Анжей

І я би такий пост почитав та обсудив!)

Пойняв. Прийняв. Погоджуюсь.

Найс. Я додам просто, що це все не виключає збріки "для себе" і "вкайф". Але, коли ви постите фото моделей, і хочете критики та росту над собою, хочете робити щось дійсно якісно і цікаво, хочете, аби модель справляла враження, то варто дотримуватися вищевказаного. Бо, інакше, справляти враження будуть банальні косяки, а не "концепція" чи сама модель. Щодо "змивки" не зовсім згоден, бо на реальній техніці є тенденція до накопичення бруду в певних місцях, а не по всьому об'єкту рівномірно. Тут тре думати, від чого той бруд, чи що там утрворює лінії "розшивки" і вивчати особливості експлуатації/фото оригіналу.

Імхо - прекрасно! Супер! теж колись мав цього монстра, але не подужав - продав)

Дійсно, наче було 2 варіанти подачі патронів. Є троха фото :

Ооооо!!!!! Дяяяяякую!

Для тих, кому цікаво, що там із тим Хьюіком... Зібрав фюзеляж. Стикованість деталей - не краща сторона цієї моделі))) Так і не второпав, чому підлога не сідає нормально в корпус. Але второпав, що везерінг грузової кабіни треба було робити на цьому етапі. Адже "пороги" можна фарбувати і "погодити" саме зараз, після проклейки "підлоги". На превеликий жаль, низ моделі суцільно лисий. І фото бортів В знизу мені якось не натрафились. Якщо хтось поділиться парочкою, буду дуже вдячний. Зробив фактуру "стелі" з-під блістера від таблеток. Ну і самопальну імітацію блоку керування між верхніми вікнами. Так, @Robertas, вмовили - спробую зробити імітацію прицілів пілотів))) Може щось спрощене, бо через масштаб, нерівність рук та геометрію стелі моделі зробити щось красиве буде не просто) Ще маю великі переживання про те, як ставатиме лобове скло... Ну і щодо масок. ШУКАЙТЕ Й КУПУЙТЕ ФАБРИЧНІ МАСКИ! Економить час, і, найголовніше - нерви)

Ух блін. Дякую. Так, я думав про приціл, але він видався заскладним для імітації... А може я просто лінивий))) Щодо крісел - зрозуміло. Загалом, їх простіше тоді робити з нуля. Коротше, мені треба було просто пошукати С версію, і мати більше спокою)))) Але все-одно, дуже дякую за інфу. Спробую, може, придумати, як зробити приціл.

Властиво, вирішив відпочити від пристрастей із котами в 48-му масштабі і зібрати щось "із коробки". Вибір якось впав на манюнького "Хьюіка" від Italeri. Добрі люди продали його на місцевій барахолці) Властиво, поки їхав пластик, почалося нарощування архіву фото, вивчення чужих білдів... Стало очевидно, що "зкоробка" не вийде. Бо при такому багатому зовнішньому вигляді (у моделі купа зовнішньої кльопки) залишати нутро таким "лисим" було би якось не гармонійно. А значить що - треба патронний якщик під лавку, ленти кулеметів, озброєння (рідні пускові блоки артснарядів Heavy HOG та носова турель мені якось не сподобались). Паралельно вирішив купити ще D-шку від Італу (ESCI). Була ідея взяти з неї патронний ящик та мінігани із блоками НКРС. І понеслася...) В процесі вивчення фото та порівняння із пластиком, стало очевидно, що Italeri робили модель B/C на основі ранньої машини. Це найбільше видно по задній стінці вантажопасажирської кабіни, де майже на всю її площину висить шмата. Що на ранніх машина була не суцільна, і спускалася аж на "лавку". Але ранні "Хьюікі" мали інший, не такий звичний оливковий окрас, натомість темно-зелений. Який мені якось не зайшов. Ба більше, знайти фото машини зі достатнімі для 72-го масштабу слідами експлуатації навіть по пізніх Хьюі складно, а ранні - так взагалі були противно чисті, блискучі і доглянуті. Враховуючи ото всьо було прийнято рішення робити не конкретний борт, а модель, що дасть мені візуальне відчуття "короткого" Хьюі, ніж копію визначеного прототипу. З цих міркувань "шмата" в кабіні стала зеленою. Уявімо, що другий пілот десь нарив драперію не такого кричущого кольору і самовільно замінив тканину на менш примітну. Може, обіграю це якимось написом десь. Чи на тканині, чи на гвинтокрилі. Між іншим, цікаві ідеї, навіяні реальними прототипами надзвичайно вітаються! Була перероблена кришка панелі приборів. В моделі вона дуже спрощенна. Зроблені асиметричними отвори в стінках біля педалей. Патронний ящик, позичений із неоднозначного пластику Italeri UH-1D був допрацьований. Я ще не такий крутий, аби спиляти на фактурному кріслі не правильні ремені. Але вже трішки крутіший, аби доставити панелі бронезахисту по зовнішніх боках крісел. В простір під центральною консоллю керування та перед нею був вклеєний дріб із патрону 12-го калібру, адже не доважений мікроХьюік любить завалитися на хвіст. Сподіваюсь, що модель постане на підставці, що передаватиме шматок передової бази у Намі, тому нутро було припачкане чимось на кшталт слідів підсохшої глини чи то піску. Попередньо нарисував сколи до грунту/металлу. Адже єдине, де на оригінальних гвинтокрилах проглядаються сліди експлуатації - це на підлозі вони, треба було скористатися) Зробив отвори для лентоводів М134. Що цікаво, на тильній стороні "підлоги" під них є заглиблення. Але не сквозні. Лентоводи зроблені із не реально крутих лент від набору Miniworld. Набір із двох ранніх М134 із кріпленням на пілони Хьюі були мені люб'язно видані на тест Oleg Kavatsyuk. СвоЇ попередні враження а написав у фб. Детальніше ще напишу, коли доберусь до їх встановлення. Якщо коротко - деталізація і якість виконання надзвичайно вражає. Дуже рекомендую! Також зробив просту імітацію силового набору всередині між дверима пасажирської кабіни та передніми дверима пілотів. Судячи із фото, на версії B там було все зашито тою фактурною обивкою в "ромбики", що і задня стінка. Але мені це видалося занудним, то ж...) Наразі це все по актуальному здобутку) Буду радий коментарям, фото, та й будь-якій реакції)

