показати, разом з керівником поїхали на чемпіонат України в м. Славута, попутно прихопивши дану модель для участі (перед цим дещо попрацювавши над стендом: було відреставроване леєрне огородження, натягнутий новий такелаж, виготовленні з дрібної сітки радіоантени у верхній частині надбудови). Звісно, примітивна апаратура керування не дала змоги не те щоб боротися за призові місця, а хоч більш менш пристойно пройти дистанцію на воді, але це був прекрасний доробок на майбутнє. Після змагань, модель була дещо відреставрована від ушкоджень, отриманих під час замгань і трансферу, і по завершенні - передана в виставковий зал станції юних техніків покровського району м. Кривий Ріг, на пам'ять і в знак вдячності за привиту любов до технічної творчості.
  3. Я помітив, з флотом напряг( Нічого розбавимо) Доберуся до архіву - закину фотографії своїх юнацьких і більш старших моделей. А стосовно радіокерованих моделей - то це моделі копії, більшість з яких на змаганнях проходять стенд) Дитячі роботи - простіші, в дорослих можна побачити цікавіші екземпляри. P.S. в мене є ще фото з різного рангу змагань, якщо тема буде цікава для мешканців форуму - зроблю підбірку найцікавіших і викладу)
  4. Доброго здоров'я, панове! Щось бачу гілка флоту на форумі не зовсім активна, трохи розворушити її не завадить) До вашої уваги пропоную переглянути фото з Кубку Солом'янки - змагань серед судомоделістів-копіїстів м.Києва та гостей що завітали з м. Коростишів та м. Рівне. Се дійство вперше проходило на місцевому озері в парку Орлятко (район НАУ) втравні поточного року. В ролі організаторів виступили Солом’янська районна державна адміністрація, відділ у справах сім’ї, молоді та спорту, та команда з ЦТТ "Юність", яка взяла на себе технічну сторону організації. Склад учасників був доволі представницьким – спортсмени-кияни з Дніпровського, Святошинського, Шевченківського, Солом’янського, Подільського районів, а також наші гості з Коростишева та Рівного. Загалом – 8 команд, які представили 38 моделей. Окрім юних судномоделістів, свою майстерність продемонстрували й досвідчені спортсмени, зокрема, віце-чемпіон Європи, майстер спорту України міжнародного класу з судномодельного спорту Павло Ашихмін, Ігор Пархоменко (Київ), Ігор Рудаков (Коростишів), Віталій Хоменчук (Рівне). Згідно з регламентом, учасники виступали в чотирьох класах моделей: F2A (радіокеровані моделі-копії довжиною до 900 мм), F2B (радіокеровані моделі-копії довжиною від 900 до 1400 мм), F4A (радіокеровані моделі-копії з промислових наборів, які не проходять стендовий залік), F4C (радіокеровані моделі-копії з промислових наборів, які проходять стендовий залік). Після урочистої церемонії відкриття, на якій з вітальним словом виступила заступник начальника відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Солом’янської РДА Наталія Ткачук, розпочалися старти. У найпопулярнішому класі F2A серед юніорів переміг київський школяр Роман Ярошевський з моделлю рятувального судна «Орка» (команда Навчально-виховного комплексу м. Києва). «Срібним» призером став Олексій Сердюк (Центр технічної творчості «Юність»), який виступав з моделлю українського прикордонного патрульного катера. «Бронзу» виборов Кирило Юра (м. Рівне). Серед дорослих у цьому класі очікувано переміг Павло Ашихмін з ефектною моделлю броненосця берегової оборони Beowulf. Слідом за ним у протоколі – Віталій Хоменчук (Рівне) та Ігор Рудаков (Коростишів). Відомому київському моделісту Ігорю Пархоменку зі своєю моделлю річкового круїзного теплохода не було рівних у класі F2B. Окрім традиційно високої якості роботи, суддів і глядачів вразили мініатюрні фігурки пасажирів – чоловіків у смокінгах і дам у вишуканих вечірніх сукнях. В інших класах моделей перемогли: F4A – Михайло Опанчуков (Дитяча інженерна академія, Київ) – справжній сюрприз змагань; F4C (юніори) – Михайло Ревуцький (Рівне); F4C (дорослі) – Михайло Гаєвський (ЦТТ «Юність» м. Києва). У загальнокомандному заліку перемогу вибороли моделісти Центру технічної творчості «Юність» м. Києва, які отримали Кубок, медалі та дипломи від Солом’янської райдержадміністрації. Друге і третє місця – у наших гостей – моделістів Рівного та Коростишева. Варто зазначити, що неабиякий інтерес до змагань створив низку проблем для організаторів, оскільки кількість заявлених моделей перевищила усі очікування. Їх виявилось навіть більше, ніж на чемпіонатах Києва і України! А програма була розрахована на один день… Відтак старти тривали аж до пізнього вечора. Не обійшлося й без неочікуваних сюрпризів, які так полюбляють любителі екстриму і водночас які не радують самих спортсменів. Так, мініатюрна модель американського малого десантного корабля LCM-3 з Коростишева під час проходження дистанції раптом задиміла, а потім вибухнула («замкнув» акумулятор). Публіка, можливо, вирішила, що відтворюється епізод висадки на островах Тихого океану часів Другої світової війни. Пролунали оплески і схвальні вигуки! Лише моделістам було не до сміху… Проте ніхто не скаржився, тривала запекла спортивна боротьба. А численні глядачі були в захопленні від яскравого видовища. Особливо раділи дітлахи. Багато хто з них питав, де і як будують такі гарні моделі і де працюють судномодельні гуртки. На загальну думку, головна мета цих нових, лише цього року започаткованих змагань – популяризація судномодельного спорту серед молоді району – була досягнута. А самі спортсмени отримали досвід, вкрай необхідний перед головними стартами цього сезону – першістю м. Києва з судномодельного спорту серед учнівської молоді (пройде на цій же акваторії у парку «Орлятко» 26-27 травня 2018 р.) та Чемпіонатом України, який відбудеться у червні в Запоріжжі. Учасники змагань – як кияни, так і гості нашого міста – висловлюють щиру подяку Солом’янській районній держадміністрації, відділу у справах сім’ї, молоді та спорту, за ефектні призи та нагороди, а також всебічну підтримку при підготовці та проведенні цих змагань. Хотілося б, щоб вони стали традиційними і Кубок Солом’янки став помітною подією у спортивному житті району та міста Києва. Так як лінь - двигун прогресу, згадавши про прес-реліз, більшу частину інформації взяв звідси: (http://www.solor.gov.ua/info/0/12745) Буду радий відповісти на запитання) Фотографії мої, приємного перегляду
×
×
  • Create New...