Прикільно! Дуже охайненько. А ще таке питання, що за набор із металевим покриттям "паркомісця"? Мене цікавлять оці листи металу із отворами.

цікава ідея. Спробую.

Продовжую боротися із гондолами двигунів. Наразі - результат осьо такий: Може шановне панство порадить, як вирівняти перехід поміж шпатлівкою і пластиком? Мені здається, шпатлівка у мене трішки сколюється на переході до пластика. Tamiya white putty. Може задути там локально спершу 1000-м Surfacer'ом? Чи яким? Шліфую 800, 1000, 1200 наждаковим папером. Ну і пару картинок про збирання ВЗ. На практиці, через феєричну конструкцію ніш і ВЗ, суха підгонка можлива лише на рівні зібраних блоків. Ну і вся так "краса", що я собі зробив у ВЗ, загалом, може понівечитися під час підгонки деталей. Ну це окрім того, що як ви будете клеїти сторки ВЗ на дозвук, то банально буде видко шмат задньої ніфіга не копійної частини стінки ніши шасі. Коротше, я про те, що налаштовуйтесь фарбувати внутрощі ВЗ після повної зборки каналу, гондоли та регульованих створок. Так само і з нішами шассі. Бо наждака там тре дохрініща. Ну, дякую, що шпатлівки не так багато, з іншого боку)))) І ще оця історія із переднім краєм конусів ВЗ теж доставляє. Особливо, як ви пофарбували нутрощі каналів наперед і нанесли везерінг)))

Так, я про цю "сходинку" теж вже думаю. Просто ще не хочу відділяти деталі міряти. Коротше треш поки що. Зашпаклював білою тамієвською шпатлівкою. Побачим, як піде... В хардкорному варіанті, правда теж не легшому, буде у мене донор деталей для F-14 від Тамії. Зрештою, сподіваюсь, людям бодай цікаво читати про ці страждання))) ЗЫ - це я ще про колеса не писав)))))

Шановні, Tamiya F-14D мені вже пливе...чи то летить... І на неї плани як на F-14B VF-103. Як пощастить, зроблю і її. Дякую за турботу, правда, приємно. Але ж хтілось подивитися, що значить "модель 2019 року" розробки. Ще й улюблений літак. Краще скажіт мені, що з оцим о зараз робити?

Почав клеїти гондоли... Багато матюкавсь, ходив за вогнеметом. Ходив віддавав вогнемет. Сідав за модель. Знову йшов за вогнеметом. Коротше, не вірте АМК. Воно ніфіга не збирається в тому виді, як відлито))) Основна проблема із гондолами наступна - вони відлиті монолітом. Поміж боковими стінками ВЗ спереді є перепендикулярна планка, яка відповідає, так розумію, за паралельність стінок ВЗ. І має вклеюватися в "стелю" воздухозабірника. А сама гондола із каналом ВЗ має клеєтись згори на характерні виступи нижньої половини фюзеляжа, "обіймаючи їх". Так от ті виступи, трясця, більші за внутрішній деаметр гондоли. А та "перемичка" сприяє утворенню величезних щілин поміж стінками ВЗ і нижньою частиною фюзеляжа. перемичка: Я ж, дурень, повівся, і спробував втулити "як є". Результат - щілини під петлями капотів двигунів. Як їх забрати, залишивши петлі - ломаю голову. Другу гондолу, наче, підготовив. Попиляв оці виступи під двигуни під нею... Результат - відстуність щілини між внутрішнім краєм гондоли і фюзеляжем, та щілина 1 мм шириною з зовнішньої сторони в сторону сопла. Подивився на фото прототипа - там ідеальна поверхня між гондолою і фюзеляжем. Без щілин, швів і тд... Тут видно, як "обіймає" гондола цей виступ під "двигну".... Сиджу, кусаю лікті, п'ю валеріянку, карвалол і віскі... От нахріна було робити ту гондолу одною деталлю? і оту "ванну" під двигун таку масивну?! Я розумію, що моделіст з досвідом в цю ситуацію би не попав. Сподіваюсь, і не попаде, маючи мій досвід. Але ж, кур*а, модель 2019 року, за хороший цінник, з хорошою деталізацією... Чудо інженерії і технологій, блін... Повторюю як мантру "суха примірка, суха примірка, суха примірка..." Пішов за вогнеметом...

Ну, то зайняло не так уже й багато часу. Але я радий, що той "суслік" там є.

Хто сказав, що він буде пустий?) Кокпіт ще не збирався, якщо шо)))

Спроба імітації нагару та іншої хріні в середині форсажної камери. А ви знали, що нутрощі камери на заводі фарбували в білий колір?

Та да... Але вони всі не в капцях ходять. То вам не стелс)))

Мені радше цікавіше подивитися на "чисті")

Продовжую роботу над моделлю. Спробував побороти воздухозабірники... Чому "побороти"? Якщо чесно, ніколи раніше не задував такі профілі об'єктів, тому зловив багато шагрені. Подумав, що, певно, треба набагато більше розводити фарбу до дуже рідкого стану, і фарбувати в купу шарів. Може тоді би воно лягло нормально. Але, оскільки, ВЗ там від початку "пороблені" не дополірованою пресформою та слідами штовхачів, вирішив до "ідеалу" не доводити, тим більше шліфувати кути поміж стінками дуже важко без якихось спеціальних інструментів. Задумався про "дремель" з довгою віссю) Сподіваюсь, що вийде зимітувати внутрішній характерний бруд в каналах, адже на практиці вони чистими не бувають. Зібрав 50% ніш основних стійок. Решта п'ятдесят збирається після встановлення ВЗ та внутрішньої механізації останніх. Деталізація знову дуже тішить. На суху "прикидку" механізація воздухозабірників ставатиме через одне місце. Саме тому на відео TAKEOFF Models моделіст при збірці вузла використовує зажими. Загалом, модель виглядає як продукт overengineering'у, за що моделістові, який буде її збирати, прийдеться платити нервами і часом. Таких речей багато - і відлиті монолітом мотогондоли, і ніші основних стійок, коробки яких складаються з 6 деталей. За досвідом збирання основної ніші шасі передчуваю наступну картину - або стінки склеяться рівно, або без щілин між собою, проте криво))) І так всюди - щоби вклеїти гондоли без щілин з нішами, тре пиляти ніші. І штука не в тому, що вони відлиті проблемно (вони відлиті без зміщень), вони просто мають незрозумілий виступ по всій довжині, що заважає поставити гондолу... Це легко прибирається, просто питання - нафіга його взагалі було робити?) А місце кріплення передньої частини стінки ніші до нижньої половини фюзеляжу... Взагалі треш... Далі буде)))

І детальніше про приємності АМК-шного кота - ніша носової стойки OOB.

Про хороше. Я не дуже знавець 48-го масштабу. Ба більше - це моя перша модель в цьому розмірі, але оці детальки мене надзвичайно тішать: (загрунтовано білим mr.Surfacer 1500)

За цей невеличкий час дещо си змінило, а саме деталі моделі HB, окрім дек, носового "поду" та сидінь були віддані фанату котів Карабазі, а з шафи був витягнутий кіт від AMK. Що вам сказать... Дуже двоякі відчуття від моделі. З одного боку - прекрасна деталізація різних вузлів, ніш, ВЗ, кабіни (навіть РУДи зроблені окремою деталькою). З другої... на ВСІХ кришках люків сліди штовхачів. На внутрішній стороні ВЗ - так само "відгризані кругляшки" від штовхачів. Купа слідів поганої обробки поверхонь пресформ. Багато швів від пресформ (наприклад по 2 на кожну гондолу, що зроблені суцільними деталями від воздухозабірника до сопла. Не те, щоби це було криміналом і таким жахом, як, до прикладу, не вірні обводи хвостової частини. Але кількість роботи, що треба присвятити моделі, аби компенсувати амбіції інженерів, значно зростає:) Це попри дуже не очевидну інструкцію з помилками. Добре, що дехто Кітті Татсумакі на своїй сторінці в фб виклав багато фото зі збірки моделі, деякі моменти стають зрозумілими лише по фото. https://www.facebook.com/kitti.fishbone/media_set?set=a.10220675056810327&type=3 Таким чином, наразі пиляю от Авантґардного Кота модифікації D. Ну, і як буде час та натхнення, буду ще збирати одного кота, від Тамії, що їде мені разом з деками на Vf-103 на версію B. Такі діла.

Та хошь. Тіко - де ГБ, а де вільний час на фініш цього діла після Нового року?)